Зламана іграшка Хуанеле – інтерес Барселони, сенсація з Тенеріфе і біполярний розлад
Маестро на полі та суцільна проблема за його межами. Хуанеле сяяв у грі, але губився у повсякденному житті. Від поїздки на чемпіонат світу до в'язниці – "Футбол 24" розповідає про зірку хіхонського Спортінга та Тенеріфе.
Хуанеле / Sara Simon
За понад сотню років існування Тенеріфе по-справжньому запалював у середині 90-х. Два сезони Юппа Хайнкеса на Канарських островах змусили клуб розквітнути. Після кризового періоду на чолі Айнтрахта, де тренер конфліктував із тамтешніми зірками, Хайнкес перетворив Тенеріфе з аутсайдера на міцного середняка Ла Ліги та сенсацію єврокубків. Вихід до півфіналу Кубка УЄФА виявився трампліном для Юппа – невдовзі німець очолив Реал.
Одним із тих, хто тягнув команду Хайнкеса на вершину, був нападник Хуан Кастаньйо Кірос або ж просто Хуанеле. Уродженець Хіхона в дитинстві мріяв стати моряком, але обрав футбол і швидко здобув статус лідера Спортінга. 1994-го Хуанеле підписав контракт із Тенеріфе та поступово став ключовим виконавцем "біло-блакитних".
Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри
ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ". Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності у мережі Інтернет від 05.12.2024 (Рішення комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №559 від 21.11.2024).
Того ж року Хуанеле потрапив у заявку збірної Іспанії на чемпіонат світу (хоча через напружені стосунки з тренером Камачо не зіграв там жодної хвилини), а у сезоні 1996/97, коли Тенеріфе зупинився за крок від фіналу Кубка УЄФА, найкращим бомбардиром острівної команди був саме Хуанеле. Два дублі в матчах з Лаціо та Фейєнордом виявилися визначальними у контексті виходу в наступний етап.
Проте за межами поля Хуанеле буквально притягував неприємності та створював проблеми, через які страждали тренери, партнери та й, зрештою, він сам.
Мабуть, вперше публічно футболіст потрапив на перші шпальти газет через свою недисципліновану поведінку навесні 1994-го, коли виступав за хіхонський Спортінг. У ніч на 19 березня Хуанеле завдав тілесних ушкоджень чоловікові, який виявився племінником міського голови Сантандера.
Інцидент відбувся о п’ятій годині ранку після матчу Расінга та Барселони. Що у Сантандері робив Хуанеле? Розважався у пабі з другом та гравцем Барселони Іваном Іглесіасом. Наставник каталонців Йохан Кройф дозволив Іглесіасу залишитися у Сантандері та відвідати своїх рідних, а Хуанеле пропускав матч Спортінга, тож склав компанію товаришу. Цікаво, що Барселона свого часу обирала між Хуанеле та Іглесіасом і запросила у клуб саме Івана.
На виході з місцевого пабу потерпілому вислизнула з руки склянка. Хуанеле та Іглесіасу це здалося підозрілим. Футболіст Спортінга підійшов до незнайомця та вдарив чоловіка головою у ніс. Наступні три місяці Хуанеле провів у в’язниці.
Друге перебування Хуанеле за гратами було більш тривалим. Вже після завершення кар’єри чоловік побив бейсбольною битою свою партнерку. Жінка оголосила Хуанеле про те, що хоче розійтися. Натомість екс-футболіст увірвався до неї у перукарню та вдався до насилля.
Ще раніше Хуанеле намагався пошкодити автомобіль своєї коханої, проте припустився помилки і розбив дзеркало заднього виду на автомобілі керівника великої астурійської компанії, через що знову постав перед правосуддям.
Перебування у в'язниці не пішло мені на користь, – казав потім Хуанеле. – Я не знайшов там жодного друга. Я б нікому цього не побажав. Просто існують помилки, яких не слід робити. Ми повинні залишити їх позаду та забути про них.
При винесенні вироку Кримінальний суд міста Хіхон взяв до уваги обмежену дієздатність Хуанеле через його психічні розлади. Загострення проблем відбулося під час виступів у Сарагосі з 1999-го по 2004-й. Футболісту поставили діагноз – біполярний розлад. Невдовзі він опинився у відділенні інтенсивної терапії через передозування наркотиками. Це при тому, що у складі Сарагоси Хуанеле здобув два Кубки Іспанії.
"У Сарагосі в мене були особисті та спортивні проблеми з тренером Пако Флоресом. Я страждав від дуже важкої депресії. Медики виявили біполярний розлад і мені довелося приймати ліки. Коли мені повідомили про хворобу, я дуже погано сприйняв це. Я звертався до багатьох лікарів. То були мої останні роки у футболі, і мені було важко змиритися з тим, що футбол доведеться залишити", – пояснював Хуанеле.
Чоловік брав участь у семінарах та консультаціях з психологами. Преса писала, що під час таких зустрічей колишнього футболіста тепло зустрічали інші пацієнти, які брали у Хуанеле автографи та просили розповісти цікаві історії про футбольну кар’єру.
А розповідати він міг багато. Незважаючи на проблеми, на полі Хуанеле залишався великим гравцем. Просто погляньте на цей епізод з матчу проти Реала. Футболісти мадридської команди полювали за лідером Спортінга – лише ціною грубого фолу Фернандо Єрро зумів зупинити Хуанеле.
Кілька років тому Хуанеле з’явився на публіці та презентував свою книгу під назвою "Моя правда". На презентації чоловік заявив: "Життя – це не тільки сонце та троянди. Саме тому я написав цю книгу. Я зробив кілька дуже хороших речей і кілька поганих. Хочу присвятити цю книгу своїй доньці та прагну позбутися того бунтарського образу, який існує навколо мене".
Вболівальники та преса часто називали Хуанеле "juguete roto" або ж "зламаною іграшкою", натякаючи на його характер та постійні проблеми, які він притягував. Гравець зізнавався, що ця фраза ранила його почуття: "Я зробив усе, що міг у своїй роботі футболіста. Дехто каже, що я міг би бути набагато кращим, але зі мною могло статися те саме, що й з деякими моїми товаришами по команді, які ніколи навіть не грали в Сегунді чи Прімері. Футбол часом робить боляче: тобі або щастить, або ні. Мені пощастило, і я досягнув того, чого досягнув".
Нині Хуанеле 54, він цікавиться футболом, приймає ліки та періодично відвідує лікарів. На щастя, його прізвище більше не з'являється у кримінальній хроніці.
