"Він не той, хто ховається за спинами": друг українця, який у 38 років їде на Мундіаль – легенда з Кабо-Верде
38-річний Стопіра з другої португальської ліги зіграє на Мундіалі! Про легенду збірної Кабо-Верде з унікальним футбольним шляхом розповідаємо разом із його багаторічним партнером Іваном Петряком.
Стопіра / NurPhoto
Будь в курсе спортивных новостей первым
Передостанній тиждень травня видався одним з найбільш емоційних у житті Яніка дос Сантоса Тавареса або ж просто Стопіри.
У понеділок, 18 травня, його викликали на дебютний чемпіонат світу, через два дні він відсвяткував свій 38-й день народження, а у неділю, 24 травня, його Торренс виграв Кубок Португалії, здолавши у фіналі зірковий Спортінг. Переможний гол у екстратаймі забив саме Стопіра.
Для розуміння масштабу останньої події достатньо лише кількох фактів. Торренс було засновано у 1917 році в місті Торріш-Ведраш у західній частині Португалії на березі Атлантичного океану. За увесь час існування Торренс спромігся здобути один трофей – Кубок країни у 2026-му. Вперше в історії португальського футболу нижчолігова команда стала володарем Кубка.
Востаннє Торренс виступав в еліті португальського футболу у сезоні 1991/92. Цьогоріч клуб був особливо близьким до виходу в Прімейра-лігу – Торренс фінішував третім. Проте у плей-офф поступився за сумою двох матчів та залишився у другому дивізіоні.
Унікальною є й персональна історія капітана команди – Стопіри. За збірну Кабо-Верде він дебютував ще у далекому 2008-му і став одним із перших місцевих футболістів-професіоналів. Після насиченої міжнародної кар’єри у червні 2024-го захисник оголосив про прощання зі збірною.
Проте вже через рік Стопіра повернувся до лав національної команди, яка мала кадрові проблеми, а тепер у 38 років отримав шанс зіграти на чемпіонаті світу.
Саме повернення ветерана видалося драматичним. Стопіра не грав у відборі на ЧС-2026, але вийшов на 86-й хвилині останнього матчу кваліфікації проти Есватіні. Цього легенді виявилося достатньо – на 90+1-й хвилині одним із перших дотиків до м’яча оборонець відзначився голом.
Торренс гучно святкував здобуття Кубка Португалії, але не менш урочисто команда відзначила виклик на Мундіаль капітана, котрий став першим представником скромного клубу на чемпіонаті світу.
Протягом довжелезної кар’єри Стопіра виходив на поле з величезною кількістю футболістів. Та чи не найбільше матчів представник Кабо-Верде зіграв пліч-о-пліч з українцем Іваном Петряком – у складі угорського Фехервара обидва провели разом сотню матчів у період з 2019-го по 2022-й.
"Стопі я можу назвати своїм футбольним другом, – каже в розмові з Футбол 24 Іван Петряк. – Це людина, яка дуже допомогла мені в Угорщині: як у колективі, так і в побутових питаннях. Я перейшов у команду, коли Стопіра був її віце-капітаном, а згодом став капітаном. Вибори? Їх фактично й не було. Стопіра мав величезний авторитет у колективі і це той випадок, коли жодні формальності не потрібні".
Стопіра може закрити кілька позицій в обороні, та головне його амплуа – центральний захисник. Петряк пригадує, як діяв у парі зі старшим партнером на лівому фланзі: "У нього чудове бачення поля. Він може похвалити, підказати і, якщо треба, напхати. А взагалі Стопіра – справжній веселун. Він багато жартує, часто усміхається і просто дарує позитив".
Стопіра народився у Праї, столиці та найбільшому місті острова Кабо-Верде. Розпочинав у Спортінг да Прая, далі була Санта Клара, а тоді – іспанський Депортіво. Гравець провів лише 15 поєдинків у елітному дивізіоні Португалії за Фейренсе, а у 2012-му переїхав до Угорщини.
Легіонер із Кабо-Верде затримався у тамтешньому чемпіонаті на 11 сезонів, отримав угорське громадянство і став легендою Фехервара. Він двічі вигравав чемпіонат Угорщини, Суперкубок та Кубок країни. Загалом Стопіра провів 355 поєдинків за Віді у всіх турнірах та забив 31 гол.
"Його дуже любили в Угорщині, – згадує Петряк. – Це відчувалося у всьому. Стопіра заслужив таке визнання не тільки грою на футбольному полі. Після перемог усі футболісти люблять підійти до фанатів, аплодують стадіону. Стопі був тією людиною, яка робила це навіть після поразок – він не той, хто ховається за спинами. Люди це цінували".
Українець згадує один із найстрашніших днів для усіх нас – 24 лютого 2022-го. Петряк відзначає роль Стопіри у колективі, який заспокоював та допомагав українським легіонерам Фехервара. Петряк каже, що та підтримка мала величезне значення.
Івана не дивує футбольне довголіття екс-партнера: "Своєю працею та ставленням до справи він заслужив і на Кубок Португалії, і на поїздку на чемпіонат світу. Щиро радий за нього. Ми спілкуємося зараз не дуже часто, але я привітав його із цими подіями".
До речі, футболіст із прізвищем Стопіра раніше вже грав на чемпіонаті світу. Нападник Сошо, Тулузи та Бордо Яннік Стопіра у 1986-му представляв на Мундіалі збірну Франції та навіть відзначився там двома голами.
"У дитинстві я грав на позиції вінгера і використовував ім'я Яннік, – розповідав Le Parisien гравець із Кабо-Верде. – Відтоді старші хлопці почали називати мене Стопірою – на честь футболіста, який грав на чемпіонаті світу-1986. Зрештою, це прізвисько приклеїлося до мене".
У 2017-му обидва Стопіри перетнулися, коли Фехервар зустрічався в Лізі Європи із Бордо, у структурі якого працював Стопіра-старший. Цікаво, що один із матчів завершився перемогою угорців 1:0, а єдиний гол до активу записав Стопіра-молодший.
Торренс поки не повідомляв про продовження контракту зі Стопірою, який завершується 30 червня. Навіть після омріяного Мундіалю у 38-річного футболіста є щонайменше одна важлива справа. Команда з другого португальського дивізіону гратиме у Лізі Європи – там Торренс точно потребуватиме свого ветерана.
Якщо ж Стопіра одного дня вирішить піти з футболу, то він вже має цікаве хобі, яке у майбутньому може стати повноцінною роботою. Футболіст володіє компанією у рідній Праї, котра займається передачею в оренду гідроциклів, а також надає послуги з прокату водної техніки. Та все ж безтурботно думати про зустрічі світанків на березі Атлантичного океану Стопірі надто рано. Попереду важлива місія – дебютний Мундіаль.
