"Входити в гру після повітряних тривог – непросто": перемога Карпат, рука Кампуша і філософія Лупашка
Після матчу восьмого туру УПЛ Олександрія – Карпати (0:2) "Футбол 24" поспілкувався із захисником львівського клубу Павлом Полегеньком.
Павло Полегенько – третій у нижньому ряду / Фото ФК Карпати
– Незважаючи на відсутність забитих м’ячів "із гри", команда здобула впевнену перемогу. Як би ви охарактеризували сьогоднішню гру Карпат загалом?
– Перший гол ми забили з пенальті, а другий – з ігрового епізоду, хоч це й був автогол. Але ми мали ще декілька хороших можливостей влучити у ворота суперника. Загалом, ми здобули перемогу, і це завжди приємно. Проте потрібно буде переглянути гру й детально її проаналізувати.
– З перших хвилин Карпати виглядали впевнено, активно пресингували й працювали через фланги. Це був чіткий план на матч від тренерського штабу?
– Ви дуже добре проаналізували початок гри (Усміхається). Дійсно, ми готувалися до суперника, знали їхні сильні сторони, тож намагалися їх нівелювати, а натомість показати свої.
– Пауза через повітряну тривогу після дев’ятої хвилини могла вибити команди з ритму. Як ви пережили цей момент і наскільки важко було знову увійти в темп після відновлення гри?
– Насправді входити в гру після повітряних тривог непросто. Але ми розуміємо, у яких реаліях живемо, тому мусимо це приймати.
– У першому таймі відчувалася щільна боротьба в центрі, але ви регулярно підключалися з флангів. Як оціните командну взаємодію в цих епізодах?
– Ми намагалися використовувати вільні зони й простір, аби наблизитися до воріт суперника, застосовували глибину та фланги.
– Пенальті став ключовим епізодом першої половини. З вашої позиції – наскільки очевидною була гра рукою від Кампуша?
– Це точно був важливий епізод для нас. Якщо чесно, я перебував далеко від моменту, тому не можу його оцінити, поки не перегляну повтор.
– Другий гол стався після подачі Мірошніченка з лівого флангу та автоголу Кампуша. Чи відчули ви в той момент, що гра вже повністю перейшла під контроль Карпат?
– Не можу сказати однозначно – ще залишалося приблизно 20 хвилин, і у футболі може трапитись будь-що. Добре, що ми продовжували грати до кінця й змогли втримати позитивний результат.
– У середині другого тайму команда створила два поспіль дуже небезпечні моменти (60-61 хвилини), коли буквально затиснула суперника біля воріт. Як ви відчували цей відрізок і чому, на вашу думку, тоді не вдалося реалізувати нагоди?
– Це були справді хороші моменти. Якби ми їх реалізували, було б чудово. Потрібно буде ще раз переглянути ці епізоди.
– Після 0:2 команда не відійшла назад, а продовжила працювати з м’ячем, контролювати фланги та темп. Це була установка тренерів чи вже ваша внутрішня впевненість не віддавати ініціативу?
– Наш тренер багато про це говорить. Часто команди після голу сідають глибше й грають другим номером. Але наш штаб прищеплює іншу філософію – продовжувати атакувати, шукати другий гол.
– У кінцівці Карпати витримали тиск господарів після стандартів і подач. Як команда готувалася до такого сценарію й наскільки важливо було зберегти "сухі" ворота?
– Завжди приємно зіграти на нуль. Наприкінці ми трохи тактично перелаштувалися, і добре, що змогли зберегти ворота "сухими".
– Ця перемога видалась нетиповою з точки зору способів забитих м’ячів, але дуже зрілою за змістом гри. Як ви її оцінюєте зсередини команди?
– На мою думку, пенальті – це цілком типовий елемент футболу. Кожен матч важливий, і наше завдання – перемагати, незалежно від того, як саме приходять голи.
