Пеніси та гіалуронова кислота на Олімпіаді 2026 – ймовірні складові успіху у стрибках з трампліна: як це працює
Дивний скандал під назвою "пенісгейт" блукає навколо трамплінів у олімпійських Мілані-Кортіні. "Футбол 24+" спробував розібратися в складному питанні.
У стрибках з трампліна не все чисто / фото: skijumping.pl
Десь за місяць до старту Олімпіади 2026 простір навколо підготовки до Ігор та майбутніх змагань вибухнув новиною про те, що у стрибунів з трампліна не все чисто з екіпіруванням – заради додаткових метрів польоту, вищих балів та найкращих позицій у протоколах стартів.
Вже давно було відомо, що стрибуни з трампліна, а також їхні тренери постійно щось там вдосконалюють, щоб стрибки були довшими. Колись на зміну класичному варіанту польоту прийшов V-подібний, але потім настала черга змінюватися екіпіруванню, адже воно також несе відповідальність за вітрильність.
Німецькому таблоїду Bild першому з провідних світових ЗМІ стало відомо, що спортсмени нібито маніпулюють із власним тілом у паховій зоні, яка має основний вплив на аеродинаміку у польоті. Видання заявило, що деякі атлети перед офіційними 3D-замірами тіла (після чого відбувається виготовлення комбінезона), нібито роблять у свій статевий орган ін'єкції гіалуронової кислоти. Вона збільшує об’єм, той додає площу екіпірування – і бажана мета досягається.
До цього було відомо, що декілька норвезьких спортсменів під керівництвом тренера Магнуса Бревіга використовували у готельному номері швейну машинку для підгонки костюмів.
Сенсація від німецького видання була доволі правдоподібною. На думку експертів з аеродинаміки, лише два додаткових сантиметри в обхваті костюма здатні додати приблизно 3-5% підйомної сили, а це призводить до "зайвих" 5-7 метрів польоту під час стрибка.
Це мало? У стрибках з трампліна така відстань дозволяє бути або першим, або за межами першої десятки. Тобто, тут є за що боротися.
Якась зі спортивних організацій мала навести порядок з цим питанням. Першим відреагувало Всесвітнє антидопінгове агентство (WADA). Тут заявили, що гіалуронова кислота – це не допінг, але нагадали, що будь-які сторонні ін’єкції можуть бути дуже небезпечними.
Міжнародна федерація лижного спорту та сноуборду (FIS) також не залишилася осторонь та відреагувала конкретними кроками. При цьому – подвійними. Спочатку стало відомо, що введені нові правила, які детально описують, яким має бути костюм стрибунів. Занадто вільний або занадто короткий обладунок вигідний для спортсменів з аеродинамічного погляду, тому FIS використовує 3D-сканер для вимірювання кінцівок лижників і підготовки костюмів, що підходять для кожного з них.
А напередодні старту Олімпіади 2026 з’явилася інформація, що винятково у Мілані-Кортіні комбінезони спортсменів будуть мати чіпи перевірки. Це дозволить запобігти нечесній грі у зоні геніталій.
Однак вже перший старт стрибунів на Олімпійському трампліні підсилив припущення щодо можливих махінацій – всі фаворити змагань гучно провалилися. Словенець Домен Превц, лідер поточного сезону Кубка світу, посів лише шосте місце, а японець Рьою Кобаясі, чемпіон Пекіна-2022, взагалі фінішував восьмим. Золото виграв німець Філіпп Раймунд, срібло виборов поляк Кацпер Томасяк, що стало справжньою сенсацією, а бронзовими призерами стали японець Рен Нікайдо та швейцарець Грегор Дешванден.
Не склалося з успіхами в українців Євгена Марусяка та Віталія Калініченка. Вони не пройшли кваліфікацію, не зумівши потрапити до топ-30, які боролися у фінальному раунді. Результати українських стрибунів доводять, що вони однозначно виступають без будь-яких "покращень" екіпірування.
