"Він – не бог футболу": Ярмоленко не перетягуватиме ковдру, шанси ЛНЗ у єврокубках, хто замінить Рух
"Футбол 24" підбив підсумки 28-го туру УПЛ з Юрієм Шелепницьким, першим капітаном збірної України.
Юрій Шелепницький / Фото ФК Буковина
– Пане Юрію, Олександрія ще минулого сезону була віце-чемпіоном України, а тепер, після поразки від Зорі з двома вилученнями гравців і червоною карткою для тренера, фактично втратила шанси на збереження місця в УПЛ. Як команда могла настільки різко здати позиції лише за рік? І наскільки швидко, на вашу думку, клуб зможе повернутися до боротьби за високі місця?
– Ми говоримо про команду Олександрії зразка сезонів 2024/25 і 2025/26 – це різні команди, різні тренери, які протягом сезону змінювали один одного. Два наставники змінилися. Тобто десь у кадровому плані команда здала. Розпродали ключових гравців, можливо, грошей заробили, але загубили команду. Плюс – тренер був ключовою фігурою в цій команді, навколо нього створювалася та Олександрія, яка здобула срібні медалі.
Тобто десь у цьому плані... Пішов тренер, розбіглася команда, і по ходу сезону не змогли ані в кадровому плані додати, ані награти якісь нові зв’язки. Нові футболісти, які прийшли в команду, теж не змогли швидко адаптуватися, тому так і вийшло.
Чи зможуть вони відразу зайти? Я думаю, що Шаран – досвідчений тренер, і він бачив, на що йде. У тому плані, що врятуватись шансів було мало. Тому мені здається, що він прийшов із розрахунком на перспективу – щоб повернути команду вже наступного сезону в УПЛ. Якщо в нього буде карт-бланш, якщо залишиться хоча б та команда, яка зараз є, і ще підсилять певні позиції… Можливо, для Першої ліги це не так актуально, як для УПЛ, гадаю, навіть із цим складом можна буде вирішувати завдання. Але треба, щоб існувала мотивація, щоб команда була заряджена. І від тренера тут дуже багато залежатиме.
– Матч Епіцентра та Полісся завершився скандальним епізодом наприкінці зустрічі, коли арбітр призначив пенальті у ворота господарів після влучання м’яча в руку гравця від корпусу. Попри те, що Полісся свій шанс не реалізувало, момент викликав багато суперечок. Як ви оцінюєте рішення арбітра в тому епізоді?
– Як на мене, там не було шансів у захисника забрати руку. Але арбітри трактують кожен епізод по-своєму. Якщо людина, яка, я маю на увазі матч Полісся – Динамо, на VAR не вилучила в явному моменті гравця киян, то тут уже він зараз виходить і обслуговує поєдинок УПЛ. Тобто десь якісь моменти незрозумілі. І незрозуміле трактування по ходу ігор. Такі епізоди з пенальті можна розбирати дуже багато, але кожен момент кожен рефері трактує по-своєму.
– Після матчу Вереса з Кривбасом спортивний директор рівненського клубу Юрій Габовда в соцмережах заявив про кілька помилок арбітра, наголосивши, що це вже не перший випадок суддівських рішень не на користь Вереса. Якщо говорити загалом про цю зустріч, як ви оціните роботу рефері?
– Я не бачив цього матчу, не слідкував. Бачив тільки гольові моменти й голи. Ну, з таким рахунком програла команда, і зараз, можливо, шукають якісь варіанти захисту. Розгромно, я вважаю, розгромно програли (1:3, – Футбол 24). Я не думаю, що це були ключові моменти, на яких акцентує Габовда. Мені здається, що матч не завершився саме такими скандальними епізодами.
Можливо, суддя й помиляється. Ми бачимо, що всі помиляються. І помиляється дехто, можливо, на 100%, а дехто, гадаю, не хоче, а просто помиляється. Тому говорити про це неупереджено чи упереджено неможливо, тому що ми не всередині того процесу, ми бачимо все лише ззовні.
– Динамо перемогло Колос, а перший пропущений ковалівцями м’яч став наслідком помилки голкіпера, за яким раніше таких невпевнених дій не помічали. Наскільки подібні епізоди можуть впливати на гравця?
– Ну, пропустив, помилився. Хто не помиляється? Тим більше воротарські помилки завжди, як то кажуть, на виду – їх відразу видно. Якщо ти помилився фатально, то пропускаєш м’яч. А якщо ти м’яч ще й не спіймав у руки, то... Я бачив цей гол. Можна було зреагувати, можна було відбити, можна було й піймати, але не піймав. Хто не помиляється? Його провина, але я не думаю, що це настільки вплинуло на нього, що він там після цього ще багато м’ячів напускав.
Пропустив, і, можливо, на команду це десь і діє в психологічному плані. Тому що грати проти суперника, якому не хочеться програвати першими, а десь старатися грати на нуль і шукати свій варіант забити м’яч… А пропускаючи такий гол, можливо, воно десь і впливає в негативному плані. Хоча хто не помиляється? Всі люди, всі помиляються.
– Андрій Ярмоленко у матчі з Колосом забив свій 122-й гол в УПЛ і ще більше наблизився до історичного рекорду. Як вважаєте, чи зуміє він у двох заключних турах повторити, а то й перевершити це досягнення?
– Він буде виходити, тому що Динамо ставить завдання виграти Кубок, а в іншому плані якихось висот уже не досягнуть. Ярмоленко гратиме у складі й буде старатись забивати. Але не думаю, що він вийде з такою ціллю, мовляв, не буду давати нікому м’яч, буду тільки сам грати, тільки мені треба забити й досягнути якогось рекорду, побити рекорд чи дотягнутися до нього. Не думаю.
Футболісти-професіонали не виходять із таким настроєм. Вони виходять грати на команду. А команда буде грати на нього. Якщо гратимуть на нього, отже десь знаходитимуть моменти – заб’є. Але не думаю, що він буде заряджений тільки на те, щоб побити рекорд. Такого, як на мене, не відбудеться.
– ЛНЗ переміг Полтаву й достроково гарантував собі участь у єврокубках наступного сезону. Для черкаського футболу це справді історична подія. Які у вас очікування від дебюту команди на міжнародному рівні?
– Ми всі вже зачекалися, щоб наші команди, які виступають у єврокубках, десь проходили хоча б кваліфікаційні етапи й заробляли очки для того, щоб підійматися вище в рейтингу. А як вони виступлять – подивимось. Багато залежатиме від кадрової політики в міжсезоння. Можливо, команда ще десь підсилиться з прицілом на єврокубки, тоді вже можна буде говорити.
Ми всі надіємося, що хоча б якісь кваліфікаційні раунди будемо проходити. Якщо ЛНЗ зайде в групу – це буде успіх, великий успіх для команди-новачка. Хоча, як я кажу, для команди, яка стартує в цих турнірах, завжди важко. Уже всі вміють грати у футбол – хороший, якісний футбол.
– Карпати з Металістом 1925 видали дуже хороший і якісний матч, а Амбросій Чачуа в останніх турах переживає ренесанс. Завдяки чому йому вдалося настільки додати наприкінці сезону?
– Можливо, вийшов на свій пік форми. У футболіста буває якийсь період, коли він відчуває ту легкість у ногах і, як то кажуть, не біжить, а летить. Десь упевненість у своїх силах. У такому плані – забиває м’ячі, упевнений у собі, десь так.
– А от Назар Домчак пропускає вже у другому матчі поспіль, хоча до цього воротар Карпат мав "суху" серію понад 600 хвилин. Як думаєте, у чому причини? Наслідок втоми, чи радше проблеми всієї оборони команди?
– Непробивних воротарів немає. Хоча дійсно хороший, молодий, перспективний голкіпер, але десь повинна була наступити та гра, та хвилина, де він пропустить. Він – не бог футболу і не воротар, який не пропускає. Всі воротарі, навіть топові, пропускають м’ячі. Тому прийшов цей матч, і він це зробив. Можливо, десь психологічно хлопець теж трошки навантажений. Там психологічне навантаження дуже високе на воротарській лінії. Можна сказати, таким чином кінець сезону десь психологічно заморив його.
– Шахтар оформив чемпіонство, а проти Оболоні Арда Туран несподівано довірив місце у воротах дебютанту Ростиславу Баглаю. Як оціните його перший матч на рівні УПЛ? І чи може поява молодого воротаря бути певним натяком на можливий відхід Дмитра Різника влітку?
– По-перше, у Шахтарі завжди воротарська школа була на високому, топовому рівні. Там, до речі, наш вихованець із Чернівців Твардовський перебуває. Шкода, що його не бачать у складі. А те, що довіряють… Команда вирішила питання чемпіонства, то чому б не дати понюхати пороху молодим воротарям? Тим більше з не надто сильною командою. Шахтар на своєму рівні навіть другим складом може обіграти таку команду, тому й довірили. І дали воротарю відчути смак УПЛ. Як би там не було, гра чемпіонату – це високий рівень для молодого футболіста, хороший стимул.
А от відхід Дмитра Різника… Все можливо. Політика клубу, як клуб бачить свій розвиток. Ми бачимо, як Шахтар розпоряджається своїми кадрами у плані, скажімо, футбольного базару: як купують, як продають. Тобто в площині футбольного бізнесу вони працюють на високому рівні. Різник – топовий воротар, я вважаю. І якщо буде хороша пропозиція як для клубу, так і для Дмитра, то можуть і продати, можуть дати таку можливість.
Хоча клуб же ставить якісь завдання. На наступний сезон заходять у групу Ліги чемпіонів, тому молодий воротар з ходу не потягне. Будуть розраховувати на досвідченого кіпера. Якщо продадуть Різника, отже, треба брати досвідченого. Тобто, це політика клубу, а як вони цим розпорядяться – це вже їхні питання.
– Кудрівка у важливому матчі команд із зони плей-офф обіграла Рух. Водночас навколо львівського клубу багато чуток щодо можливого зняття з УПЛ після завершення сезону. Як ви бачите цю ситуацію?
– Я так само, як і ви, бачу цю ситуацію. Бесіди вже не перший сезон ідуть про те, що Руха як професійної команди не буде в УПЛ, залишиться тільки академія. Це, знову ж таки, питання до керівництва клубу – яка в них мотивація, як вони бачать розвиток клубу. Якщо вважають, що не потрібна команда в УПЛ, то це хибна думка. Бо якщо розвивати академію, то ці хлопці повинні мати у футбольній піраміді куди себе подіти. І команда повинна мати перспективу для того, щоб розвивати дітей. Я ще раз кажу: тут керівництво вирішує, який напрямок вибирати і яким чином рухатись. Тому ті результати, які показує Рух… Грають вихованці, молоді хлопці, можливо, десь не дотягують до рівня.
– Якщо Рух справді зніметься з УПЛ після сезону, то яким, на вашу думку, мав би бути справедливий механізм заміни клубу? Хто заслуговує на це місце?
– Це вирішуватиме УАФ. Але, як на мене, наступна команда, я маю на увазі з УПЛ, яка претендує на збереження прописки, має зіграти з додатковою командою Першої ліги й зайти замість Руха.
