"Лідер на нічию не грає": Леоненко – про Класичне, снукер і ганьбу в єврокубках
"Футбол 24" обговорює матч одинадцятого туру УПЛ Динамо – Шахтар (1:1) з нападником київського клубу 90-х Віктором Леоненком.
Віктор Леоненко / Фото з відкритих джерел
– Вікторе Євгеновичу, вітаю!
– І вам не хворіти. Підхопив якийсь вірус на матчі ветеранів. Зараз наче легше.
– По матчу Динамо – Шахтар: "гірники" ж мали вигравати цей поєдинок?
– Дурний фол від Криськіва. Це говорить про його клас. Про що ти думаєш, коли йдеш у підкат по ахіллах, ікрах? Звісно, що він не розуміє тренера. Його ж, як і всю команду, попереджали про жорсткість у стиках. Думати треба. Підвів команду.
– Але ж Динамо награло на нічию?
– Шахтар мені сподобався більше. У нього також моментів багато не було, але зміг контролювати гру. Якщо взяти перший тайм, то Динамо майже нічого не створило в атаці. Грали на грані фолу. Постійні зупинки. Ти бачив Ваната на полі?
– Але ж рухався, звільняв зони. Як Караваєв підключився.
– Це його Вернидуб навчив. Фірмове завершення. Саня, він же не захисник. Більше до атаки тулиться. З нього зробили оборонця. Він мислить на полі. Вітаю його.
– Колись питав у Хацкевича, як можна не влучити у ворота з трьох метрів. Він казав, що на табло вже прізвище своє побачив.
– Волошин дав маху. Мав зрівнювати рахунок. Не розумію, як треба так влучити в небеса. Кабміну передачу відправив. Виправдовують його, буцімто, молодий. Та хай грає по юніорах тоді. Такі моменти слід використовувати.
– Динамо, здавалося, грало на нічию.
– Якщо ти лідер, то маєш перемагати. Нахрін ті нічиї, якщо ти хочеш бути чемпіоном? Будуть писати – суперматч! А всього півтора моменти біля воріт. Я вважаю, якщо ти хочеш стати чемпіоном, то маєш завдячувати глядачам, які прийшли на стадіон. У виконанні Динамо я не побачив футболу як такого.
– Пишуть, що чи не пів команди Динамо хочуть розібрати.
– Інтер… Коли людина взагалі не б’є по воротах, маю на увазі Ваната, то яка Італія може бути? Нападник має створювати моменти. А що казати, коли навіть у нашому чемпіонаті лідер беззубо грає в атаці. У нападі – один момент у Волошина. Дякувати Криськіву: якби він не напартачив, то і в Караваєва гольового моменту могло й не бути.
– Якщо порівняти атакувальний потенціал команд з іграми в єврокубках, то прогрес є.
– Всі лізуть в єврокубки. А на виході що маємо. Полісся, Кривбас – вилітають на початкових стадіях. Прикро. Лізуть ганьбитися.
– Вашим смакам важко догодити.
– Я люблю отримувати задоволення від перегляду. Ти питав, я подивився матч. Хоча більше віддаю перевагу НХЛ, НБА, снукеру.
– У збірній є проблема на правому фланзі. Конопля часто помиляється, Тимчику не вистачає довіри з боку тренерського штабу, а є Караваєв, який встигає і попереду, і в захисті.
– То питання до Реброва. Це гравці рівноцінні. Гадаю, на листопадові матчі в Лізі націй в обоймі будуть і Конопля з Караваєвим. Хоча в них я не бачу такого класу, як у Безсонова.
– Ого, ви й порівняли: найкращого нападника чемпіонату світу з класичними крайніми захисниками.
– Безсонова не просто так у захист залучили. Треба було закрити позицію, Васильович – він універсал, все міг.
– Пригадую, як він рвав захист Ісландії на позиції центрфорварда, коли всі вже забули про його бомбардирські навики.
– Такого футболіста в нас, на жаль, немає. Не уявляю, як він перевтілювався. Ти можеш мене уявити захисником?
– З вашою технікою то, мабуть, були б затребувані й у захисті.
– Не думаю. Уяви Блохіна захисником. Це питання свідомості людини.
– Для мене було одкровенням, коли Блохін пригадав, як Баль вів гру збірної СРСР в центрі півзахисту.
– А Трошкін? Чи Гусін? Їм знайшли позиції, де вони приносили найбільшу користь. Ними дірки закривали. Таких гравців зараз бракує.
"Блохіну суму назвали – він полетів з порожніми руками": всі голи Віктора Леоненка у Лізі чемпіонів
