"Елтон Джон також був одружений": гравця Челсі та збірної Англії цькували в АПЛ, а він став легендою і підтримав Україну
Боротьба Грема Ле Со у футболі вийшла далеко за межі спорту. Йому довелося вчитися тримати удар через свої переконання.
Грем Ле Со (у центрі) / Instagram
Футбол 24 спільно з партнером HLIBNY DAR розповідає про Грема Ле Со, неповторного захисника Челсі та Блекберна.
Після матчу між Челсі та Ліверпулем 27 лютого 1999-го захисник лондонців Грем Ле Со остаточно зрозумів, що справедливості у футболі шукати не варто. Ле Со якраз зібрався виконувати штрафний удар, але нападник гостей Роббі Фаулер повернувся до нього спиною і недвозначно нагнувся, вказуючи на свій зад. Потім він повторив цей жест, супроводжуючи провокаційні дії брутальними висловлюваннями. Ле Со зробив паузу, очікуючи на реакцію рефері. Пол Даркін дійсно відреагував – показав Грему жовту картку за затяжку часу.
HLIBNY DAR. Витримана мʼякість. Тобі справжньому!
Наступна зустріч цих хлопців на полі завершилася падінням Фаулера, оскільки Ле Со зацідив йому ліктем в голову. Грему набридла бездіяльність арбітра, тож він вирішив помститися кривднику: "Мене охопила думка про відплату. Я намагався заспокоїтися, але не міг. Я сказав Роббі, що на трибунах перебуває моя сім’я, проте він відповів: "До біса твою сім’ю".
У своїй автобіографії Роббі Фаулер виклав іншу версію подій, яку Ле Со заперечив. За словами Фаулера, у відповідь на гомофобні звинувачення гравець Челсі заявив, що він одружений. "Елтон Джон також, друже", – відповів Фаулер.
Треба визнати, Грему ще пощастило, що арбітр не встежив за ударом ліктем у голову, інакше він залишив би команду в меншості. І ніхто б не вдавався у подробиці такої реакції.
У 90-х Грем Ле Со був білою вороною. Сприйняття публікою цього футболіста було, м’яко кажучи, неоднозначним. Вболівальники на трибунах і суперники на полі знали, як зачепити Грема і часто цим користалися. Твердження про гомосексуальність Ле Со настільки вкорінилося у британському футбольному ком’юніті, що ні зізнання у гетеросексуальності, ні наявність дружини та двох дітей не вважалися виправданням.
"Коли я вперше підписав професійний контракт з Челсі 1987-го, мене висміювали, – писав Ле Со у своїй автобіографії "Left Field". – Висміювали за те, що я читав The Guardian, а не розглядав напівоголених жінок на третій сторінці. Частково через себе, частково через них я не вписувався у колектив".
Грем виріс у заможній сім’ї на острові Джерсі у Нормандії та мав французьке походження. Більшість тогочасних футболістів проводили дозвілля у барах і це зовсім не подобалося Ле Со. А він не подобався одноклубникам, які вважали, що з цим хлопцем щось не так. "З цього випливало, що я мав бути геєм", – писав Грем, якому доводилося ледь не щотуру вислуховувати гомофобні образи з трибун.
Ле Со не відповідав шаблону "типового" тогочасного футболіста. Літературні вподобання, несприйняття алкоголю, відвідини художніх галерей, стиль одягу та спілкування – усе це робило Грема чужим у тусовці.
На початку свого шляху в Челсі хлопець припустився помилки. Він вирушив у подорож з одноклубником Кеном Монку на Джерсі через Францію, Бельгію та Нідерланди. Після повернення на передсезонний збір, партнери запитали Ле Со про відпустку "з Кеном". Замість жарту у відповідь або здорового ігнору Грем завівся і взявся захищатися. Цього було достатньо, щоб знайти слабке місце. Жарти партнерів працюють і чіпляють. Отже, треба продовжувати.
Ще гірше стало, коли прикол про Кена та гомосексуальність вийшов за межі стін роздягальні Челсі. "Ми приїхали на Аптон Парк на гру з Вест Хемом. Я отримав м’яч на лівому фланзі та почув скандування гомофобного характеру. То був шок. "О, Боже, це все", – подумав я. Воно дісталося трибун. Я усвідомлював, що вболівальники скрізь намагатимуться зробити моє життя нестерпним".
1995-го Ле Со дебютував у Лізі чемпіонів, щоправда, його Блекберн відверто провалив груповий турнір та припинив боротьбу. Однак приблизно у той час Грем переймався не стільки результатами, як систематичними насмішками. За словами футболіста, легше йому стало тільки після запровадження правила Босмана, коли іноземці активніше поїхали в АПЛ. Наприклад, норвежця Ерланда Єнсена (друга Ле Со) висміювали у Челсі за його скандинавський акцент.
З часом Ле Со перестав відчувати себе на самоті, хоча був об’єктом для цькування навіть у солідному футбольному віці. У матчі за резервний склад Саутгемптона проти Вест Хема молодий хлопець з команди суперників взявся обзивати Грема "педиком". "Я сказав йому, що спершу варто досягнути хоча б частину того, чого досягнув я, а тоді ми зможемо поговорити", – згадував Ле Со.
Насправді Грем не намагався вирізнятися лише своїм стилем поведінки за межами поля. Він був чудовим футболістом і найкраще це ілюструють його здобутки. Сенсаційний чемпіон з Блекберн Роверс 1995-го, переможець Кубка англійської ліги, Кубка володарів кубків та Суперкубка УЄФА з Челсі, гравець команди року АПЛ (двічі), один із найкращих асистентів-захисників в історії АПЛ (44 гольові передачі та четверта сходинка рейтингу), один із найдорожчих захисників в історії англійського футболу (1997-го Челсі придбав його у Блекберна за 5 мільйонів фунтів стерлінгів) і футболіст національної збірної Англії (36 матчів, у тому числі, на чемпіонаті світу). Солідно, чи не так?
"Я був чутливим і доволі наївним, – писав Ле Со. – Моєю найбільшою помилкою було те, що я ставився до речей трохи серйозніше, ніж повинен був. Я реагував на глузування, хоча мав просто посміятися або гідно відповісти. Але я цього не зробив. І поки намагався висміяти у відповідь, було надто пізно".
В автобіографії Ле Со згадував про дивакуваті жарти навіть з уст тренерів. "Давай, педику, шнуруй своє взуття", – підбадьорював підопічного наставник Челсі Гвін Вільямс.
Незважаючи на цькування, Ле Со був тим хлопцем, якому під силу впоратися з осудом. Він умів тримати удар. Згадати хоча б історію з 1995-го, коли у матчі Ліги чемпіонів Грем зчепився зі своїм одноклубником Девідом Бетті. І хоч причиною для сварки була зовсім не сексуальна орієнтація Ле Со, проте він був футболістом з характером.
"Кожного разу, коли між партнерами по команді виникає сварка, ми з Девідом Бетті завжди потрапляємо у список 10 найкращих бійок між футболістами", – усміхається Ле Со в розмові із The Athletic. – Та оскільки того вечора я зламав кістку у своїй руці, це показує, що я не дуже вмію бити людей".
***
Наприкінці березня 2022-го Грем Ле Со знову продемонстрував, що не любить пливти за течією. Футболіст, котрий провів 11 сезонів у складі Челсі та покинув клуб влітку 2003-го, коли його придбав Роман Абрамович, висловився про політику у спорті. Тоді у Британії якраз велися розмови про примусовий продаж Челсі російським олігархом.
"Як футболіст, я відчував, що у мене є принципи, що я намагався використовувати своє становище. Чи скаже хтось: "Я не збираюся грати за цей клуб, оскільки це суперечить моїм основним принципам"? Якби я був у роздягальні Челсі у день гри з Ньюкаслом, я б одягнув футболку "Зупиніть війну" на підтримку України. Кожен мав і досі має можливість сказати, що це нова ера для Челсі", – заявив Грем Ле Со.
