"Не хочемо втратити те, що вже маємо": ЛНЗ – чемпіон першого кола УПЛ, а важливий гравець повернувся після важкої травми
"Футбол 24" обговорив матч 15-го туру УПЛ ЛНЗ – Оболонь (3:0) з Іллею Путрею, захисником черкаського клубу, якого вже зачекалися на полі.
Ілля Путря / Фото ЛНЗ
Після п’яти місяців поза грою Ілля Путря повернувся на поле й одразу відчув, наскільки скучив за футболом. У розмові з Футбол 24 він розповів про найважчі моменти реабілітації, внутрішню обіцянку встигнути зіграти ще цього року та перші емоції після появи в заявці.
Захисник пояснює, завдяки чому ЛНЗ упевнено переміг Оболонь, чому команда виглядає претендентом на медалі та як сам готується повноцінно повернутися до конкуренції у 2026-му.
– Ілля, вітаю з першим виходом на поле після дуже складного періоду. Ви вперше зіграли офіційні хвилини після тієї липневої травми із розривом сухожилля. Які емоції були в момент, коли тренер назвав ваше прізвище?
– Дякую за привітання. Емоції неперевершені. Думаю, у ці хвилини я був найщасливішою людиною у світі, мене просто переповнювало. Одразу згадав той момент, коли все сталося. Для мене це був перший такий довгий період без футболу, тому дуже-дуже радий, що встиг зіграти ще цього року.
– Розрив сухожилля – серйозна історія, яка часто змінює психологію футболіста. Що стало найважчим у процесі реабілітації – фізичні обмеження, ментальна боротьба?
– Найважчим було все в комплексі – і ментально, і фізично. Дуже важкі тренування, по два рази на день, щодня. Це непросто. Але я знав, для чого це роблю. Дуже вдячний усім, хто допомагав мені відновлюватися. Напевно, найважчим водночас був час – розуміння, що довго не буде футболу.
– Коли зрозуміли, що справді можете повернутися до матчів УПЛ? Чи були моменти сумнівів, що не встигнете відновитися?
– Так, якщо чесно, думав, що не встигну зіграти цього року. Але сам собі пообіцяв – нікому не говорив – що обов’язково вийду на поле в 2025-му. Неважливо – в останньому матчі чи ні. Я дуже цього хотів, і я це зробив. Тому щасливий.
– Як ви оціните свої перші хвилини після повернення? Це радше перший крок до конкуренції за місце у складі, чи вже відчуваєте готовність боротися за більший ігровий час?
– Як оцінюю… Дуже дякую тренеру за довіру, що випустив мене. Це для мене багато означає. Я завжди готовий до конкуренції, але важливо бути на 100% здоровим. Залишився один матч – треба його провести, а потім уже повноцінно готуватися до зимових зборів. Час є.
– ЛНЗ входив у цей поєдинок фаворитом і вже в першому таймі зміг відкрити рахунок. Як у той момент відчувалася гра? Команда швидко заволоділа ініціативою?
– Дуже добре, що ми забили цей м’яч – він сильно допоміг. Гол трішки курйозний, але "везе сильнішим", так кажуть. Він сильно вплинув на хід матчу. Далі ми грали по рахунку, на контратаках. Завершили зустріч логічно, забили ще красиві м’ячі й закономірно перемогли.
– У другому таймі ЛНЗ суттєво посилив тиск і в кінцівці дотиснув суперника, забивши ще два м’ячі. Ви якраз вийшли в цей період. Що, на вашу думку, стало ключовим фактором такої впевненості та контролю?
– Ключове – що хлопці не зупинилися. Ми знали, що 1:0 – дуже слизький рахунок, і потрібно забивати другий. Додали, не віддавали ініціативу, не сідали занадто глибоко. Дуже гарно зіграли: забили другий, третій, могли й четвертий. Усе заслужено.
– Чи можна сказати, що перемога сьогодні була здобута завдяки поєднанню терпіння, структури та правильно обраного темпу?
– Так, усе в комплексі: і терпіння, і структура, і темп, і праця хлопців, і вимоги тренерського штабу, і виконання цих вимог. Хлопці молодці – дуже добре зіграли та підготувалися.
– Збоку здавалося, що ЛНЗ майже не випустив гру з-під контролю. Як би ви оцінили дисципліну та компактність команди в цьому матчі?
– Гра була під нашим контролем. Забили перший гол, реалізували свої моменти. Все виглядало організовано й дисципліновано.
– Оболонь намагалася відповідати, але ЛНЗ виглядав класом вище. Що, на вашу думку, дало команді цю перевагу?
– Оболонь – дуже хороша, бойова, організована команда. З нею завжди важко. А сьогодні ключовою стала реалізація. Ми забили три голи, вони – нуль. Це і є різниця.
– Цього сезону ЛНЗ діє дуже організовано та стабільно – команда справді в боротьбі за медалі. Який внутрішній ресурс дозволяє тримати такий рівень?
– Успіх – тільки завдяки праці. Усі працюють один за одного: футболісти, тренери, персонал, керівництво. Усі знають свою роль і йдуть до спільної мети. Це наша сила.
– Ваша поява на полі – важливий сигнал, що ви повертаєтеся в заявку й у конкуренцію. Які наступні кроки ставите перед собою, щоб максимально швидко набрати оптимальні кондиції?
– Дуже радий, що вийшов і встиг зіграти цього року – для мене це важливо. Залишився один матч, треба провести його на такому ж рівні. Якщо отримаю шанс – зіграю. Ні – головне, щоб команда перемогла. А далі трохи відпочинку й розпочнеться підготовка до зборів. Наступний рік буде важливим, і ми не хочемо втратити те, що вже маємо.
