Кому Лобановський радив розлучитися, яку музику слухав Суркіс і чому заплакав Сабо? Топ-24 інтерв'ю Футбол 24 у 2024-му
Найпроникливіші та найбільш знакові розмови з героями у виконанні авторів нашого сайту. Вибір головного редактора.
Маркевич, Лобода, Арвеладзе, світлої пам'яті Фоменко та інші / Колаж Футбол 24
Автор: Любомир Кузьмяк
Уривок: "Карпати були дуже інтелігентною командою. Там кого не візьми – особистість. По-перше, склад формували переважно місцеві хлопці. У Союзі такою філософією комплектування могли похвалитися лише Жальгіріс, Арарат та тбіліське Динамо. З часом я почав спілкуватися з футболістами. Ігор Кульчицький мешкав поруч із нашою редакцією, неподалік – Ернест Юст. Вже пізніше потоваришував з Ростиславом Поточняком, Левом Броварським, Степаном Юрчишиним. Кожен з них – легенда і фігура".
*******
Автор: Геннадій Чеховський
Уривок: "Тут усе просто. Ми вийшли до вищої ліги, і я хотів з Карпатами одразу боротися за місця у єврокубках. Для вирішення цих завдань потрібні були відповідні кваліфіковані футболісти. Таке було моє бачення. У президента клубу воно інше. Він вважає, що до ігор на міжнародній арені треба рухатися поступово. За рік-два-три. Я його розумію. Якби мені було 50 років, то, можливо, на таку пропозицію я б погодився. А коли тобі за 70 і ти відчуваєш, що можеш це зробити, то хочеться результату".
*******
Автор: Любомир Кузьмяк
Уривок: Почувши перші вибухи, Оксана взялася дзвонити та писати татові, однак його телефон не відповідав. Спочатку заспокоювала себе, що за розкладом у батька час відпочинку. Останні сумніви зникли, коли важка російська техніка пролетіла повз її дім: "Просто співставила картину, від якої всередині усе похололо. Вся ця техніка пройшла через наш кордон, а мій тато на зміні… У мене була сильна істерика".
Дівчина каже, що прикордонники до останнього не знали про ймовірну атаку Росії. Хоча ознак того, що наближається щось страшне, було більш ніж достатньо. Одна із них – масовий виїзд російських дипломатів: "Прикордонники запитували росіян, мовляв чи чекати чогось, а ті переконували: "Та ні, що ви?" Через годину після того, як останній російський дипломат залишив територію України, розпочалося повномасштабне вторгнення".
*******
Автор: Любомир Кузьмяк
Уривок: "Хто вразив? Бразилець Роналдо. У Києві Динамо перемагало Реал з рахунком 2:0, все йшло до перемоги, однак потім він забив двічі. Техніка, робота з м’ячем – у Роналдо шалений рівень. Відзначу також Жунінью Пернамбукану. Я перебував у стінці, коли він виконував свій фірмовий штрафний за Ліон. Цей м'яч неможливо спіймати. Краще штрафні не бив ніхто. Можливо, тільки Сініша Міхайловіч".
*******
Автор: Олег Бабій
Уривок: "Багато українців за кордоном розмовляють російською мовою. Чуєш російську – думаєш: "Москалі пішли". Але потім чуєш "А шо?" – і все стає зрозуміло (Усміхається). Мова – це наша ідентифікація за кордоном. Є люди, які дуже стараються розмовляти українською. А є й такі, які не хочуть виходити з зони комфорту.
Йду одного разу на тренування наших дітей. Перепиняє мене сім’я – мама, тато, син – і запитують: "А гдзє здєсь трєніровкі праходят?" – "Добрий день! Ви з України?" – "Нєт. Ми с Гєрманії". Окей, тоді нам не по дорозі (Усміхається)".
*******
Автор: Любомир Кузьмяк
Уривок: "Пам'ятаєш, я про Яшина розповідав? До Біби у мене аналогічне ставлення і сприйняття. Андрій Андрійович – людина не з нашої планети. Біба відігравав увесь матч, але взагалі не пітнів. Глянеш на нього – лише одна крапля поту видніється. Все! Робота з м'ячем на височенному рівні. Просто так не забереш. Я десятки разів на тренуваннях зустрічався з ним, але не міг зрозуміти, як його обеззброїти. Якщо Біба себе запропонував і захотів отримати м'яч, то він його отримає. А ти безсилий. Наш захисник Петя Цунін міг закрити будь-кого. Але не Бібу. Той діяв, наче ртуть. Настільки якісно володів своїм тілом".
*******
Автор: Любомир Кузьмяк
Уривок: "Перші виїзди на прильоти у житлові будинки були важкими. Я сильно переживав, чи впораюся психологічно. Боявся, що ці жахливі картини снитимуться. Та ви знаєте, навчився з цим боротися. Особливо допомагає те, що я усе життя дивлюся фільми жахів і моя психіка до цього певною мірою адаптована. Найстрашніше – це діти. Дотепер важко згадувати про 8-місячну дитину... Думаю, хто має власних дітей – той мене зрозуміє".
*******
Автор: Олег Бабій
Уривок: "Михайло Іванович – родом зі Сумщини, мав там будинок, в якому жив з дружиною. Відколи звершив тренерську кар’єру, перебрався туди. Нікуди не хотів переїжджати. Де народився – там і пригодився, як то кажуть. Як почувався? А як може почуватися людина, яка знає, що в неї онкологічне захворювання? Він боровся, боровся… У лікуванні тих хвороб багато залежить від організму, сили волі, а також стадії. Попри це, продовжував стежити за футболом – залишався професіоналом до кінця".
*******
Автор: Любомир Кузьмяк
Уривок: "Хтось грає в Австрії, хтось у Швейцарії, хтось у Батумі чи Тбілісі… Просто треба визнати – грузини вміють грати у футбол. Для нас футбол – одна з найважливіших речей у світі. Для щастя нам потрібен тільки сильний клуб, який стабільно гратиме на європейському рівні, як колись тбіліське Динамо. Кожні два тижні команда має протистояти найсильнішим. Батумі, Тбілісі, Кутаїсі – не так важливо. А збірна робитиме свою справу. Вона й так дарує народу більше щастя, ніж може".
*******
Автор: Ольга Любушкіна
Уривок: "Я провів у Манчестер Юнайтед шість років, тому певний досвід, певні звички сера Алекса Фергюсона свідомо чи несвідомо перейняв. Найважливіше, чого я навчився в нього – це стабільності та постійності. Неодноразово переконувався: наскільки б чудовим та класним гравцем ти не був, але якщо тобі бракує відданості та тяжкої праці, це все можна сміливо помножити на нуль. Оскільки саме завдяки наполегливості, стабільності та праці здобувається результат. Це, мабуть, найважливіший урок, який я засвоїв, перебуваючи поряд із Фергюсоном. І це саме те, що я намагаюся передавати, як тренер, своїм підопічним".
*******
Автор: Любомир Кузьмяк
Уривок: "Непросто було у першому турі з Аргентиною – з’явилося усвідомлення того, що тепер треба все вигравати після 1:7. Але після Бразилії було складніше. Нав’язали гру, виглядали непогано, проте значення у футзалі передусім має результат. Наступний день був важким. Все боліло, ми були побитими. І добре, коли тебе болить після переможного матчу. Ти ігноруєш цей біль завдяки файним емоціям. А тут інша ситуація. Ми розуміли, що собою являє Бразилія, однак ви правильно сказали – було спустошення".
*******
Автор: Любомир Кузьмяк
Уривок: "Зайшли у зал всією делегацією, зручно вмостилися, подивилися фільм. Нам так сподобалося, що після цього кожного вечора почали ходити у кіно. Інших розваг просто не було. Я брав із собою сувеніри, нам вмикали щоразу новий фільм. Коли повернулися у Союз, то виявилося, що про наші походеньки дисциплінарні органи вже все знали – хлопці з КДБ все донесли. Резюме – дискваліфікувати Родіонова на два роки. Тож замість Першої ліги з Металістом довелося поневірятися в обласних змаганнях: Таганрог, Шахти…"
*******
Автор: Олег Бабій
Уривок: "Той футбол був не за гроші. Карпати мені по духу нагадували Бразилію. Ще ту збірну не мільярдерів чи мільйонерів, а хлопців, яких їхні батьки благословляли на футбол. Як на війну вони йшли! І, відповідно, виривали землю з-під ніг, аби тільки не осоромитися. Як я можу грати погано, якщо батьки дивляться? Ось і Карпати були такими ж – Лихачов, Кульчицький, Чорба, Броварський і багато-багато інших з тієї плеяди.
Ті лавки на стадіоні "Дружба" були такі надщерблені – поміщалося 42 тисячі. Сиділи, як шпроти. Футбол був єдиним місцем, де забували про всі негаразди. Якийсь район ворогував з іншим районом, але всі разом уболівали за Карпати. Це нагадувало "хлібне перемир’я" чи перемир’я у джунглях в часі водопою (Усміхається). Тільки на "Дружбі" можна було випити пиво "Золотий колос" або "Оксамитове". Воно було у страшенному дефіциті".
*******
Автор: Геннадій Чеховський
Уривок: "Потрібен революціонер-ідеаліст. Такими були Йохан Кройф в Іспанії і Нідерландах, Арріго Саккі в Італії, Юрген Клопп в Німеччині, Дідьє Дешам у Франції, Гвардіола, який зробив революцію в Баварії і Манчестер Сіті, культурно збагатив німецький і англійський чемпіонати. До числа авангарду відніс би й Алекса Фергюсона, Арсена Венгера, Жозе Моурінью, Карло Анчелотті. Список можна продовжувати, але в ньому не буде прізвища тренера-англійця".
*******
Автор: Любомир Кузьмяк
Уривок: "Одного разу я потрапив у запас – відновлювався після травми, тому все бачив на власні очі. У старті вийшов Ігор Строганов і таку "полову смажив", що неможливо. Душков, який допомагав Бібі, каже: "Давайте його міняти". Навіть я, тоді ще футболіст, розумію, що не пішла гра в Ігоря – дійсно треба знімати його, поки не пізно. Андрій Андрійович натомість повторює без упину: "Зачекай, зачекай". На хвилині 17-й ми забиваємо гол. Знаєш хто? Строганов! Тоді Біба повертається до Душкова і каже: "А тепер міняй". Уявляєш, яке відчуття у людини?"
*******
Автор: Олег Бабій
Уривок: "Країна розділена наполовину. Половина людей дуже добре то розуміють і стоять на боці України. Серед них – я і моя сім’я. А інша половина поділяє погляди Фіцо – вона не розуміє або не хоче розуміти. Східна Словаччина, яка розташована ближче до України, якраз не розуміє. (...) Я був шокований, коли два роки тому розпочалося російське вторгнення. Не спав ночами, сидів у телевізорі, дивився всі новини. Дуже боявся, що Україна впаде. Дякувати Богу, держава вистояла у найскладніші перші часи".
*******
Автор: Любомир Кузьмяк
Уривок: "Розмовляв кілька разів з Дані Бліндом. З адаптацією мені дуже допомагав грузин Шота Арвеладзе. Він взяв мене під своє крило, водив усюди і показував: тут роздягальні, тут поля, тут їдальня. Запам'ятався також молодий Крістіан Ківу. Справа у тому, що в одному з епізодів Ківу розбив мені ніс. Так потім він увесь тиждень підходив і просив у мене пробачення. Ще я перетинався із Ароном Вінтером".
*******
Автор: Геннадій Чеховський
Уривок: "Був дуже толерантною людиною. Я керівникам казав, що думав, він ні – знаходив спільну мову з усіма. Хоча мав принципову позицію. Коли в мене був скандал зі Суркісами, почались з’являтися статті в газетах. Пішла на мене навала, з’явився лист, який багато хто підписав. Я знаю, чиї там прізвища. Сергій його не підписав. Він брався за все. Хотів не просто коментувати, а в усьому розбиратися. Дружили, грали у футбол. Останнім часом говорили по телефону, в онлайні спілкувалися. Він про хворобу нічого не казав. Думав, у нього гіпертонія, а виявилося, що все більш серйозно".
*******
Автор: Любомир Кузьмяк
Уривок: "Звичайно, усі дивувалися 15-річному хлопцеві, який розпочав суддівську кар'єру. Мене у всьому підтримував Заяєв, радив вивчати англійську мову. Восени 2012-го ми говорили про те, що на початку нового року я буду з ним переглядати матчі запорізького Металурга, а він прийде на мої ігри. А 18 грудня Анатолій Миколайович загинув у ДТП.
Як зараз пам'ятаю той момент. Мені написав бразилець Жилмар, який працював у Металургу, і скинув інформацію про смерть Заяєва. Я не повірив і взявся телефонувати Анатолію Миколайовичу. Дзвоню, а там – "поза зоною". Я виріс без батька і певною мірою Заяєв заміняв мені тата у важливий момент мого життя. Психологічно оговтатися я зміг тільки завдяки футболу – поринув у нього з головою".
*******
Автор: Любомир Кузьмяк
Уривок: "Поєдинок завершується, все йде до 1:1. Володя Плоскина змістився на правий фланг і віддав на мене. Біжу і думаю – м'яч не дістану. Він летить у повітрі, до воріт метрів 30… Я лівою приклався і спіймав м'яч у повітрі – він кулею полетів. Точнісінько у "дев'ятку". Воротар навіть руку не встиг підняти".
*******
Автор: Сергій Тищенко
Уривок: "У Словаччині футбол не дуже популярний. Там на першому місці хокей, зимові види спорту. Я бачила, що син може більше. У соцмережах вистачало інформації про молодих гравців у різних клубах. Я почала шукати варіант для Артема. Отримала підтримку в Англії. Нам дали позитивну відповідь. Для цього потрібно було знайти спонсорів – щоб отримати візу. Зрештою, до Англії приїхала тільки з Артемом. Донька у 16 років залишилася в іншій країні навчатися. Знайомі зі Сум передали футбольне взуття і форму. Коли син взяв бутси, то витрусив із них частинки штучного газону. Поклав їх на серветку і на вікно та довго тримав: "Це ж із мого поля, зі Сум". Для нього це було важливо".
*******
Автор: Любомир Кузьмяк
Уривок: "Я теж розпочинав з футболу. Грав у дублі Шахтаря з Андрієм Воробеєм, потім пішов у Шахтар з Макіївки. Це вже пізніше я зайнявся футзалом. Запропонували себе спробувати і мені сподобалося. Не шкодую, адже пограв на хорошому рівні. Геннадій Лисенчук викликав мене у збірну України разом із Корідзе, Москвичовим, Безуглим, Корнєєвим, Косенком. До речі, я й пляжним футболом займався – виступав у Севастополі. Словом, я – універсал, спробував усе".
*******
Автор: Олег Бабій
Уривок: "Якщо в команді є хоча б шість своїх гравців, так званий кістяк – то вже можна щось починати. За гру потрібно дати кожному футболісту якісь гроші. У випадку травми – допомогти з лікуванням. Далі – виїзд чи доїзд на гру. Їсти, пити – це все коштує. Тим паче, це область – в один кінець їхати доведеться до 100 кілометрів. Дизель чи бензин – це гроші. А після футболу люди хочуть відпочити – банально пива випити. За сезон можна витратити і 200 тисяч гривень, і 600 тисяч, і навіть мільйон. Залежно, які завдання ставите перед командою".
*******
Автор: Любомир Кузьмяк
Уривок: "Це вже потім мені розповів журналіст TF1 Тьєрі Ролан. Нібито Гі Ру та Валерій Лобановський зустрілися у Монако на матчі за Суперкубок УЄФА 1987-го. Вирішили, що один талановитий хлопець зможе спробувати себе в академії Осера. З динамівською школою ми багато їздили на турніри: Данія, Німеччина, Італія. Талановитих хлопців вистачало, утім треба було обрати когось одного. Тренери вирішили, що саме я поїду у Францію. Пригадую, як після тренування сиджу в роздягальні, тут заходить Семенов і каже до мене: "Яковлєв, працюй там, як собака". Я не одразу зрозумів, у чому справа. Начебто й так працював постійно, як собака, не шкодував себе (Сміється)".
