Останній листок: яким був Ковентрі фатального 2001-го, коли вилетів з АПЛ на довгих 25 років

"Футбол 24" пригадує давно забуту команду, яка лише зараз отримала моральну сатисфакцію.

Френк Лемпард повертає легендарний клуб / Getty Images

Френк Лемпард повертає легендарний клуб / Getty Images

Олег Бабий
Олег Бабий Главный редактор

Небагато є клубів, що можуть похвалитись такою живучістю серед еліти, як Ковентрі. Починаючи із сезону 1967/68, "небесно-блакитні" були завсідниками Першого дивізіону, а згодом і Прем’єр-ліги – 34 роки поспіль! Іноді фінішували десь у середині таблиці чи вище, але здебільшого боролися за виживання. І щоразу вигравали цю битву за життя!

кстати
реклама

Тут на три очки випередили зону вильоту, там – на чотири. Бували сезони, коли рятував навіть один бал переваги над конкурентами. Ковентрі нагадував останній листок плюща із новели О’Генрі, який протистояв усім вітрам та зливам, відмовляючись падати додолу.

рекламная информация

І коли це таки сталося навесні 2001-го, Англія довго не могла повірити. Уявити собі Ковентрі у Чемпіоншипі було нереально. А ось Манчестер Сіті – легко. "Блакитний місяць" тих часів практикував час від часу пониження класом. Обидва клуби опинилися під лінією життя з ідентичними показниками – 8 перемог, 10 нічиїх та 20 поразок.

Однією з причин трагедії Ковентрі вважали продаж Гарі Маккалістера в Ліверпуль та Роббі Кіна в міланський Інтер. Молодий ірландський бомбардир провів на Хайфілді лише один сезон (1999/00), але встиг дуже круто проявити себе (12 голів) і одразу поїхав на величний Джузеппе Меацца – у найсильнішу лігу світу.

Якою б відчутною не була втрата Кіна, атакувальна міць Ковентрі все одно вражала. Принаймні, за іменами. Бритоголовий Джон Хартсон саме тієї весни 2001-го забив Шовковському за збірну Уельсу, а у Ковентрі встиг відзначитись шістьма м’ячами. Стільки ж записав до свого активу співвітчизник Хартсона – Крейг Белламі. Невтомно працювала на атаку зірка збірної Марокко на ЧС-1998 Мустафа Хаджі. А був же іще юний гігант Джей Ботройд.

Опорну зону цементував Лі Карслі, про якого маємо свіжі спогади. Саме він замінив Гарета Саутгейта біля керма збірної Англії, хоч і з приставкою "в.о.", перед приходом Тухеля. В обороні того Ковентрі діяв могутній шотландець Колін Хендрі, який невдовзі завершить кар’єру. А ворота захищав майже двометровий Магнус Хедман, основний голкіпер збірної Швеції. Поруч із ним зростав шалено перспективний Кріс Кіркленд, якого одразу після вильоту Ковентрі викупить Ліверпуль.

Можливо, причина у слабкому чи "випадковому" тренері? Теж ні. Гордон Стракан, легенда Абердіна, МЮ та Лідса 80-90-х, догравав якраз у Ковентрі. Тут же плавно перейшов до тренерської роботи, ще деякий час поєднуючи її з виходами на поле. У попередніх трьох сезонах впевнено та завчасно гарантував "небесно-блакитним" прописку: 1997/98 – 12 очок над зоною вильоту, 1998/99 – 6 очок, 1999/00 – 11 очок. Знань, досвіду і харизми Стракану вистачало сповна.

Просто багаторічна звичка клубу рятуватися в останній момент не могла тривати вічно. Власне, саме так шотландський менеджер і пояснив виліт у Чемпіоншип. Проблеми накопичувалися не один сезон, визнав Стракан. І додав: АПЛ змінилася, тож таким скромним у фінансовому плані клубам вже важко гідно конкурувати на цьому рівні.

"Тепер мене завжди називатимуть менеджером, який вивів Ковентрі з найвищого дивізіону вперше з 1967 року, – сумно жартував Гордон. – Доведеться з цим якось жити".

Після відставки він очолив Саутгемптон, з яким дійшов до фіналу Кубка Англії-2003, де програв Арсеналу капітана Лужного. Згодом прийняв Селтік і рубався проти Шахтаря у Лізі чемпіонів. Словом, Стракан не загубився у буремному світі футболу, чого не скажеш про Ковентрі. Неначе Джон Маллені, фанат "небесно-блакитних", зурочив клуб своїм плакатом "We’ll be back".

Рік за роком команді не вдавалося повернутись в АПЛ, а у 2010-х вона взагалі вилетіла навіть із Чемпіоншипу. Минуло чверть століття, змінилися десятки тренерів і сотні гравців, поки вболівальники із Західного Мідленда вистраждали це право знову пишатися приналежністю до еліти. Причому Ковентрі під керівництвом Френка Лемпарда не просто підвищився класом, а зробив це достроково та по-чемпіонськи, вигравши божевільний марафон із 46 турів.

На жаль, не всі гравці тієї команди 2001-го змогли відсвяткувати теперішній успіх. Резервний голкіпер Алан Міллер, який приїхав у Ковентрі на правах оренди із Блекберна і вийшов восени 2000-го проти Челсі, отримав у свої ворота шість пакунків на Стемфорд Брідж. Його серце назавжди зупинилося п’ять років тому.

Куди більший резонанс викликала смерть Седріка Русселя, який в останньому сезоні Ковентрі серед АПЛ забив 8 голів. 24 червня 2023-го бельгійському форварду стало кепсько в одному з кафе Брюсселя. Бригада швидкої допомоги цілу годину намагалася реанімувати 45-річного Русселя. Але всі зусилля були марними.

кстати