"Футбол 24" підсумовує сезон чемпіонату Італії. Ювентус без конкурентів, сенсаційна Аталанта, проблеми римських та міланських клубів. Все, що вам потрібно знати, – в нашому матеріалі.
Чемпіон – Ювентус
Ліга чемпіонів – Наполі, Аталанта, Інтер
Ліга Європи – Мілан, Лаціо, Рома
Виліт – Емполі, Фрозіноне, К'єво (на заміну піднялися Брешія, Лечче, Чітаделла/Верона)
Ювентус: Роналду не зробив "Стару синьйору" сильнішою
Реалії італійського футболу наразі такі, що перед початком сезону експерти намагаються вгадати, хто зможе нав'язати хоч якусь боротьбу за чемпіонство Ювентусу. Цьогорічний титул став для "старої синьйори" вже восьмим поспіль. Було б помилкою вважати, що причиною такої стабільності є виключно сила "б'янконері". Так, в Серії А немає клубів, які здатні конкурувати з туринцями за рівнем фінансових можливостей. Однак для Андреа Аньєллі результати на внутрішній арені давно перестали бути мірилом успіху.
Минулого літа Ювентус здійснив один з найгучніших трансферів європейського футболу ледь не за останнє десятиліття. Туринцям для цього навіть довелося попрощатися зі своїм спортивним директором. Лучано Моджі заявив, що за такі гроші (говорять про 112 мільйонів євро) ніколи не купив би 33-річного Кріштіану Роналду. Тим більше, що це португалець вибрав клуб, а не навпаки.
Зараз вже можна сміливо констатувати, що Роналду не зміг вивести Ювентус на новий рівень. Справа навіть не у вильоті з Ліги чемпіонів (а саме заради неї купували Кріштіану) вже на стадії чвертьфіналу від шаленого Аякса. У чемпіонаті підопічні Массіміліано Аллегрі не були настільки переконливими, як про це говорить турнірна таблиця. Зокрема у попередньому сезоні з Гонсало Ігуаїном атака туринців була потужнішою – на 16 забитих м'ячів більше, ніж у минулій першості.
"Всі дороги ведуть до Риму": як Ювентус з Кріштіану Роналду капітулював у Вічному місті
Так, Роналду забив більше, ніж рік тому аргентинець (21 проти 16 голів в Серії А). Однак "Піпіта", який, до речі, досі належить туринцям, створював більше можливостей для партнерів. Зокрема Паулу Дибала у сезоні 2017/18 забив у Серії А 19 м'ячів, тоді як за підсумками нинішньої кампанії у його активі лише 5 влучних ударів. Та й сам Роналду вперше з 2006 року не потрапив до трійки найкращих бомбардирів національного чемпіонату.
Пауло Дибала – аргентинський діамант, якому слід залишити Ювентус
Нинішнє чемпіонство стало для Массіміліано Аллегрі п'ятим поспіль, але встановити абсолютний рекорд йому не вдасться. Наступний сезон Ювентус розпочне з новим головним тренером, але, схоже, це не особисте рішення наставника. Ще на початку травня 51-річний фахівець відверто заявляв про бажання залишитись і навіть продовжити контракт, який завершувався 2020 року. Однак керівництво клубу вирішило інакше – 17 травня Аллегрі втратив свою посаду.
Завойоване "Скудетто" та Суперкубок Італії не дозволяють назвати сезон провальним. Потужний початок чемпіонату демонструє, що Аллегрі вдалося інтегрувати Роналду у командні механізми. Ювентус дозволив собі розслабитися лише після вильоту із Ліги чемпіонів, та достроково оформивши титул. Босам клубу не варто шукати винних серед гравців чи тренерського штабу. "Старій синьйорі" і надалі буде важко в Європі. Адже слабкий внутрішній чемпіонат зовсім не сприяє підготовці да матчів найвищого рівня. Не вірите – запитайте у Баварії.
Очікуваний спад Наполі – не врятував навіть Анчелотті
Ауреліо Де Лаурентіс втомився від яскравої гри команди під керівництвом Мауріціо Саррі і зажадав результату – за його словами, "партенопейці" вже були готовими до боротьби за титул. Для цього патрон неаполітанців повернув в Італію Карло Анчелотті, якого тривалий час "сватали" у крісло національної команди.
В попередньому чемпіонаті Наполі до останнього боровся за чемпіонство, відставши від Ювентуса всього на 4 очки. Проте зневажливе ставлення Мауріціо Саррі до єврокубків коштувало йому тренерського крісла. Для клубу ж найбільшим ударом стала не стільки втрата наставника, як те, що слідом за аленатторе в Челсі перебрався "мозок" команди – Жоржінью. Безболісно замінити такого гравця просто неможливо.
Стиль роботи Анчелотті не вимагає кардинальних змін. Карло не з тих, хто відразу шокує підопічних новими вимогами або тактичними перестановками. Його принцип "тихого лідерства" передбачає лише вдосконалення того, що й так добре функціонує. Однак у Наполі йому все ж довелося будувати нову систему. Він практично відразу відмовився від звичних для команди Саррі 4-3-3 на користь 4-4-2, в якій Інсіньє отримував більше свободи. Лоренцо в минулому чемпіонаті зіграв на 10 матчів менше, ніж у попередньому, але забив на 2 голи більше. Нарешті провів непоганий сезон Аркадіуш Мілік, записавши у свій актив 17 м'ячів, а Дріс Мертенс зберіг свої показники результативності на тому ж рівні. До слова, бельгієць вже вийшов на третє місце у списку бомбардирів в історії Наполі, випередивши легендарного Марадону.
Під керівництво Анчелотті Наполі провів рівний сезон, без проблем виконавши основне завдання – потрапити в Лігу чемпіонів. Більшість гравців продовжили прогресувати і відзначили позитивний вплив нового наставника – у Саррі була обойма з 13-14 виконавців, на яких він розраховував, а у Карло всі футболісти відчувають себе важливими і потрібними.
Де Лаурентіс ще після призначення нового тренера заявив, що у того буде час, щоб побудувати свою команду, яка буде здатна здобувати результат. Безперечно, Анчелотті не провалив сезон, але без суттєвого підсилення Наполі не зможе кинути виклик Ювентусу. Та й не варто забувати, що Карло не той тренер, якого варто призначати для боротьби за внутрішні трофеї. За всю свою тренерську кар'єру він лише по разу виграв чемпіонати Італії, Англії, Франції та Німеччини, а своїм улюбленим турніром називає Лігу чемпіонів.
Продумана робота на трансферному ринку і збереження у складі лідерів (преш завсе Каліду Кулібалі) може зробити з Наполі реального претендента на титул. Наразі "партенопейці" не готові вирішувати найвищі завдання і справа тут не в персоні головного тренера.
Мілан: "диявольський" провал на тлі захмарних амбіцій
Минулого літа Мілан став власністю хедж-фонду Elliott Management. Китайські інвестори не змогли вчасно виплатити кредит і вже колишній президент "россонері" Йонхонг Лі втратив керівництво над клубом. Американці розпочали з того, що повністю оновили менеджмент – на посаду спортивного директора прийшов Леонардо, а легенда Сан-Сіро Паоло Мальдіні став директором зі стратегічного розвитку.
Леонардо привів у Мілан "нового Кака", або Чому Лукас Пакета поверне Лігу чемпіонів на Сан-Сіро
Нове керівництво розпочало багатообіцяюче – першим трансфером стала оренда Гонсало Ігуаїна, якому не залишилося місця в Турині після переходу Кріштіану Роналду. Бюджет вдалося розвантажити, відпустивши баласт, та вимінявши у Ювентуса перспективного Кальдару на Леонардо Бонуччі, який так і не став у Мілані своїм.
Для команди Дженнаро Гаттузо минулий сезон був схожий на "американські гірки": Мілан міг не програвати впродовж місяця, а потім не перемагав 5 матчів поспіль. І це все на фоні невиразної гри. В Серії А Ріно в середньому набирав 1,81 очка за матч – за цей же період більше тільки у Наполі (2,14) та Ювентуса (2,44). Проте обидва сезони "россонері" закінчили за межами зони Ліги чемпіонів.
Про необхідність зміни головного тренера у Мілані ми писали ще в грудні минулого року, коли команда не змогла навіть подолати груповий етап Ліги Європи. Тоді авторитет Гаттузо в команді та провальні результати конкурентів вберегли аленатторе від звільнення. А підписання Кшиштофа Пйонтека (поляк замінив Ігуаїна, який за півсезону забив лише 6 голів) та Лукаса Пакета подарували вболівальникам надію, що сезон ще не втрачено. З початку року і до середини березня "россонері" програли лише Ювентусу в матчі за Суперкубок Італії і, здавалося, почав зазіхати навіть на друге місце в таблиці. Після того був черговий провал, наслідки якого не змогла нівелювати навіть 4-матчева переможна серія на фініші першості.
Кака – 37. Від загрози паралічу і возіння Мессі до володаря "Золотого м'яча" і поради Шевченка
Мілан знову залишився без Ліги чемпіонів (найголовніше – без лігочемпіонівських грошей). Леонардо та Гаттузо вже покинули клуб, а виконавчий директор Іван Газідіс заявив, що очікувати на гучні трансфери влітку не варто. Проте, здається, що навіть цей склад здатний на більше, ніж місце в зоні Ліги Європи.
Інтер: Саллетті знову робить прощальний подарунок своєму наступнику
Кузени Мілана теж нещодавно пережили подібні метаморфози. Ерік Тохір не зумів дочекатися, коли клуб почне приносити результати і продав контрольний пакет акцій китайцям із "Сунін Груп". У нових власників Інтера теж не все вийшло відразу, але їм вдалося знайти фахівця, який зумів стабілізувати ситуацію в команді. Коли Лучано Спаллетті покидав Рому, яка регулярно грала в Лізі чемпіонів, його мало хто розумів. Однак він вже в перший рік своєї роботи на Джузеппе Меацца зумів повернути "змій" у головний єврокубок.
Минулого літа Інтер провів потужну трансферну кампанію саме з прицілом на Лігу чемпіонів. В Мілан переїхали досвідчені Наінгголан, Асамоа, Врасько, де Врей та молоді Лаутаро і Бальде Кейта. На думку італійської преси, саме "нерадзуррі" повинні були кинути виклик Ювентусу.
Команда Лучано Спаллетті несподівано провалила старт сезону, у перших чотирьох матчах здобувши лише одну перемогу. Тільки після 7-го туру Інтер піднявся в першу четвірку і більше її не покидав. Попри те, що у Лізі чемпіонів "синьо-чорні" потрапили у важку групу з Тоттенхемом і Барселоною, невихід в 1/8 фіналу цілком провина команди Саллетті – в останньому турі всього лише потрібно було обіграти ПСВ на власному полі.
Саме після матчу з голландцями стало зрозуміло, що час 60-річного фахівця на Сан-Сіро вичерпаний. Керівництво клубу не наважилось на зміни посеред сезону лише через відсутність гідної альтернативи, але, варто визнати, в цьому й не було нагальної потреби – в чемпіонаті справи йшли непогано. До того ж Інтер використав Сталлетті, щоб провчити Мауро Ікарді.
Капітан "нерадзуррі" разом зі своєю дружиною, а заодно й агентом, Вандою Нарою затіяли авантюрну гру, щоб змусити клуб запропонувати аргентинцю новий значно покращений контракт. Конфлікт закінчився відстороненням Мауро навіть від тренувань з командою, сльозами Ванди на телебаченні та вибаченнями вже екс-капітана. Швидше за все, наступний сезон міланці розпочнуть без Лучано, якого вже офіційно звільнили, та без Ікарді, на заміну якому повинен прийти Ромелу Лукаку.
Як і минулого сезону, Інтер здобув право виступати в Лізі чемпіонів лише в останньому турі. Не покидає відчуття, що Спаллетті не зміг змусити команду показати все, на що вона здатна. Однак Антоніо Конте повинен бути вячним своєму попереднику, що восени почує на Сан-Сіро гімн головного клубного турніру Європи.
Аталанта: історичний успіх банди Гасперіні
Сезон 2018/19 Аталанта почала з розчарування – невиходу до групової стадії Ліги Європи. Програвши по пенальті Копенгагену, бергамці поринули в затяжну депресію – 6 матчів без перемог в Серії А. Головний тренер команди Джан П'єро Гасперіні в розпачі заявив, що потрібно готуватися до боротьби за виживання.
Провінціали в Лізі чемпіонів – історичний успіх Аталанти
Гасперіні протягом 9 років працював у системі Ювентуса, але попри успіхи з молодіжними командами не отримав шансу стати головним. Найбільшим клубом, в якому Джан П'єро вдалося попрацювати, був Інтер, де він затримався всього на три місяці. Навряд чи президент Аталанти Антоніо Перкассі, призначивши цього фахівця у 2016 році, міг бодай уявивти, до чого призведе це рішення.
За три роки роботи з Аталантою Гасперіні двічі оновлював рекорд команди в Серії А – 4 місце в сезоні 2016/17 та "бронза" за підсумками сезону, що завершився. Якщо два роки тому 4-а команда Італії не потрапляла навіть до кваліфікації Ліги чемпіонів, то зараз бергамаски здобули путівку відразу у груповий етап турніру, де зіграють вперше у своїй історії.
Головною зброєю команди Гасперіні стала атака – ніхто в чемпіонаті Італії не забив більше. Попри гольові подвиги Дувана Сапати, який побив власний рекорд результативності (23 м'ячі), небезпеки можна було очікувати від будь-якого гравця Аталанти. Поверення Йосіпа Ілічіча після травми надало команді необхідний імпульс, щоб забути про провальний початок сезону, а колишній хавбек Металіста Алехандро Гомес став найкращим асистентом першості (12 гольових передач), додавши до цього 7 забитих м'ячів.
Ще тиждень тому букмекери приймали ставки на те, що Гасперіні в новому сезоні тренуватиме Рому з дуже низьким коефіцієнтом – всього 1,37. Однак Ліга чемпіонів та обіцянка президента Аталанти не продавати лідерів переконали 61-річного фахівця підписати новий контракт.
Рим: схожі проблеми запеклих ворогів
Втрати Феліпе Андерсена та Стефана де Врея виявилися для Лаціо дуже болючими. "Орли" зуміли зберегти решту лідерів у своєму складі, але сезон 2018/19 став набагато гіршим за попередній. Сімоне Індзагі постійно намагався знайти баланс, змінював тактичні схеми та комбінації гравців на полі, але так і не зумів стабілізувати результати.
Лаціо зовсім розучився грати проти лідерів. У минулому сезоні римляни у матчах проти команд із топ-6 Серії А змогли взяти лише 4 очки: нічия проти Мілана та перемога над Ромою. В позаминулій першості атака підопічних Індзагі була найрезультативнішою в чемпіонаті (89 голів), а за підсумками минулого – лише сьомою. Тільки Чіро Іммобіле (11) у складі "орлів" спромігся забити більше 10 м'ячів.
Перемога в Кубку Італії дещо нівелювала провал Лаціо в Серії А і, схоже, зберегла Індзагі тренерське крісло. Хоча далеко не факт, що Сімоне захоче залишитися у "вічному місті".
Сезон 2017/18 став для Роми просто фантастичним: до бронзи Серії А "вовки" додали півфінал Ліги чемпіонів, у чвертьфіналі феєрично вибивши Барселону. Однак головний творець того успіху – Аліссон Бекер – минулого літа вирішив змінити Рим на Ліверпуль.
Втрати основного воротаря було достатньо, щоб рухнуло практично все. Якщо в атаці цьогорічна Рома була навіть кращою: 66 забитих м'ячів проти 61 у попередньому сезоні, то в захисті грала просто жахливо. Не можна сказати, що трансфер Робіна Ольсена став провальним, але він не зміг втримати планку на рівні Аліссона – за підсумками чемпіонату "джалороссі" пропустили на 20 голів більше, ніж минулоріч.
Заради справедливості варто зазначити, що провина за такі результати лежить не тільки на Ольсені. Той же Фасіо вже не був настільки найдійним у захисті, Н'Зонзі не давав того ж об'єму роботи, що й Стротман, а Джеко зменшив свої гольові показники майже удвічі. Зусиль Ніколо Дзаньйоло виявилося недостатньо, що врятувати Ді Франческо від звільнення. Слідом за тренером пішов і Рамон Мончі, заявивши, що його відповідальність не менша, а в кінці сезону команду покинув і "capitano futuro" Даніеле Де Россі, з яким "джалороссі" не продовжили контракт.
Де Россі зворушливо попрощався з Ромою – брутальний Гладіатор провів у команді всю кар'єру
Чемпіонат, що завершився, показав, наскільки Ромі необхідна перебудова (римляни вперше за 6 років не потрапили в Лігу чемпіонів) практично на всіх рівнях. Боси "вовків" вже були готові довірити цей процес Джан П'єро Гасперіні, але вихід Аталанти в Лігу чемпіонів перекреслив усі домовленості.
Квальярелла-бомбардир, Міхайловіч-рятівник, збитий "аероплан" та рекордний Торіно
В перших 9 турах Фабіо Квальярелла забив всього 2 м'ячі. Здавалося, що 36-річного ветерана нарешті наздогнала футбольна старість. Проте Фабіо був категорично проти: після матчу з Лаціо в 10-у турі Квальярелла почав забивати майже в кожному поєдинку. За підсумками сезону у його активі 26 забитих м'ячів – він взяв участь у 57% голів Сампдорії в Серії А. Квальярелла вже досяг повернення в національну збірну. Подейкують, що наступного сезону він може знову одягти форму улюбленого Наполі. Що ж, найкращий бомбардир чемпіонату Італії на це заслуговує.
Друга спроба Філіппо Індзагі підкорити Серію А на посаді головного тренера ледь не завершилась цілковитим крахом для Болоньї. Під керівництвом "Суперпіппо" "россоблу" міцно засіли у зоні вильоту і ризикували зовсім звідти не вибатися. Сініша Міхайловіч, який прийшов рятувати команду, розпочав із виїзної перемоги над Інтером. Сербський фахівець зумів реанімувати Болонью, за 17 турів набравши 30 очок (Індзагі за 21 матч набрав лише 14 пунктів), що дозволило завершити сезон на 10-й сходинці. Після таких результатів Міхайловіча вже називають кандидатом на тренерське крісло в Ювентусі та Ромі, але він готовий зашитись в столиці Емілії-Ромальї.
Вінченцо Монтелла вже тренував Фіорентину. В 2015 році керівництво "фіалок" звільнило його з посади головного тренера, бо вважало, що 4 місце – не вершина для команди. Відтоді флорентійці одного разу були п'ятими і двічі закінчували чемпіонат на 8 місці. Минулий сезон взагалі міг завершитись втратою прописки в Серії А. Повернення Монтелли абсолютно ніяк не вплинуло на результати – під його керівництвом команда не здобула жодної перемоги, набравши всього 2 очки за 8 матчів.
Торіно лише вдруге після повернення в Серію А у 2012 році піднявся в таблиці вище 9-го місця. Команда Вальтера Маццарі побила особистий рекорд за набраними очками відколи за перемогу нараховують 3 бали – в сезоні 2018/19 "бики" набрали 63 залікових пункти. Окрім того, Сальваторе Сірігу побив клубний рекорд за тривалістю "сухої" серії – 32-річний воротар залишав свої ворота на замку протягом 559 хвилин. Прикро, що цих досягнень не вистачило навіть для виходу в Лігу Європи – перемога Лаціо в Кубку Італії позбавила туринців заслуженої винагороди.