Овець рахують перед сном, а за фанатів борються – чому Карпатам доведеться грати при порожніх трибунах

18 октября 2018 192 Читати українською
Овець рахують перед сном, а за фанатів борються – чому Карпатам доведеться грати при порожніх трибунах
Стадіон Україна

Порожні трибуни стадіону – річ справді неприємна, особливо для такого клубу, як львівські Карпати. Але це – закономірність, на яку вплинули декілька причин.

"Найголовніша проблема в сучасних Карпатах – це вболівальники... Вчора, коли хлопці вийшли на гру – побачили "справжню підтримку". Аж півтори тисячі... Порахуйте скільки вміщає стадіон, відмінусуйте скільки прийшло і ви зрозумієте, скільки у Львові вівців. Вівців і справді більше, ніж справжніх вболівальників", – написав віце-президент Карпат Олег Смалійчук після матчу проти полтавської Ворскли (15 вересня), в якому "леви" вдома поступилися 0:1, пропустивши на останніх хвилинах матчу, а на стадіон прийшло 1756 глядачів.

"Ми – фанати, ми – не вівці": Карпати заперечили, що банер – справа рук їхніх фанатів

Що ж, порахуємо "вівців". Як стверджує Вікіпедія, стадіон Україна вміщує 28 051 глядача. Тобто, за арифметикою Олега Смалійчука, у Львові 26295 "овець".

Щоправда, потім Смалійчук пояснив, що "вівці" – це "горе-критикани і інтернет-писаки, які власне і нічого не створили для успіху нашої сім`ї". Але віце-президент Карпат не врахував одну річ – людей, які в принципі цікавляться Карпатами, сьогодні значно менше, аніж заявлених ним "овець-критиканів". В те, що понад 26 тисяч людей хейтять Карпати не те що в інтернеті, а бодай на дивані вдома чи за келихом пива, повірити важче, аніж у перемогу "левів" у Лізі чемпіонів в сезоні 2019/20.

Наприклад, за офіційним пабліком Карпат стежать 1347 людей (станом на 16:30 18.10.17). Припустимо, з них половина – "критикани-вівці". Тобто, десь ще треба взяти 25 622 "вівці", які не прийшли на стадіон повболівати, натомість критикують команду. А тепер заглянемо правді у вічі – чи знайдеться у Львові ще понад 25 тисяч людей, які взагалі готові без підказок просто назвати усіх гравців першої команди?

До речі, щоб самому не нарватись на "вівцю", скажу, що закінчив футбольну академію Карпат, яка базується на княгині Ольги, 3, випуск 1994 року, тренер – Дмитрасевич Ярослав Іванович. Потім вдалося понад півроку тренуватись у дублі під керівництвом Ігора Йовічевіча та Романа Зуба. Тому Карпати – це частина моєї історії, і особисто мені хочеться, щоб у клубу все було гаразд, щоб нарешті доводилось брати акредитацію, бо усі місця на секторах зайняті. Але зараз це в принципі нереально, не з тією лінією, яку обрало керівництво Карпат.

Маркевич: Карпати не мають перспектив, Димінський загробить команду до кінця

По-перше – на якийсь час треба припинити взагалі згадувати про єврокубки як завдання клубу. Це обіцянка, яка може породити тільки шквал критики у разі невдачі та відіб'є бажання людей приходити на стадіон після бодай якоїсь серії невдач (а зараз, як не крути, саме така серія). Про єврокубки можна говорити, коли команда вже закріпилася на перших місцях і реально на щось претендує. А робити такі заяви, аби показати, що у клубу амбітні завдання – прямий шлях до провалу. Вболівальники не ходять на шлях до єврокубків – вони ходять на гру, на емоційну гру, на гру, в якій їхня команда може програти, але піти з поля з високо піднятою головою.

По-друге, аби зрозуміти ідею трансферної політики клубу, треба як мінімум мати ступінь з вищої математики та аналізу або бути учасником "Битви екстрасенсів". Бо з одного боку цілком логічно, що зараз клуб не має грошей на підписання топ-гравців, але разом з тим Карпати вперто не роблять ставку на власний молодняк, який показує доволі непогані результати і заслуговує виходити на поле стадіону Україна. В інтерв'ю офіційному сайту Карпат Смалійчук сказав:

"Для мене неприпустимо, щоб мою команду – молодих пацанів, які грають за копійки, які в більшості є нашими місцевими вихованцями, які "пашуть" на тренуваннях, які намагаються довести собі і місту, що вони хочуть стати футболістами, і для цього важко працюють – хтось, лежачи на дивані, в Інтернеті називав вівцями".

"Які в більшості є нашими місцевими вихованцями" – ці слова та й Мораїшу у вуха. Зараз їх 6: Гуцуляк, Лебеденко, Вербний, Голодюк, Швед, Кльоц (це ті гравці, які перебувають в обоймі основи). На сайті Карпат у розділі "Команда" показано 22 футболісти. Тобто, вихованців явно не половина, і не всі вони завжди потрапляють у заявку на матч.

Взагалі нелогічним виглядає підписання Вільяма Де Камарго і оренда у винниківський Рух молодого Андрія Ременюка, який, на секундочку, в матчі проти одного з лідерів Першої ліги Металіста-1925 врятував свою нову команду від поразки (до речі, на стадіоні Україна) ось таким шедевром (дивитися з 00:47):

У той же Рух відправили Максима Грися, який показував непогану гру, забивав Ворсклі та приніс "левам" перемогу над Дніпром у травні 2017 року:

У дублі феєрять Роман Толочко та Віталій Сільченко, в юнацькій команді класно виглядає Данило Сікан, який допоміг збірній U-19 отримати путівку в еліт-раунд Євро-2019.

Україна U-19 розгромила Словаччину та здобула путівку в еліт-раунд Євро-2019 з першого місця у групі

Чому не давати шанс їм, а підписувати купу невідомих виконавців – незрозуміло. Навіть прихильники "левів" вже губляться у тому калейдоскопі трансферів. Глядачі прийдуть на стадіон, аби подивитися на власних талантів, які пройшли через всі рівні клубу та знають історію його емблеми. Швед та Гуцуляк – чудове тому підтвердження. Треба просто взяти і продублювати їхній шлях іншими молодими гравцями, і все буде гаразд. Дивитися на невідомого новачка, коли є нічим не гірші власні хлопці – даруйте. Ті, хто бився за емблему Карпат з дитинства, заслуговують на шалену підтримку, інші ж мають її заслужити. І якщо наразі ставка на других – тоді так, спочатку доведеться дати результат.

У інтерв'ю, яке з'явилося трішки раніше, Олег Смалійчук сказав наступне:

Я міг би взяти орендованих гравців і вже минулого року вийти в єврокубки. Але де гарантії, що їх би не забрали влітку? Ну так, я ходив би зараз героєм у Львові, але яка перспектива, яка ціль?

Ну от тут взагалі не факт. Наварро набрав гравців повну торбу, і всі пам'ятають, чим це закінчилося. Досвід Маріуполя? Шахтар віддає туди найкращих вихованців, які здебільшого прийшли в академію "гірників" з того ж регіону. Ясна річ, що молодь захоче бути ближче до дому, аніж їхати грати у Львів.

Також виникає питання: "То яка ж ціль клубу?". Про єврокубки зрозуміло – якщо вийдемо, то носитимемо гравців на руках, ні – значить, в наступному сезоні. Але якщо вихід в єврокубки навіть за допомогою орендованих гравців не є ціллю, що ж тоді? Є два варіанти:

а) розвиток власного молодняка, який кинуть в бій, він рік-два побуде в середняках або й на дні, але згодом пристосується до УПЛ і буде готовий боротися за найвищі місця;

б) підписання гравців безкоштовно або за малі гроші, їхня розкрутка та продаж в інший клуб.

До речі, другий варіант ми бачили минулого сезону з голкіпером Олексієм Шевченком. Він прийшов на половину сезону, після кожного матчу на сайті "левів" обов'язково був його післяматчевий коментар, в результаті – трансфер у Шахтар.

А от підписання Микити Шевченка – цілковитий парадокс: піврічна оренда при тому, що Кучинський непогано себе проявляв, а у матчі з Динамо взагалі заслуговув на аплодисменти стоячи. Втім, після того матчу він і "присів". Схоже, лавка запасних – найвища похвала за вдалу гру.

Окремо треба похвалити клуб за патріотичну позицію. Якщо хтось не пам'ятає, Карпати попрощалися з молодим голкіпером Готрою, який підтримував Росію під час ЧС-2018. Але разом з тим Смалійчук заявив, що готовий продати якогось футболіста у Росію. А якщо Готра просто торував собі шлях на північ, готував плацдарм для переходу? Тоді виходить, що Карпати втратили гроші від потенційного трансферу?

Втім, повернемося до відвідуваності. Цікаво, що на матч Львів – Десна на Арену Львів, що має значно гірше розташування, ніж Україна, приїхало трішки більше двох тисяч глядачів. Отже, бренд "Карпати" значно втратив свій імідж, і аби його відновити та популяризувати, треба дуже, дуже багато працювати. Відкрию Америку: у сучасному світі вірність бренду стала бутафорією. Наприклад, середній споживач ніколи не ходитиме тільки у кросівках Adidas, якщо Nike створить щось краще, надасть перевагу бюджетному Xiaomi перед дорогим Iphone, поступившись декількома функціями. Тому за глядача прийдеться боротися. І так, більшість фанатів Карпат – це в більшості середній споживач.

З'явився футбольний клуб Львів (який трішки випереджає Карпати у таблиці), набирають оберти команди з регбі та американського футболу (і там команди підтверджують назву Lions; справа не в перемогах, а в тих баталіях на полі, завдяки чому трибуни з кожним матчем наповнюються новими глядачами).

Тому в Карпат залишається два варіанти: або сподіватися на тих, хто завжди вірний "зелено-білим", почекати декілька років, поки вони наберуть нову генерацію послідовників і не жалітися на малу відвідуваність, або закатати рукави та працювати з вболівальником, подарувати на стадіоні щось таке, щоб люди перед телевізором їм заздрили. А нехтувати елементарними правилами маркетингу, обзиваючи всіх "вівцями" – низько. Футболістів завжди критикували за невдалі результати, і через це проходять навіть світові гранди з багатомільйоннними арміями шанувальників. Важко дивитися на критику – видаліть додаток соцмереж та пильніше дивіться за юнацькими командами, щоб дати шанс підростаючому "леву".

Так, Карпатам потрібна підтримка. Вона надихає, допомагає зробити неможливе. Але про неї треба попросити: плакАти з анонсом матчу, білборди, активна робота у соцмережах, акції для вболівальників тощо. Якщо ж вибрали "могутню" стратегію "Не прийшов на стадіон – вівця" – можете не мити сидіння на стадіоні, не витрачайте дарма воду, бо всі вже на американському футболі або на Арені Львів.

Андрій Шевченко в Instagram: кого читає та кому "лайкає" головний тренер збірної України

Если Вы обнаружили ошибку на этой странице, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter
powered by lun.ua
22
час
:
35
мин
Динамо Киев
22:00
Копенгаген
Угадай исход матча
Залиште відгук