Моурінью у Бенфіці: чому Судаков і Трубін отримали легенду, але вже не топ-тренера
Українські легіонери Бенфіки Георгій Судаков та Анатолій Трубін тепер виступатимуть під керівництвом одного з найтитулованіших тренерів в історії футболу. Розбираємося, що з цього може вийти.
Жозе Моурінью та Руй Кошта / Фото ФК Бенфіка
Коротка хронологія подій.
– У вівторок Бенфіка стартувала в Лізі чемпіонів. На рідному Ештадіу да Луж лісабонці створили ("вляпалися у ...") справжню історію. Примудрилися поступитись Карабаху – 2:3. Це дебютна перемога клубу з Азербайджану в основному раунді Ліги чемпіонів!
Уже сам цей факт доволі влучно підкреслює масштаб фіаско. Та ще огиднішою для червоної частини Лісабона є фабула та контекст того поєдинку, в якому вперше в основі Бенфіки вийшов Георгій Судаков.
HLIBNY DAR. Витримана мʼякість. Тобі справжньому!
Український півзахисник за стартові 16 хвилин оформив два асисти (нехай УЄФА і не зарахував один із них). Господарі отримали комфортну перевагу, але абсолютно незрозуміло, чому дозволили Карабаху перехопити ініціативу. Гості заслужено вирвали перемогу, вирішальний гол забив українець Олексій Кащук, але найгірше було те, що клуб з Азербайджану цілу годину ігрового часу буквально возив, принижував і знищував оборону Бенфіки.
"Ви заб’єте, скільки зможете, а ми – скільки захочемо" не спрацювало. Якби не Трубін і мандраж гостей у завершальних фазах, рахунок міг би бути непристойним.
– У середу полетіли голови. Точніше – одна сивувата голова. Бруну Лаже звільнили. Руй Кошта та інші боси стерпіти такої ганьби не змогли.
"Хочу повідомити всім уболівальникам Бенфіки, що ми щойно досягли угоди з Бруну Лаже, який сьогодні залишає посаду тренера. Дякую за все, що він намагався зробити, за все, що він зробив для Бенфіки, за всю відданість, яку він проявив упродовж цього року, представляючи наш клуб. Ми зрозуміли, що настав час змін. Щодо наступного тренера: ми, звісно, сподіваємося, що до матчу з АФС у суботу в нас буде новий головний тренер на лаві".
Ані подолана кваліфікація ЛЧ, ані гідний виступ на Клубному ЧС (виліт в 1/8 фіналу у додатковий час від майбутнього тріумфатора Челсі), ані непоганий старт в чемпіонаті (3 перемоги і випадкова нічия зі Санта-Кларою) не врятували Лаже. Було помітно: Бенфіка хоче солідності.
"Новий тренер має бути переможцем. Тренер, який представляє клуб такого масштабу, має бути здатний вивести команду на необхідний рівень і принести нам бажані титули".
Ребус "новий тренер Бенфіки" для португальських ЗМІ виявився не просто легким, а елементарним. Всі й відразу оголосили: Жозе Моурінью приїде на да Луж.
– У четвер Бенфіка офіційно представила сеу Жозе. Яка іронія! Сценаристи найкращих трилерів Голлівуду до такого б не додумалися. Адже Бенфіка підписала тренера, якого три тижні тому сама звільнила…
27 серпня "орли" вибили Фенербахче, який тоді ще очолював "Особливий", з кваліфікації Ліги чемпіонів. Турецький гранд звільнив сеу Жозе, виплативши 15 млн євро компенсації за розрив контракту. А за три тижні Моурінью приїхав у Лісабон.
"Ідеальний контекст для мене – знову тренувати одну з найкращих команд у світі. Я зробив помилку, перейшовши у Фенербахче: це був не мій культурний рівень, не мій футбольний рівень. Звичайно, я віддавався роботі там до останнього дня. Але тренувати Бенфіку – означає повернутися на свій рівень, а мій рівень – це робота в найбільших клубах світу", – підкреслив Моурінью.
Слідкуйте за руками: за рік роботи в одному з двох найбільших грандів Туреччини Жозе не здобув ані найменшого успіху (вщент програний чемпіонат Галатасараю), у кваліфікації ЛЧ вилетів від Бенфіки Бруну Лаже, але забрав 15 млн компенсації і ще й замінив того-таки Лаже на чолі "орлів".
За свою кар’єру оцими компенсаціями за дострокове розірвання контракту "Особливий" наколядував уже більше 100 млн євро! Востаннє він добровільно залишав клуб 15 років тому! Коли після тріумфу в Лізі чемпіонів переїжджав з Інтера в Реал. Набридливий мотив з голови викинути легше, ніж Моурінью з команди.
Наразі відомо лише, що контракт розрахований до 30 червня 2027 року. Але найцікавіше, звісно, скільки "орли" мають заплатити керманичу за дострокове звільнення. Ну так, суто гіпотетично.
Очевидно, що Бенфіка неймовірно рада, бо змогла повернути такого статусного тренера. "Повернути", бо саме тут Моурінью розпочинав свою кар’єру головного тренера у 2000 році. Тоді, до слова, він відпрацював лише 11 матчів.
"Орли" налаштовані знову злетіти на вершину в Португалії і стати загрозою в Європі. Гравці начебто також дуже раді шансу працювати зі справжньою іконою футболу. Такий фахівець дійсно може розкрити і навчити навіть вже сформованих виконавців. Потенційно це шанс для Судакова, Трубіна і в підсумку – для збірної України.
Але чи налаштований Моурінью і справді розвивати, допомагати, вчити та головне – вигравати?! В "Особливого" 13 років без справжніх, крутих верифікованих досягнень. У 2012 році він на чолі Реала виграв Прімеру в праймової Барси з Мессі, Хаві та іншими. Сер Алекс Фергюсон казав, що це досягнення для нього стоїть навіть вище, ніж перемога з Порту в ЛЧ.
Але ж потім 2,5 роки в Челсі без жодного трофею. Далі стільки ж часу в МЮ. Два Кубки і перемога в Лізі Європи. Усі ці нагороди точно стоять далеко від входу в музей клубу. Потім Тоттенхем, де "Особливий" остаточно розвалив команду, яку Маурісіо Почеттіно доводив до фіналу Ліги чемпіонів. А далі – Рома. Перемога в Лізі конференцій у статусі єдиного хижака, великого фаворита. На шляху до фіналу "вовки" загризли таких "монстрів", як Зоря, ЦСКА (Софія), Вітесс, Буде-Глімт, Лестер. У вирішальному матчі обіграли Фейєнорд 1:0.
Ну і стамбульський етап із Фенербахче. Дванадцять років, по суті, провалів. І увесь цей час Жозе практично не має труднощів із працевлаштуванням. Це саме той випадок, коли "заліковка працює на студента". Тріумф із Порту в Лізі чемпіонів (2004) і перетворення Челсі у велетня англійського футболу зробили Моурінью великим. Якщо хочете – "Особливим". Але це було дуже-дуже давно.
Коли знімають велику документалку, то Жозе цілком спроможний на глибокі промови типу "Ти Деле Аллі? Ну, то грай, як Деле Аллі" чи "Ви повинні бути гівнюками. Розумними, але гівнюками", "Історія футболу показує, що хороші хлопці не перемагають"...
Але, коли вимикаються камери, чи готовий Моурінью вчити, показувати, ділитися досвідом? Та й чи впливають насправді ці балачки на гравців? Бо все ж саме при Жозе кар’єра того-таки Аллі покотилася в мілтони, евертони, бешикташі та комо. Моурінью ніколи не приховував, що єдиною його метою є перемоги і трофеї. Він не з тих, хто панькатиметься з молоддю чи легендами. Йому потрібні футболісти, які дають результат вже і зараз.
Хоча, з іншого боку, Маркус Рашфорд відзначав: саме португальський тренер показав йому, що важливою є лише перемога. Такий менталітет не завадить Судакову і Трубіну.
Насторожує також, що ось уже 15 років років Жозе потерпає від нищівної критики преси. Всюди, де б не працював. "Якщо одне обличчя постійно б’ють – отже справа в обличчі". Як не дивно, винятком є хіба що Тоттенхем, хоча з цим клубом португалець не здобув жодного трофею.
У Реалі Моурінью знищували за дуже обережний, оборонний стиль. А також за те, що запхав на лавку Ікера Касільяса. У Челсі та МЮ за те, що клуб не може нав’язати боротьбу Ман Сіті та навіть Лестеру у сезоні 2015/16. Постійно критикували за кадрові рішення, хоча для Англії це норма, бо у футболі там розбираються приблизно всі, тож кожен має свою думку.
У Римі були незадоволені тим, що Жозе постійно лаяв суддів, а також грав у три центральні захисники.
Парадоксально, але в Туреччині Жозе прилітало і за те, що він грає маленьким ростером, і за те, що робить "неправильні заміни". Також він вляпався у доволі надуманий та все ж гучний расистський скандал. І довів до звільнення цілу низку турецьких футбольних чиновників.
Бенфіка втомилася від котів у мішку на кшталт Шмідта і Лаже. Але чи не отримала вона натомість ситого, лінивого, хоча й безумовно породистого кота?
"Він дуже добре знає Бенфіку, тричі грав проти цієї команди, часто хвалив склад. Жозе говорив, що я щасливий у Бенфіці, а з приходом Георгія Судакова і Доді Лукебакіо він буде в цій команді ще щасливішим".
Так прокоментував новину про прихід Моурінью в Бенфіку тепер уже екс-наставник "орлів" Бруну Лаже. Якщо він має рацію, від цього виграють і сеу Жозе, і Бенфіка, і Трубін зі Судаковим, і збірна України.
Справжні переможці, "розумні гівнюки" дуже потрібні нашій збірній. Інакше на ЧС-2026 "синьо-жовті" не полетять.
Віталій Кулачковський, спеціально для Футбол 24
