Дублінське небо вміє дурити: Німеччина та Ісландія розчарували, Іспанія – у плей-офф
Дмитро Джулай – про матчі Ісландія – Угорщина (1:2) та Іспанія – Німеччина (1:0). Переможці гарантували собі вихід в 1/4 фіналу Євро-2019 (U-17).
Угорщина святкує / Фото із відкритих джерел
Вихід на заміну центрального захисника може поліпшити гру в атаці. Це, звісно, не універсальний рецепт, але збірній Ісландії допомогло. Після першого тайму команда Давіда Йонассона не лише поступалася угорцям, а й до штрафного майданчика суперників підходила вкрай рідко. Багато було браку в передачах, великі розриви між лініями не дозволяли налагодити змістовну гру в атаці.
Угорці, окрім того, що значно краще взаємодіяли попереду, мали ще одну вагому перевагу. Вони вигравали майже всю боротьбу в центрі поля. Дивувала реакція ісландців на ці жорсткі, але в межах правил дії. Була вона якоюсь занадто дитячою, ісландці ледь не ображалися після кожного програного епізоду й тільки й робили що “факали” угорських футболістів та вряди-годи й арбітра. Микола Балакін, до речі, добре впорався із цим потенціяльно нелегким для суддівства матчем, бо протиборств справді вистачало й рішення потрібно було приймати ледь не щохвилини.
Ейдур Гудйонсен на трибуні, його син поки що в запасі. Судитиме Микола Балакін. Ісландія - Угорщина на Євро Ю17. pic.twitter.com/bJ15YztI1m
— Dmytro Dzhulai (@dmytrodzhulai) 7 мая 2019 г.
“Силова” домінація угорської команди поєднувалася з хорошим подальшим рухом до воріт Хельгасона. Добре підлаштовувалися під партнера, який приймав м’яч, і відразу мали опції для продовження атаки. Одну з таких комбінацій на кілька передач завершив Раймунд Мольнар. Він діяв на правому фланзі атаки й запам’ятався здатністю вміло вплітати паузи в свої швидкісні рейди.
Ісландцям потрібно було шукати рішення й вихід футболіста у центр захисту навряд чи здався комусь найлогічнішим, але поява Харальдссона спричинила кілька інших перестановок, що зрештою радикально змінили гру команди. Еллертссон, який до перерви грав ліворуч, став другим форвардом, Валгейрссон (правий бек у першому таймі) піднявся вище і цей фланг запрацював значно краще. Відповідно й м’яч рухався в ісландців так само добре, як раніше у суперника, а комбінація, яку завершував Еллертссон, загальними рисами нагадала результативну атаку угорців. І, звичайно ж, у боротьбі ісландці намагалися більше відповідати своєму суворому іміджу. Тож гра стала значно поліфонічнішою й навіть дещо гостріше діяла вже ісландська команда.
Однак угорці й у першому турі показали, що вміють розподіляти сили на дистанції й не грають контрастними відрізками, як ісландці. Тож потроху й підопічні Шандора Прейсінгера збільшували тиск на захист. Дещо інакше, аніж у першому таймі, здебільшого з допомогою флангових подач та стандартів, але це теж змушувало працювати воротаря та оборонців. Власне, саме подача зі штрафного призвела після гри рукою до пенальті на 90-й хвилині. Андраш Немет, якого угорські журналісти презентували французькому скауту як “нашого найкращого гравця”, холоднокровно пробив із точки, і збірна Угорщини вийшла до чвертьфіналу з першого місця.
Попри драматизм поєдинку на стадіоні легендарного ірландського клубу Home Farm, окрасою ігрового дня обіцяла стати зустріч збірних Німеччини та Іспанії у Вотерфорді. Дві години потягом (під пісні гурту “Один в каное”) не така вже й тривала подорож заради принципової з турнірної точки зору гри. Німці мали вигравати, щоб зберегти шанси на вихід із групи.
Іспанці завбачливо підготували контраргументи проти ймовірного шаленого пресингу суперника, який німці так ефективно застосували на початку матчу з італійською збірною. Тож центр поля перетворився на плацдарм, боротьба на якому не вщухала ані на мить. Цікаво, що іспанці почувалися у ній досить впевнено. Взагалі ця команда не надто тяжіє до тривалих позиційних атак. Частіше вона прагне максимально прискорити гру після перехоплень м’яча (особливо на чужій половині) і задіює деякі елементи стилю, що зараз вже здається невіддільно іспанським, у завершальній фазі атаки.
У першому таймі, в цьому змаганні хто кого перетисне у центрі поля, іспанці створили трохи більше можливостей для ударів по воротах. Однак у другому команда Давіда Мансільї потроху залишала німцям більше території, оскільки нічия її цілком влаштовувала. Тоді, вже за сукупністю вражень від обох матчів збірної Іспанії на турнірі, почало невідступно мучити питання: “Де ховається Хав’єр Клементе?” Настільки це все нагадувало стиль баскського тренера.
Німці скористалися простором у центрі для кращої координації своїх атак й почали регулярніше турбувати Івана Мартінеса. Недаремно вже після матчу іспанські уболівальники влаштували йому окрему овацію. Мартінес і впевнено реагував на удари як здалеку, так і з меж штрафного, вчасно виходив на проникливі передачі, аби випередити суперника, і ще й регулярно починав контрвипади довжелезними пасами спочатку на Ескобара, а потім на Морено.
У німецької ж збірної найкращі шанси були в Каріма Адейємі. У одному з епізодів він красиво прорвався правим флангом і замість пасу на партнера вирішив здивувати Мартінеса ударом у ближній кут. М’яч звалився з ноги, пішов повз ворота, а вже за кілька секунд, у іншому штрафному, воротар Тім Шрайбер збивав Морено. Той сам реалізував пенальті, а Мартінес трохи згодом ще й парирував удар Адейємі, коли той залишився віч-на-віч із голкіпером.
Паралельно італійці обіграли Австрію, тож у цій групі третій тур стає формальністю для двох команд, а дві інші визначать, хто буде першим, а хто другим. Вже відомо, що друга команда цієї групи зіграє у чвертьфіналі з угорцями.
Дмитро Джулай, спеціально для Футбол 24 із Дубліна
Дублінське небо вміє дурити: Нідерланди – перший чвертьфіналіст Євро-2019
