Олег Смалійчук – про те, кого називає "вівцями", скільки треба грошей для боротьби за єврокубки та кому належать Карпати
Віце-президент Карпат Олег Смалійчук в інтерв'ю клубному Youtube-каналу прокоментував усі гарячі теми навколо Карпат і українського футболу загалом.
Про вболівальників, які є "вівцями"
Минулого сезону був матч з Динамо. Було холодно, був дощ – справжня львівська погода. Я сидів у віп-ложі за склом у теплі, а напроти мене сиділи вболівальники, які прийшли підтримати улюблену команду, незважаючи ні на що. Я сидів і дивився на них. З одного боку, мене мучила совість, бо ці люди мокнуть і мерзнуть, а з другого, мені було тепло на серці, тому що у Львові дійсно є люди, які готові в будь-яку погоду і в будь-який час підтримувати команду. Як ви вважаєте, я зміг би назвати цих людей вівцями?
Смалійчук: "Вівців у Львові і справді більше, ніж справжніх вболівальників"
Люди, які в житті не купили футболки Карпат, чи відвідують стадіон раз в рік, як на Пасху, не мають права називати себе вболівальниками. Для мене неприпустимо, щоб мою команду – молодих пацанів, які грають за копійки, які в більшості є нашими місцевими вихованцями (в останньому матчі проти Шахтаря в старті вийшли 2 вихованці Карпат, ще 3 були на заміні – прим. Ф24), які "пашуть" на тренуваннях, які намагаються довести собі і місту, що вони хочуть стати футболістами, і для цього важко працюють – хтось, лежачи на дивані, в Інтернеті називав вівцями.
Це була моя відповідь критикам, які не мають морального права називати мою команду і моїх футболістів вівцями.
Про реалії українського футболу
В Україні клуб може існувати двома шляхами. Перший: приїде, чи звідкись намалюється якийсь добрий дядя, умовний син Януковича, за вкрадені в нас же гроші купить клуб, потратить 50 мільйонів, привезе хороших футболістів, і ми всі, як стадо, "довольні" побіжимо радіти, що наша команда грає в єврокубках. Потім, можливо, поміняється час, він втече за кордон, забуде за клуб, і ми опинимося там, де зараз опинилася достатня кількість українських клубів.
Другий шлях. Припустимо, Карпатам, щоб ставити амбіційні цілі та виходити в єврокубки, в українських реаліях потрібно 6-7 мільйонів доларів. При хорошому менеджменті цього буде достатньо, щоб прогресувати і рухатися в Європу. 6 мільйонів – це коли 20 тисяч вболівальників купують річні абонементи по 300 доларів. Тоді їм не потрібно Смалійчука та Димінського. Вони самі обирають президента та генерального директора, вони тоді мають моральне право прийти на стадіон, помахати "платочками" і буде зміна тренера, зміна менеджменту.
В капіталістичних країнах потрібно платити за те, що ти хочеш мати.
Про те, кому належать Карпати
Футбольний клуб Карпати не належить комусь одному, він належить громаді. Це гордість Західної України. Сьогодні Димінський і Смалійчук, завтра – хтось інший. Ми приходимо і йдемо, а бренд залишається. Люди повинні зрозуміти, що тільки з їхньою підтримкою можна досягти успіху та рентабельності.
Карпати виживають завдяки раціональній трансферній політиці. Ми не боїмося продавати, не боїмося ставити на молодих. Зважаючи на турнірну таблицю (10-те місце після 10 турів УПЛ – прим. Ф24), нам це деколи шкодить, але ми намагаємося триматись на плаву.
Якщо проблема в Смалійчуку, в кінці цього сезону, якщо ми не виконаємо завдання, в останньому турі я попрощаюся, подякую за підтримку і піду. В нас молода перспективна команда. Я вірю, що в нас все вийде. Не тільки в кабінетах, але й на футбольному полі. Я вірю своїм хлопцям.
Динамо ускладнювало собі життя, а Шахтар розважався, або Хто у Львові "вівці"? Підсумки 10 туру УПЛ
Повне інтерв'ю Олега Смалійчука:
показати приховати