"Вийшли і переїхали суперника": як журналістка Футбол 24 привезла фарт для Динамо, а Шовковський повторив Аллегрі

У день матчу я продовжила знайомство з Любліном. Це мій перший візит до цього міста, тому хотілося якомога більше насолодитися вузенькими вуличками. А тут вони дійсно вузькі.

кстати

"Хейтери Динамо, обличчя до огляду!": Шахтарю бракує Вінні Джонса, тест на "справжніх" бразильців, Бленуце і колгосп

З місцевим транспортом розібратися нескладно, оскільки на автоматах продажу квитків є українська мова. Ціна проїзду – 3-4 злотих, залежно від зони. Від готелю до Старого міста дорога займала близько 20 хвилин. Щодо погоди, то в день матчу сонечко виглянуло лише зранку, а потім небо затягнуло хмарами.

Поблизу Старого міста перша локація – Католицька церква. А далі атмосферними вуличками можна рухатися до Краківської брами. Архітектурна памʼятка міста, яка з XIV століття бачила безліч історичних подій. І як шкода, що ці стіни не можуть говорити. Біля брами розташоване управління міста Люблін, на якому, звісно, майорить польський прапор, а поряд – український. Сама площа чиста, з місцями для відпочинку і купою кафе та ресторанів. Там є і наша "Пʼяна вишня".

Краківська брама дуже класно вписана в архітектуру міста – не одразу здогадаєшся, що це настільки історична будівля. Далі вулички ведуть вздовж невисоких будинків – аж до замку. Доргою можна звернути праворуч і потрапити на залишки старовинного костелу Святого Михайла. З майданчика відкривається вид на замок, у середину якого я так і не змогла потрапити. Що ж, цей гештальт при нагоді закрию іншого разу.

Традиційно до стадіону я приїхала раніше, ніж відкривався вхід для преси. Походивши поблизу арени, зустріла кількох фанатів Зріньскі у дуже хорошому настрої. Але як інакше – футбол і має дарувати емоції, щоправда, вони не завжди позитивні.

За годину до матчу трибуни були порожні і фанатів у принципі виявилося мало. Загалом поєдинок відвідали трохи більше 1500 вболівальників. Можливо на відвідуваність вплинули попередні результати Динамо. Зріньскі не залишився без підтримки. Ультрас боснійців поводились активно з моменту появи на стадіоні, весело наспівуючи пісні для своєї команди. Навіть не втрималися від піротехніки, що лише прикрасило вечір.

Побачивши у запасі багатьох лідерів Динамо, стало тривожно за мою серію. Річ у тому, що минулого року я теж мала виїзд, коли кияни виграли єдиний матч у Лізі Європи. Та й в УПЛ наживо бачила лише нічиї та перемоги. Хотілось цю тенденцію продовжити.

Зі стартовим свистком одразу стало помітно, що Динамо налаштоване на гру, хоча й деякі проходи Зріньскі до штрафного майданчика Нещерета були небезпечними. Відзначу Дениса Попова, який класно страхував партнерів позаду, відчайдушно кидаючись на мʼячі. Тарас Михавко активно йшов уперед.

А ось атака залишала бажати кращого. Помітно було, що Зріньскі добре підготувався і перекривав лінії. Особливо опікали Буяльського. Шовковський енергійно щось підказував капітану киян. А той, своєю чергою, давав настанови команді.

Час від часу я відводила очі від того, що відбувається на полі, щоб окремо постежити за Шовковським. Напевно, вперше побачила стільки емоцій у головного тренера Динамо. Олександр Володимирович постійно щось підказував, розмахував руками, кружляв по своєму прямокутнику і нерідко виходив за його периметр. Здається, жодного разу за 90 хвилин тренер не присів на лаву. Перед грою мені трапився рілс із нарізками емоцій Массіміліано Аллегрі. Шовковський ледь не закосплеїв італійця. Свою зарядженність, здається, він передав і гравцям.

Гол прийшов на 21 хвилині. Динамо скористалося стандартом, який довго готувався подавати Буяльський. Попов відгукнувся на передачу і радість охопила всіх фанатів киян, присутніх на стадіоні.

По перерві оплески динамівці чули ще не раз: 56 хвилина, Герреро подвоює рахунок, а далі Кабаєв, Буяльський, Ярмоленко та Бленуце добивають суперника, завдавши Зріньскі найбільшої поразки. Чи очікувалося такого? Особисто я говорила про перемогу в один мʼяч.

Після фінального свистка, коментуючи перемогу, Руслан Нещерет сказав, що команда зголодніла до перемог в єврокубках, а Владислав Кабаєв зізнався, що хотілось забити і сім. Це ще раз підкреслює, наскільки Динамо прагнуло відчути цей смак перемоги.

кстати

"Ми зголодніли за перемогами в єврокубках. Там 0:2, там 0:3 програвали": Нещерет про 6:0, Тіаре і претензію від капітана

Кабаєв пояснив і деякі тактичні моменти. Річ у тому, що в киян цього сезону зменшилося загальне володіння, але проти Зріньскі "біло-сині" мали перевагу на мʼячі.

"Коли ти даєш супернику впевненість, потім важче. Ця команда дуже добре переходить із оборони в атаку, ми дивилися. Якщо їм дати десь розбігтися, вони добре використовують ці моменти. Тож у нас була така тактика на цю гру – у перші секунди багато йти в пресинг, відбирати м'яч, і коли команда широко стає, то ми можемо першою та другою передачею одразу виводити 1 на 1. Тож цей план спрацював у другому таймі. У першому дещо не вдавалося, тому що було багато помилок, але мені сподобалося в роздягальні, що у нас не було якоїсь паніки. У другому таймі вийшли і, скажімо так, переїхали суперника.

Так, ви правильно помітили, більше проходило атак ліворуч. Не було якогось акценту, нам не казав головний тренер саме так атакувати. Так виходило. Я грав правіше. По собі скажу, що вони дуже компактно захищалися, ліворуч трохи по-іншому в них було. Буває таке. Мені такі запитання ставили після гри із Кривбасом: "Правим флангом атакують, лівий забиває". Сьогодні вийшло так: лівий атакує, правий забиває. І навпаки. Сьогодні така гра і нічого страшного тут нема", – відповів на мої запитання Владислав.

Хочу додати, що Кабаєв у мікст-зоні справив на мене враження. Відповіді були чіткими, він не намагався відмахнутися від них і провів із журналістами досить багато часу. Дуже хотілося поспілкуватися з Буяльським, але капітана Динамо забрали на допінг-тест. Тож чекати не стали.

Після гри Шовковський наголосив, що його команді ще є куди рости. І хоча перемога важлива, тренер не на 100% задоволений діями своїх підопічних.

"Відповім фразою Валерія Васильовича Лобановського: "Якщо тренер повністю задоволений, то йому треба закінчувати зі своєю роботою". Завжди є моменти, які можливо покращувати й над якими можливо працювати. І в організації оборони, і в організації перехідних моментів, і в організації атаки, у завершенні. Дуже багато. І це постійний процес".

Попереду у Динамо ще багато роботи й боротьби як на полі, так і поза ним. У неділю, 9 листопада, кияни прийматимуть у Києві ЛНЗ – і це не менш важливий матч, враховуючи турнірну ситуацію в УПЛ.

*Усі фото – Ольги Любушкіної

Реклама

Матеріал підготовлено за підтримки титульного спонсора ФК "Динамо" (Київ), букмекера GGBET. GGBET став партнером «Динамо», щоб розділяти кожен іспит київської команди і драйвити український футбол разом. Саме з цього народжується GG-досвід, який букмекерський бренд прагне дарувати вболівальникам.

"Треба вас завести у роздягальню": Шовковський серйозніший, ніж завжди, Динамо обрало тишу – ЕКСКЛЮЗИВ із Любліна