Шальке повертається: спалах Коноплянки затьмарили антирекорди, але Каріус, Джеко і турецьке тріо рятують честь
"Футбол 24" розповідає, як легендарний клуб майже докотився до четвертого дивізіону, але вчасно відштовхнувся від дна.
Лоріс Каріус розпочав з чистого аркуша / Getty Images
У футболі, як у житті – все змінюється дуже стрімко. І раптово може скластися ситуація, мальовничо описана Юрієм Вернидубом: "Не Остап потрапив під коня, а кінь – під Остапа".
Семиразовий чемпіон Німеччини – Шальке – до певного моменту не відчував жодних проблем. Потужні фінансові потоки від "Газпрому", регулярні виступи у єврокубках, навіть півфінал Ліги чемпіонів-2011. База, закладена фундаментальними Ральфом Рангніком та Феліксом Магатом, ще працювала деякий час, штовхаючи "кнаппен" потужною інерцією. У 2017-му запросили наймолодшого наставника в історії клубу – 31-річного Доменіко Тедеско.
Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри
ТОВ “СЛОТС Ю.ЕЙ”. Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності у мережі Інтернет від 05.12.2024 (Рішення комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №559 від 21.11.2024).
Спершу ставка на тренд із тренером-ноунеймом нової генерації спрацювала на всі сто. В осінньому Рурському дербі "кобальтовим" вдався скажений камбек 4:4 після того, як Борусія забила всі свої м’ячі вже до 25-ї хвилини. Одним із героїв Шальке став Євген Коноплянка, який відзначився двома асистами. Зрештою, той сезон команда завершила з віце-чемпіонством. Баварії програли 21 очко, зате випередили Дортмунд на цілих 8 і після 4-річної паузи повернулися в ЛЧ – беззаперечний успіх.
А ось далі Тедеско забуксував. Старт нового чемпіонату п’ятьма поразками поспіль, непоганий виступ у груповому етапі ЛЧ, але вліт Ман Сіті у плей-офф по повній програмі – 0:7. Тренерському тандему Хуба Стевенса та Міхаеля Бюскенса, який свого часу зламав кістки на обличчі Анатолія Мущинки, автора першого гола в історії нашої Вищої ліги, вдалося врятувати Шальке від вильоту з Бундесліги. Вони лише на короткий період відтермінували неминуче.
Сезон 2020/21 ви навряд чи вже забули, але про всяк зафіксуємо антирекорди гордості Гельзенкірхена. Першу перемогу Шальке здобув лише в 15 (!) турі – на той момент його сумна серія у Бундеслізі сягала 30 (!) матчів. Тренери змінювалися, як шкарпетки – за одну кампанію команда пережила аж п’ятьох "пожежників".
Дуже швидко, ще в квітні, "нуль четверті" оформили достроковий виліт в нижчий дивізіон – вперше з 1988 року. Три перемоги, 16 очок – найгірша команда Бундесліги за весь час існування 3-бальної системи (з 1995 року).
Антирекорд клубу за кількістю домашніх поразок – 11.
Антирекорд клубу за кількістю розгромних поразок – 13.
Антирекорд клубу за кількістю матчів без забитих голів – 18.
Жах!
Розпочався грандіозний розбір польотів та кадрова чистка. Шальке попрощався майже з трьома десятками гравців, запросивши натомість п’ятнадцять новачків. Попри те, що команду створили фактично з нуля, її у вирішальний момент очолив згаданий вище Бюскенс і завдяки весняному ривку приніс чемпіонство та максимально швидке повернення до еліти. А потім скромно поступився місцем Франку Крамеру – тренеру, який все ж більше спеціалізувався на роботі з юнаками. Розплата була миттєвою – лише шість очок у стартових десяти турах Бундесліги 2022/23. Після першого кола доробок Шальке збільшився до дев’яти балів. Стало зрозуміло, що потрібно готуватися до другого за два роки вильоту.
У наступні два сезони "кнаппен" лихоманило, як ніколи. Змінювалися тренери, постійних корегувань зазнавав клубний менеджмент, а отже методи і стратегія теж залишалися нестабільними. Це напряму позначалося на результатах. Турнірне становище в якийсь момент навіть змусило озиратися на третю лігу. З’явилася інформація, що Шальке не переживе ще одного вильоту фінансово – довелося б реорганізовувати клуб, а отже існував ризик понизитись взагалі до Регіональної ліги (четвертий дивізіон). У ці скрутні хвилини легендарний проект вистояв і відштовхнувся від дна.
Сезон 2025/26 "кобальтові" розпочали з важкої перемоги над Гертою, а також поразки Кайзерслаутерну. Далі – дві звитяги і домашнє фіаско від Хольштайна. Проліски оптимізму вперше пробилися у вересні-жовтні, коли Шальке видав серію із п’яти перемог поспіль і піднявся нагору таблиці. Проте по-справжньому машина завелася вже у новому році. Останнього дня січня Кірхен влетів Бохуму, після чого зарядив розкішну серію з 12 ігор без поразок (8 перемог, 4 нічиї), що дозволило оформити чемпіонство і повернення в еліту за два тури до фінішу сезону.
Звісно, варто говорити про якість складу. За загальною вартістю гравців клуб із Гельзенкірхена поступався лише Герті та Бохуму. Найдорожчий актив суто на папері – Мусса Сілла, вихованець Монако і форвард збірної Малі, якого оцінюють в п’ять мільйонів євро. Розкритися він зумів лише у Шальке, цього сезону в його активі сім м’ячів.
Проте грунт і основа сьогоднішнього Шальке – турецькі. Атакувальний хав Кенан Караман пережив у клубі період найбільшої турбулентності і по праву заслужив на капітанську пов’язку. Чинний сезон для 32-річного турка – один із найкращих в кар’єрі. Чотирнадцять його голів та п’ять асистів потужно посприяли успіхам команди. А ось центр оборони цементує зв’язка Хасан Куручай – Айхан Мертджан. Останній має кращу перспективу, бо йому лише 19, а трансферна вартість вже на рівні чотирьох мільйонів.
Не дивно, що за такою стіною відбувся ренесанс давно списаного Лоріса Каріуса. Колишній голкіпер Ліверпуля дуже довго зализував рани і відновлював менталочку після трагічного для себе фіналу Ліги чемпіонів-2018. Здавалося, він вже не повернеться із забуття. Проте потрапив у правильну команду, відчув підтримку від дружини-красуні Ділетти Леотти, а днями ще й вдруге став батьком. Здається, Каріус готовий знову підкорювати вершини. Йому лише 32… Ну а поки що констатуємо сухий факт: оборона Шальке виявилася найкращою у цьому сезоні другої Бундесліги.
На фінішний ривок "кобальтових" надихнув ще й зимовий перехід живої легенди. Наприкінці січня до Гельзенкірхена переїхав вільним агентом 40-річний Едін Джеко. Він додав упевненості та солідності колективу, а також вніс шість голів і три результативні передачі в загальну скарбничку. Ще й паралельно протягнув свою Боснію на Кубок світу. Всі аргументи – на користь пролонгування короткого контракту, який завершується наприкінці червня.
Якими б асами не були окремі гравці, вправність ансамблю визначає головний тренер. Мірон Мусліч (майже Мирон Маркевич:-)) – тієї ж крові, що й Джеко. Ще дитиною він застав Боснійську війну, благо сім’я врятувалася, емігрувавши до Австрії. У 2000-х і 2010-х Мусліч достатньо набігався в атаці другорядних австрійських клубів, а шість років тому розпочав тренерську кар’єру. До приходу в Шальке він вже встиг попрацювати з Рідом (Австрія), Серкль Брюгге (Бельгія) та Плімутом (Англія). У Німеччині ж йому вистачило лише одного сезону, щоб виграти свій перший титул. "Кнаппен" одразу підсунули нову угоду – до літа 2028-го.
Тепер головне завдання "нуль четвертих" – не наступити на граблі 2022-го, коли повернення в еліту обернулося блискавичним пшиком і черговою трагедією. Клуб, на домашні матчі якого навіть у другій Бундеслізі збирається по 60 тисяч уболівальників, заслуговує перебувати серед найкращих.
