Лебедина пісня Гудісон Парк: яким історія пам'ятатиме легендарний стадіон
Просто зараз будівельні бригади чаклують над завершенням Бремлі-Мур Док – нового домашнього стадіону Евертона. Понад столітня історія Гудісон Парк добігає кінця. Вона подарувала шанувальникам футболу чимало яскравих моментів.
Гудісон Парк незабаром відійде в історію / Photo by Alex Livesey/Getty Images
Вже зовсім трішки залишилося до того моменту, коли Евертон почне писати нову сторінку своєї історії на новому стадіоні. Футбол 24 спільно з Nemiroff розповідає історії, які назавжди залишаться в серцях "синіх" ліверпульців.
кстати
Перший футбольний на всю Англію
Народження Гудісон Парк відбулося на століття раніше проголошення Незалежності України – 24 серпня 1892-го. Це була середа, право відкрити перший в Англії суто футбольний стадіон випало лорду Кіннерду та Фредеріку Уоллу з Футбольної асоціації, хоча добрим словом не забули згадати і доктора Джеймса Бакстера з комітету Евертона, який виклав на будівництво арени 1000 фунтів безвідсоткової позики. Цікаво, що того ж дня у Глазго відкрив свої ворота для відвідувачів і новенький Селтік Парк.
Дванадцять тисяч глядачів розважали легкою атлетикою, музикою та феєрверками. Виставковий матч із Болтоном провели 2 вересня, що було оригінальним рішенням, зважаючи на домашню зустріч із Ноттінгемом вже наступного дня. Офіційний матч завершився 2:2, і хто забив перший гол Евертона на новому стадіоні? Звісно ж, місцевий улюбленець Фред Гірі. Втім, його влучний удар став лише першим акордом в історичній симфонії Гудісон Парк.
рекламная информация
Перший фінал та щастя андердога
Гудісон Парк судилося пережити багато "вперше". Вже через два роки після відкриття стадіону в Асоціації прийняли рішення провести фінал Кубка саме у Ліверпулі. Це вперше клубний стадіон приймав фінал турніру.
Щоправда, тоді три трибуни були змушені приймати вболівальників Ноттс Каунті та Болтона, адже шлях Евертона закінчився раніше. Гудісон Парк виявився щасливим для андердога – ноттінгемці "винесли" Болтон з рахунком 4:1 та стали першим в історії володарем Кубка Англії з нижчого дивізіону.
Рекордне дербі
Своїй появі Гудісон Парк повинен завдячувати пивовару й бізнесмену Джону Холдінгу. Його турнули з посади в Евертоні, на що той підняв орендну плату за Енфілд з 250 до 1000 фунтів. У клубі вирішили інвестувати у власний стадіон та залишити Холдінга ні з чим, однак той все ніяк не міг заспокоїтися та створив нову команду – Ліверпуль, яка повинна була затьмарити сусіда. Холдінг мріяв про назву Евертон Атлетік, але у Футбольній асоціації йому порадили трішки покреативити. Як бачимо, з підприємницьким хистом у пана все було гаразд, а от із фантазією – зась.
Очевидно, що як тільки мерсисайдці вийшли до найвищого дивізіону (локомотивом колективу були шотландці), зустріч команд одразу набула статус надпринципової. Ліверпуль завоював чемпіонство невдовзі після Евертона, тож рівень команд був однаковим, що ще більше розпалювало пристрасті.
І в 1948 році вони сягнули апогею. Вісімнадцятого вересня трибуни Гудісон Парк прийняли 78 299 осіб – рекорд, який вражає й сьогодні. Навіть повітря було наелектризоване, і гравці видали просто феєричний матч. Гості виявилися сильнішими та перемогли 3:1, а Біллі Ліделла, який оформив дубль, носили на руках і пригощали випивкою ще добрих кілька тижнів. На щастя, той знав міру і на його кар'єру відголоски успіху на Гудісон Парк негативного впливу не мали.
Бекенбауер і перемога свободи
У 1966 році Англія стала господарем восьмого Кубка світу, і Гудісон Парк цілком логічно став одним з основних стадіонів турніру. Якщо Вемблі запам'ятався не лише статусом головного та фіналом, а й курйозом з перенесенням матчу англійців на сусідній Вайт Сіті через собачі перегони, то Гудісон Парк став свідком перемоги свободи над примусом. Простіше кажучи – Західна Німеччина (ФРН) збила пиху з СРСР у півфіналі (2:1) та вийшла у фінал ЧС, де героїчно в овертаймах поступилася господарям.
Цвях в амбіції СРСР вбив Бекенбауер, чий гол став другим у півфінальному матчі. Поркуян наприкінці гри забив гол престижу, але про відновлення паритету мова не йшла. Удар для СРСР був тим болючіший, що ляпас дав сусід з-за Берлінської стіни. Так, Гудісон Парк був у гущі не лише спортивних, а й політичних баталій.
Чемпіонський похід
У сезоні 1984/85 Евертон завоював свій восьмий (і поки що крайній) чемпіонський титул. Від Ліверпуля вдалося не просто відірватися на 13 очок, а двічі обіграти конкурента в очному протистоянні, що додавало кубку перемоги ще більшого смаку.
Ба навіть більше – в тому сезоні команда забрала Суперкубок Європи та Charity Shield проти того ж таки Ліверпуля. Грему Шарпу не вистачило трьох голів, аби випередити Керрі Діксона та Гаррі Лінекера у бомбардирських перегонах, але його пара з Енді Греєм (голос якого колись лунав із FIFA) ще довго викликатиме ностальгію у фанатів Евертона. 88 голів за сезон їхня команда вже не забиватиме.
Злет хлопчиська Руні і трагедія Арсенала
На початку 2000-х лондонський Арсенал видав просто божевільну 30-матчеву безпрограшну серію в АПЛ. І хто її обірвав? Шістнадцятирічний хлопчисько Вейн Руні! 19 жовтня 2002-го на Гудісон Парк Англія пам'ятатиме ще довго. Такі красені Сімену залітали ох як нечасто!
Пісня і порятунок
Прихильники Ліверпуля можуть пригадати безліч моментів, коли You'll never walk alone допомагала їхнім хлопцям втілювати просто неможливе, як-от камбек в Стамбулі чи 4:0 над Барсою з Мессі та Суаресом після 0:3 на Камп Ноу. Однак схожу історію у своїй скриньці має і Гудісон Парк.
Травень 2022-го. Провальний для Евертона сезон може завершитися повним фіаско та вильотом у Чемпіоншип. Порятунком стане перемога над Крістал Пелас, але з початку матчу все знову обертається кошмаром – Матета та Айю пробивають Пікфорда. 0:2, Лемпард "сумний і невеселий", невтішні думки та роздуми про долю Миколенка та сподівання, що якийсь клуб із АПЛ його перехопить. Принаймні, він виглядав краще за партнерів та практично випалював лівий фланг.
І тут залунала Spirit of the Blues. Десятки тисяч об'єднали голоси в надії, що пісня зачепить струни сердець футболістів та запалить в них вогонь віри у неможливе. Час дива настав!
Кін, Рішарлісон та Калверт-Льюїн стають героями вечора і записують свої імена на табло, Деле Аллі, який увірвався у гру та задав новий темп, дав можливість пофантазувати про його перспективи, а вболівальники "ірисок", як ніколи, святкували красиву перемогу, адже команда забронювала собі місце в АПЛ на наступний сезон, та ще й у якому стилі!
Ми будемо сумувати за Гудісон Парк. Цей стадіон увібрав дух кількох футбольних епох, бачив безліч цікавих історій та був важливим місцем для усього футбольного світу. Нехай же наступник гідно прийме традиції та надихне команду на нові звершення.
Перше чемпіонство Евертона: натхненник Фред Гірі та повага Англії
