Між двома батьківщинами: боснієць із США – трагедія Сребрениці, кумир Джеко і гол, що вивів на Мундіаль
Есмір Байрактаревіч народився і зростав у США в родині боснійських біженців. Футбол для нього – спосіб зберегти зв’язок між двома ідентичностями.
Есмір Байрактаревіч / Getty Images
Все новости ЧМ-2026 в один клик.
Уявіть, що все дитинство ви грали у футболці з прізвищем кумира на спині, а одного дня дебютуєте за збірну своєї країни і віддаєте гольову передачу на нього. Нездійсненна мрія? Якщо багато працювати і вірити у свої сили, то все можливо. Доведено Есміром Байрактаревічем.
Сімнадцять гравців із заявки збірної Боснії та Герцеговини на ЧС-2026 народилися за межами країни. Один із них – 21-річний вінгер Есмір Байрактаревіч. Його батьки – Елмір та Еміна – пережили пекло у Сребрениці. У 1995-му там відбувалися масові вбивства боснійських мусульман, у ході яких батьки майбутнього футболіста втратили чимало рідні.
Елмір та Еміна втекли від геноциду та оселилися в Аплтоні, штат Вісконсин. Їхній син Есмір з’явився на світ через десять років після того жахіття, тож лише зі слів батьків знає про трагедію власного народу.
"Мої батьки втратили усе, – казав Есмір. – Це те, що я ніколи не забуду. Це частина мене і того, ким я є. Це у моїй крові. Це те, що є великою частиною мене. Батьки спочатку втекли до Швейцарії, а потім – до США. Їм було лише стільки років, скільки зараз мені, і вони пережили жахіття".
Навіть далеко за межами домівки Байрактаревічі не втратили свою ідентичність. Есмір згадував, що вдома часто лунала боснійська мова, вони їли боснійську їжу та зберігали зв'язок із батьківщиною. Хоча нині хлопець все ще не ідеально володіє мовою своїх предків – зростання в іноземному середовищі далося взнаки.
"Едін Джеко, коли я не знаю, як щось сказати боснійською, сміється з мене, – казав Байрактаревіч наприкінці минулого року. – Проте я вчуся і невдовзі говоритиму боснійською. Сто відсотків!"
Ще одна пристрасть родини Байрактаревічів – футбол. Майже кожен у родині якось пов'язаний із ним. Глава сім’ї Елмір виступав на аматорському рівні, але зумів передати любов до гри усім дітям. Навіть старша сестра Ельма займалася футболом. Що вже казати про молодших Османа і Есміра.
Наймолодший із Байрактаревічів захоплювався грою Кріштіану Роналду та Джеко, а відео, на якому малий Есмір у футболці Едіна забиває гол, стало доволі символічним. 19-річний Байрактаревіч дебютував за збірну Боснії та Герцеговини у матчі з Нідерландами, вийшовши на поле на 68-й хвилині. А вже через п’ять хвилин віддав гольову передачу на Джеко.
"Це неймовірно, – зізнавався Байрактаревіч. – У мене навіть немає слів, щоб це описати. Тепер Едін як один із моїх друзів, це просто божевілля".
Ще один друг із дитинства Есміра – хлопець на ім’я Ліам Васко. Вони познайомилися під час одного з дитячих турнірів. Батько Ліама – Кевін – колись сам грав у футбол на університетському рівні і бачив, як талановиті діти не могли реалізувати себе через брак грошей. Тому він вирішив допомогти Есміру, до якого ставився, наче до власного сина.
"Я пам’ятаю саме той день, коли зустрів його. Ми розминалися перед грою, і мій тато підійшов до нашої команди і сказав: "Є один дуже хороший боснійський хлопець, проти якого ми зіграємо". Есмір дійсно робив такі рухи, яких я ніколи раніше не бачив у виконанні п'ятирічних дітей", – згадував Ліам.
Тричі на тиждень Васко-старший возив сина та Есміра на заняття до Мілуокі. У 16 років Байрактаревіч покинув батьківський дім, приєднався до молодіжної академії, через п'ять місяців після свого 17-го дня народження дебютував у МЛС та отримав прізвисько "Мессі з Мілуокі". Мине ще трохи часу, і Есмір переїде до Європи, де стане гравцем ПСВ.
Чесно кажучи, я досі не розумію, чому вони так зробили. Це просто благословення – мати їх у житті. Я досі спілкуюся з усією родиною. Я дуже вдячний за все, що вони мені дали, – віддавав Есмір належне родині Васко.
Згодом Байрактаревіч отримав виклик до юнацької збірної США, а у 2024-му вінгер дебютував у товариському матчі за національну команду Сполучених Штатів. Проте незабаром він змінив спортивне громадянство і в офіційному поєдинку зіграв за збірну Боснії та Герцеговини.
"Я народився у США, я виріс тут. Англійська, мабуть, моя рідна мова. Я оточений американцями, і всі мої друзі – американці. Моя родина побудувала тут нове життя, тож я пишаюся тим, що я американець, але й боснієць також. Коли люди запитують мене, звідки я родом, я, звичайно, кажу, що я боснієць. Я щодня розмовляю боснійською мовою з батьками. Це моя кров, це моє коріння", – розповідав у інтерв’ю Есмір.
У березні Байрактаревіч зробив усе, щоб повернутися до США, де відбувається чемпіонат світу. В обох матчах плей-офф за вихід на Мундіаль проти Уельсу та Італії Есмір відіграв по 120 хвилин, а потім реалізував вирішальний пенальті у ворота Джанлуїджі Доннарумми, який вивів збірну Боснії та Герцеговини на чемпіонат світу.
Перший матч групового етапу боснійці вже провели – він відбувся у Канаді. Попереду на команду Есміра Байрактаревіча чекають два поєдинки у Сполучених Штатах. І це чудова нагода для 21-річного вінгера проявити себе – гідно представити країну своїх предків у країні, яка стала його домом.
