"Змусили зняти прапор України": старт Паралімпіади – обрізаний бюджет, підготовка під балістикою, абсурдні заборони
Збірна України є одним із фаворитів Паралімпіади в Італії. "Футбол 24+" поговорив із президентом НПКУ Валерієм Сушкевичем і дізнався, чи в змозі наша команда повторити успіх Пекіна-2022.
Валерій Сушкевич / Facebook
Паралімпіада в Мілані-Кортіні розпочалася. Українська збірна, як і 14 інших наших союзників, через допуск до змагань зграї росіян і білорусів відкриття бойкотувала, тож повноцінний початок для фаворитів стартує 7 березня.
кстати
Про фаворитів згадали невипадково. На Паралімпіаді у Пекіні-2022 українська команда здобула рекордну кількість нагород – 11 золотих, 10 срібних та 8 бронзових медалей – і посіла друге загальнокомандне місце.
Чи вдасться повторити цей успіх на Іграх в Італії, чому нашим спортсменам заборонили одягати парадну форму з мапою країни і гаслом "Слава Україні! Героям Слава!", а також про зростання лояльності до росіян у спорті Футбол 24+ поговорив із президентом Національного паралімпійського комітету України Валерієм Сушкевичем.
– Валерію Михайловичу, з Києва турбують. Як розквартирувалися в Італії?
– Ми про такі дрібниці й не думаємо. Нормальні умови. Роботи дуже багато, кожного дня чи не о другій ночі повертаємося. Не завжди навіть пообідати або повечеряти встигаємо. Часу обмаль, бо завтра вже початок змагань (розмова відбулася у п'ятницю, – Футбол 24+).
– Тобто всім забезпечені, нарікань немає?
– З точки зору матеріального забезпечення – проблем немає. Трохи здивований харчуванням. Ми звикли, що італійці люблять смачно готувати, з їжі культ роблять. Я, спортсмени наші, менеджери, фахівці були на багатьох Паралімпіадах. Чесно скажу, їжа, вибачте, не фонтан.
Це перше. По-друге. Продовжуються, вибачте, викрутаси з боку оргкомітету. Повісили ми прапор при вході до будинку, де живе паралімпійська команда. Перед цим запитали, чи можна повісити. "Так, – відповіли, – вішайте, все нормально". Через пів дня прибігають з оргкомітету й вимагають зняти прапор. "Чому?" – "Ну, поза правилами". – "Якими правилами?" – "Ну, не так повісили, як треба".
кстати
Дивимося правила. У регламенті не прописано, як вішати прапор. Показуємо, все одно чуємо, що так не годиться.
Прапор у нас красивий, великий, з українським орнаментом. Він був на трьох Паралімпіадах, і ніяких заперечень не було. Організатори думали три дні, як вийти з цієї ситуації. Потім знайшли місце для нього, щоб його не дуже видно було. Не на фасаді, а збоку. Сумно.
– Треба відповідати високими результатами. Хоч як не крути, а планку вдалих виступів у Пекіні ви підняли дуже високо. Сподіваєтеся, враховуючи реалії нашого життя, повторити успіх?
– Чую, ви відчуваєте сьогоднішні пріоритети. Звісно, на першому місці – прагнення команди до перемоги. Розумієте, що означає на Олімпіаді в Китаї випередити США, де інші взагалі десь позаду проглядалися! Тоді, в Пекіні, до речі, нас трохи кривдили, але й підтримували. Від офіцерів Міжнародного паралімпійського комітету, особисто від голови відчували велику симпатію. Зараз лідери МПК вже два роки поводяться зовсім по-іншому. Бачимо зростання лояльності до країни-агресора.
Щодо запитання, то я завжди не любив прогнози. Бо сам спортсмен, в душі ним і залишаюся. Є певна забобонність. Тим більше, що ми з вами не у Франції живемо, і Сушкевич не перебуває, як почесний президент, у Монако чи ще десь. Знаю відчуття, коли літає балістика над головою, коли шахед перериває тренування, коли рідні дзвонять спортсменам після обстрілів з Харкова, Києва, Дніпра й кажуть: "Тату, страшно". Коли дружина розповідає, що ледве встигли добігти до метро. Розумієте, в якому стані спортсмени готувалися.
кстати
І ви, напевно, знаєте, що бюджет Національного паралімпійського комітету зменшений наполовину. Наполовину! А це серйозна складова підготовки. Тому я утримаюся давати вам якісь прогнози. Єдине хочу сказати: коли все проти тебе, проти команди, проти того, що торкається високого представництва національної команди світового спорту, то мусиш працювати і знаходити варіанти вирішення питань. Наше гасло, якщо ви пам'ятаєте, – "Неможливе – можливо!". Ми на цьому й тримаємося.
– В українських спортсменів ще й неабиякі морально-вольові якості.
– Це потужна складова майбутнього результату. Але формували не тільки цей чинник. Ми все-таки непогані менеджери, фахівці. Знаходили виходи і варіанти рішення дуже серйозних питань, щоб команда була добре підготовлена. Скажу відверто: наша біатлонна і лижна команди – перші номери в світі. Вони мобілізовані, але є стресові якості. Як казав вище, сім’ї, рідні зараз перебувають під ракетами й шахедами. Спортсмени дуже переживають.
– Валерію Михайловичу, перед змаганнями оргкомітет Паралімпіади спровокував скандал через нашу форму, на якій була мапа України й гасло "Слава Україні! Героям Слава!" Пригадую, перед футбольним чемпіонатом Європи-2020 з боліт піднялося виття через це гасло, набите на футболках гравців нашої збірної. Шість років минуло, чотири з них – йде велика війна, а росіяни все одно мають вплив на прийняття рішень міжнародними спортивними інституціями.
– Я вам більше скажу. Першими, на Паралімпіаді 2016 року, на чемпіонатах світу, вже після окупації Криму це гасло на формі використали українські паралімпійці. Вже тоді нам почали робити зауваження. Буцімто це націоналістичний такий заклик. Я кажу: "Дивіться, будь ласка, а "Віват, Італія!", "Віват Франція!" – це також націоналістичні гасла?" Замовкли. Ми раділи, що футболісти прийняли від нас естафету і нанесли на форму гасло "Слава Україні!" Проте функціонери швиденько внесли нові норми стосовно форми – щоб не було жодних гасел.
На Паралімпіаді в Парижі на нашій формі була мапа України. Нам категорично забороняли її наносити, але ми пробили наші вимоги, щоб Україна у міжнародно визнаних кордонах була на формі. Стверджували, що наша форма має занадто військовий дизайн і забороняли додатковий зелено-військовий колір. І коли ми вийшли, всі присутні на чолі з Макроном нас вітали стоячи. Тільки до нас була така висока повага. А після Парижа-2024 в Регламенті знову з’являється доповнення, в якому йдеться про заборону гасел і мап.
– Прикро через таке ставлення, адже була проведена велика робота. Росіяни й досі мають великий вплив?
– Не можу стверджувати, але тенденції лояльності до агресора проглядаються. Хтось, ймовірно, шепоче на вушко, щоб зробили так або так.
Форма – це чинник ідентифікації нашої команди. Наші кордони визнані ООН, Міжнародним паралімпійським комітетом. На жаль, часу було обмаль, щоб доводити свою правоту. Ви б знали, як ідеї дизайнера Віктора Анісімова втілювали в життя. Створили творчу лабораторію, місяць дискутували. Потім січень, виробництво під Києвом, холодно, води немає, процес зупинився. Заспокоїлися й зробили. А позувати для фото немає кому. Вмовили переодягтися керівницю цеху й модельєра, яка опрацьовувала деталізацію крою.
