"Експерти, здається, знають про моє життя більше, ніж я сам": Слюбик про новий клуб, Динамо і чому не обрав Карпати
Новоспечений захисник чеського Пардубіце Богдан Слюбик розповів "Футбол 24" про перші кроки та адаптацію в новій команді, трансферні чутки і свій фокус на роботі.
Богдан Слюбик / Фото ФК Пардубіце
– Богдане, ти пройшов у Русі шлях від академії до гравця основи й провів понад 80 матчів на дорослому рівні. Що для тебе означає цей період і кому в клубі ти найбільше вдячний за свій шлях?
– Хочу щиро подякувати Руху за постійну підтримку й велику допомогу на кожному етапі мого шляху. Абсолютно кожна людина в цьому клубі зробила свій внесок у мій розвиток – від перших днів в академії до моменту, коли я доріс до рівня першої команди. Цей досвід і довіра назавжди залишаться для мене важливою частиною кар’єри.
– Як ти оцінюєш спортивну й організаційну стабільність Руху в період, що передував твоєму трансферу?
– Це не мені варто оцінювати. Як я вже казав, щиро вдячний клубу й усьому колективу. Саме там я доріс до того кроку, який зробив – отримав можливість перейти й спробувати себе в іншому чемпіонаті.
– Під час цієї паузи клуб активно прощався з гравцями, яких раніше вважали ключовими. Як ти поясниш цю хвилю відходів зсередини команди?
– Скажу лише, що це частина футболу – гравці регулярно змінюють клуби, і кожен такий крок є частиною професійного шляху.
– Чи змусили ці процеси тебе замислитися над довгостроковим майбутнім Руху або його спортивним напрямом?
– Я і вся команда були повністю зосереджені на тренувальному процесі та підготовці до другої половини сезону.
– Під час цієї паузи кілька гравців Руху перейшли до Карпат. Чому ти вирішив інакше?
– Не знаю, зараз уже немає сенсу про це говорити – усе сталося так, як мало бути. Пардубіце був щиро зацікавлений у мені як у гравцеві. Зараз я тут і зосереджений на своїй роботі.
– За чутками, ти мав перегляд у Динамо. Це, безперечно, дало тобі можливість доторкнутися до середовища клубу, який постійно живе єврокубками. Які професійні висновки ти зробив із цього досвіду?
– Думаю, це запитання краще адресувати футбольним експертам – вони, здається, знають про моє життя більше, ніж я сам. Сподіваюся, на цьому цю тему закриють і не будуть вигадувати різних історій.
– Чеський чемпіонат часто сприймають як платформу для подальшого зростання в Європі. Як ти особисто позиціонуєш цю лігу в логіці свого кар’єрного шляху?
– Я з великою повагою ставлюся до чеського чемпіонату і до свого нинішнього клубу – тут хороший рівень футболу, серйозні вимоги та можливість щодня прогресувати. Для мене це важливий і цінний етап у кар’єрі, де я хочу максимально реалізувати себе, допомагати команді й рости як гравець, а вже далі життя покаже, куди цей шлях приведе.
– Чим роль центрального захисника в Пардубіце відрізняється від того, до чого ти звик в Україні, з погляду тактичних вимог і відповідальності в першій фазі побудови атак?
– Якщо чесно, то поки що я не відчув якоїсь разючої різниці.
– А наскільки тренувальний процес у новій команді відрізняється від того, до чого ти звик на зборах раніше?
– У команди вже за тиждень стартує чемпіонат, я пропустив основну частину підготовки. Поки що складно робити висновки про відмінності – мені потрібно трохи часу, щоб повністю влитися в команду, відчути вимоги тренерського штабу й ритм роботи. Мені імпонує підхід тренерського штабу та рівень організації в команді.
– Перший матч на зборах: Хаммарбю був суперником, гра завершилася з рахунком 0:0, а ти вийшов на поле одразу з капітанською пов’язкою. Хоча то був неофіційний поєдинок, чи відчував ти це, як вдалий початок? Розкажи, як так сталося, що саме тобі довірили капітанство.
– Гадаю, говорити про вдалий початок не зовсім коректно, адже це був товариський поєдинок. Але, безумовно, приємно не програвати – вигравати ще приємніше й корисніше як для команди, так і для нас особисто. Щодо капітанства, то в клубі просто така традиція: новий гравець отримує капітанську пов’язку на одну гру.
– За якими клубами або конкретними захисниками в Європі ти регулярно стежиш і що саме в їхній грі чи командних структурах тебе приваблює?
– Спеціально за окремими клубами чи захисниками не стежу – більше просто дивлюся футбол загалом.
– Маючи контракт на кілька років уперед, як ти вибудовуєш траєкторію свого наступного кроку в європейському футболі?
– Я зараз гравець Пардубіце і не намагаюся забігати далеко думками. Для мене важливо зосереджуватися на теперішньому моменті й максимально допомагати цьому клубу – на полі та поза ним.
