"Варіант із Вільяреалом виник раптово": Кінарейкін – про уроки Карпат, роль батька у трансфері і тренування з Луніним
Інтерв'ю "Футбол 24" з екс-голкіпером Карпат, який поповнив десант українських легіонерів на Піренеях.
Яків Кінарейкін із найулюбленішими вболівальниками / Instagram
Після впевненого етапу в Карпатах Яків Кінарейкін зробив амбітний крок у кар’єрі – став гравцем іспанського Вільяреала. Молодий воротар розпочинає нову сторінку в системі авторитетного європейського клубу.
Катерина Бондаренко спеціально для Футбол 24 поговорила з Яковом про трансфер, іспанський етап, атмосферу у Львові та важливі уроки, які він зробив за останній рік.
"Мені там було дуже добре – до появи цього варіанту я навіть не думав покидати команду"
– Якове, у чому, на твій погляд, полягала філософія гри Карпат, особливо в плані дій воротаря?
– Філософія гри була в тому, щоб ми не боялися приймати складні, неординарні та ефективні рішення. Не грали за шаблонами, а діяли залежно від ситуації на полі. Ми проходили всі можливі стадії гри ще на тренуваннях, щоб бути різноманітними та максимально ефективними – насамперед у своїй грі, а не тільки в протидії супернику.
Це повною мірою стосувалося й воротаря. Тренери хотіли, щоб ми не діяли, як усі інші в лізі, а були сміливими й ефективними.
– Який матч у складі Карпат найбільше врізався тобі в пам’ять і чому?
– Будь-який матч на стадіоні Україна. З такими вболівальниками кожна домашня гра – це величезна подія, яку чекаєш увесь тиждень.
– Були поєдинки, де ти залишав ворота на замку. Це для тебе радше показник особистої гри чи командної взаємодії?
– Це – про командну взаємодію і дії абсолютно кожного на полі.
– У певні моменти вболівальники доволі різко критикували. Як ти це переживав? Що виніс із цього досвіду?
– Переживав – було нелегко. Але я розумів, що вони хочуть лише кращого для Карпат, і це нормально. Краще пройти це на старті – далі критики може бути ще більше. Чим більші амбіції у клубу, тим більші очікування і критика. Я виніс одне: треба концентруватися на тому, що кажуть тренери, рідні й ті, хто справді дотичний до мого процесу.
– Чи були думки залишитися ще на сезон? Або ж перехід за кордон був пріоритетом?
– Варіант із Вільяреалом виник раптово. Я думав, що почну сезон у Карпатах. Мені там було дуже добре – до появи цього варіанту я навіть не думав покидати команду.
– Чого найбільше забереш зі собою з львівського етапу – досвід, знайомства, емоції?
– Заберу все. І досвід на полі, і роботу з одним із найкращих тренерських штабів, і спілкування з керівниками, персоналом, працівниками бази. А головне – з колективом. Плюс – це нові знайомства, нові друзі. І, звичайно ж, емоції: з мурахами по шкірі згадую матчі на Україні.
"Такі пропозиції трапляються раз у карʼєру – або не трапляються взагалі"
– Як саме з’явився варіант із Вільяреалом? У який момент сезону почались перші контакти?
– Цим займався мій батько. Я детально не знаю.
– Чи були ще якісь пропозиції? Чому саме Вільяреал став фінальним вибором?
– Інших конкретних пропозицій не було. Можливо, були чутки, але саме Вільяреал надіслав чітку пропозицію.
– Що можеш розповісти про умови переходу? Це повноцінний трансфер?
– Наскільки мені відомо, це повноцінний трансфер.
– Які очікування щодо ігрового часу у новій команді? Чи обговорювали твою роль на старті?
– Я починаю з Вільяреала В, адаптуюсь. А далі – ще більше працюватиму, щоб покращити свої якості й поступово перейти до першої команди.
– Що найбільше переконало тебе погодитись на цей виклик?
– Те, що такий великий клуб зацікавлений у мені. Такі пропозиції трапляються раз у карʼєру – або не трапляються взагалі. Ми з родиною вирішили піти в нове середовище й почати нове життя. Без таких кроків важко вийти на новий рівень.
– Які особисті цілі ставиш перед собою в Іспанії – як на перший сезон, так і на перспективу?
– Хочу почуватися тут, як удома – комфортно і на полі, і поза ним. Це питання часу. А далі – все більше й більше.
"З Вільяреала знав майже всіх. Багатьох бачив у FIFA"
– Ти знайомий з Андрієм Луніним? Що думаєш про його статус у Реалі і наскільки він тебе надихає, як голкіпера?
– Особисто, можна сказати, що не знайомий, хоча в дитинстві ми разом тренувалися у Металісті. Він – великий молодець. Тепер я ще краще розумію, як складно йому було адаптуватися до незвичного середовища в Іспанії на початку. Але на все потрібен час.
– Чия гра у Вільяреалі тобі подобається найбільше? Хто з нинішніх гравців імпонує і чому?
– Гравці тут дуже кваліфіковані та цікаві. Цікаво за ними спостерігати.
– Кого з них ти вже знав до переходу або стежив за їхньою грою раніше?
– Знав майже всіх. Багатьох бачив у FIFA (Усміхається).
– Чи був причетний до твого трансферу агент Олег Смалійчук?
– Він ніяк не причетний.
