"Тут ніхто нікого не змушує – це не про Барселону": Артем Рибак проти "бий-біжи", дивиться на Ямаля і обдумує контракт
Атакувальний півзахисник Барселони Артем Рибак у розмові з "Футбол 24" розповів про переїзд через війну, адаптацію в Іспанії та досвід гри проти топових академій Європи.
Артем Рибак / Фото ФК Барселона
Ім’я 15-річного українця Артема Рибака останнім часом все регулярніше звучить у футбольному середовищі. Півзахисник системи Барселони поступово привертає увагу на міжнародних юнацьких турнірах і дедалі частіше опиняється у фокусі розмов про перспективних українських гравців за кордоном. Попри юний вік, гравець уже встиг заявити про себе результативними діями, а один із м’ячів навіть приніс каталонцям перемогу у фіналі престижного турніру.
Шлях до академії одного з найвідоміших клубів світу, однак, почався зовсім не з футбольних планів. Повномасштабна війна змусила юного футболіста разом із мамою покинути Україну, і дорога, що почалася з вимушеного переїзду, зрештою привела до Барселони.
Після виїзду з України сім'я певний час провела у Польщі, згодом у Німеччині, аж тоді опинилася в Іспанії. Саме там з’явилася можливість продовжити футбольний шлях і розвиватися у середовищі, про яке мріють тисячі юних гравців по всьому світу. Контакт із каталонським клубом відбувся через агенцію Prostar, з якою співпрацює наш талант.
На той момент існували й інші варіанти продовження кар’єри, але коли стало зрозуміло, що мова йде саме про Барселону, сумнівів майже не залишилося. Почувши назву каталонського клубу, юнак, як сам зізнається, був готовий їхати до Іспанії буквально за хвилину.
Потрапляння до нової країни й зовсім іншої футбольної культури потребує часу для адаптації. Інший темп тренувань, нові вимоги до гри, нове середовище і нова мова. Але поступово цей процес став природним: з кожним тренуванням і матчем з’являлося більше впевненості, а разом із нею – і відчуття прогресу та більшої відповідальності порівняно з початковим етапом в академії.
Саме цей період вплинув і на розвиток гри. Артем Рибак став універсальнішим, навчився діяти на кількох позиціях, краще читати різні ігрові сценарії. Найкомфортніше українець почувається на позиції атакувального півзахисника – там, де можна працювати з м’ячем, створювати моменти й підключатися до завершення атак.
"Мені подобається грати ближче до атаки, коли є можливість працювати з м’ячем, бачити поле і створювати моменти для команди", – говорить він.
Серед своїх сильних сторін хавбек називає бачення гри, швидкість, роботу з м’ячем і здатність завершувати атаки – якості, які допомагають активно долучатися до побудови атак і нерідко ставати їхнім фінальним акордом. Важливу роль у розвитку, за словами Рибака, відіграє і сама атмосфера в академії каталонського клубу. Тут намагаються будувати роботу так, щоб футбол для юних виконавців залишався не лише дисципліною та вимогою результату, а передусім грою.
"Тут ніхто нікого не змушує. Це не про Барселону. Нам усім – і не тільки мені – постійно говорять отримувати задоволення як від тренувального процесу, так і від самої гри", – пояснює він.
Артем Рибак і Вадим Шаблій / Фото із сімейного архіву
Така атмосфера, де футбол поєднується зі свободою дій і можливістю отримувати задоволення від гри, допомагає молодим футболістам розкриватися та водночас не втрачати тієї легкості, з якої починається любов до цього виду спорту.
У системі Барселони з’являється і новий досвід – матчі проти сильних академій Європи. За цей час український унікум уже встиг зіграти проти ПСЖ, Манчестер Сіті та Аякса. Кожна з цих зустрічей по-своєму запам’яталася і стала важливим етапом розвитку, а в самій Каталонії особливе місце посідають матчі проти Еспаньйола – навіть на юнацькому рівні це дербі відчувається дуже гостро.
Говорячи про суперників загалом, Артем зазначає, що найскладніше грати не проти конкретної футбольної школи, а проти максимально прямолінійної тактики. Тієї, яку сам із посмішкою описує дуже просто – стилем "бий-біжи". У таких матчах суперники роблять ставку на довгі передачі вперед і силову боротьбу, що створює зовсім інший темп, ніж комбінаційний футбол, до якого звикли в системі Барселони.
Водночас є ще одна деталь, яку українець помітив: проти каталонців майже кожна команда виходить на поле з особливою мотивацією. Навіть ті, що можуть перебувати на останніх позиціях у чемпіонаті, в матчах проти Барселони часто виглядають значно сильніше.
Такі матчі, за словами хавбека, особливо відчуваються на міжнародних турнірах. Саме там різниця футбольних стилів стає ще помітнішою: на одному полі можуть зустрічатися академії з різних континентів, кожна зі своєю школою, ритмом і підходом до футболу. Для Рибака це завжди більше, ніж просто черговий матч – це можливість перевірити себе на тлі багатогранних суперників і зрозуміти, наскільки високим може бути рівень юнацького футболу.
У таборі збірної України / Instagram
Найбільше емоцій у нього залишили фінали Клубного чемпіонату світу U-18 та міжнародного турніру в Катарі. Такі матчі запам’ятовуються не лише результатом, а й атмосферою. Інший масштаб, інший рівень суперників, інша відповідальність – усе це помітно з перших хвилин. Саме там, як зазначає Артем, найсильніше відчувається радість перемог.
Водночас зі зростанням результатів природно приходить і більша увага від медіа. У юному віці це часто супроводжується порівняннями з уже відомими гравцями. До цього Рибак ставиться доволі спокійно і намагається не концентруватися на таких паралелях.
"Сам себе ні з ким не порівнюю. Звісно, є кумири і гравці, стиль яких дуже подобається. Якщо з’являються якісь порівняння з відомими футболістами, то для мене це лише відчуття, що рухаюся в правильному напрямку", – говорить він.
Як бачимо, кліше, за словами гравця, на нього не впливають – у півзахисника є власні мрії та цілі, на яких він і зосереджується.
Тим не менше, серед гравців, за якими він стежить найбільше, – представники Барселони Педрі та Ламін Ямаль. Саме їхній стиль гри особливо близький молодому футболісту. Йдеться не лише про технічні елементи – важливим є й те, як вони читають гру, знаходять простір між лініями та поводяться у складних ігрових ситуаціях. За словами Рибака, він намагається переймати у них найкращі якості – від руху без м’яча до ментального підходу до гри.
У складі збірної України U-15 / Фото УАФ
Поступово формується і усвідомлення того, що кожен наступний сезон може стати важливим етапом у кар’єрі. Контракт із Барселоною наближається до завершення (червень 2026-го), тому питання подальших кроків виглядає цілком природним. Сам українець говорить про це стримано: певне розуміння вже є, але остаточну відповідь надасть час.
У такому віці подібні рішення ніколи не бувають простими – попереду ще багато роботи, розвитку і досвіду. Наразі ж для Артема Рибака найважливішим залишається інше: продовжувати прогресувати, отримувати ігрову практику, вчитися у найкращих і максимально використовувати можливості, які дає система одного з найсильніших клубів світу. Саме такі щоденні кроки формують шлях, який з часом може привести до нового етапу в кар’єрі.
