"Моурінью вигнав через паспорт": Еден Азар став таксистом – компаньйон Шеви в бізнесі мрії, АПЛ важча, ніж Реал
Екс-вінгер Челсі та Реала не хоче, щоб його вважали легендою, але готовий стати Прем'єр-міністром. Читайте нове інтерв'ю Едена Азара на "Футбол 24".
Знаменитий футболіст не так давно засвітився на матчі Україна – Бельгія в Лізі націй. Ще раніше пограв за Челсі та Реал Мадрид проти українських грандів. Сезон ЛЧ 2015/16 був чи не останнім, коли Динамо грало настільки вдало в головному єврокубку. Команда Сергія Реброва зупинила Челсі в Києві та мінімально не дотерпіла в Лондоні, а в 1/8 фіналу зачепилася за ту ж нульову нічию з Манчестер Сіті. У складі того ж Челсі, а також Реала протистояв донецькому Шахтареві.
кстати
Азар з перших рядів спостерігає за грою Мудрика в матчі Шахтар – Реал (1:1) / фото ФК Шахтар
То були славетні баталії, коли грав проти свого друга Вілліана. Чи пропускав через травму м'язів відразу 2 побиття від "гірників" у Лізі чемпіонів. Не зміг впоратися з Шахтарем в ЛЧ 2022/23 – за відведені 57 хвилин ніяк не вплинув, аби уникнути нічиєї 1:1 проти молодої української команди на чолі з Йовічевічем, Мудриком, Зубковим та Судаковим. Був і ще один український слід, про який дещо нижче в інтерв'ю Азара британському виданню The Guardian.
рекламная информация
Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри
ТОВ “СЛОТС Ю.ЕЙ”. Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності у мережі Інтернет від 05.12.2024 (Рішення комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №559 від 21.11.2024).
Емануеле Джульянеллі спіймав Едена в незвичній місцевості. Якщо Італія – це чобіток, то Лечче розташований прямо на його п'яті. Саме тут, глибоко в сільській місцевості, за кілометри від міста бароко, шум Бернабеу та невтомний графік Стемфорд Брідж відчуваються ніби щось з минулого життя. Атмосфера сільська, тиха, некваплива. Це все разюче контрастує із шаленою енергією, яка визначала кар'єру Азара на полі.
Минуло майже 3 роки відтоді, як він повісив бутси на цвяшок. Тиша, яка панувала після його завершення кар'єри у 32, була помітною. Травма в Реалі передчасно завершила його блискучу кар'єру, але Азар не прагнув і надалі перебувати в центрі уваги. Оточений виноградниками, а не захисниками, розвалившись у кріслі, він має цілком спокійний вигляд чоловіка, надзвичайно вдоволеного своїм життям після футболу.
А воно ж, як сам зізнається 35-річний бельгієць, летить стрімголов. "Особливо у футболі. Вчора мені було 19, а сьогодні – 35. Треба насолоджуватися життям. Не тільки у футболі, а й у всьому", – починає розмову Азар, відкинувшись на спинку крісла. Хоча багато гравців ведуть боротьбу з порожнечею, яку залишив після себе футбол, Еден знайшов розраду в простоті: "Твоя сім'я – це те, що тобі допомагає. Моє життя просте. Я залишаюся вдома і насолоджуюся маленькими радощами разом із дружиною, дітьми та братами. Коли ти граєш, постійно подорожуєш, але коли припиняєш, у тебе нарешті з'являється час для них без стресу".
Для повсякденного життя Азар обрав Мадрид. Вирішив так не через футбол, а заради того, що важливе для нього: сім'ї, дітей, погоди та їжі. Він з посмішкою на вустах жартує про свою нову буденну реальність: "Я ніколи не тренувався о 10 ранку! Просто грав у суботу – на цьому все. Зараз же моє життя досить просте. Я – батько п'ятьох дітей. Тож нині я більше таксист, ніж футболіст, але це нормально".
Відстань від гри дала Едену можливість поглянути з іншого боку на 2 топ-чемпіонати, які визначили його кар'єру. Дебати між англійською Прем'єр-лігою та іспанською Ла Лігою тривають одвічно, але Азар має чітку позицію: "У них різні стилі гри. АПЛ більш інтенсивна та фізично витривала; ти ніколи не припиняєш бігати. Ла Ліга більш технічна. У Мадриді ти можеш керувати грою, контролювати матчі, але в Прем'єр-лізі немає на це шансів – мусиш гасати на повній швидкості протягом 90 хвилин".
Розмова про Англію неминуче веде до Жозе Моурінью, який тренував його в Челсі. У кожного, здається, є своя історія про Моурінью, але байка Едена – це типовий Азар. Поєднання геніальності та безтурботної поведінки, що якимось чином спрацювало в топовому виданні. "У мене не одна, а багато таких історій. Пам'ятаю, як одного разу в перший рік після приходу Моурінью я поїхав до Лілля переглянути матч, але на зворотному шляху загубив паспорт. Наслідки були невідворотними. Мені не дозволили повернутися до Англії, і я пропустив тренування.
Повернутися вдалося близько 14:00. Коли тренувальна сесія закінчилася, я мусив просити вибачення в Жозе. Це був дуже поганий момент для мене". Для багатьох це було б фінішем. Для Азара це стало лише невеличкою перешкодою: "Наступного тижня Моурінью відлучив мене зі складу команди й сказав, що це моя провина, але далі на вихідних я повернувся до гри, і все склалося добре".
Хай і були певні суперечки, повага до нинішнього тренера Трубіна і Судакова залишається. Азар зізнається, що навчився великої кількості речей у португальця: "Його пристрасть до футболу. Те, як він довіряє гравцям... Те, як ми тренувалися з ним, було неймовірним". Челсі зробив з нього ідолом, а Бельгія стала місцем, де він тягнув на собі надії цілої нації. Азар з захопленням згадує бронзовий Мундіаль: "Чемпіонат світу 2018 був неймовірним. Я мав можливість грати зі своїм братом. Бути капітаном своєї країни було чимось незрівнянним".
Хоча те золоте покоління його рідної збірної для багатьох так і залишилося більше розчаруванням і раною, яка досі пече, сам Еден акцентує на позитиві. У цьому весь він – вміти насолоджуватися навіть дрібничками: "Це абсолютне щастя. Ми відчували, що Бельгія була неймовірною в ті роки. Хоча нам не вдалося перемогти, сьогодні багато хто каже, що ми були кращою командою, ніж Франція. Це змушує мене пишатися – не тому, що ми виграли, а через те, що ми створили разом".
Азар проти Судакова в матчі ЛЧ / фото ФК Шахтар
Він досі стежить за національною командою, а тренера "червоних дияволів" називає не інакше, як своїм другом. Азар відвідує Бельгію на канікулах, хоча віддає перевагу клімату Мадрида. Але якби він мав обміняти нову "роботу" таксистом на політичну посаду в рідній країні, прем'єр-міністр Азар не розгубиться – вже має чіткий маніфест: "Сьогоднішні діти люблять PlayStation і YouTube. Моє правило № 1 було б: йдіть бавитися на вулицю, грайте у футбол і насолоджуйтесь цим разом із друзями. Можливо, не ходіть до школи щоп'ятниці, тільки з понеділка по четвер, а потім грайте у футбол весь вікенд".
Озираючись назад, він називає чвертьфінал ЧС-2018 року проти Бразилії своїм найкращим матчем. Улюблений гол? Мабуть, той, що проти Тоттенхема, коли бельгієць зрівняв рахунок на останніх хвилинах "Битви за міст" у 2016 році. Цей гол не тільки забезпечив нічию 2:2, але й поклав остаточний край надіям "шпор" на титул і вручив трофей тому незабутньому Лестеру Клаудіо Раньєрі.
У 2022 році Азар виграв ЛЧ з Реалом, хоча зовсім не став там зіркою такого ж масштабу, як у Челсі, а радше був мемом зі всіма історіями про любов до бургерів та іншого фастфуду після матчів: "Це чудове відчуття, адже ти граєш заради вболівальників і трофеїв. Ліга чемпіонів – один з найкращих турнірів, які можна виграти. Навіть якщо я не багато грав, просто бути в клубі, який так багато виграє, і грати з такими чудовими гравцями було дивовижно".
Проте Азар ставить Прем'єр-лігу, яку двічі виграв з Челсі, на один рівень: "Виграти АПЛ дуже важко – так само як і ЛЧ або Мундіаль. Це особливе досягнення, тому що на перемогу в ній претендують дуже багато команд". Найбільш недооцінений гравець, з яким він грав? Еден анітрохи не вагається. "Я завжди вважав Мусу Дембеле одним з найкращих півзахисників того покоління. Люди небагато про нього говорили, бо він не забивав голів, але фанати АПЛ знають, що він був топом, гравцем топового рівня", – дивує Азар своїм вердиктом.
Еден Азар став найновішою зіркою проєкту Вино чемпіонів / фото Giulio Piscitelli/The Guardian
То чому ж зустріч журналіста з Азаром трапилася в Лечче? Зв'язок виник завдяки старому другові, який колись був суперником, граючи за донецький Шахтар. "Все почалося з Вілліана, мого екс-партнера по Челсі. Він поговорив зі мною про це і запропонував: "Будь ласка, приєднайся до нас"". Під цим "нас" мається на увазі Фабіо Корделла, який приймає їх у себе в гостях. За фахом він є спортивним директором, який одного разу вирішив створити власну команду мрії: не на футбольному полі, а у винограднику. Він зібрав "команду" легенд, залучивши таких гравців, як Роналдінью, Андрій Шевченко, Іван Саморано та Джанлуїджі Буффон, щоб створити власні фірмові пляшки. Азар – найновіша зірка, яка приєдналася до цього вінтажного складу.
Еден зізнається, що під час своєї ігрової кар'єри він не був великим любителем випивки, але бачить паралель між бочкою і м'ячем: "Це трохи схоже на футбол. Річ не тільки в одній грі, це про кар'єру, яка триває 10 або 15 років". А чи схоже його вино на гравця? "Так, звичайно. Це вино елегантне, як і я", – каже Азар з фірмовою посмішкою, яка не сходила з лиця все інтерв'ю.
Бельгієць не прагне, щоб його запам'ятали як легенду. Просто згадуйте як гарного гравця і файного, веселого хлопця. Мені більше нічого не потрібно". Тепер Азар знайшов нові сенси та покликання: "На столі пляшка вина, поруч сім'я. Я бачу власне майбутнє так: щасливий дідусь із сивим волоссям, оточений своїми дітьми. Це життя, якого я прагну".
