"Схеми пішли в минуле": В'ячеслав Грозний – про італійський акцент Словаччини і реальні шанси України на 6 очок
У другому турі Євро-2024 нашу національну збірну очікує момент істини. Шанси проти словаків "Футбол 24" обговорює із В'ячеславом Грозним, заслуженим тренером України.
Словаччина – не подарунок. В історії протистоянь з цією збірною ми хоч і маємо позитивний баланс зустрічей – три перемоги проти двох, проте під керівництвом італійського тренера наш сьогоднішній суперник виглядає потужно. У чому сила цієї команди і якими контраргументами її можна здолати, Футбол 24 розповів легендарний тренер і експерт В’ячеслав Грозний.
– В’ячеславе Вікторовичу, що, на ваш погляд, показали перші матчі в нашій групі?
– Усе видно за результатами. На Євро немає місця для недооцінки жодного суперника. Якщо будь-яка команда грає серед найкращих на континенті, вона заслуговує на повагу. Та ж збірна Румунії. Гравці зірок з неба не хапають, але під керівництвом досвідченого наставника стали боєздатною одиницею. У матчі з нашою командою вони явилися типово італійською командою. І це не випадково. Румунські тренери переймають досвід у закордонних, потім вчать за сучасними методиками молодь. Провідні гравці також мають європейський менталітет.
– А як охарактеризуєте збірну Словаччини?
– Продовжу. У словацьких футболістів більшість гравців – італійської філософії. Кальцона до роботи зі збірною Словаччини ніколи не працював головним тренером. І це не заважало йому бути одним з лідерів тренерського цеху в штабі Мауріціо Саррі і Лучано Спаллетті. У Наполі він відповідав за оборону, за організацію командної гри. А Гамшік, легенда словацького футболу, там грав і бачив, хто як працював. І він порекомендував місцевій федерації футболу цього спеціаліста. До нього прислухалися. Гамшік сьогодні у нього помічник, а більшість футболістів збірної розмовляють італійською мовою.
– Бо вони пройшли школу Серії А.
– Так. Окремо стоять кілька гравців – Дубравка, воротар, грає в Ньюкаслі, Пекарік з Герти майже все життя провів у Німеччині, Боженік з Боавішти і юний Шранц із місцевого чемпіонату. Але дивимося далі. Шкріняр представляє Парі Сен-Жермен, але потрапив він туди з Інтера. Ганцко з Фейєнорда, один з найталовитіших гравців, за яким бігають Ліверпуль і Манчестер Юнайтед, три роки прожив в Італії. Дуда і Суслов, батько якого українець, з Верони. Вавро з Копенгагена, але також три роки грав в Італії. Лоботка – Наполі. Куцка повернувся на батьківщину після Дженоа і Мілана. Гараслін – та сама історія, тільки школа Парми. Стрелец – Спеція, Дюріш – Асколі.
Призабута зірка ПСЖ, банда ветеранів та послідовник Саррі – що собою являє збірна Словаччини?
Чому я все це розповідаю. Бо більшість гравців – з філософією італійського футболу. Коли Кальцону призначили, то журналісти скептичного до цього рішення поставилися. Бо він, мовляв, не знає англійської. Ймовірно, вона йому не потрібна. Результат ви знаєте – пряме потрапляння на Євро-2024.
– Вони встигли наробити галасу вже на Євро-2024, коли обіграли Бельгію. У чому сила цієї команди?
– Кальцона багато часу, як я казав, працював із Саррі та Спаллетті. Цим тренерам належить вираз, дослівно: "Схеми пішли в минуле". Сьогодні потрібно читати простір. Треба забути про 1-4-1-4-1 чи 1-4-5-1 чи 1-3-2-3-2. Це вже не має значення, схеми в минулому. І Кальцона навчив гравців збірної Словаччини читати простір. Це дуже важливий момент і треба мати розуміння, що в них основна стадія гри – під пресингом. У збірної Словаччини є 4-5 варіантів виходу з-під тиску і початку організації гри. Гравці не зациклені на контролі м’яча, а роблять акцент на швидке доставляння м’яча у вільні зони.
Так, у них є проблема з центрфорвардом. Нападник у них дуже мало забиває. Це ймовірно тому, що в Наполі Кальцона займався виключно обороною. Але футболісти знаходять виходи – працюють, так би мовити, під суперника. Уміють правильно контролювати глибину, дуже швидко повертають м’яч, коли його втрачають. Так Гвардіола в Барселоні робив. Стандарти – їхній козир. Не будемо поглиблюватися в ігрові схеми, коли Дуда опускається, а Куцка і Лоботка займають інші позиції. Команда досить організована, але вади є в кожній збірній. Тільки треба зуміти ними скористатися.
– Бельгії це не вдалося. Як діяти нашій збірній?
– Застосовувати жорсткий пресинг, не давати часу виходити через короткий пас. У збірній Словаччини хоч і небагато зірок, але там зібрані хороші гравці.
А як проти них грати – показала та сама Бельгія в другому таймі. Де Брюйне зайняв нижчу позицію, вільніше задихали крайні півзахисники. З’явилися моменти, забили два голи, хоч їх і не зарахували. Крім цих, були інші гольові моменти і не один. Створювати шанси для взяття воріт – це основне.
Я знаю Сергія Реброва як футболіста, і особисто як тренера. Він дуже серйозно готується до кожної гри. Але на поле виходить не він, а гравці. Дехто з них може дозволити собі поспілкуватися під час матчу, коли кутовий розігрують, суперник біжить в контратаку і нам забивають м’яч. Ми ж в матчі з Румунією самі собі привезли голи. Я впевнений, що в грі проти Словаччини побачимо зовсім іншу збірну. Дуже хочеться, щоб наша команда вийшла з групи.
– За кілька днів можна встигнути провести роботу над помилками на такому турнірі?
– Не треба нікого ображати. Ви, журналісти, також зробите кілька чорновичків, поки текст вийде, який ви хочете. Так і тренер, до прийняття остаточного рішення перевіряє всі ланки, гравців на кожній позиції, і потім обирає остаточний варіант. Коли метро протікає, чи мости падають – то будівельники, звичайно, винні, а футболісти не мають права на помилку, хоча ті самі будівельники від них і вимагають тільки перемог. Цькувати будь-хто може. А ви підтримайте, коли важко і треба виправляти ситуацію. Команда у нас хороша, гравці різносторонні, вміють грати проти будь-якого суперника.
– Завдяки чому ми можемо обіграти Словаччину?
– У наших футболістів і команди загалом більш висока майстерність. Ми вміємо застосовувати пресинг, у нас є класні нападники. Ми ж пам’ятаємо, скільки Роман Яремчук за Гент забивав. Він був основним форвардом. Потім Довбик підтягнувся з Іспанії, де став найкращим бомбардиром Прімери. У них таких гравців немає. Як немає Зінченка, котрий стільки всього навигравав у Манчестер Сіті і Арсеналі. При всій повазі до Лоботки – Судаков сильніший, якщо він робитиме те, що він робив у Шахтарі і найкращих матчах збірної. Мудрик грає в Челсі. Згадайте, коли програвали Північній Македонії, фактично він витягнув гру, віддаючи гострі передачі і постійно тримаючи в напрузі захист суперників завдяки, в тому числі, своїй швидкості. Забарний – один з найкращих захисників англійської Прем’єр-ліги. І так далі, і тому подібне.
– Тобто поразка в грі з Румунією – то просто не наш день був?
– Мені чомусь здається, що низка футболістів матч із Румунією розглядали на кшталт гри з Молдовою. Я не побачив, що всі гравці відбирали м’яч, що всі виконували чорнову роботу, всі допрацьовували й викладалися так, як того вимагає рівень турніру. Робили елементарні помилки, які, звичайно, в грі нашої збірної не спостерігаються. Як тренер, я впевнений, що за належного ставлення до суперників і виконання тренерської установки у нас є всі можливості взяти гору і над збірною Словаччини, і над збірною Бельгії. Бо й у грі збірної Бельгії є прогалини. Якщо Кевіна де Брюйне перекрити, то Ромелу Лукаку залишиться на голодній пайці.
показать скрыть