Від скромного Ам'єна до перлини Ліги чемпіонів – забивав Шахтарю і розцвів майже у 30 років
Ольга Любушкіна розповідає про одного із найкращих бомбардирів Ліги чемпіонів – Сергу Гірассі з Борусії Д.
Сергу Гірассі / Колаж Футбол 24
"Я не народився бомбардиром, я ним став"
(с) Гірассі
Сергу Гірассі родом із невеликого містечка Монтаржі, куди батьки перевезли маленького хлопчика з Арля. Саме там він починав свою кар'єру і розважався з друзями на футбольних полях або граючи в теніс.
Гірассі виріс у величезній багатодітній сім'ї, він має чотирьох сестер і трьох братів. Батьки Сергу абсолютно звичайні, проте хотіли лише найкращого для своїх дітей, тож наполягали на освіті. У школі майбутній нападник відрізнявся сумлінністю і мав схильність до навчання. По-іншому бути не могло, оскільки гарна успішність гарантувала вільний час, який можна було проводити з м'ячем. Утім, не завжди Сергу уникав покарання. Тренеру навіть доводилося приходити до батьків.
"Як і наш батько, ми всі грали у футбол. Однак пріоритетом залишалася школа, де Сергу був дуже хороший. Якщо хтось робив щось дурне, сокира падала: ніяких тренувань і матчів. Але він був настільки важливий для своєї команди, що тренер прийшов до нас додому, щоб спробувати переконати батьків дозволити йому грати", – пригадує Суаре Гірассі.
Футбол для Сергу був на кшталт розваги з друзями і він ніколи не думав, що коли-небудь стане професіональним гравцем, не кажучи вже про те, щоб грати в Лізі чемпіонів. Все змінилося у 14-15 років. Амії бере Гірассі на гру проти Буржа. Весь матч нападник був непомітним, а потім взяв і оформив дубль, принісши перемогу своїй команді.
"Стриманий, не влаштовував галасу, але багато працював і відрізнявся вимогливістю до себе", – саме так описує маленького Гірассі один із його перших тренерів Нурі Гюрель.
HLIBNY DAR. Витримана мʼякість. Тобі справжньому!
Саме в цей момент Сергу помічають скаути великих клубів. Перший же перегляд завершується нічим путнім. Осер відмовився надавати місце Гірассі у своїй академії. Забігаючи наперед, форвард у майбутньому пограє за Осер, але це буде ще одне фіаско в Бургундії. А ось представники Лаваля тільки й чекали, щоб із розпростертими обіймами забрати Сергу до себе. В Амії досі висить табличка біля штучного поля, яка нагадує, що саме тут ступала нога Гірассі.
Пам'ятна табличка біля стадіону / фото: L'Equipe
У Лавалі Сергу швидко доріс до основи і ним зацікавився Лілль після того, як він оформив шість голів у 26 матчах. Звісно, перейти від клубу з Ліги 2 до "догів" – це великий крок для будь-якого гравця. Утім, не всі правильно розцінюють свої сили. З Гірассі сталося саме так.
Лілль на той час штормило. Від клубу чекали потрапляння в єврокубки, але ситуація була іншою. Масштабна реконструкція північного клубу на чолі з Ерве Ренаром провалилася, а 19-річний Гірассі став посміховиськом і героєм жартів. Фанати прозвали його "Королем Сергу", але це було заради глузування.
"Сергу прибув у Лілль в той час, коли терпіння було неможливим з огляду на амбіції клубу. Він був дитиною, якій потрібен був час і впевненість, щоб влитися в нове середовище, до нових товаришів по команді. На жаль, у Ліллі йому нічого цього не вдалося отримати", – розповідав екс-партнер Стів Елана.
Гірассі присів на лаву запасних, а побігати йому вдавалося лише у Кубку ліги, де він забив свій єдиний гол у футболці "догів". Взимку вирушив до Бургундії. За 16 матчів у Лізі 2 з Осером він оформив 8+2 за системою гол + пас.
"Я був занадто нетерплячий, коли приїхав у Лілль, недостатньо добре себе знав, щоб бути здатним грати", – пригадував форвард.
"Доги" не стали втримувати Гірассі і він поїхав у Німеччину. Кельн відкрив йому двері, але й там гравець не знайшов того, що шукав – найкращу версію себе. Але отримав досвід і покращив деякі навички. Провівши у Німеччині 2,5 роки, Сергу повернувся у рідну Францію.
Скромний Ам'єн шукав нападника, який міг би замикати довгі передачі, бо на більше "єдинороги" розраховувати просто не могли. У найкращому сезоні за Ам'єн Гірассі забив дев’ять голів у Лізі 1, враховуючи дубль в яскравому нічийному матчі проти ПСЖ (2:2). "Єдинороги" за підсумками тієї кампанії вилетіли, а ось форвард отримав запрошення у Ренн.
У складі бретонців основу ніхто не обіцяв. Ренн тоді вже залучив Доку, Мартена Тер'є і у розпорядженні був Мбайє Ньянг. На той час Сергу мав статус запасного. Утім, йому вдалося проявити себе – 13 голів у всіх турнірах і дебют в Лізі чемпіонів з м’ячем у ворота Челсі. Гірассі зумів знайти для себе місце і потроху завойовував прихильність. У другому сезоні стало важче пробиватися до основи, оскільки Ренн підписав Лаборда і робив ставку на нього. Тому, коли у двері постукав Штутгарт і запропонував трансфер, бретонці, не вагаючись, відпустили форварда.
Гірассі по ходу кар'єри явно прогресував. Спочатку був звичайним стовпом-роботягою без гольового чуття, чіплявся за м'ячі – і добре. Потім вчився відкриватися за спини, додавав у розумінні простору, покращував якість підігравання. Ренн виявився занадто комбінаційною командою для Гірассі, але й це був корисний досвід – Сергу вперше виступав за клуб, який діє першим номером.
Перше випробування у Штутгарті – серйозна травма, яка позбавила його гри на декілька місяців. Але все одно він провів достойний сезон, забив більше 10 голів і це за 18 матчів Бундесліги. Тому німецький клуб захотів викупити Сергу. Це було хороше рішення як для команди, так і для самого Гірассі.
"Зараз Сергу захоплює холоднокровністю – він завжди рішучий, коли час бити по воротах. Ми стабільно бачимо весь діапазон його якостей, не тільки завершення атак. Він добре працює з м'ячем, чудово розуміє, як потрібно відкриватися", – оцінював нападника тренер команди Себастьян Хьонесс.
Прогрес Гірассі відбувався і в наступному сезоні. Він більше розвинув навичку відкриватися за спини захисникам, карав їх за помилки у захисті, почав хитрувати з м'ячем. Як і в Ам'єні, чіплявся за довгі передачі, відкриваючи простір для партнерів. Це все допомогло провести феноменальний сезон у Бундеслізі і фінішувати з 28 голами.
"Я не народився бомбардиром, я ним став. До того ж я не завжди грав нападником. Коли починав, був центральним захисником, потім півзахисником. Я відчув смак до голів десь у 12 років, тоді і почав грати під номером 9. У юності багато забивав, я пам'ятаю матч між Амії і Монтаржі, де я забив п'ять голів. Я хотів стати нападником, як Бензема, Левандовскі, Суарес", – пригадував наш герой.
Така результативність відкрила для Гірассі двері до дортмундської Борусії. Хоча у нього були пропозиції з Італії та АПЛ, він вирішив залишитися у чемпіонаті, в якому став справжньою зіркою. Прогрес Сергу вразив володаря "Золотого м'яча" Лотара Маттеуса, який знайшов для нападника інший клуб.
"Деякий час люди кепкували з мене. Але подивіться, Гірассі може робити все: забивати, дозволяти забивати, грати спиною до воріт і технічно він дуже чистий. У повітрі чудовий. У нього достатній рівень, щоб грати за Баварію", – оцінював форварда Маттеус.
Переїзд у Дортмунд дозволив Гірассі проявити себе в усій красі. Те, що форвард продовжить вражати своїми здібностями в Бундеслізі, не було сумнівів. А ось як покаже себе Сергу в Лізі чемпіонів з новою командою було загадкою. Все склалося найкращим чином. Лише у двох матчах Гірассі йшов з поля без результативних дій. Він також показав Ліллю, що даремно "доги" свого часу не дали йому шансу, і вибив клуб у плей-офф турніру. Сергу у поточному розіграші ЛЧ забив 10 голів (включаючи дубль із Шахтарем), як і Харрі Кейн, і лише Рафінья з Барселони випереджає гравця Борусії.
Дортмундці продовжують свій шлях в Лізі чемпіонів, а це означає, що у Гірассі буде шанс боротися за звання найкращого бомбардира турніру. Пройшовши шлях від стовпа, нехай і старанного, але рівня Ам'єна чи Кельна, він став одним із героїв ЛЧ.
