"Вона не пропускала жодної домашньої гри": нокаутував Карпати ефектним голом і присвятив його матері
"Футбол 24" обговорив матч 9-го туру УПЛ Карпати – Епіцентр (1:3) із захисником подільського клубу Владиславом Морозом.
Владислав Мороз / Фото ФК Епіцентр
– Владиславе, для багатьох результат у Львові став справжньою несподіванкою. Як ви всередині команди сприймали Карпати перед матчем – як фаворита, чи як суперника, з яким реально поборотися?
– Передусім ми сприймали Карпати як суперника, з яким можна і треба боротися за три очки.
– Що було головним у настанові тренера – більше стримати їхню ініціативу чи, навпаки, самим грати сміливо у контроль і швидкі переходи?
– У нас був чіткий план: грати в середньому блоці, перехоплювати м’яч і проводити швидкі атаки. Саме це ми намагалися реалізувати впродовж усього матчу.
– Перший тайм видався рівним, але після перерви ви повністю переламали гру. Що саме змінилося?
– Думаю, ми дуже добре підготувалися тактично. У першому таймі не вдалося реалізувати всі моменти, проте після перерви, після розмови з тренерським штабом, дотримуючись плану, додали ще емоцій – бо розуміли, наскільки важливо сьогодні перемогти.
– Епіцентр дуже впевнено виглядав у центрі поля, особливо у відборах і виходах з оборони. Це те, над чим останнім часом працюєте на тренуваннях?
– Так, у нас було два тижні підготовки до гри з Карпатами. Ми багато працювали над тактичними елементами та виходом з оборони.
– Ваш гол став кульмінацією матчу. Розкажіть про цей епізод – бачили, що воротар вийшов, чи просто вирішили бити без роздумів?
– Ні, не бачив, що воротар вийшов. Просто відчув, що треба бити – інтуїтивно.
– Забивши, одразу показали жест у небо. Потім стало відомо, що цей гол ви присвятили покійній мамі. Як пережили цю мить – на полі та вже після гри?
– Я заздалегідь знав, що перший свій гол у чемпіонаті присвячу саме мамі. Вона з татом не пропускала жодної домашньої гри. Завжди підтримували й надихали мене до нових звитяг, за що я їм вдячний.
– Наскільки важливо було для вас забити саме зараз – у такому матчі, у такий спосіб?
– Перш за все важлива перемога команди. Але, звісно, голи також важливо забивати – у будь-який спосіб. Радий, що мій гол поставив остаточну крапку в грі.
– Складалося враження, що команда діяла дуже згуртовано, без страху. Це впевненість, що прийшла після перших перемог, чи вона народжується зсередини?
– У нас справді прекрасний та дружній колектив. Ми віримо в себе і в кожного партнера. Ми щодня працюємо над цим. Кожної гри віддаємо всі сили заради перемоги.
– Миронюк віддав вам чудову передачу. Схоже, у вас із ним хороше порозуміння. Це інтуїція чи вже "накатаний" зв’язок?
– Це, беззаперечно, зв’язок. Ми з Миронюком грали разом ще в попередній команді й перейшли до Епіцентра вдвох. Розуміємо один одного без слів.
– Після фінального свистка на обличчях хлопців була справжня радість. Що відбувалося в роздягальні?
– Емоції були неймовірні. Ми всі розуміли, наскільки важлива ця перемога.
– Цей матч може стати для Епіцентра переломним – психологічно, у вірі в себе?
– Так, кожна перемога додає впевненості – у собі, у партнері, у команді. Вірю, що вона дасть нам додатковий імпульс і натхнення до наступних перемог.
– Що б ви хотіли сказати вболівальникам, які підтримують команду?
– Насамперед, велика подяка нашим уболівальникам за підтримку – у такий нелегкий час. Хочу подякувати їм за довіру та підтримку. Дуже цінуємо.
