Інтер допустив коронацію Конте, важкий рік українців, крах Мілана, сенсаційні зірки та бомбардири – огляд сезону Серії А
Вадим Грищук підбиває підсумки Серії А. Пригадуйте, яким був сезон 2024/24, разом з "Футбол 24".
Огляд сезону Серії А 2024/25 / фото: Олександр Фегер, Футбол 24
Наполі
Чого хотіли? Навіть із призначенням Антоніо Конте жодних ілюзій ніхто не будував. Так, Ауреліо Де Лаурентіс виділив на трансфери понад 150 мільйонів євро, при цьому майже нічого не заробивши на продажах, але ці інвестиції були не короткострокові. У Неаполі розуміли, що після провального сезону з трьома тренерами повернення до Ліги чемпіонів буде неабияким успіхом. Ось такою була відправна точка.
Чого досягли? Скудетто – цей пункт можна було б обмежити лишень цим одним словом. Воно наскільки неочікуване, настільки ж заслужене. Конте насправді лише весною почав говорити про його можливість публічно, але до цього призвела планомірна робота тренера. Він просто покращував механізми, будував нову команду, а попутно з'явилася нагода взяти трофей. Антоніо справді добре попрацював: жонглював схемами, розвивав гравців (більшість новачків стали ключовими виконавцями). Так, було не просто, але шкода, якщо на цьому історія закінчиться.
Оцінка Футбол 24: 10/10
Інтер
Чого хотіли? Останні роки в "нерадзуррі" мета лише одна – чемпіонство. Цього сезону навіть звучали коментарі про бажання зазіхнути на требл. І це не зухвальство. Інтер справді найкраща команда Італії – за складом, за вартістю, за зіграністю, з сильним тренером. Навіть без бурхливої трансферної кампанії в нього залишався найглибший ростер на всю Серію А.
Чого досягли? Друге місце ніби не так і погано, ще й з розв'язкою в останньому турі. Однак ваш автор переконаний, що Інтер зі своїми можливостями повинен був не просто вигравати Скудетто, а робити це впевнено і достроково. У реальності ж зістарений склад, часто підбитий травмами, не витягнув погоні за трьома зайцями. Беппе Маротта порахував, що його команда зіграла на 19 матчів більше, ніж Наполі. Так, це звучить резонно, але це не в розпорядженні Конте було два склади, і не "партенопейці" забрали з Інтера лідера й посадили до себе в запас. Те, що Сімоне Індзагі не спромігся правильно розподілити ресурси чи не вірив у резервістів – виключно його провина. Навесні так званий Інтер-2 показав, що може здобувати результат, але було вже пізно.
Оцінка Футбол 24: 7/10
Аталанта
Чого хотіли? У Бергамо склалася ситуація, що навіть там не розуміли, де стеля команди. Після перемоги в Лізі Європи, хоч і зі скандалами, вдалося зберегти більшість лідерів, утік лише Копмейнерс. Також було лячно через травму Скамакки, але прийшов Матео Ретегі, й жодних проблем із забитими голами не виникло. Але це ми вже поспішаємо, перед стартом сезону Джан П'єро Гасперіні звично говорив про завдання вийти в ЛЧ, але з часом почав казати, що ніхто не забороняє помріяти про Скудетто.
Чого досягли? Третє місце – це найкращий результат Аталанти в чемпіонаті за останні чотири сезони. Вона знову багато забивала, але все псував захист, де було чимало травм. Скальвіні так по-справжньому і не повернувся. Коссуну, Пош, Колашинац теж регулярно були в лазареті, тож грати в центрі оборони доводилося навіть Де Рону. Також на результати вплинув спад у грі Де Кетеларе аж на чотири місяці, ніхто з півзахисників не зміг замаскувати відсутність результативних дій бельгійця. Усі ці фактори неабияк загальмували бергамців. Без такої кількості проблем у такому сезоні вони реально могли б замахнутися на золоті медалі.
Оцінка Футбол 24: 8/10
Ювентус
Чого хотіли? Початково декларувалася ціль кардинальної перебудови. Втім, подальший розвиток подій показав, що це було ще не все. Тьягу Мотта прийшов як реформатор із завданням зробити гру туринців привабливою. Новому тренеру щедро навезли футболістів на 200 мільйонів (а ще ж орендовані були). Справжнісінька революція, але Ювентус не зміг забути про свою сутність. Фраза, що перемога – єдине, що має значення, виявилася не просто словами.
Чого досягли? Щонайменше фініш у зоні Ліги чемпіонів був справжньою метою клубу. Принаймні саме цим прикривалися власники, коли звільнили Тьягу Мотту. Італієць вже почав будувати те, що трішки нагадувало його Болонью, але занадто часто грав унічию й начисто втратив роздягальню. Ігор Тудор прийшов з рішучістю вхопитися за шанс. Вийшло зі скрипом вийти в ЛЧ, справжньою проблемою для хорвата стали матчі на виїзді. Він ще керуватиме Ювентусом на клубному чемпіонаті світу, але не більше. Не має відчуття, що Мотта, якби його не звільнили, впорався б гірше.
Оцінка Футбол 24: 6/10
Рома
Чого хотіли? Даніеле Де Россі надто поспішно виписали хороший контракт і довірили місію перебудувати команду. При чому це були не безпідставні наміри. Фрідкіни навіть в умовах жорсткої фінансової звітності знайшли можливість інвестувати в трансфери 125 мільйонів. Думка тренера щодо кадрів справді мала значення. Однак такі витрати, на рівні топ-3 в Серії А, потребують відповідних результатів. Йшлося про кваліфікацію до Ліги чемпіонів. Вона була необхідна не лише зі спортивної точки зору, а й фінансової.
Чого досягли? Усе посипалося вже зі старту. Де Россі поспішно звільнили. На заміну покликали Івана Юріча. Ще один очікуваний провал. Уже в середині листопада в Роми з'явився третій тренер. Клаудіо Раньєрі – людина, яка змінила все. Ну майже. Він підхопив "вовків" поруч із зоною вильоту й ледь не затягнув до ЛЧ. З темпом набору очок під керівництвом 73-річного фахівця Рома могла б боротися за Скудетто. Тож це повернення з пенсії точно було виправданим.
Оцінка Футбол 24: 7/10
Фіорентина
Чого хотіли? Головним завданням було продемонструвати, що життя без Вінченцо Італьяно існує. Він повернув "лілій" до єврокубків і двічі програв фінали Ліги конференцій. Тож Раффаеле Палладіно приходив у не найпростіші умови. Зрештою, керівництво підтримало хорошими трансферами, тому умови були.
Чого досягли? Шосте місце в Серії А – це найкращий результат Фіорентини за дев'ять років. У кубкових турнірах теж все було гаразд. Палладіно довелося справлятися з травмами, прибрати зі складу капітана, але підкосив команду лише серцевий напад у Бове. Без Едоардо механізми перестали працювати належним чином, і знадобився час, щоб все полагодити. Через це "лілії" розгубили очки, з якими могли б замахнутися і на фініш в першій четвірці.
Оцінка Футбол 24: 8/10
Лаціо
Чого хотіли? Коли командою керує Клаудіо Лотіто, то цілі фантасмагоричні. Минулого літа хто тільки не сміявся з "орлів", казали, що в столиці будують ще одну Верону. Власне, було не далеко від істини – і тренер звідти, і підсилення відповідне. Словом, від Лаціо, крім його вболівальників, ніхто нічого особливого не чекав.
Чого досягли? Початок кампанії здивував усіх. Римляни мало програвали і мало грали внічию, тож постійно перебували поруч з лідерами. Паралельно команда вкрай успішно змагалася у Лізі Європи, і про Бароні вже заговорили, як про генія. Однак після Нового року все зламалося. Насправді Лаціо в 2025 програв навіть менше матчів, але лише раз спромігся здобути дві перемоги поспіль. Апогеєм став останній тур, коли орли в більшості поступилися Лечче й залишилися без єврокубків, а Бароні без роботи (це питання часу).
Оцінка Футбол 24: 6/10
Мілан
Чого хотіли? Якщо після другого місця звільняють тренера, то метою може бути лише Скудетто. Хоча зі Стефано Піолі ситуація була складнішою, бо він безбожно зливав усі дербі Інтеру. Склад у Мілана був і так непоганим, а замість Жиру, який поїхав до США, взяли зразу двох – Морату й Ебрахама (взимку іспанця замінили на Хіменеса). Також підписали ще кілька новачків на проблемні позиції й були готові штурмувати Серію А. Ну, так здавалося.
Чого досягли? Найгіршого фінішу в чемпіонаті за останні 10 років, поза зоною будь-яких єврокубків. І це закономірний результат того хаосу, який поглинув команду, поки Златан корчив із себе великого боса. Фонсека гарно провів передсезонку, але в турнірному середовищі пішло туго. Нічого аж такого критичного, але Паулу звільнили. Прийшов Сержіу Консейсау, зразу виграв Суперкубок, в травні грав у фіналі Кубка. Ось тільки в чемпіонаті ставало все гірше й гірше. Завершилося восьмим місцем лише через те, що Болонья останні тури була п'яною і програвала усім підряд. Зате Мілан не програв жодного з п'яти дербі цього сезону. Ну а те, що Мората, Ебрахам і Хіменес в рамках Серії А разом забили менше, ніж торік один Жиру, – це вже таке...
Оцінка Футбол 24: 4/10
Болонья
Чого хотіли? Не розвалитися після демаршу Тьягу Мотти й ключових гравців команди. Переоцінити важливість для команди Зіркзеє та Калафорі майже неможливо. А тут ще й прийшов тренер з іншими тактичними ідеями. Не дарма Ріккардо Орсоліні назвав нового наставника сміливцем, бо той наважився прийти після Мотти.
Чого досягли? Початок видався складним, але Вінченцо Італьяно був до такого готовим. Він зі знанням справи змінив системні налаштування Болоньї, і ближче до кінця осені команда полетіла. Вона стала ще веселішою, ніж з попереднім тренером. А головне – не забувала про результат. Підсумкове дев'яте місце оманливе, бо "россоблу" начисто перестали боротися в Серії А після здобуття Кубка Італії – першого трофея клубу за 51 рік. До цього підопічні Італьяно йшли поруч із зоною ЛЧ і без похмілля, думаю, спокійно фінішували б все на тому ж п'ятому місці, що й з Моттою.
Оцінка Футбол 24: 7/10
Комо
Чого хотіли? Звичайно йшлося про те, щоб закріпитися в Серії А. Більших завдань новачку елітного дивізіону ніхто не ставив. Хіба Сеск Фабрегас, який вирішив, що його команда і з найкращими командами Апеннін не буде відходити від свого стилю. І це при тому, що багатьом гравцям ще належало познайомитися з цим стилем, адже з попереднього року мало хто залишився.
Чого досягли? Неймовірне, як для новачка, десяте місце на фініші та статус однієї з найцікавіших команд чемпіонату. Хоча для Комо все починалося не так яскраво. На старті було чимало прикрих невдач, де підопічні Фабрегаса залишалися без очок, на які заслуговували. Але в клубі ніхто не розганяв паніку. Навпаки, зимою віру в проєкт закріпили трансферами ще на 50 мільйонів, а весною пожинали плоди. Важливі не лише результати, а й те, що практично всі новачки стали ключовими виконавцями (відверто провалилися хіба Аудеро й Белотті). З такими темпами Комо наступного сезону буде реальним претендентом на єврокубки, особливо якщо Сеск залишається.
Оцінка Футбол 24: 9/10
Сумувати не будемо
Цього року цей пункт стосується лише двох команд, які вилетіли. Монца ще торік, коли розпродала головних зірок і запросила Сандро Несту тренером, продемонструвала, що буде боротися за виживання. Вийшло не просто не успішно, а навіть провально. Закономірне останнє місце. Керівництво все влаштовувало, бо інакше взимку не продавали б того ж Мальдіні, а навпаки – підписували підсилення.
Також нарешті вилетів Емполі. Торік Давіде Нікола створив черговий подвиг, у цьому сезоні чарівника не знайшлося. Роберто Д'Аверса взагалі допрацював без звільнення виключно завдяки несподіваному виходу в півфінал Кубка Італії. В чемпіонаті ж Емполі відзначився найдовшою серед усіх серією без перемог – 20 матчів поспіль. Цій команді точно пора на очищення нижчим дивізіоном.
А от за Венецію справді прикро. Еусебіо Ді Франческо другий сезон поспіль вилітає, хоча цього не заслуговував. У лагунарі один з найвищих андерперформансів ліги. За очікуваними очками до Серії В мав би відправитись Лечче, а не вони. Венеція недобрала аж 9 чесно зароблених пунктів. Це стало наслідком поганої реалізації – різниця між забитими голами й моделлю xG -8.82. Хтозна, можливо, з Пох'янпало, проданим у січні, підсумок сезону був іншим...
Українці в Серії А 2024/25
Руслан Маліновський цей сезон, вочевидь, волів би не згадувати. Альберто Джилардіно не бачив у ньому гравця основи, хоч і регулярно випускав на поле. Не встиг українець бодай щось продемонструвати, як отримав складний перелом. Понад 5 місяців без футболу, повернення, феєричний матч з Лечче, а потім травма на тренуванні й дострокове завершення сезону. Залишається сподіватися, що до нової кампанії Маліновський поверне кондиції, бо Патрік Вієйра довіряв йому більше, ніж попередній тренер.
Віктор Коваленко без футболу сидів ще довше, але з інших причин. Сезон він починав на контракті з Аталантою, якій був не потрібен. Зрештою, сторони пізніше розірвали угоду. Пропозиції в українця були. Він їх відхиляв, бо хотів грати в Італії, де більше не підпадає під ліміт на легіонерів. Чекати довелося аж до лютого, коли Віктора покликав Емполі, кольори якого він уже захищав. Нічого видатного Коваленко так і не продемонстрував – 70 хвилин за шість виходів на поле в Серії А. Найкращим для хавбека був півфінал Кубка, де він забив єдиний гол тосканців у двоматчевому протистоянні з майбутнім переможцем.
Артем Довбик – єдиний із наших, хто провів майже повноцінний сезон. Можливо, бо шість, хоч і не серйозних, травм не дають сказати інакше. Власне, ці пошкодження завадили форварду Роми продемонструвати максимум, він так і не вийшов на пік форми. Також не забуваємо про страждання команди у першій третині чемпіонату. З цими факторами 12 голів і три асисти в Серії А у дебютному сезоні слід вважати гарним результатом. Звісно, від нього після Жирони чекали кращого, але жоден тренер Роми не створив умов, щоб отримати від Довбика цього кращого.
Символічна збірна сезону
Почнімо з того, що такі команди – це завжди марні спроби вмістити на полі усіх найкращих. Іноді для цього доводиться жертвувати балансом чи переміщати гравців не на їхні основні позиції. Коли це проговорили, можемо перейти до конкретних імен.
Воротар: Міле Свілар
Голкіпер Роми – це друга причина неймовірного підйому команди. Перша, звісно, це Клаудіо Раньєрі. Навіть у найгірші періоди "джалороссі" Свілар був на висоті. Завершив сезон з 16-ма "сухарями". Стільки ж у Мерета, але умови не можна навіть порівнювати.
Запасний: Ваня Мілінковіч-Савіч (Торіно)
Правий захисник: Дензен Дюмфріс
Латераль, який для Інтера був ледь не третім форвардом. Більше на нідерландця в команді забили лише Тюрам і Лаутаро. 7 голів та 3 асисти за 29 турів – це за будь-яких умов дуже сильно, не кажучи вже про важливість Дюмфріса для системи гри Сімоне Індзагі.
Запасний: Додо (Фіорентина)
Центральний захисник: Амір Ррахмані
Власне, більше за Н'Діка пасував лише центрбек Наполі. А ще косовар найкращий у Серії А за успішністю верхової боротьби в своєму штрафному (76.32%) і третій за кількістю пасів задля просування (371). Чудовий сезон Ррахмані, який нарешті вибрався з тіні зіркових партнерів.
Запасник: Алессандро Буонджорно (Наполі)
Центральний захисник: Еван Н'Діка
Ще один представник Роми, до якого майже ніколи не було претензій. Відіграв сезон без замін, що є рекордом клубу за понад два десятиліття. Один із лідерів чемпіонату за загальною кількістю передач (2376).
Запасний: Франческо Ачербі (інтер)
Лівий захисник: Алессандро Бастоні
Найважча позиція, бо довелося проігнорувати Анхеліньйо, Госенса й Дімарко, віддавши перевагу номінальному центрбеку. Однак, по-перше, Бастоні тут теж грав. По-друге, він є лідером ліги в багатьох пасових метриках. Зокрема, навішує з найкращою точністю (52.24%), то ж чим не фланговий захисник. А загалом нічого дивного – черговий сильний сезон від Бастоні, який впевнено рухається до статусу найкращого оборонця світу, якщо взагалі вже ним не став.
Запасний: Анхеліньйо (Рома)
Центральний півзахисник: Ніко Пас
Наймолодший у нашому списку, але це зовсім не аванс. Лідер за створеними моментами для ударів (144), перший за кількістю ударів з-за меж штрафного (56), найпродуктивніший дриблер (69 успішних спроб). Це все про Ніко Паса, який у 20 років робить це в складі Комо.
Запасний: Ніколо Барелла (Інтер)
Центральний півзахисник: Скотт Мактомінай
Найкращий футболіст Серії А за версією ліги. 12 голів (більшість вирішальні) та 6 асистів – особисті рекорди шотландця. Людина, через яку Антоніо Конте змінив тактичну схему. Щось іще треба пояснювати?
Запасний: Едерсон (Аталанта)
Центральний півзахисник: Тіджані Рейндерс
Нідерландець разом з Пулісіком – єдині, хто тримав Мілан на плаву. Без їхніх результативних дій "россонері" були в таблиці значно нижче. Рейндерс заслуговує особливої відзнаки за персональний прогрес. Не просто так Манчестер Сіті хоче, щоб саме Тіджані став наступником Де Брюйне.
Запасний: Крістіан Пулісік (Мілан)
Форвард: Мойзе Кін
Від нуля результативних дій минулого сезону до 19+3 в цьому. Фіорентина вже боїться, що хтось активує 50-мільйонну клаусулу. Ми ж додамо лишень, що за очікуваними голами та за реальними голами, але без врахування пенальті, Кін відстав від капоканон'єре зовсім трішки.
Запасний: (Ріккардо Орсоліні)
Форвард: Ромелу Лукаку
Нехай бельгієць забив не так багато, хоч і більше, ніж торік в Ромі, але це найкращий асистент Серії А. За системою гол+пас посідає друге місце в лізі. А ще потрібно зважати, що саме Лукаку – та людина, яка створювали простір для Ангісса й Мактоміная, які назбивали ого-го-го. Ромелу був фундаментальним для чемпіонського Наполі.
Запасний: Маркус Тюрам (Інтер)
Форвард: Матео Ретегі
Найкращий бомбардир Серії А 2024/25. До того ж з історичним рекордом, який колись належав Філіппо Індзагі. 25 голів – саме стільки тепер найбільше забивав будь-який гравець Аталанти упродовж однієї кампанії.
Запасний: Адемола Лукман (Аталанта).
