Лех продав Лєвандовскі в Європу, а тренер кривдив Україну – чому Шахтар має "виносити" поляків
Шахтар пройшов тернистий шлях у основному етапі Ліги конференцій 2025/26 і, попри перешкоди, пробився до 1/8 фіналу, обійшовши стадію 1/16. На цьому етапі випав не такий простий суперник, як може здатися на папері – Лех. Хто вони, чим живуть і чого від них чекати – розповідає "Футбол 24".
Лех випробує Шахтар у 1/8 Ліги конференцій / Фото ФК Лех
У самому серці Великопольщі, над спокійними водами Варти, розкинулося старовинне місто Познань – одне з тих місць, де починалася історія польської держави. Його вузькі вулички, старі костели та острови посеред річки бережуть пам’ять про давні часи, коли тут формувалося політичне й духовне життя країни.
Та Познань живе не лише спогадами про минуле. Сьогодні це місто молодості, культури та подій, де старовинні будівлі тягнуться до неба поруч із сучасним ритмом великого європейського центру. Тут кипить життя не лише на вулицях і площах, а й на футбольному полі, де Лех, один із найтитулованіших клубів Польщі, додає місту особливого колориту та спортивної гордості.
Команда Леха / Фото прес-служби клубу
Історія познанського Леха почалася з ентузіазму кількох молодих людей. У серпні 1920 року група активістів Католицької асоціації молоді вирішила створити власну футбольну команду. Офіційно клуб з’явився 19 березня 1922 року під назвою Towarzystwo Sportowe Liga Dębiec. Перші кроки команда робила на регіональному рівні, а вже невдовзі отримала власне поле на вулиці Гжибова – скромний майданчик, де починалася історія майбутнього футбольного символу Познані.
Поступово клуб підіймався у вищі ліги польського футболу, однак розвиток перервала Друга світова війна. Після її завершення команда знову повернулася до гри і стала одним із найважливіших клубів міста. У повоєнні роки Лех прославило атакувальне тріо Аніола – Бялас – Чапчик, а Теодор Аніола кілька сезонів поспіль залишався найрезультативнішим бомбардиром чемпіонату Польщі.
Найяскравіший період у житті клубу настав у 1980-х. Саме тоді познанці вперше здобули чемпіонський титул і закріпилися серед лідерів польського футболу. У ті роки команда також дебютувала в єврокубках, де мала нагоду помірятися силами з відомими європейськими клубами – серед них Ліверпуль, Атлетік, Барселона та інші.
У новому тисячолітті Лех пережив і складні періоди, і нові підйоми. Команда повернулася до боротьби за титули, виграла чемпіонат та гучно заявила про себе на міжнародній арені. Саме тут розпочинав свій шлях до світової слави Роберт Лєвандовскі, перейшовши звідси до Борусії Дортмунд за майже п'ять мільйонів євро.
Роберт Лєвандовскі / Фото igol.pl
Сьогодні ж Лех уже давно став частиною історії Познані. За десятиліття клуб не раз підіймався на вершину польського футболу, дев’ять разів здобувши титул чемпіона країни. До цієї колекції додалися й три срібні нагороди та сім бронзових. У національному Кубку познанці п’ять разів святкували перемогу і ще шість доходили до фіналу. Не менш вагомим є й доробок клубу в матчах за Суперкубок Польщі, де колектив шість разів ставав переможцем та ще п’ять разів зупинявся за крок від трофею. До цієї історії додається і Кубок Екстракляси 1977 року – ще одна сторінка слави "біло-синіх", що вже багато років є невід’ємною частиною спортивної душі Познані.
У нинішню епоху історію Леха продовжують писати нові імена та нові покоління футболістів. Та розпочнемо, як завжди, з цифр. Загальна вартість познанської команди за версією Transfermarkt становить близько 42,50 мільйона євро – більш ніж на сто мільйонів менше, ніж у донецького Шахтаря. Але суха арифметика у футболі рідко розповідає всю історію. Цікаво, що склад Леха має яскраво міжнародний характер. Легіонери становлять 53,3% команди – навіть більше, ніж у Шахтаря, який давно вважають однією з наймультинаціональніших команд українського футболу.
Минулого трансферного вікна "залізничники" значно оновили склад. Команда підсилилася п’ятьма доволі коштовними новачками та кількома орендованими гравцями, які мають допомогти в єврокубках. Найдорожчим придбанням став центральний нападник Яннік Агнеро, який перейшов із Хальмстада за 2,3 мільйона євро. Що ж до продажів, то тут усе скромніше, хоча й цікаво: двоє гравців покинули Лех за гроші, а найдорожчим став Афонсо Соуза, який переїхав у Самсунспор – клуб, який, до речі, також міг стати суперником Шахтаря у 1/8 ЛК. За нього Лех отримав три мільйони євро.
Мікаель Ісхак / Фото ФК Лех
Що ж, настав час познайомитися з тими особистостями, які продовжують творити сьогоднішню історію Леха. І, як завжди, почнемо з капітана – душі та серця команди. 32-річний Мікаель Ісхак вже майже шість років є частиною Леха – він прийшов до команди у 2020-му з німецького Нюрнберга як вільний агент і відтоді став незмінним обличчям клубу. Його шлях був тернистим: виховувався у Швеції, потім переїхав до Німеччини, де здобував досвід, а також на деякий час відправлявся в оренду до Швейцарії. Також пробував свої сили в Італії та Данії, перш ніж остаточно закріпитися у Познані.
На полі Ісхак – лідер і капітан, стабільний гравець основи, чиї дії завжди відчуваються командою. Його гостре око на ворота та безпомилковий удар вже принесли Леху 24 забитих м’ячі цього сезону, що робить його найкращим бомбардиром команди. Для оборони Шахтаря – сигнал бути завжди насторожі.
Бартош Мрожек / Фото прес-служби клубу
Основним воротарем польського Леха є Бартош Мрожек – справжній син клубу та рідної землі. Він потрапив у Познань ще юнаком і, зробивши крок у першу команду, так і залишився в її обоймі. Лише короткі оренди розлучали його з рідним клубом, а у 2023 році, повернувшись із Сталі Мєлєц, він остаточно завоював довіру тренерів та вболівальників.
На флангах оборони Леха – молодість і досвід у найкращому поєднанні. Праворуч грає 20-річний Міхал Гургуль, вихованець клубу, який сміливо мчить уздовж лінії та вже зібрав чотири асисти. Зліва – досвідчений португалець Джоел Перейра, футболіст із мандрівною кар’єрою: школа Порту, етапи на Кіпрі та в Словаччині, досвід у дорослому португальському футболі. Уже п’ять років він виступає за "біло-синіх", де його стабільність, а також чотири голи та сім асистів цього сезону стали важливою опорою на лівому фланзі.
У центрі захисту не менш яскравий тандем. Матеуш Скшипчак цього літа повернувся до Познані, хоча рідним клубом для нього Лех був завжди. Вихованець академії, що свого часу мандрував орендами й у 2022-му пішов як вільний агент, у 2025-му був викуплений назад за 900 тисяч євро. І недарма: цього сезону він уже відзначився голом і двома асистами – впевненою грою наче промовляючи, що повернувся додому. Поруч із ним – хорват Антоніо Міліч, вихованець Хайдука пройшов довгий шлях через бельгійські клуби та навіть мав етап у Іспанії. До Польщі він перебрався у 2021 році й швидко став одним із стовпів захисту. У нинішньому сезоні його статистика – три голи та дві результативні передачі.
Гравці Леха / Фото прес-служби клубу
Опорна зона живе завдяки Антоні Козубалю. Ще один вихованець клубу, спокійний у діях і зрілий не по роках. Два голи, дві результативні передачі та оцінка у чотири мільйони євро – найвища серед партнерів – говорять самі за себе. Трохи вище – атакувальна фантазія. Філіп Ягелло, який пів року був партнером Руслана Маліновського у Дженоа. Його показники – чотири голи та п’ять асистів – нагадують, що він бачить гру на крок уперед. Поруч із ним – іспанець Пабло Родрігес, вихованець мадридського Реала. У цьому сезоні теж залишив помітний слід: чотири голи і чотири асисти.
Разом із капітаном атаку "синьо-білих" оживляють два прудкі фланги. Ліворуч – гондурасець Луїс Пальма, орендований у Селтіка. Невисокий, вибуховий, із сімома голами та вісьмома асистами. Праворуч – нігерієць Таофік Ісмахіл також в оренді – із Гурніка (3+3). Такий же прудкий і небезпечний, своєрідний прототип Егіналду – тільки фланги в них різні.
Нільс Фредеріксен / Фото ФК Лех
І нарешті мозок цієї когорти – Нільс Фредеріксен – тренер із багаторічним досвідом у Данії, який вміє швидко відчувати команду і робити її конкурентоспроможною. У Познані він відразу зрозумів ритм Леха, додав дисципліни, тактичної гнучкості та високої інтенсивності гри. Під його керівництвом "залізничники" здобули чемпіонство та принесли тренеру звання найкращого наставника Польщі 2025 року.
Фредеріксен працює з кількома схемами – 4-3-3, 4-2-3-1 і 3-5-2 – чітко контролюють баланс між атакою та обороною. Наставник любить, коли фулбеки активно підключаються до атак та збалансований пресинг.
Що цікаво, ще у вересні 2015-го Фредеріксен очолював молодіжну збірну Данії й здобув впевнену перемогу над Україною каденції Сергія Ковальця – 3:1.
Гравці Леха / Фото прес-служби клубу
А що по результатах цього сезону? Нині Лех тримається у трійці Екстракляси з 38 очками, однак останні тижні видалися для команди нервовими. Спершу познанці вилетіли з Кубка Польщі, поступившись на виїзді Гурніку Забже (0:1), а згодом програли й у чемпіонаті – 1:2 від Відзева, який щойно звільнив Йовічевіча та перебував біля зони вильоту.
У Європі шлях був контрастніший, але результативний. На груповому етапі Лех зустрічався з різними за стилем суперниками: впевнено переграв Рапід Відень (4:1), поступився Лінкольну Ред Імпс (1:2), дав бій Райо Вальєкано (2:3), взяв важливі очки з Лозанною (2:0), зіграв унічию з Майнцом (1:1) та переміг Сігму Оломоуц (2:1). Ці десять очок дозволили фінішувати на 11-му місці й пробитися до плей-офф, де суперником став фінський КуПС. Там познанці вже не зупинялися – впевнені 3:0 і квиток до наступного раунду, де і трапився Шахтар.
Гравці Шахтаря / Фото ФК Шахтар
Шахтар же завершив груповий етап Ліги конференцій у топ-вісімці й отримав порівняно зручну сітку для продовження боротьби. Фанати й експерти малюють у голові півфінальні сценарії, але насправді все може скластися по-різному. "Гірники" на папері сильніші, та перельоти й календар тиснуть на свіжість команди.
Лех, натомість, заряджатиметься шаленою підтримкою трибун і духом міста – особливою перевагою для познанців є те, що свій "домашній" поєдинок Шахтар проведе у тій же Польщі. Початок сезону "гірників" в УПЛ залишає невелику тривогу – перемога над Карпатами і успіхи з Вересом та Олександрією не додали повної впевненості. Тож всі карти розкриє перший матч, який розпочнеться 12 березня о 19:45. Другий поєдинок команди зіграють уже 19 березня.
Наостанок, домашнім місцем для Леха є стадіон у Познані – велика сучасна арена, на якій проводилися матчі спільного з Україною чемпіонату Європи 2012 року. Після реконструкції вміщує понад 45 тисяч уболівальників, тож буде цікаво...
Думка експерта
"З часу, коли я виступав у Польщі, майже два роки минуло, і думаю, там багато чого змінилось, – каже Футбол 24 Олексій Довгий, екс-хавбек Заглембє Сосновєц. – І я грав у Першій лізі, тому мені важко порівнювати із Екстраклясою. Думаю, що це зараз плюс-мінус рівень українського чемпіонату. Я неодноразово повторював, що там кращий маркетинг, краще медіа розкручене, але рівень футболістів там нижчий, мені здається. Ніж у Шахтарі – так точно.
Лех? Чесно кажучи, за ними не слідкую. Знаю, що це команда з історією, вони брали чемпіонство не один раз і перебувають на вершині таблиці. Якщо там багато поляків, то Шахтар має добре налаштуватись і обіграти їх, винести просто, тому що… Не знаю, у мене якийсь осад залишився після ставлення поляків до українців. Воно так здається, що вони ніби хороші, але насправді… Посміхаються, але в душі у них зовсім інше ставлення до нас.
Олексій Довгий / Фото із соцмереж
Обидва матчі в Польщі? Це не дуже добре, так. Я чув варіант, що Шахтар кликали у Туреччину – мені здається, це було б набагато краще, там би прийшли люди вболівати. Хоча в Польщі також досить непогана підтримка має бути українців, які вболіватимуть за Шахтар. Ну, все одно я думаю, що це не повинно сильно впливати на результат. Впевнений, що Шахтар зараз непогано виглядає – вони не пропускають голи, дуже потужні ці бразильці. Це європейська арена, де вони мають себе проявляти, показувати. Вони розуміють, що за ними слідкують, тож мені здається, що має бути перемога в двох матчах.
Якщо подивитися склад Шахтаря, то на воротах українець, два центральні захисники українці, можуть опорного поставити – це чотири. Конопля може грати. Всі інші – іноземці. І чи буде на них якийсь тиск трибун… Вважаю, у них зовсім інша психологія. Це і преміальні хороші будуть, і можливість себе засвітити, тож вони мають перемагати. Тобто я не думаю, що фактор трибун буде якось впливати на гру.
Що б я порадив? Важко сказати, як достукатись до бразильців… Сподіваюсь, головний тренер знає, як їх налаштовувати. Кого-кого, а його я точно не буду вчити – там такий мотиватор, він знайде потрібні слова. Шахтар побіжить і змете на своєму шляху поляків.
Прогноз? Сподіваюсь, що Шахтар втримає ворота на замку: 2:0 та 3:0 – обидві зустрічі виграє Шахтар".
