Від сміттяра до найкращого голкіпера світу: загадковий Невілл Саутолл, якого не можна не обожнювати
Як стати найкращим на полі та за його межами? Демонструє Невілл Саутолл – культовий воротар 80-х та 90-х.
Невілл Саутолл / Photo by Michael Steele/EMPICS via Getty Images
Футбол 24 спільно з Nemiroff розповідає про Невілла Саутолла, легенду Евертона і одного з найкращих воротарів у історії британського футболу.
Сезон 1990/91 Евертон розпочинав домашнім матчем із Лідсом, новачком елітного дивізіону. Господарі до перерви пропустили двічі і не могли оговтатися від шоку. Наставник "ірисок" Колін Харві намагався повернути команду до тями і в роздягальні влаштував серйозну розмову. Та тренер і гадки не мав, що не усі його підопічні слухають вогняну промову.
Голкіпер Невілл Саутолл був особливо засмучений через два пропущені м’ячі, тож пішов з усіма до підтрибунного приміщення. Однак вже через кілька хвилин відчинив двері роздягальні і повернувся на поле – якраз у процесі тренерських настанов. Кіпер Евертона підійшов до своїх воріт і зручно вмостився на траві, спершись спиною на стійку.
Про вчинок підопічного Харві дізнався лише після матчу. Тренер оштрафував Саутолла, хоча публічно заступився за гравця. Натомість численні вболівальники та експерти добряче пройшлися по голкіперу. Дехто навіть називав Невілла зрадником та Юдою. Вони пояснювали такий вчинок зневагою до колективу і реакцією на відмову Евертона продати свою зірку в міжсезоння – Саутолла дійсно не захотіли відпускати з Гудісон Парк.
"Це не мало жодного стосунку до цього, – пояснював потім Невілл. – У нас був не найкращий перший тайм. Під час передсезонних ігор я отримав кілька неприємних коментарів через ситуацію з трансфером. Дехто навіть казав, що був би радий, якби я зламав ногу. Я відчував, що мені є що доводити, і я хотів добре виступити проти Лідса. Ми грали дуже погано і я просто прагнув провітрити голову. Справа в тому, що не буває хороших днів без поганих. Навіть у Боббі Чарльтона".
Такий вчинок – лише невеличка ілюстрація того, якою непересічною особистістю був Невілл Саутолл. Загадковий і складний характер? Ні, його просто не розуміли.
Працював сміттярем, офіціантом та вантажником
На шляху до статусу легенди хлопцеві з валлійського містечка Лландідно довелося пройти не одне випробування. Невілл покинув навчання у школі та шукав себе у різних сферах. Вже після завершення кар’єри Саутолл видав автобіографію під назвою "Хроніки сміттяра" – він дійсно займався непривабливою роботою, а у вільний час грав у футбол за всі можливі команди.
"Ще у школі я казав, що хочу бути футболістом або листоношою, – запевняв Саутолл. – Я вставав о 4 ранку, закінчував раніше, а потім йшов працювати до свого дядька за додаткові гроші. Футбол – це не справжня робота, це хобі, за яке вам платять!"
1981-го розпочалася нова сторінка в житті Саутолла, коли Евертон придбав футболіста у Бері за скромні 150 000 фунтів стерлінгів. 22-річний воротар здійснив шалений стрибок з четвертого дивізіону в перший. Наступні 16 років він проведе у складі "ірисок".
Невілл грав у той час, коли непитущий футболіст вважався білою вороною. Він не любив гучних застіль та святкувань і підпускав до себе не всіх партнерів. Дехто вважав, що Саутолл поводить себе некоректно, оскільки він часто пропускав колективні бенкети та зібрання.
Сором’язливість – ще одна особлива риса характеру великого кіпера.
Те, що інші вважають сейвом, я просто називаю рутиною. Я завжди очікував, що мій наступний сейв буде кращим. Мені ніколи не подобалися сейви сезону чи щось таке. Я б краще подивився гол сезону і подумав, як не допустити цього. Якщо ви йдете в музей і дивитеся на картину, ви ж не виходите і не думаєте, що намалюєте чортів глечик з квітами в ньому, адже хтось це вже зробив. Тому ви робите щось інше.
Вражав екстравагантністю
"Великий Нев" був не таким, як усі. Зокрема, він мав специфічний розклад – наприклад, у дні матчів з’являвся у командному таборі найшвидше і не любив мешкати з командою в одному готелі. А ще цікавився багатьма видами спорту та був одержимий самовдосконаленням – читав книжки про бокс, гольф і гімнастику – види спорту, які стануть в нагоді футбольним воротарям.
"Все просто – якщо ви не докладете зусиль, ви нічого не отримаєте від гри. Я бачив дуже багато футболістів, які марнували свою кар'єру, адже вони не були готові пройти зайву милю. Якщо ти хочеш потрапити в найкращу команду і залишитися там, а не просто побути один-два сезони, а потім піти грати деінде, ти повинен тренуватися дуже старанно", – пояснював Саутолл.
Тривалий час кіпер не мав водійського посвідчення. Навіть після трансферу в Евертон воротар із сім’єю залишився мешкати у Бері – містечку, де він раніше виступав. Оскільки його дружині подобалося там, Невілл вирішив не переїжджати до гамірного Ліверпуля, а на тренування частенько добирався громадським транспортом.
Ще одна легенда, пов’язана з Саутоллом, стосується його переходу в Манчестер Юнайтед 1990-го. "Одного недільного дня я був удома, а тоді задзвонив телефон. Голос у трубці сказав мені: "Невілле, це Алекс Фергюсон. Ми можемо поговорити?" Я відповів: "Йди до біса!" і поклав слухавку. Я думав, що це мій партнер Енді Грей розважається. На щастя, Фергі передзвонив мені ще раз і ми поговорили. Чи пішов би я в Юнайтед? Ні, я був щасливий в Евертоні", – розповідав Саутолл.
Врешті-решт, МЮ придбав Петера Шмейхеля. 1995-го Невілл зустрівся з Фергюсоном у фіналі Кубка Англії – Евертон переміг, а Саутолл не пропустив.
Визнавався сучасниками найкращим воротарем світу
Якщо пробігтися по форумах вболівальників Евертона, то ледь не кожне друге повідомлення має однаковий зміст: "Саутолл – найкращий воротар, якого я коли-небудь бачив". Це неймовірний випадок єднання і масового захоплення футбольною постаттю.
Важливо, що такої думки притримуються не лише вболівальники, а й футболісти, які грали в епоху Саутолла. "Невілл – найкращий голкіпер світу. Я є рекордсменом за кількістю голів у дербі (25) і, якби не Саутолл, то мій показник був би вдвічі більшим", – каже Іан Раш, партнер Великого Нева у складі збірної Уельсу та одвічний суперник в протистоянні Ліверпуля та Евертона.
На жаль, обставини не дозволили Саутоллу проявити себе сповна – йому просто не пощастило з часом. Після трагедії на Ейзелі усі англійські клуби відсторонили від міжнародних змагань, тож Саутолл з Евертоном могли тільки уявляти, як би вони виглядали на фоні провідних європейських команд.
"Я – один із тих хлопців, які думають: "Ну, ми не можемо грати в Європі, тому немає сенсу про це хвилюватися". Я справді відчував, що нас обдурили, але ми повинні були продовжувати і підкоритися цьому", – рефлексував Невілл.
Його статистичні показники в Евертоні вражають
Спадщина Саутолла вимірюється насамперед його впливом на роздягальню, кількістю сейвів та завойованими серцями вболівальників. Невілл був унікальним явищем в історії Евертона та всього британського футболу. А цифри тільки доповнюють велич цього футболіста.
Саутолл провів 750 матчів за Евертон – найбільше в історії клубу (це на 216 матчів більше, ніж гравець на другій позиції). У 269 поєдинках Невіллу вдалося зберегти ворота на замку – і це теж клубний рекорд. Кіпер двічі вигравав з "ірисками" чемпіонат та Кубок Англії, здобув єдиний клубний міжнародний трофей – Кубок володарів кубків та визнавався найкращим гравцем Англії.
За внесок у розвиток футболу Саутолла нагородили почесним Орденом Британської імперії (MBE). Реакція Невілла була блискавичною: "Гадаю, вони подивилися на список і просто сказали: "Так, хто тут валлієць і хто хоч щось зробив? Він майже на пенсії, давайте віддамо це йому". Інші люди, які отримували цю нагороду, рятували життя. Можливо, вони билися з танком і врятували своїх товаришів або витягнули дітей із палаючого будинку. А я просто буцав м’яч. Я просто робив те, за що мені платили".
Повернувся на поле у 41
Після прощання з Евертоном 1998-го Саутолл вирішив не завершувати кар’єру. На жаль, він був далеким від своєї найкращої форми і ще кілька років провів у скромних клубах англійського підземелля. Невіллу складно було підтримувати належну фізичну форму та тримати рівень.
Пізніше Саутолл повернувся до Прем'єр-ліги та підписав контракт з Бредфорд Сіті, де його розглядали у ролі тренера-гравця, котрий має допомагати тріо воротарів. У березні 2000-го усі голкіпери одночасно травмувалися, тож тренер Пол Джуелл випустив Саутолла на матч з Лідсом. На той момент Великому Неву виповнився 41 рік та 178 днів – він став четвертим найстаршим гравцем в історії АПЛ.
"Я не очікував, що зіграю, – казав Саутолл. – Я був далекий від того матчу, ми поступилися 1:2 але я вважав, що загалом зіграв добре. Натомість медіа скаженіли, кажучи, що я не у формі. Проте їхня думка мене не хвилювала. Преса мене ніколи не любила".
Після кар’єри обрав нетиповий шлях
Навіть після прощання з футболом Саутолл пішов власним, особливим шляхом. Він не залишився у грі, оскільки бачив свою місію в іншому. Нині Невілл Саутолл займається освітніми проектами, які допомагають дітям зі складних сімей адаптуватися у суспільстві. Також він бере участь у різних благодійних проектах, які спрямовані на покращення ментального здоров’я.
Екс-футболіст є активним користувачем Твіттера і нерідко й там веде активну просвітницьку діяльність. Саутолл співпрацює з різноманітними організаціями, які займаються важливими аспектами: від допомоги людям із суїцидальними думками до проблем наркозалежних.
"Улюблений голос із дитинства" – як легенда Евертона Енді Грей став символом епохи
