Ребров став темою книги боса іменитого клубу: тихі конфлікти з зірками збірної України – Quo Vadis
Сергій Ребров стоїть перед викликами, які важко порівняти з тим, що мали інші наставники збірної України. "Футбол 24" поміркував про важку зміну поколінь, яку сховали під килим, та складнощі характеру головного тренера нашої команди №1.
Сергій Ребров робив Ференцварош чемпіоном / фото Péter Zsolnai
Мабуть, ніколи збірна України ще не залишалася без стількох ключових виконавців на матч року, як проти Швеції у відборі ЧС-2026. Травми відразу трьох лівоногих центрбеків, кожен з яких мав підстави претендувати на основу: Матвієнко взагалі капітанить, Михавко дебютував з Францією, Батагов уже вдруге віддаляє свою прем'єру через пошкодження. Операція Довбика, який ще до того мало і не дуже впевнено грав за Рому після приходу Гасперіні. Криза довіри Моурінью до Судакова. Ще перед тим допінг-скандал Мудрика, без якого навчилися жити так, що досі згадуєш цього приємного світловолосого хлопчину, який полюбляє ласувати горішками на лаві трибуні під час матчів.
Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри
ТОВ “СЛОТС Ю.ЕЙ”. Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності у мережі Інтернет від 05.12.2024 (Рішення комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №559 від 21.11.2024).
Важко взагалі визначити базу й основу команди Реброва. Трубін, якого недавно Сергій Станіславович, очевидно, переплутав з Луніним, приписавши відсутність ігрової практики, чого в Бенфіці останнім часом не траплялося. Забарний, Миколенко, Конопля (випав через дискваліфікацію), травмований Матвієнко. Моментами світилися Сваток і знову травмований Таловєров. Калюжний та Ярмолюк в опорці, десь поруч Судаков і Маліновський, який не помічник зі Швецією через перебір карток. А є ж ще Зінченко, якого зараз не буде через травму. І Бражко – на Євро-2024 і Лізі націй був стартером, зараз потрапляє лише в резервний список. Гуцуляк, Циганков і Зубков у ролі вінгерів, хоча до вильоту Мудрика на Михайлі лежало ледь не 50% креативу. Довбик, Ванат чи Яремчук у нападі.
З одного боку Ребров робив багато змін, вливав нові обличчя. Це навіть можна було б назвати зміною поколінь, якби не проходило якось так вимушено й натужно. Здебільшого втратили шанс пройти з експериментами Лігу націй – фактично ж товариський турнір, який нам не те щоб вдається дуже успішно проходити в еру після Шевченка. Дивує і ситуація, що триває з заслуженими живими легендами.
В один прекрасний день Ребров ставить у приклад Андрія Ярмоленка й Тараса Степаненка. Десь рік тому наставник збірної України захоплюється тим, як обоє працюють з відновленням від травм, до та після тренувань: "Жоден молодий гравець так не працює". Ці гравці були важливими для атмосфери навіть коли не грали. Аж раптом щось стається. Абсолютно тихо. Фактично легенд проводять без прощання, але доволі принципово і послідовно.
Мабуть, красивіше було б офіційно попрощатися зі збірною, якщо тренер не розраховує, але це питання зависає у повітрі. Можливо, надія принаймні самих Ярмоленка та Степаненка зіграти на останньому великому турнірі ще жевріє, але навіть в разі успіху це виглядатиме дивно – путівку виборюють одні, поїдуть на Мундіаль інші. Якщо проблеми в практиці, чому б не викликати заради саме тої атмосфери?
У нас люблять на публіку розказувати, що в паспорт футболістам не заглядаємо. Та на ділі виходить, що Ярмоленко пропустив кілька зборів, де він виглядав дуже непогано на клубному рівні. Без серйозного обґрунтування. На цій пустоті виникають домисли блогерів, мовляв, це Андрій Шевченко просить не викликати, аби його тезка не побив історичний гольовий збірної. Можливо, просто двом сильним характерам важко вжитися між собою. Шовковський якось мірою підтвердив, що не все було гладко перед його відставкою з Динамо. Мовляв, Ярмоленко – лідер на полі, але помічником тренера не став.
Холодок пробігав і між гравцем та тренером національної збірної після кількох невикликів. Причому ситуація парадоксальна, адже Ребров раніше запрошував Ярмоленка працювати в ОАЕ, в Динамо все складалося чудово. Та в якийсь момент шляхи фактично розійшлися. Колишній прес-аташе збірної України Олександр Гливінський припускав образу, мовляв, рішення не викликати, а помістити гравця з таким статусом у резервний список можна було б пояснити й особисто. Публічно це не виносили, що не заперечує можливості неприємного осаду. Довго не говорив Ребров і зі Степаненком.
Інсайдери подейкували, що Ярмоленко вирішував конфліктні ситуації в національній команді, зокрема за 10 номер між Мудриком і Шапаренком, коли Михайло просив дати йому улюблену десятку. Чи коли Андрій Миколайович попросив тренера вийти на чемпіонаті Європи та залишити футболістів самих. Дивна ситуація загалом. Двом великим его важко, влада тренера має бути абсолютною в розумінні Реброва.
Якщо вірити інформації Ігоря Бурбаса з середини команди, то в Зінченка перед Євро-2024 буцімто теж були непорозуміння щодо занадто складної тактики. Ребров зрештою все залагодив особистою розмовою, а Олександр зберіг своє місце в основі команди. Ну Влада, дружина Зінченка, самого Гвардіолу за тактику соромила, то тут не дивно. Зате є приклад успішного розв'язання непорозумінь.
Ситуація з дивними неприїздами Луніна по-тихому переросла в те, що запасного воротаря Реала просто й перестали викликати. За словами ведучого й коментатора Ігоря Циганика, який полюбляє тішити публіку інсайдами, все через те, що Андрій начебто сам кілька разів відмовився приїжджати посидіти на лаві запасних, називаючи якісь інші причини. Мовляв, навіть інші збірники не сприймали цього виставлення пріоритету на користь мадридського клубу.
Статистика і титули Реброва на момент дербі його Ференцвароша з рідним Динамо в ЛЧ у 2020 році / інфографіка прес-служби киян
Ситуація долетіла аж до інсайдерів Реала, які пишуть для авторитетного The Athletic. Тут варто відзначити, що особливо Маріо Кортегана моментами грішить відвертими неточностями в інсайдах – зокрема, він залишав Хабі Алонсо на посаді, коли Флорентіно Перес уже вирішив його звільнити. Так ось. Джерела в УАФ кажуть: нинішній №1 Мадрида – наш, все добре. Лунін і Ребров не конфліктують, про нього просто "забули", бо не грав за Реал, коли складали заявку на Швецію.
Для популярних журналістів Іспанії це, до слова, так собі аргумент. Бо тренуватися під тиском такого великого клубу, зубастої преси і вимогливих тренерів (коуч воротарів Льопіс завжди готовий всипати підопічним на повну), не кажучи вже про гру на вирішальних стадії плей-офф ЛЧ – це досвід, з яким навіть Трубіну важко змагатися. Пояснення про логістичні проблеми і потребу завчасно формувати список можуть бути лишень спробою не виносити роздратування тренера в публічну площину.
Тут ми підходимо до того, який характер у Реброва. Всіх захоплював його успішний період за кермом Ференцвароша. Угорський гранд нарешті перестав плентатися в болоті та почав ставати серйозною силою. Станіславович працював там так, що давав грандіозні надії на топову роботу в збірній України та підвищення до топ-чемпіонатів. Натомість обрав шалені мільйони в екзотичних чемпіонатах. Це також дивує, адже останнім часом Ребров заговорив то що він не проти повернутися в Угорщину (ще й при всіх антиукраїнських діях уряду Віктора Орбана), то що його спокушають зарплатами ті самі шейхи.
Не виглядає це образом тренера, який всеціло сфокусований на своїй нинішній роботі й планує з нею своє подальше майбутнє. Звісно, Ребров – профі, контракт відпрацює до кінця та зі всією душею. Але морально він вже готовий піти. Зрештою, подібне вже траплялося і було викладене навіть на сторінках книги. Книги, яку написав президент Ференцвароша Габор Кубатов. На сторінках видання "Я нікому не можу розповісти... Секрети третьої п'ятирічки" бос угорського гранда розкриває, що з Ребровим усе може змінитися блискавично.
"Ми їхали додому після переможного єврокубкового матчу. В аеропорту всі вільно базікали, жартували, гравці дражнили один одного. Я шукав Сергія очима, бажаючи обмінятися з ним кількома реченнями. Ніде його не побачив. На мій превеликий подив, я знайшов його в затишному, тихому куточку аеропорту. Ребров сидів на стільці, з неймовірною зосередженістю дивлячись у свій ноутбук. Він віддалився, щоб побути на самоті", – починає свій 400-сторінковий виклад Кубатов.
Коли президент Ференцвароша підійшов до нього і запитав, що тренер робить, пан Сергій лише двічі повторив: "Дуже серйозні речі!" Дивний блиск в очах українського наставника насторожив очільника клубу. Тож Ребров повернув до нього свій ноут: на екрані з'явилася неймовірна кількість таблиць, безліч піктограм та діаграм, які були йому абсолютно незнайомі. Наставник швидко зрозумів порожнечу в погляді співрозмовника, тому додав: "Я радіоаматор. Стежу за вежею цифрового передавача та радіохвилями, що відбиваються від планети".
Ребров робить інструкції на тренуванні збірної України / фото УАФ
Кубатов з великою повагою визнає, що Ребров прагне уникати прямих конфліктів: "Ну, Сергей був таким. Коли йому хотілося, він одягав уявний шолом і замикався. Зазвичай він залишав оголошення стартового складу в роздягальні помічнику тренера, наприклад. Бо – якщо я правильно пам’ятаю – не хотів жодного конфлікту. Ось чому Чаба Мате отримав прізвисько похмурий Чаба-Жнець з косою, бо до кого б не звертався перед матчем, той уже знав, що того дня він не гратиме".
Але були й випадки, коли Ребров критикував когось, сперечався і сварився: "Він був справжнім диваком, самотнім генієм з надзвичайно сильним его. Незважаючи на все це, я його дуже поважав. Його друзі часто казали, що обідати з Сергієм "небезпечно". Були випадки, коли, поки багато хто ще їв суп, він вставав з-за столу та йшов. У такі моменти йому спадало на думку щось, що не давало йому спокою. Тож він йшов додому та брався за роботу.
Ми говоримо про свавільного хлопця, але мушу визнати, я теж такий. Тож саме так ми й познайомилися. Два его, дві складні людини. Чесно кажучи, я зовсім не вірив, що ми зможемо його підписати. Реброва вважали топ-тренером, і я відчував, що він для нас недосяжний. Однак мій друг Петер переконав мене сісти та поговорити з ним, бо він контактував з менеджером Реброва, Шандором Варгою".
Ребров і сам полюбляє пограти у футбол на тренуваннях збірної України / фото УАФ
Вони зустрілися в ресторані найкращого готелю Відня. Перед цим Кубатов сказав своїй родині, яка супроводжувала його в поїздці, що скоро повернеться і приділить близьким багато часу. Ага, звісно. Спільну культурну програму тоді скасували. Габор розмовляв з Сергієм більш ніж 2 години. Про футбол, команду, гравців, ігрові системи.
"Я ніколи не буду, і, чесно кажучи, я не міг би на нього злитися, бо ми досягли фантастичних успіхів, чемпіонських титулів, перемог на груповому етапі! Однак, ми були змушені розірвати співпрацю влітку 2021 року. Його его та бренд клубу конкурували одне з одним, але ми сказали: ніхто не може піднятися вище клубу, ніколи, ніхто не може бути важливішим за Фраді. Як президент Ференцвароша, звичайно, я вважаю, що Сергей зробив помилку, хоча я також думаю, що було б добре працювати з ним ще багато років.
Усі, мабуть, цікавляться, що ж насправді сталося, з ким він посварився, на кого Сергій розізлився, чи навіть чому він пішов? Боже, скільки людей питали про це з того часу! Настав час розповісти, як ми зрештою розлучилися! Сергій точно не мав суперечок з однією людиною: зі мною. Він сварився з усіма іншими, м'яко кажучи. Був час, коли він хотів звільнити тренерів з фізпідготовки, бо вважав, що вони погано виконують свою роботу. Ми сказали йому, щоб він просто навчив їх, бо це талановиті хлопці.
Мій принцип полягає в тому, що не можна будувати клуб виключно на одному наставнику, бо якщо він піде, то забере своїх людей, а ти залишишся там без тренера, без штабу, без знань про гравців і баз даних. Річ у тім, що Сергій не дуже ладнав з Томі Хайналом. Дивовижно, але він заборонив йому заходити до роздягальні! І знову це: тренер Фраді забороняє спортивному директору Ференцвароша заходити до роздягальні! А ми, менеджери, стояли й думали, що ж тепер робити?"
Ребров і Хайнал розійшлися через трансферну політику / фото Szabó Miklós
Часто траплялося, що Хайнал готував матеріал про новачків для клубу, який часто скорочено називають Фраді: Були гравці, ми за ними вже спостерігали, цікавилися у клубах, кого можна запросити, за скільки і як? Спортдир надсилав резюме тренеру. Ребров же тижнями не відповідав на електронні листи. Минали дні, ми втрачали гравців одного за одним, а вони не спілкувалися між собою. Точніше, Ребров не вважав за потрібне відповідати Тамашу. Потім тренер відчув, що спортивний директор переступив межу, і ми підписуємо гравців, не питаючи його думки. Що, звісно, не відповідає дійсності.
У грудні 2020 року, після домашнього матчу, ми вирішили посидіти й поговорити на стадіоні, трохи спланувати наступний сезон, адже стало цілком очевидно, що гравців варто підписувати взимку, а не влітку. Усі наші керівники були там, але наш тренер після прес-конференції за мотивами матчу чемпіонату повідомив, що не прийде, бо йому немає чого сказати, оскільки він уже все обговорив зі мною. Тоді ми вже відчули, що така ситуація не може тривати довго.
Сергій навіть зайшов так далеко, що заявив: або він, або Томі Хайнал! Це, мабуть, був невдалий крок, бо для мене найважливіше – товариськість. Тих, з ким я давно працюю, я, звісно, не міняю, навіть якщо інколи у нас бувають гучні суперечки. А на той час ми з Томі вже давно разом тягнули візок Фраді…"
Одного лютневого дня від його менеджера, Шандора Варги, надійшло повідомлення, що Ребров хоче піти: "Хоча у нас були хороші стосунки (я іноді навіть ходив на тренування) – він все ж не повідомив про це рішення мені, а передав через менеджера. Я сказав собі: добре, якщо він так вважає, нехай буде так. Ми серйозні люди, і йдеться про серйозне рішення. Він повідомив, а я, звісно, сприйняв це серйозно. Адже в цьому випадку питання вже полягало в тому, чи можна шантажувати Ференцварош. Відповідь, очевидно, однозначна: ні!"
Цікаво, але пізніше вони більше ніколи не говорили про це. Ніколи. Кубатов, утім, має двоякі відчуття з цього приводу: "Йшлося про чудового тренера, з яким ми дійшли до групового етапу Ліги чемпіонів, але з цього моменту я мав дбати про інтереси Фраді. Ми розійшлися не сваркою і не дружбою, а як справжні професіонали.
Про що я досі шкодую, що, хоч я й просив тренерів молодіжної команди Ференцвароша, тренерів команд-партнерів, щоб вони щодня були присутні на його тренуваннях, підглядали його виняткову тактичну схему, вчилися у нього тонкощам професії, ті не послухали мене. І це була помилка, бо Сергій – унікальний, винятковий фахівець.
Я не маю такої звички, але якось у готелі я зайшов на тактичну нараду. Ребров там точно розповів, що відбуватиметься на матчі. Наприклад, хто де має розміститися під час кутового, і якщо так буде, то Харатін вийде на дальню стійку і заб’є головою. Ну, і що сталося на матчі? Буквально саме це!" Він завжди носив із собою книгу аргентинського тренера Марсело Б'єлси (ще того фанатика своєї праці з прізвиськом "божевільний", – прим. ред.), підкреслював рядки, робив нотатки. Ребров постійно розмірковував про структуру футболу та завжди грав на полі за системою. Найбільше я навчився футболу саме від нього".
Не покидає відчуття, що Ребров ось так само в один прекрасний і вже не такий далекий день заявить, що збірна України для нього – вже історія. Рішення вже цілком могло визріти в його голові. Анонси в іноземній пресі пішли. Не дарма ж він звик робити великі розрахунки аж до того, як і куди має рухатися кожен конкретний гравець на полі. Звик планувати на крок вперед. Іноді аж надто все ускладнювати, що інші могли знецінювати, не приймати або сприймати на свій упереджений лад. Ребров, утім, і сам прекрасно розуміє, що результат понад усе, а саме цього позитиву на табло ми всі дуже зачекалися.
