Прозорість бізнесу як бонус: приклад Карпат
На початку травня ще один український клуб визнали критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Цього разу відповідний статус отримали львівські Карпати.
"Зелено-білі" стали сьомим українським клубом з таким статусом і єдиним за межами Прем'єр-ліги (нехай поки формально). Футбол 24 спробував розібратися, яким чином це вдалося представнику Першої ліги.
Насамперед треба зауважити, що відповідну процедуру в Україні регламентує постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76, яка затверджує Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Крім того, наказом Міністерства молоді та спорту України від 16.02.2023 № 817 встановлюються особливі критерії, що діють у сфері фізичної культури і спорту.
Для отримання статусу критично важливого підприємство має відповідати щонайменше трьом із семи наступних критеріїв:
– загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до бюджетів протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро;
– сума надходжень в іноземній валюті перевищує еквівалент 32 млн євро;
– підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави згідно з переліком об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
– підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади;
– відсутність заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску;
– розмір середньої заробітної плати працівників за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 року згідно з даними Держстату;
– є резидентом Дія Сіті.
Разом з тим, згадана постанова передбачає, що для певних підприємств (зокрема, у сфері спорту), достатнім є виконання і двох критеріїв. Проте наказ Міністерства молоді та спорту України, що регулює спеціальний статус Карпат, свідчить про виконання львівським клубом одразу трьох критеріїв: четвертого, п'ятого та шостого.
І якщо з четвертим (важливість підприємства визначає відповідний орган державної влади або військово-цивільна адміністрація) та п'ятим загалом зрозуміло, то шостий може виявитися складним для виконання для багатьох футбольних клубів. Принаймні, можемо стверджувати, що лише Шахтар, Динамо, СК Дніпро-1, Кривбас, Оболонь, а тепер і Карпати підпадають під ці критерії ("гірники", наприклад, виконали критерії 1, 5 та 6).
Етичність та моральність бронювання частини футболістів (чи будь-яких інших привілейованих категорій), що допускається для підприємств зі статусом важливих для функціонування економіки, у час війни з Росією є дискусійним питанням, яке не матиме однозначного забарвлення. Це безкінечна дискусія, де кожен сам визначатиме для себе правильність такого підходу з боку держави. Тут варто звернути увагу на дещо інший аспект.
На жаль, маємо констатувати, що в українському футболі поки не прийнято активно повідомляти про свої фінансові показники та публічно оприлюднювати фінансову звітність. Мабуть, першим до цього футбольну громадськість привчив Шахтар. Зараз й інші клуби стають все більш відкритими. Та часто інформація про сплату певної суми податків, що є одним із основних обов'язків будь-якого суб'єкта господарювання, сприймається як подвиг, а не природна річ.
Можна не сумніватися, що низка клубів УПЛ прагнули б виконати умови урядової постанови та убезпечити себе від проблем, які нещодавно виникли у першолігового Хуста, а ще раніше начебто в Агробізнеса. Однак процес ведення футбольної діяльності (у тому числі, й підприємницької) не завжди є прозорим.
Якщо ж говорити предметно про Карпати (і виносити за дужки якість гри команди, яка поки виглядає не готовою до рівня УПЛ та отримує справедливу критику), то намагання клубу вести прозору фінансову діяльність є приємним виключенням в українському футболі.
Аналіз бухгалтерської звітності львівського клубу, опублікованої на офіційному сайті, дозволяє виокремити основні податки, які було сплачено клубом із заробітної плати працівників, та переконатися у легкості перевиконання шостого пункту критеріїв бронювання.
Зокрема, Карпати заплатили в 2023 році до бюджету понад 15 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб та майже півтора мільйони гривень військового збору (а також ЄСВ на понад 13 мільйонів). Рішення керівництва клубу платити футболістам виключно "білу" зарплатню є значним фінансовим тягарем та водночас єдиним правильним рішенням з точки зору законодавства.
Тут знову варто наголосити, що така фінансова політика клубу є не подвигом, а, скоріше, обов'язком та має сприйматися, як належне (особливо у час війни). Однак прозоре ведення діяльності у даному випадку слугує додатковим бонусом у вигляді виконання необхідних бронювальних критеріїв. Хіба це не стимул для інших клубів?
показати приховати