Не завдяки, а всупереч: Наполі як чемпіон абсурдного сезону – найважче Скудетто Конте, після якого він хоче втекти
Вадим Грищук розповідає про шлях Наполі де чемпіонського титулу в Серії А сезону 2024/25.
Наполі як чемпіон абсурдного сезону – найважче Скудетто Конте, після якого він хоче втекти
Again, але інакше
750 днів. Стільки минуло між двома Скудетто Наполі. Звучить дуже непогано, якщо не зважати на все те, що помістилося у цей проміжок. Лучано Спаллетті не витримав тиску й пішов після чемпіонства. Або просто боявся. Історія показала, що не дарма – наступний сезон команда завершила на десятому місці. Провал, до якого доклали руку аж три тренери. Щоб прийти після такого, потрібно бути справжнім сміливцем.
до речі
Антоніо Конте наважився. При чому Ауреліо Де Лаурентіс запрошував його не раз. Восени 2023-го алленаторе відмовився – мовляв, не він збирав цю команду. А от минулого літа дав згоду. Після презентації багато говорив про довгостроковий проєкт. Не став навіть припускати, скільки років знадобиться його Наполі для повернення на вершину. Це була цілком слушна думка, зважаючи на обставини.
рекламна інформація
Запекла гра на полі Ліги чемпіонів у поєднанні з HLIBNY DAR зроблять незабутнім твій вечір.
Питання навіть не в провалі сезону 2023/24. Набагато гірше, що в Неаполі не було команди, колективу. Головні зірки бунтували, навіть капітан задумав втекти. Джованні Ді Лоренцо марив тим, щоб приєднатися до Тьягу Мотти в Ювентусі. Казав про це відкрито: "Навіть найкрасивіші любовні історії переживають кризові моменти. Для мене останній рік став найважчим у кар'єрі. Тільки що ми раділи виграшу Скудетто, й ось уже все котиться під укіс. А ще ця моя травма... Я хотів піти, я це визнаю. У мене було відчуття, що вболівальники мною незадоволені".
Можливо, раніше Де Лаурентіс витряс би з Ювентуса мішок євро та відпустив невдоволеного гравця. Однак тепер його тренером був Конте. "Ми займаємося цим питанням разом із клубом. Я хотів отримати тільки одне запевнення від президента – що саме я буду вирішувати, хто залишиться, а хто може піти. Був категоричний у цьому питанні, тому що віддавати найкращих гравців – нонсенс. Ді Лоренцо я вважаю не тільки топ-гравцем, а й дуже важливою людиною для роздягальні. Теж саме можу сказати про Хвічу", – говорив Антоніо.
Цей тренер не просто любить, щоб його вимоги виконували, він терпіти не може іншого підходу. Тож Наполі все залишив у його руках. Конте, як і домовлялися з клубом, не став боротися за Осімхена. Водночас решта лідерів не підлягала навіть обговоренню. Він не відпустив Ді Лоренцо в Турин, заблокував трансфер Кварацхелії й не дав Лоботці перейти до Барселони. "Ми узгодили умови з каталонцями, але відбулася зміна тренера. Клуб має деякі фінансові проблеми, і ситуація незрозуміла", – бідкався агент словацького півзахисника.
Пошуки підсилення
Де Лаурентіс минулого літа не скупився. Наполі витратив на підписання солідні 150 мільйонів євро, другий показник в історії клубу. Більше в Серії А викинули на трансфери лише Ювентус і Рома. При чому ці двоє саме "викинули", бо Джованні Манна вгадав майже з усіма новачками. Хоча, слід визнати, зібрати їх було не так і просто.
Трансферні побажання нового наставника переважно виконувалися, але й тут не без нюансів. Так, підписали одного з найкращих центрбеків Італії Алессандро Буонджорно та його колегу за амплуа з Іспанії Рафу Маріна, укомплектувавши найпроблемнішу позицію. Давід Нерес мав посилити конкуренцію на флангах атаки. Під схему Конте взяли лівого латераля Леонардо Спінаццолу, а Маріо Руя виставили за двері. Португалець відхилив усі пропозиції щодо переходу, а пізніше навіть скаржився у профспілку, бо його відсторонили від тренувань.
Зрештою, сезон стартував, а склад досі був не укомплектований. Ще на зборах Наполі програв Жироні. Тоді на це ніхто не звернув уваги – бо товарняк і каталонці здавалися сильним суперником, а не майбутнім володарем 16-го місця в Ла Лізі. Втім, в офіційних матчах не стало краще. Пройти Модену (0:0) в Кубку Італії вдалося лише по пенальті, а в першому турі Серії А чекав смачнющий ляпас – 0:3 від Верони. Хоча далі вдалося перемогти Болонью, яка на початку сезону була дуже слабкою, стало очевидно, що потрібне ще підсилення.
Віктор Осімхен все ще залишався у клубі й блокував перехід Лукаку. Зрештою, таки довелося спочатку брати Ромелу, бо нігерієць пішов аж після закриття трансферного вікна в Італії. Бельгієць прийшов і зі старту став давати результат, шаленої перемоги над Пармою з двома голами в компенсований час без нього не було б.
Доленосний трансфер
Поруч із дилемою центрфорварда виникла несподівана проблема із півзахисником. Наполі планував орендувати Марко Брешіанні у Фрозіноне. Вихованець Мілана прибув у розташування клубу, пройшов медогляд і... попрямував у Бергамо. Кажуть, що "партенопейці" в останній момент вирішили змінити умови викупу, і Фрозіноне, маючи пропозицію від Аталанти, згорнув переговори. Хто ж знав, що цей колапс у перемовинах стане визначальним для чемпіонського сезону.
Коли угода щодо Брешіаніні зірвалася, спортивний директор Наполі Джованні Манна перебував у Англії, звідки планував повернутися з Біллі Гілмором. Тож вирішив звернутися до Манчестер Юнайтед щодо доступності Скотта Мактоміная. МЮ без проблем погодився, бажаючи покращити баланс коштом продажу вихованця. Отак курйозно Антоніо Конте отримав у своє розпорядження гравця, якому судилося стати головною зброєю команди.
Перш ніж дебютувати за Наполі, Скотт двічі забив у вересневих матчах за Шотландію. Але найголовніше, що він переніс цю результативність у збірній в клуб. Уже минулий сезон Серії А став найрезультативнішим в кар'єрі Мактоміная. 12 голів (стільки ж забили Артем Довбик і Лаутаро Мартінес) та 4 асисти в чемпіонаті, обидва показники – особисті рекорди кар'єри. Особливої уваги вартий розкішний гол у ворота Кальярі, що став вирішальним для Скудетто. Заслужена винагорода від Ліги як найкращого гравця Серії А для його автора.
Але це ми трохи квапимо події. Наполі за вересень і жовтень виграв усі матчі, крім одного, розписавши безгольову нічию з Ювентусом. Однак саме гра в Турині мала фундаментальне значення. У ній Антоніо Конте вперше відмовився від схеми з трьома центрбеками. "Ми почали сезон з 3-4-2-1. Мені здавалося, що вона найкраще відповідала команді. Потім Мактомінай, Лукаку й Нерес змусили мене передумати, особливо Скотт. Перед 4-3-3 ми також зіграли кілька матчів з 4-2-2-2, де Скотт виходив у парі з Ромелу", – пояснював тренер.
Італійські ЗМІ порахували, що упродовж сезону керманич Наполі п'ять разів змінював схему. І не тому, що підлаштовувався під суперників, просто шукав варіанти, щоб його гравці могли демонструвати найкращу гру. Що ж до успішних результатів, то він довго відхрещувався від боротьби за Скудетто: постійно нагадував про попереднє десяте місце й наголошував, що ніхто в Наполі не розраховує завершити на вершині. Так тривало аж до весни.
Зрада головної зірки
На шляху до усвідомлення реальності титулу Наполі довелося подолати ще не одну кризу. Передусім мова про втрату Кварацхелії. Грузин поривався піти ще влітку, тоді не випустили, взимку він знову почав скиглити. Цього разу пропозицію ПСЖ прийняли. Хейтери можуть зловтішатися, що Де Лаурентіс втратив нагоду заробити більше, але саме тут мова не про гроші. Президент дав слово, не розпродувати лідерів. Конте вірив, що зможе переконати бунтівників, залучити їх до проєкту. вийшло не з усіма.
"Влітку, коли я розмовляв з президентом після відходу Зєлінські та Осімхена, я хотів мати технічну визначеність. Я зажадав, щоб деякі гравці були підтверджені, і серед них був Квара. Того ж літа він попросив про трансфер, і не тільки він. У січні Хвіча знову попросив продати його, скажу вам відверто. Особисто я відчуваю велике розчарування, я провів шість місяців – і з ним, і з іншими – щоб він відчув себе у центрі проєкту. Щоб дати зрозуміти, що тут можна зробити щось важливе. Але за пів року ми повернулися до початку", – пояснював Конте.
Ще одне розчарування чекало на тренера попереду. Він розраховував що за частину з тих 75 мільйонів євро клуб купить адекватну заміну лідеру. Натомість до Неаполя прибув Ноа Окафор, в оренду з Мілана. Тобто Хвічу взагалі не замінили, швейцарець за пів сезону лише чотири рази вийшов на поле, сумарно зіграв 36 хвилин. Проблем додала ще й травма Нереса, яка змушувала ставити в атаці Спінаццолу. Звісно, Конте не був задоволений. Дійшло до публічної завуальованої критики від фахівця: "Я не хотів би виглядати брехуном через нездійснені очікування. За ці вісім місяців у Наполі я зрозумів, що багато речей тут реалізувати неможливо".
Зрештою, спочатку зі втратою Хвічі справлялися більш ніж непогано. У січні Наполі здобув чотири перемоги поспіль, завершивши цей період звитягами над Ювентусом і Аталантою. Спінаццола стверджує, що саме тоді команда зрозуміла, що може виграти Скудетто. Цю фразу Леонардо сказав відразу після останнього матчу проти Кальярі, і вболівальників вона може здивувати, бо після Юве "партенопейці" не перемагали півтора місяця.
Перейти Рубікон
Для Антоніо Конте ключовою датою стало перше березня. Очний матч проти Інтера. Гості з Мілану доволі швидко вийшли уперед й майже до кінця втримували цю перевагу, коли Філіп Біллінг таки заштовхав м'яч у ворота Жозепа Мартінеса. Наполі не дав чинному чемпіону піти у відрив, зберігши відставання в одне очко. Тут вже навіть тренер "адзуррі" не втримався і заговорив про можливість здобути титул: "Ми усвідомлюємо силу Інтера, але залишилося одинадцять турів, і ми спробуємо".
Насправді та гра була дуже показовою. Підопічні Сімоне Індзагі дуже добре почали, забили гол, контролювали ситуацію, а після перерви повністю віддали ініціативу, можна навіть сказати, що провалили другу половину. Цією слабкістю суперник і скористався. Це був урок, який, як ми побачили далі, Інтер не засвоїв. Той результат ніби промовляв: "Наполі тут, завжди поряд і готовий скористатися, якщо ти схибиш".
А Інтер хибив аж надто багато. Тут і нічия з Пармою після переваги 2:0, і поразки від Роми та Болоньї, і драматичний мир в передостанньому турі, коли Педро двічі зрівнював рахунок. Бодай очка в котромусь із цих поєдинків вистачило б для "золотого матчу". Однак "нерадзуррі" несподівано постали незрілими і, звісно, втомленими, адже до останнього вели боротьбу в трьох турнірах, а не лише в чемпіонаті. З трьох зайців, за якими гналися міланці, досяжним наразі залишається лише один. Фінал Ліги чемпіонів визначить, чи команда Сімоне Індзагі завершить сезон бодай з одним трофеєм.
Сам Наполі теж чимало грішив, втрачаючи очки навіть проти суперників із зони вильоту. Але ні це, ні відсутність додаткового турнірного навантаження не дає нікому права принижувати переможця. Ні, не через сам факт трофея. Хіба це провина "адзуррі", що всі інші претенденти провалилися? Вони не кричали про чемпіонські амбіції, про якусь міфічну необхідність змити ганьбу попереднього сезону. Ні – лише про спробу перезапустити проєкт, закласти фундамент на майбутнє. Просто так склалися обставини, що навіть непоганого сезону від Наполі вистачило для першого місця. Ви ж не принижуєте Мілан 2010/11 за перемогу з усе тими ж 82 очками, тому й тут не варто.
Притримайте критику
Оцінювати сезон "адзуррі" потрібно не за Скудетто, а за прогресом, якого вони досягли після десятого місця. "У нас були епізоди, які могли б убити будь-кого, але ми вміли не жаліти себе. Згадайте зоряну прірву, яка існувала між торішнім Наполі й такими командами, як Ювентус, Інтер та Аталанта. Сьогодні ми змінили ситуацію проти тих, хто історично завжди має боротися за чемпіонство, без жодних "але" чи "якщо", – резонно зауважує Антоніо Конте.
Ось цю прірву цілком можна виміряти цифрами. Той Наполі відстав від Інтера на 41 очко, а цей – випередив на один пункт. Звісно, "нерадзуррі" теж не зовсім ті, але ж не настільки. Торік "адзуррі" за чемпіонат забили 55 голів, зараз 59. Різниці майже немає, зате є у пропущених – 48 проти 27. Ось що саме Конте полагодив у першу чергу. І як тут не згадати легендарну фразу, що саме захист виграє титули.
У цьому Наполі імпонує спокій, з яким команда йшла до визнання. Звісно, мова не про результати, бо тут якраз без нервів не обійшлося. Зараз ми говоримо про стриманість і скромність. Ніхто в клубі не робив гучних заяв, не розповідав небилиць, не кидав стріл у бік конкурентів. "Партенопейці" були більше зосереджені на роботі й подоланні власних негараздів. Окрім демаршу лідерів, ще було багато травм, а в розпорядженні Конте немає такої глибини складу, як умовно в Сімоне Індзагі. Взагалі у Наполі аж п'ятий за величиною зарплатний фонд у Серії А. Це багато про що говорить.
Навіть Ауреліо Де Лаурентіс не порушував зальну модель поведінки. Хоча це саме власник клубу зазвичай був першим, хто готовий приголомшувати публічними заявами. Цього ж сезону патрон Наполі був ніби осторонь, в тіні. Він не чинив додаткового тиску на команду. З березня по квітень у нього взагалі жодного допису в Twitter. Немислимо! Кажуть, що така поведінка була одним із пунктів у домовленості з Конте. Навіть якщо так, то можна лише уявити, яких зусиль Де Лаурентісу коштувало дотримання угоди. Gazzetta, пам'ятаючи про бізнес Ауреліо, влучно порівняла чемпіонські сезони Наполі з фільмами: перший був з яскравими спецефектами, а другий – у стилі італійського реалізму.
Піти неможливо залишитися (де кома?)
Скудетто цієї весни не таке, як у 2023-му. Тоді це була вершина. Найвища точка, після якої неминучий відкат. Зараз вдалося стати чемпіонами на початку шляху. Пощастило? Звісно! Але золоті медалі нічого не міняють для клубу. Де Лаурентіс це розуміє й прямо говорить, що команду треба робити сильнішою. Джованні Манна вже над цим працює.
Якщо вірити пресі, в Неаполі на наступні три роки поселиться Кевін Де Брюйне. Легенда Манчестер Сіті отримає зарплату на рівні з Лукаку. Паралельно клуб домовляється з Джонатаном Девідом. Фабріціо Романо стверджує, що саме "адзуррі" зробили канадцю найвигіднішу пропозицію. При чому за центрфорварда Лілля з Інтером і Ювентусом.
Це і є та робота, якої Конте вимагав узимку, коли втратив Хвічу. Тоді Наполі не зміг задовольнити забаганки тренера, і він сильно образився. Настільки, що може піти (Юве з усіх сил намагається переманити Антоніо). Тримати його ніхто не буде. "Ніколи не кажи ніколи, тренер має індивідуальність, яку потрібно поважати, і не можна змушувати його, навіть якщо у нього залізобетонні контракти. Якщо Конте погодиться, ми скажемо йому "Ласкаво просимо!" і будемо раді вирушити з ним до Ліги чемпіонів", – заявив Де Лаурентіс.
Тож зараз м'яч на половині поки ще головного тренера чемпіонів. Йому вирішувати, з ким рухатися в майбутнє. Так, Наполі ніколи не буде в нього на повідку, але може дати Конте дуже багато. Фінансова стабільність клубу залишає величезний простір для маневрів, чим у Серії А майже ніхто похизуватися не може. З Антоніо чи без нього "адзуррі" будуть розвиватися. Це клуб, який вірить у свій шлях. Питання, чи досі в нього вірить Конте. Два Скудетто за три роки й бездоганні рахунки натякають, що варто б.
