"Готовий до збірної України": став зіркою Екстракляси і чуток про топ-трансфер, але не зарікається від УПЛ
Інтерв'ю "Футбол 24" з Іваном Желізком, опорним півзахисником Лехії Гданськ.
Іван Желізко / Instagram
– Ви досить рано покинули Україну, так і не дебютувавши в УПЛ, пройшли етапи в Чехії та Латвії, а зараз стабільно виступаєте в Польщі. Якщо озирнутись назад, уже з позиції нинішнього досвіду, – це був максимально правильний шлях розвитку для вас, чи все ж є моменти, які сьогодні оцінили б інакше?
– Так, на мою думку, це був максимально правильний шлях.
– Якщо детальніше порівняти ці етапи, то що саме дала вам Чехія з точки зору адаптації до європейського футболу, що – Латвія з її регулярною ігровою практикою, і з яким набором якостей ви вже прийшли до польського чемпіонату?
– Чехія навчила мене, що таке бути самим у чужій країні. Латвія, можна сказати, перезапустила мою кар’єру, там я прогресував упродовж 2,5 років і дозрів та заслужив на перехід у чемпіонат Польщі.
– Переходячи до нинішнього етапу: у Лехії ви вже не перший сезон. Чинний розіграш виглядає для вас найкращим з точки зору статистики – 6 голів і 6 асистів. Наскільки ви самі задоволені цими цифрами і чи відображають вони той рівень гри, який ви від себе очікуєте?
– Чесно кажучи, цифри для мене грають незначну роль. Моє завдання – допомагати команді з поставленими завданнями, а голи та асисти – це приємний бонус.
– Це вже той рівень, який ви вважаєте своїм на сьогодні, чи є внутрішнє відчуття, що потенціал дозволяє давати ще більше в плані результативності та впливу на гру?
– Звісно, що бажаю прогресувати і вдосконалюватись й надалі.
– Якщо говорити про динаміку цього прогресу, то завдяки чому вам вдалося додати саме в цифрах?
– Завдяки сильній мотивації з боку дружини та доньки.
– Лехія у сезоні 2023/24 виграла Першу лігу і повернулась в Екстраклясу, а нині вже провела повноцінний сезон на цьому рівні. Наскільки на вас позначився цей період як етап становлення команди після підвищення?
– Чесно кажучи, дуже нелегкі три роки, але вони мені дали та навчили найбільше за мою коротку кар’єру.
– З огляду на те, що команда вже адаптувалась до рівня Екстракляси, як ви оцінюєте її нинішній потенціал: це об’єктивне місце в середині таблиці чи, на вашу думку, Лехія вже готова боротися за вищі позиції?
– На мою думку, Лехія повинна боротися за єврокубки.
– Отже, команда на цьому етапі дещо недобирає свої очки і результат, виходячи з якості гри?
– Саме так, дуже великий недобір.
– Окремо про атмосферу всередині: у Лехії сформувався помітний український пул – свого часу був Хлань, зараз у команді Царенко, В’юнник, приєднався Максим Дячук. Якщо дивитись на це без зайвої скромності: чи є відчуття, що внесок українських гравців у результати Лехії зараз є визначальним, і чи відчуваєте ви цю відповідальність на собі?
– У нас, можна так сказати, інтернаціональна команда, яка зібрана з представників різних країн. Але так, ми – українці – стараємося зробити цей внесок якомога більшим та ціннішим для команди.
– І тут важливе уточнення: з огляду на ваш нинішній рівень і стабільність, це середовище є потенційним трампліном для наступного кроку в кар’єрі?
– Середовище розвитку надзвичайно хороше, всі хочуть та допомагають вийти мені на новий рівень своїх можливостей, а щодо наступного кроку – побачимо згодом.
– Що вам для цього ще потрібно додати?
– Потрібно вдосконалюватися та показувати постійність протягом довгого періоду часу, і тоді, думаю, я отримаю шанс у сильнішому чемпіонаті.
– Якщо перейти до недавнього матчу: у грі проти Пяста ви відкрили рахунок дуже потужним ударом з-за меж штрафного. Наскільки цей гол – про форму і впевненість, у якій ви зараз перебуваєте?
– Цілком погоджуюсь, мені здається, я почуваюся досить впевнено та рішуче останнім часом.
Іван Желізко з коханою дружиною / Instagram
– На фоні таких виступів і вашої результативності з’являється інформація про інтерес від клубів із Франції та Іспанії. Наскільки це відповідає реальності і чи відчуваєте ви цей інтерес?
– Це все чутки.
– Чи є у вас відчуття незакритого гештальту через те, що ви так і не дебютували на дорослому рівні в УПЛ?
– Чесно кажучи, немає абсолютно, але одному Богу відомо, яке буде майбутнє.
– З огляду на ваш нинішній рівень, стабільність і досвід у Європі, чи відчуваєте ви готовність до виклику в збірну України? Чи були у вас розмови або контакти з тренерським штабом національної команди, можливо, щодо вашого прогресу чи перспектив?
– Так, відчуваю готовність, але не було ніяких розмов та обговорень.
