"Кан вдарив мене, тоді покликав суддю і я отримав попередження": грав за Реал, обожнює книги та впроваджує АІ у футболі
Колишній гравець мадридського Реала Естебан Гранеро ділив роздягальню із зірками, але завжди був тим, хто носить рояль. Водночас його життєва позиція та спосіб мислення викликають захоплення. "Футбол 24" розповідає про два паралельні світи "El Pirata": футбольний та науковий.
Естебан Гранеро
Раніше він подорожував країною і світом та грав за команду, яка збирала стадіони. Нині він продовжує подорожувати та збирати аудиторію – нехай і значно меншу, адже стадіони змінилися на конференц-зали, а замість футбольного м’яча у його руках – мікрофон. Естебан Гранеро хоче змінити футбол та намагається надолужити те, що не встиг у ролі футболіста.
Разом із Реалом Гранеро зібрав усі можливі внутрішні трофеї в Іспанії, проте не став вагомою частиною зіркової команди. Кілька років тому, після прощання з футболом, Естебан розпочав новий шлях і шукає себе в якості підприємця у сфері штучного інтелекту.
Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри
ТОВ “СЛОТС Ю.ЕЙ”. Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності у мережі Інтернет від 05.12.2024 (Рішення комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №559 від 21.11.2024).
Хлопець, народжений у Мадриді, міг і не стати футболістом. Маленький Естебан обожнював футбол, але завжди знаходив час на інші розваги. Зокрема, відвідував музичну школу та грав на піаніно. Ще одна пристрасть Гранеро – книжки. Цікаво, що любов до читання виникла в Естебана завдяки футболу.
Перші книги, які я прочитав, були обов’язковими, – каже Гранеро. – У мене була угода зі старшим братом, яка полягала в тому, щоб грати у футбол в обмін на книги. Коли я хотів пограти у нашому дворі, Педро казав: "Добре, однак спочатку почитай півгодини, а потім можеш спуститися вниз.
Педро старший за Естебана на 12 років. Одного дня він запитав малого, чи хоче той стати футболістом. Відповідь Естебана була ствердною. "Тоді ти маєш слухати все, що я тобі кажу", – скомандував старший брат. Заняття футболом – це була своєрідна примха Педро. Але характер Естебана відіграв визначальну роль – він обожнював змагатися і сприйняв ту угоду, наче виклик собі. Він мав бути кращим за всіх.
Юнаком Гранеро отримав прізвисько, яке приклеїлося до нього на все життя. Через довге неслухняне волосся та пишну бороду коментатор одного з матчів назвав Естебана – "El Pirata". Згодом футболіст доповнив свій образ промовистим святкуванням голів, закриваючи рукою одне око. "У глибині душі я ніколи не був піратом, – зізнається Естебан. – Я радше добродушна людина, ніж пірат. Утім зовнішність є зовнішність, і саме це стало ключовим".
Гранеро ніколи не був жорстким футболістом, але потрапив у історію завдяки грубощам на полі. Естебан – другий футболіст у літописі Ла Ліги за швидкістю отриманої червоної картки. У вересні 2007-го дебютував за Хетафе в матчі з Еспаньйолом. Двадцятирічному дебютанту вистачило шести (!) хвилин, щоб напрацювати на вилучення.
"Якщо мене попросять розповісти про момент із життя, який я згадую з теплотою, я, мабуть, розповім не про хороші речі, а про важкі. Від яких я оговтався. Наприклад, як я можу не згадувати свій дебют з теплом? У Хетафе я провів всього три дні, коли тренер Мікаель Лаудруп викликав мене і сказав, що я гратиму. Я вийшов на заміну, грубо зіграв і пішов з поля", – пригадує Гранеро.
Та вже через три тижні Естебан став героєм. У поєдинку з Твенте в кваліфікації Кубка УЄФА новачок забив рятівний гол у додатковий час – Хетафе потрапив до групового етапу турніру. Той сезон взагалі став унікальним для Гранеро та Хетафе, котрі пробилися до фіналу Кубка Іспанії (там Гранеро забив Валенсії, але Хетафе програв 1:3) та дійшли до чвертьфіналу Кубка УЄФА, де їх зупинила Баварія (1:1 та 3:3). Іспанцям відверто не пощастило, а Гранеро пропускав матч-відповідь через дискваліфікацію.
"Все через ту жовту картку в Мюнхені. На кутових Лаудруп доручив мені перешкоджати Оліверу Кану, тож я став поруч із ним. Кан двічі вдарив мене, наступив на ногу, а потім покликав суддю. Той прибіг і показав мені попередження", – іронічно згадував Гранеро.
Восьмого серпня 2009-го Іспанію сколихнула звістка про смерть 26-річного капітана Еспаньйола Дані Харке. Через місяць після трагедії барселонський клуб відкривав новий стадіон Корнелья-Ель Прат матчем проти Реала. Перший гол на новозбудованій арені забив Гранеро та віддав данину капітану Еспаньйола.
Через вісім років Корнелья-Ель Прат стала рідною ареною для Гранеро, а його обрали капітаном Еспаньйола. Тож на руці Естебана з’явилася культова пов’язка із вишитим номером 21 – на честь Дані Харке.
"Коли ми дізналися цю жахливу новину, автобус Реала їхав через Вашингтон. Я пам’ятаю, як здивування змінилося стогонами, а потім довгою, важкою тишею. Через місяць відбувся перший офіційний матч на новому стадіоні проти Еспаньйола. Я пам’ятаю урочистість передматчевої данини поваги та лють на обличчях гравців. Десять років по тому я неймовірно пишаюся тим, що ношу його пов'язку на тому ж стадіоні. Коли я застібаю її на руку, то несу тягар його мужності та згадую Дані, обличчя його товаришів по команді того вересня 2009-го і тишу в автобусі Реала у Вашингтоні", – писав Гранеро.
Окрім виступів за Реал, Гранеро грав за Квінз Парк Рейнджерс в АПЛ, Реал Сосьєдад та Марбелью. Важка травма прискорила прощання Естебана з футболом. Попри пропозиції з Ла Ліги та арабських країн, Гранеро вирішив "керуватися власними відчуттями" та приєднався до третьолігової Марбельї, де й закінчив з активними виступами. Він знову зробив не так, як усі.
Очевидно, що Гранеро був нетиповим футболістом, тож ще у ході кар’єри взявся опановувати нову галузь. 2015-го Естебан спільно з двома професорами Політехнічного університету Мадрида заснував компанію Olocip, яка застосовує штучний інтелект у спорті (окрім футболу, це ще й теніс, баскетбол та навіть крикет). Ідея використання штучного інтелекту виникла у Гранеро в Сан-Себастьяні після того, коли він побачив, як аналізуються ігри та матчі Реал Сосьєдада. На жаль чи на щастя, через травму в нього було багато вільного часу.
"Еволюція технологій, пов’язаних з даними, значно зростає у спорті, – каже Гранеро. – Зараз кожен знає, який внесок може дати їхнє використання. Важливо знати, як це робити, відкривати методи, щоб отримати максимальну віддачу від цієї інформації. Немає сенсу володіти великою кількістю даних, якщо не використовувати їх розсудливо".
Компанія Гранеро співпрацює з багатьма футбольними клубами та навіть редакцією відомого іспанського медіа AS. Паралельно Естебан бере участь в управлінні агентства з футбольного представництва "Best of You". У нього безліч ідей та великий потенціал. Водночас Естебан все ще продовжує себе шукати.
"Я не психолог, бо все ще вчуся. Я погано граю на гітарі, бо опановував її ще змалку. Мені дуже подобаються гори, але я туди нечасто ходжу і не залажу надто високо. Шахи? Я гравець у клубі середнього рівня. Я також не спеціаліст зі штучного інтелекту. Спеціалісти – це люди, які працюють на мене. Скажімо, я допитлива людина, яка любить робити багато речей, бувати в незнайомих їй місцях, щоб навчитися їх опанувати, і я не дуже добре розбираюся майже в жодній з цих речей, проте я намагаюся робити їх трохи краще щодня і, перш за все, насолоджуватися ними", – каже Гранеро.
Ніяких татуювань, жодних маєтків, подружніх зрад чи потраплянь у скандали. Естебан Гранеро віддає перевагу книжкам та психології. Він завжди був нетиповим та особливим футболістом. Чому б тепер йому не стати науковцем, який змінює футбол завдяки AI?
