"Не маю права коментувати чутки": Динамо відчепили, Ахметов любить святкувати, долю срібла вирішать в останньому турі
"Футбол 24" обговорив події 27-го туру УПЛ з екс-голкіпером Шахтаря та збірної України, а нині тренером і експертом Юрієм Віртом.
Юрій Вірт / Фото НК Верес
– Кривбас мінімально обіграв Карпати, перервавши "суху" серію львів’ян, яка тривала понад 600 хвилин. На вашу думку, чого цього разу не вистачило команді Франа Фернандеса?
– Можна сказати, що концентрації. Тому що пропущений м’яч був на 33-й хвилині – прогавили швидку атаку Кривбаса. Адже до цього моменту повністю контролювали хід гри, можна сказати, що вся гра відбувалася на половині поля Кривбаса. Команда створювала моменти, напівмоменти, але не вистачило завершального удару.
Маленька втрата концентрації призвела до того, що була проведена дуже хороша швидка атака, яку завершив Сек. Надалі вже пішла рівна гра з обопільними гольовими моментами. Могли відзначитися як Карпати, так і Кривбас, але тут надійніше зіграли воротарі. У підсумку матч завершився з рахунком 1:0.
– Полісся у непростому матчі дотиснуло Олександрію та піднялося вище за ЛНЗ у таблиці. Житомирцям якось важко навіть у матчах проти команд із нижньої частини таблиці. На вашу думку, чому так?
– Погоджуюсь з вами, що важко даються ці матчі. Чесно кажучи, там були ще дуже спірні голи, тому що розглядалися варіанти щодо офсайду. Так, моменти надзвичайно суперечливі. Але тут треба віддати належне гравцям Олександрії, які дуже добре, організовано побудували свою гру в обороні.
Було поставлено схему 5-4-1, і команда гарно справлялася. Перевага у футболістів Полісся була хіба у повітрі – маю на увазі стандарти, які були небезпечними. У принципі, я думаю, навіть якби матч завершився з рахунком 1:1... Треба віддати належне й Олександрії.
Але в Полісся вийшли заміни, які зіграли ключову роль. Філіппов і Гайдучик з’явилися на полі, і тут Руслан Ротань вгадав із ними. У підсумку Полісся все ж здобуло дуже важливу перемогу.
– Боротьба за срібні медалі загострюється, чи, на вашу думку, хтось уже має психологічну або ж іншого роду перевагу в цій гонці?
– Ні, ні, ні. Я думаю, що тут усе зрозуміло – за срібні медалі будуть боротися Полісся і ЛНЗ. І все вирішуватиметься саме у цих трьох матчах, які залишилися. Тому я впевнений, що до останнього туру ми не будемо знати, хто посяде друге місце, а хто – третє.
– Центральний матч туру між ЛНЗ та Динамо завершився без голів. Яке враження на вас справила ця гра?
– Команди дуже мало створили гольових моментів. Якщо для ЛНЗ це прийнятний результат, і вони, я впевнений, задоволені тим, що відчепили Динамо, то все ж таки більшого очікувалося саме від киян. Адже їм вкрай потрібна була ця перемога, але команда дуже мало створила гольових моментів.
Тут варто відзначити, що не було головного бомбардира Динамо – Матвія Пономаренка. І, як ми бачимо, це дійсно зараз лідер команди. Без нього надзвичайно важко, оскільки немає кому поставити фінальну крапку. Тому десь і склад був таким, більше молоді, і ми бачимо, що цим складом команді важко даються очки та забиті голи.
Загалом від матчу очікував більшого, тому, напевне, більше негативних емоцій. Але це швидше з боку Динамо, адже їм потрібна була перемога, щоб боротися за призові місця. ЛНЗ, в принципі, зіграв свою гру – надійно в захисті, шукав шанси біля воріт суперника. Але в них також можу відзначити, що не було великої кількості гольових моментів. Тому й залишилося таке двояке враження від гри.
– Динамо з Пономаренком і без нього – зараз дві різні команди?
– Важко з вами не погодитись, тому що він справді набрав хорошу форму, забивав у кожному матчі й дійсно є дуже агресивним форвардом, який може ледь не самотужки вирішити долю поєдинку. Ми бачимо, що у цій грі надзвичайно мало гольових моментів було у киян. Тут треба віддати належне футболістам ЛНЗ – ми знаємо, як вони добре працюють у захисті. Але те, що Матвія не вистачало, – це факт.
– Герреро забиває у другому матчі поспіль, але обидва його голи скасували після перегляду VAR. Як оціните нинішню форму панамського нападника?
– У матчі проти Шахтаря він дуже добре вийшов на заміну. Хоча в нього було не дуже багато хвилин, він забив, але гол не зарахували. Також мав ще один епізод, який не завершився взяттям воріт. Тому можемо з позитивом оцінювати ту гру. І з ЛНЗ також забив, хоча м’яч знову скасували. Він, можна сказати, виконував багато бігової, чорнової роботи, десь чіплявся за м’ячі, але цього мало. Тут хотілося б більшої допомоги від флангових гравців, адже ми знаємо, що Динамо славиться атаками через фланги та прострільними передачами у штрафний майданчик. Їх було не так багато, і не було якісних передач під завершення.
Тому в цілому важко відірвати Герреро від команди, адже він залежний від партнерів. Але в цій грі не на високому рівні зіграли всі футболісти атаки.
– Зоря відібрала очки у Металіста 1925 та не дозволила харків’янам наблизитися до конкурентів у таблиці. Як оціните перспективи команди Бартуловіча у боротьбі за четверту сходинку?
– Я думаю, що боротися за четверту сходинку вони будуть. Дійсно, команда втрачає очки на останніх хвилинах. Якщо говорити по грі, то вважаю, що нічийний результат цілком закономірний, адже було надзвичайно мало гольових моментів і ударів.
Звісно, для Зорі це класні емоції – забити на останніх хвилинах після стандарту. Це точно додасть команді позитиву. Чого не скажеш про Металіст 1925. Знаєте, я особисто очікую від них більшого, але не все так добре у них виходить, особливо в плані атакувальних дій. Вони мало створюють, і тут треба надзвичайно багато працювати над завершенням. Тому що підходи є, але вже у фінальній третині поля дуже багато браку, мало креативу. Саме тому я очікую від них більшого.
– Окремо хотілося б згадати результативні помилки Сапутіна. Як оціните дії голкіпера?
– Технічна помилка десь точно вплинула на нього. Оскільки був ще один пропущений гол, доволі спірний, на мою думку. Я вважаю, що це чистий гол, але суддя, напевне, просто пошкодував Зорю. Треба бути більш сконцентрованим, швидше ухвалювати рішення і швидше виконувати технічні прийоми. Металіст 1925 дуже агресивно пресингував, що й призвело до такої помилки. Тут великий плюс Ітодо, який забив м’яч.
Звичайно, такі помилки впливають на хід гри, адже дуже прикро пропускати на початку матчу. Впевненість точно перейшла до Металіста 1925. Але далі вже заслуга Зорі, яка у другому таймі виглядала дуже добре.
– Епіцентр втретє поспіль втрачає перемогу на останніх хвилинах. Це питання концентрації, браку досвіду чи щось інше?
– Напевно, це все в комплексі. Не можемо сказати, що там є брак досвіду, бо в команді вистачає досвідчених футболістів. Тут більше питання збереження рахунку в останніх матчах. Ми бачили гру в Рівному, коли команда вигравала 2:0, а завершилося все 3:3. І зараз знову рахунок 2:0, а потім... Тут усе вкупі – треба покращувати і концентрацію, і ставлення, і загалом працювати над такими моментами.
В останньому матчі все ж потрібно відзначити нападника Оболоні Ляха, який забив двічі. Він дійсно дуже добре зіграв, постійно створював напругу, і це призвело до того, що Оболонь зрівняла рахунок.
Хоча, якщо говорити по грі, то Епіцентр провів два різні тайми. У першому команда справді дуже добре виглядала й перегравала суперника. А от у другому таймі, особливо хвилин 30-35, треба віддати належне Оболоні – команда проявила характер і все ж здобула таке цінне одне очко.
– Шахтар розгромив СК Полтава та достроково гарантував собі чемпіонство. Якщо абстрагуватись від того, що ви легенда донецького клубу – наскільки закономірним став цей титул? Чи все ж хотілося побачити на вершині УПЛ когось нового, окрім наших грандів?
– Моє бажання нічого не означає, це лише моє бажання. На мою думку, 30 матчів – це весь чемпіонат, і якщо команда завершує його на першому місці, отже це справедливо. Так, конкуренція була з ЛНЗ практично до останніх турів, і вони справді нав’язували боротьбу. Команда ЛНЗ довгий час перебувала на першому місці, але все ж, думаю, якщо дивитися на гру, результати, якість футболістів і підбір виконавців, то закономірно, що Шахтар цього року святкує своє 16-те чемпіонство.
– А Полтава вилетіла з УПЛ. Команда встигла обіграти Динамо, нав’язати боротьбу Карпатам і Кривбасу, але водночас у багатьох матчах виглядала дуже нестабільно, через що навколо клубу з’являлися різні підозри та розмови. Чи вдалося вам для себе зрозуміти цю команду – їм банально не вистачило рівня, або ж в окремих матчах було відчуття, що вони могли зіграти значно краще?
– Погоджуюсь з вами. Я був на останній грі, на цьому футболі, і, можна сказати, перебував поруч із керівниками клубу. Ми там перекинулися кількома словами, і вони пообіцяли повернутися в УПЛ, але вже значно сильнішими. Тому я дійсно можу побажати Полтаві, щоб так і сталося. Вони вийшли непідготовленими – це факт. Думаю, що їм потрібно значно більше працювати в плані селекції, щоб заходила конкурентоспроможна команда. Мабуть, вони й самі зрозуміли свої помилки. Дай Боже, щоб команда повернулася, але вже на голову сильнішою, ніж цього року.
– А що скажете про ті самі негативні чутки, які гуляють мережею?
– Не маю права коментувати ніякі чутки. Я їх не коментую – тільки все по факту.
– Повернемось до Шахтаря. Як загалом оціните сезон команди та роботу Арди Турана?
– Я говорив, що Шахтар вгадав із тренером. Надзвичайно важко було працювати цього року, тому що ми говоримо як про чемпіонат, так і про єврокубки. У єврокубках команда показала досить хороший результат – Шахтар змагався у півфіналі Ліги конференцій, і це було підкріплено хорошою грою навіть в останніх матчах проти Крістал Пелас, де команді зовсім трохи не вистачило.
Є один мінус – Кубок України, який вони не виграли. Але в цілому це хороша робота Турана, його помічників і футболістів. З нетерпінням чекаю наступного сезону, коли команда гратиме ще й у Лізі чемпіонів.
– Якими бачите перспективи "гірників" у найпрестижнішому єврокубку?
– Я думаю, що команда потрохи росте. Молоді бразильці адаптуються, прогресують, міцнішають. Гадаю, з часом вони ставатимуть ще сильнішими футболістами. У цьому році побачили рівень Ліги конференцій, а наступного сезону вже буде Ліга чемпіонів. Тому я впевнений, що завданням стане вихід із групи та потрапляння, якщо не помиляюсь, до 1/16 фіналу. І я впевнений, що з такими завданнями вони впораються. Напевно, саме цього від Шахтаря й очікують.
– Ви також застали чемпіонства Шахтаря як гравець. Наскільки нинішнє святкування відрізняється від ваших часів?
– Я знаю президента клубу, який дуже любить святкувати. Напевно, кожен президент любить це робити, але він точно нічого не шкодує, щоб усе було дійсно на найвищому рівні. Тому я думаю, що найбільший мінус сьогодні – це те, що команда не святкує в Донецьку. Такі сьогодні реалії. Футболісти відсвяткували у більш стислому колі, але це не найголовніше. Найголовніше – щоб настав мир в Україні. А вже потім будемо святкувати.
Дай Боже, цей момент настане, і будемо святкувати із салютами, піснями і так далі. Будемо сподіватися, що мир на нашій землі настане швидко.
