"Обирай, що хочеш. Ти в кадрі – потрібні прикраси": як українка із Шахтаря потрапила до Монако, робота в ЛЧ і Шевченко
У розмові з "Футбол 24" екс-ведуча Шахтаря, а нині клубна співробітниця Монако розповіла про свій шлях до французького клубу, особливості роботи в європейській медіасистемі, закулісся матч-днів Ліги чемпіонів і власні професійні амбіції на міжнародному рівні.
Юлія Палько / Фото із соцмереж
– Як у твоєму житті з’явився ФК Монако? Де саме відбулася перша розмова з клубом і з чого фактично почалася ця співпраця?
– У мене було кілька пропозицій щодо роботи за кордоном, адже я вже мала досвід на міжнародному рівні та раніше співпрацювала з іноземними клубами. Буквально через тиждень після того, як вирішила піти з Шахтаря, я вже була в офісі Монако. Це і стало моєю першою розмовою з клубом.
кстати
Пам’ятаю свої емоції перед першим спілкуванням, коли приїхала на стадіон Луї II. Думаю про себе: мені в житті постійно потрібно підкорювати нові вершини – я за характером боєць. Ми поспілкувалися, до мене поставилися дуже добре. Одразу коротко показали презентацію зі структурою медіаорганізації та в загальних рисах розповіли про стратегію розвитку, основні цілі й завдання.
Ми обговорювали варіанти подальшої співпраці та те, чим я можу бути корисною клубу в майбутньому. Думаю, я справила на них гарне враження. У Монако працюють дуже хороші люди, тож усе пройшло чудово. Вже за кілька днів я була на товариському матчі Монако – Інтер.
– Чому саме Монако ти обрала наступним кроком на європейському рівні? Які ще варіанти або напрями розглядала в той момент?
– Монако – це клуб, який грає в Лізі чемпіонів. Це дуже престижно. Хоча раніше багато працювала на матчах цього рівня, я дуже рада отримати тут новий міжнародний досвід. Це четвертий клуб, з яким я співпрацюю, і третій – європейського рівня.
Мені тут цікаво все, особливо те, як працює медіа. Часто ловила себе на думці, що звертаю увагу не стільки на футбол, скільки на те, як вибудувана робота медіагрупи. Гадаю, що Монако вже став важливим рядком у моїй професійній діяльності.
Інші пропозиції я також розглядала. Сподіваюся, що ще зможу реалізувати деякі проєкти. Зараз я перебуваю в Європі й думаю, що тут це буде простіше зробити.
– Яким виявився формат домовленості з Монако: чи був випробувальний період і як загалом вибудувана ваша співпраця?
– Раніше я всюди працювала штатною співробітницею: телеведучою на ТБ та у футбольних клубах. Мій спосіб життя залежав від розкладу команд – збори, виїзди, матчі, тренування. Я подорожувала разом із клубами, це був стиль життя.
У Монако мені запропонували роботу проєктами, і це для мене новий формат, який мені подобається. Тепер я сама підлаштовую свій графік. Щодо випробувального терміну – гадаю, вони ще до запрошення в офіс побачили, що у мене великий досвід роботи у футболі.
Зараз для мене за своєю значущістю, набутим досвідом і рівнем один проєкт може бути важливішим, ніж кілька місяців роботи. Я це ставлю за орієнтир.
– У чому для тебе різниця між філософією клубної медіасистеми Монако і тим, як вибудовувалася робота в Шахтарі?
– Це гарне запитання. У монегасків є свій стиль у контенті – він акуратний, цілісний, стриманий, і мені це дуже імпонує. Мені здається, що Монако не працює за принципом "зняти якомога більше". Це княжий клуб, тому до контенту тут підходять вибірково: усе має бути в гармонії з їхньою стилістикою.
Також мені подобається, що всі співробітники працюють на спільний імідж клубу. Я вважаю, що це правильний підхід. Тут працюють люди з великим бекґраундом і дуже цінують порядність та тактовність.
А ще Монако став для мене підтвердженням того, що в Європі клубні співробітники більш універсальні. Дуже круто, коли ти вмієш робити все: тут оператор і знімає, і монтує, і може взяти інтерв’ю.
Наприклад, після матчу з Тоттенхемом мені поставили завдання змонтувати контент, який ми зняли з уболівальниками. Окрім участі в кадрі чи роботи журналіста, я люблю такі завдання – вони дають мені поштовх до розвитку. Я із задоволенням виконую роботу і в кадрі, і за кадром. І це стосується всіх. Мій керівник може швидко скласти сценарій високого рівня. Класно, коли ти вмієш багато – тоді ти краще розумієш увесь процес.
– Який твій перший матч на Луї II запам’ятався найбільше – не через рахунок, а через атмосферу й роботу навколо гри?
– Я б сказала, що саме перше відвідування стадіону Луї II. Перше враження завжди найсильніше. У першому матчі раунду плей-офф Ліги чемпіонів Монако приймав Шахтар. Тоді ми знімали дуже багато контенту – і за межами стадіону, і під час матчу. Я була під величезним враженням. Стадіон старий, з історією, але в цьому є свій шарм. Атмосфера була приголомшливою.
Тоді Шахтар грав під керівництвом Роберто Де Дзербі. До речі, нещодавно я бачила Містера та тренерський штаб, коли Монако грав з Олімпіком Марсель на виїзді. А зараз ми вже в зовсім різних командах. Життя дивовижне!
Взагалі, кожен матч залишає нові враження. У Монако дуже інтелігентні та ввічливі вболівальники. Вживати алкоголь на стадіоні заборонено. Монако – це приклад того, як місто може впливати на вболівальників, а не навпаки. Наприклад, коли Монако грав із Галатасараєм, уболівальники турецької команди поводилися дуже дисципліновано й ввічливо, ніби підлаштовуючись під місцеву культуру.
Ось цікавий момент: для мене було несподівано, що перед зйомкою інтерв’ю мені принесли велику коробку з прикрасами спонсора клубу і сказали: "Обирай, що хочеш. Ти в кадрі – потрібні прикраси". Кожна деталь була важлива. Це дуже запам’яталося.
– Як виглядає досвід бачити єврокубкових суперників зблизька в робочому ритмі матч-дня? Хто запам’ятався найбільше і чому?
– Я багато років працюю у футболі й часто бачила суперників команд зовсім різного рівня зблизька. У мене до цього професійна, спокійна реакція.
Найбільше мені запам’ятався Ювентус. Раніше я працювала на матчах, де грали Манчестер Сіті, Арсенал, Реал, Інтер, Мілан, Баварія, Борусія, Бенфіка – і бачила ці команди впритул. Але я завжди мріяла потрапити саме на матч Ювентуса. Мені дуже подобається те, як вони працюють у соціальних мережах. Дякую Монако, що здійснили мою мрію.
– Як ти для себе визначаєш межу між особистим життям і публічною роллю в європейському клубі?
– Я професійно ставлюся до роботи й дуже ціную межі між особистим життям та публічністю. Водночас я проста й комунікабельна людина. Люблю вболівальників, спілкування з ними, участь у зйомках. Із задоволенням дивлюся матчі на трибунах разом з фанами.
– Як виглядає твій час "поза роботою" зараз і що в ньому з’явилося нового після переїзду?
– Тут я постійно розвиваюся: проєкти, мови, спілкування з великою родиною та друзями. Обставини навколо підштовхують не сидіти на місці.
Безумовно, яхти, суперкари, відомі люди – це частина розкішного життя Монако. Але мене більше захоплює природа. Вона тут фантастична: неймовірно лазурна вода, приголомшливі гори. Я можу намотувати кілометри, бігаючи, ходити годинами, їздити на велосипеді або за кермом, досліджуючи красу навколо – це більше моє.
– Чи траплялися в Монако несподівані зустрічі з відомими людьми, які хочеться зберегти як спогад?
– Так, постійно. Мене дуже захоплюють люди, яких я тут зустрічаю і з ким уже встигла познайомитися. Вони дуже прості в спілкуванні – наче знайомі багато років.
Я завжди працювала в оточенні відомих людей, ми багато брали інтерв’ю та працювали пліч-о-пліч, тому десь до цього звикла. Тут можна випадково побачити кого завгодно: від Принца Монако до Андрія Шевченка. До речі, не так давно він брав участь у благодійному матчі в Монако разом з іншими футбольними зірками.
– Яке ставлення до українців і до теми війни ти відчуваєш у повсякденному спілкуванні? Чи часто люди запитують про те, що відбувається вдома?
– Так, часто. Кілька тижнів тому я повернулася з дому, і добре, що мала таку можливість. Я розповідала про жахливу ситуацію.
До теми війни тут ставляться зі співчуттям і розумінням. Людям важко повірити, що це може відбуватися в Європі у XXI столітті. Багато хто питає, чим може допомогти моїй країні, аби все це якомога швидше закінчилося.
– Наостанок: які дві-три речі ти хочеш обов’язково реалізувати в Монако, перш ніж вважатимеш цей етап завершеним для себе?
– Хотілося б ще бути корисною клубу на важливих матчах топ-рівня. Я добре усвідомлюю, на якому етапі перебуваю і скільки можливостей мене оточує. Мені є куди рухатися, є над чим працювати й куди розвиватися.
Ще пів року тому я вчинила дуже амбітно й сміливо – і моє життя суттєво змінилося. Якби хтось раніше сказав, що я співпрацюватиму з Монако, я б стрибала від щастя. Життя неймовірне.
