Сент-Етьєн: представлення суперника Олександрії у Лізі Європи – гранд з приставкою "екс", що прагне повернутися на Олімп
Про французький Сент-Етьєн – суперника Олександрії на груповому етапі Ліги Європи коротко розповідає "Футбол 24".
Загальна інформація
Дата заснування: 1919 рік
Рейтинг УЄФА: 71 місце (станом на 22 жовтня 2019-го)
Титули та досягнення: чемпіон Франції (10 разів), володар Кубка Франції (6 разів), Кубка французької ліги (1 разу), Суперкубка країни (5 разів)
Сент-Етьєн – Олександрія: на матчі Ліги Європи працюватиме арбітр-дебютант з Норвегії
Найвище досягнення у єврокубках: фінал Кубка європейських чемпіонів у сезоні 1975/76
Прізвисько: "зелені"
Домашній стадіон: Жоффруа Гішар (вміщує 41 965 глядачів)
Головний тренер: Клод Пюель
Капітан: Лоїк Перрен
Важко повірити, але Сент-Етьєн залишається рекордсменом за кількістю чемпіонських титулів у Франції, попри майже 10-річну гегемонію Парі Сен-Жермен. В активі "зелених" 10 чемпіонств, а у парижан – лише 8. При цьому, представники департаменту Луара востаннє брали золоті медалі в далекому 1981-му, коли кольори команди ще захищав легендарний Мішель Платіні. Саме з Жоффруа Гішар майбутній президент УЄФА перебрався до Турина, щоб стати 3-разовим володарем "Золотого м'яча" в складі Ювентуса.
Та корупційний скандал у першій половині 80-х підкосив Сент-Етьєн і фактично з тих пір "зелені" так і не зуміли повернутися на вершину. Хоча спроби були. У 1984-1986 рр. у клубі запалював легендарний камерунець Роже Мілла. А на зламі століть допомогти в цьому мали й виконавці з пострадянського простору. Українець Максим Левицький і росіянин Олександр Панов були запрошені до французького гранда, щоб забезпечити камбек на Олімп, але кожен із них провалився по-своєму. Форвард, який "французам забивав", у Лізі 1 спромігся відзначитися лише одного разу, а голкіпер збірної України попрощався з мріями підкорити Європу через скандал із підробленим грецьким паспортом.
Сяк-так підтягнутися до лідерів Сент-Етьєн зумів в останні 5 років. За цей період "зелені" не опускалися нижче 8-го місця в чемпіонаті, а в сезоні 2018/19 досягли максимуму – 4-те місце відразу за ПСЖ, Ліллем і Ліоном та путівка до групового етапу Ліги Європи. Однак, старт нинішньої кампанії у майбутнього суперника Олександрії склався не дуже. У другому за значенням єврокубку французький клуб набрав лише 1 бал після матчів із Генком (2:3) і Вольфсбургом (1:1), а в домашній першості навіть довелося побувати у зоні вильоту.
Як наслідок, боси клуби пішли на радикальний крок: через незадовольні результати на двері вказали Гіслену Прентану, який лише влітку очолив команду. На його місце прийшов зірковий за місцевими мірками Клод Пюель, який колись брав чемпіонський титул із Монако. Його англійський вояж залишив двоякі враження, але під керівництвом 58-річного тренера Сент-Етьєн здолав Ліон і Бордо та піднявся до середини турнірної таблиці.
Лідер
Вахбі Хазрі розкрився у статусі нападника в сезоні 2018/19. Тунісець, який народився на Корсиці, провів найрезультативніший сезон у кар'єрі. В активі досвідченого виконавця 13 голів. Додаємо до цього 7 результативних передач і стає очевидно, що Хазрі – провідний гравець "зелених". У нинішній кампанії Хазрі забивав лише в Лізі Європи. Та це не велика проблема. Насправді роль 28-річного тунісця виходить за рамки уявлень про форвардів. Він – останній із могікан, "десятка", вільний художник, тобто належить до класу гравців, які майже відійшли у небуття. Сучасні тренери зазвичай мають проблеми з правильним використанням гравців на кшталт Хазрі. Однак, "десятка" Сент-Етьєна точно може створити неприємності для оборони будь-якої команди на рівному місці. Тому захист Олександрії зобов'язаний приділити максимум уваги вихованцю Бастії.
Тренер
На початку жовтня Сент-Етьєн очолив Клод Пюель. Це досвідчений фахівець, якому цілком до снаги виправити становище "зелених" після невдалого старту сезону. Його тренерська кар'єра розпочалася 20 років тому з рідного Монако. Молодий тоді тренер зумів зробити монегасків чемпіонами в сезоні 1999/2000. Може здатися, що маючи в складі Марсело Гальярдо та Марко Сімоне, а на вістрі атаки молодого Давіда Трезеге, це вже й не так важко. Та чимало зірок було й у конкурентів, а княжий клуб узяв титул із 7-очковим відривом. Далі були Лілль і Ліон, а також 3-річний період на Туманному Альбіоні. Пюель став 8-м із Саутгемптоном і пішов на підвищення до Лестера. Із "лисицями" він фінішував на 9-му місці в сезоні 2017/18, але боси клубу все ще жили спогадами про чемпіонство 2016-го. Француз конфліктував із гравцями, його критикували преса та фанати, а відсутність помітного прогресу дозволила керівництву звільнити Пюеля в лютому. У Сент-Етьєні Клод Пюель має шанс перезапустити кар'єру й довести, що він досі залишається топ-тренером. Принаймні, на батьківщині.
Резюме
Сент-Етьєн – серйозний суперник, із яким Олександрії буде дуже непросто. "Зелені" важко ввійшли в сезон, у якому доводиться грати на кількох фронтах. Та українському представнику в єврокубках відверто не пощастило. Схоже, що після буремного старту Сент-Етьєн вже мчить до світла в кінця кризового тунелю. Дві перемоги над сильними опонентами під керівництвом нового тренера напевне додають позитивних емоцій команді. А лише 1 очко в двох стартових турах групового етапу Ліги Європи змушує зі всією серйозністю підійти до протистояння з Олександрією. Плюс фантастична підтримка публіки на Жоффруа Гішар може вирішити долю поєдинку ще до стартового свистка. Однак, підопічні Володимира Шарана вже двічі приємно здивували: із Вольфсбургом олександрійці грали сміливо й програли достойно, з Гентом – грали на рівних і взяли перший бал у турнірі. Чому б не розвинути успіх у Франції?..
показати приховати