"Подумав, що це про Златана, але побачив себе": історія шведської легенди з магічним ударом
Мікаель Нільссон ніколи не був світовою суперзіркою. Однак для шведського Гетеборга він – справжня ікона.
Все инсайды о звездах сборной Украины.
Вболівальники Гетеборга мають давню традицію, яка зародилася ще у 1973-му. Кожної зими вони обирають Årets Ärkeängel або ж "Архангела року". Навіть велика кількість забитих голів чи "сухих" матчів не гарантує футболістові отримання нагороди, адже вона присуджується не найкращому бомбардиру чи найталановитішому футболісту, а гравцеві, який уособлює дух клубу. Удостоїтися її можна лише одного разу.
Мікаель Нільссон став "архангелом" у 1994-му. Кажуть, якби не правило єдиного вибору, то Нільссон отримував би її щороку.
У тому-таки 1994-му захисник Гетеборга потрапив до заявки збірної Швеції на чемпіонат світу. Шведи вийшли до півфіналу і зрештою здобули бронзу, але Нільссон не зіграв на Мундіалі жодної хвилини. На Євро, куди Мікаель їздив двома роками раніше, збірна Швеції також пробилася до півфіналу, але й там футболіст Гетеборга стежив за подіями виключно з лави запасних.
Інший би міг образитися чи поводитися непрофесійно. Але це не про Нільссона. Слово лідеру тієї команди Томасу Броліну.
"Мікке – саме такий хлопець, такий гравець, який потрібен будь-якій команді. Це людина, на яку можна покластися за будь-яких обставин. Він завжди викладається на тренуваннях на всі сто відсотків і не ображається, навіть якщо не отримує можливості грати. Він заряджає позитивною енергією всіх нас. Такі футболісти потрібні кожній команді. Він життєрадісний хлопець і дуже хороший футболіст, який підтримує нас усіх".
У Гетеборг Нільссон потрапив у 1987-му і провів там усе життя. Спершу він виступав за молодіжну команду "янголів", а у 19 років дебютував за основу. Згодом були п'ятнадцять сезонів у синьо-білій команді і рекордні 609 матчів! Жоден футболіст в історії шведського флагмана навіть не наблизився до цієї цифри.
У 90-х Мікаель допоміг Гетеборгу шість разів виграти чемпіонат Швеції. Варто сказати, що "янголи" добряче пошуміли у Європі. У 1995-му Гетеборг ледь не пробився до півфіналу Ліги чемпіонів, коли в 1/4 фіналу поступився Баварії лише через правило виїзних голів (0:0 та 2:2).
У прем’єрному розіграші ЛЧ сезону 1992/93 регламент передбачав формування двох груп, переможці яких напряму виходили до фіналу. Гетеборг випередив Порту і ПСВ, але Мілан на фініші обійшов шведів. Боротьба шведського чемпіона до останніх турів стала можливою, зокрема, й завдяки Мікаелю Нільссону.
Гетеборг перед матчем з Міланом / фото BILDBYRÅN
У поєдинку з ПСВ лівий захисник гостей протягнув м’яч від власних воріт, обігрався у стіночку з Мікаелем Мартінссоном і пробив за дивовижною траєкторією. У підсумку Гетеборг переміг 3:1.
А через два тижні у домашньому матчі Нільссон створив один із найкрасивіших голів у історії Ліги чемпіонів. Ще до появи фірмових ударів Роберто Карлоса швед спромігся на видатну гармату, яка ось уже понад 30 років потрапляє у різноманітні хіт-паради красивих голів.
"До воріт було досить далеко, тому я подумав, що навряд чи заб'ю звідти, – згадував Нільссон. – Але принаймні варто було влучити у площину воріт. Я навіть не бачив, як м'яч залетів у сітку. Коли трибуни почали радіти, я теж почав святкувати. Я думав, що воротар просто припустився помилки. Лише після матчу, коли переглянув повтор по телевізору, зрозумів, наскільки сильно м'яч закрутився".
Мікаель відверто розповідав про секрет свого удару – перед контактом із м’ячем він трохи підстрибував, щоб надати йому додаткового імпульсу. Легенда Гетеборга зізнавався, що ключовим виявився фактор везіння. Він багато разів намагався повторити цей удар, але так і не зміг.
Кілька років тому британський футбольний журнал FourFourTwo склав рейтинг 15 найкращих штрафних ударів усіх часів. Так от гол Нільссона у ворота ПСВ посів четверте місце рейтингу.
"Я вперше побачив це у своїй стрічці Facebook і натиснув насамперед тому, що у статті було написано "швед". Я подумав, що це щось про Златана, але потім, коли я подивився, то побачив себе", – казав Нільссон.
У кар’єрі Мікаеля було майже півсотні голів, що зробило його одним із найбільш результативних захисників у історії клубу. Цих м’ячів могло бути більше, якби не дві важкі травми одна за одною. У грудні 2000-го на тренуванні Нільссону дісталося від партнера Даніеля Ніклассона – постраждало ліве око. Мікаель переніс екстрену операцію, однак втратив значну частину зору.
Минуло чотири місяці і Нільссон знову травмувався на тренуванні. Тепер він зіткнувся з воротарем Рікардом Клаессоном. Шия захисника різко відхилилася назад – біль не минав протягом кількох місяців.
"Лікарі ухвалили рішення за мене, – коментував Нільссон передчасне завершення кар’єри у 33 роки. – Зі спортом покінчено назавжди. Я постійно відчуваю біль. Сумно, що я більше не зможу займатися спортом, навіть з ветеранами".
Незважаючи на передчасне завершення кар'єри, Мікаель Нільссон залишився одним із символів Гетеборга. І справа не лише у тих 609 рекордних матчах, не у шести чемпіонських титулах чи шедеврі в матчі з ПСВ. Людські якості та відкритість Мікаеля роблять його улюбленцем "янголів".
