Шахтар у місті хокею: чим займався Судаков, а хто взагалі заснув – Туран закликає "поважати гру" після 6:0
Ольга Любушкіна доповідає з фінського Тампере, де Шахтар проведе матч-відповідь кваліфікації Ліги Європи з Ільвесом.
Гостей зустрічає рись / Фото Ольги Любушкіної
Шахтар напередодні гри з Ільвесом прибув пообіді до Тампере. А через кілька годин після приземлення Туран і його команда вирушили на стадіон, щоб провести тренування та поспілкуватися з пресою.
Любляна проводжала "гірників" дощем, який почався з самого ранку. В аеропорт команда прибула незадовго до вильоту. Брдо, тренувальна база, розташована поблизу летовища, тому Шахтар витратив зовсім небагато часу на дорогу.
У зоні посадки спочатку зʼявилися українці, а вже потім гуртом приєдналися бразильці, які перебували в гарному настрої, як завжди – з усмішками. Кевін в окулярах, з валізою та у помаранчевій футболці виділявся найбільше. Хтось слухав музику. Хтось, як Георгій Судаков, щось передивлявся в телефоні.
Арда Туран на позитиві і в своєму стилі приєднався до команди. А побачивши Даріо Срну, тепло з ним привітався. Турецький фахівець навіть встиг дати автограф якомусь юному вболівальнику.
Здалося, що переліт проминув швидко, хоча й тривав понад дві години. Юхим Конопля вирішив увесь час витратити на сон. Бразильські легіонери щось весело обговорювали.
А ось Фінляндія зустріла палким сонцем. У терміналі посадки одразу видніється напис "Тампере – місто-дім хокею", а поряд логотип Ільвеса. Річ у тому, що місцева хокейна команда – справжні зірки, тож футбольний клуб не такий популярний, хоча колективи тісно співпрацюють між собою. А ще на підлозі терміналу зображена велика голова рисі – емблема Ільвеса.
Так, саме рись, не лев і не тигр. "Ільвес" у перекладі означає "рись". Саме ця тваринка була символом міста, а потім передала естафету білохвостому оленю. Створив емблему, яка прикрашає форму, у 1963 році художник-аматор Раун Бромс. Він був колишнім військовим дивізіону "Тампере" і, звісно, логотипом підрозділу теж фігурувала рись.
Закинувши речі, хотілося якомога швидше познайомитися з містом. До стадіону вирушила пішки. Поряд з ареною є затишне місце – озеро з фонтаном, качечками і, що дуже здивувало, курчатами у клітках. Особливо вразив абсолютно чорний півень.
Навколишні стовпи обклеєні наліпками з емблемою Ільвеса. Навіть ворота арени прикрашені головою злої рисі. Попри те, що футбольний клуб не такий відомий, як хокейний, він має класний фан-шоп. Футболки, шалики, светри, пляшки, шнурочки – і це навіть не все. Вибір дійсно величезний. Деякі речі виконані не в "рідних" зелених та жовтих кольорах, а у більш практичних – сірих та чорних. Я б сказала, що це спроба адаптації певних моделей до повсякденного життя – без лого, але з написом "Ільвес Тампере". Ідея мені особисто сподобалася.
Сам стадіон відкрили нещодавно. Він компактний, з цікавою архітектурою, затишний, поле – штучне. Востаннє Шахтар грав на такому покритті проти Янг Бойз. Що цікаво, особливо для таких клубів, як Ільвес, на стадіоні є кріокамера. Дуже сучасно.
А от прес-центр трохи розчарував. Маленька кімната, один звичайний офісний стіл для тренера і гравця та декілька стільчиків. Хоча, певно, на домашніх матчах Ільвеса цього достатньо. Ще один момент – мікрофони. На них красувалася хокейна наліпка.
Арда Туран у своїх інтервʼю часто вживає вираз "треба поважати гру". Цієї ж філософії, певно, дотримується й Ільвес. На сходинках нанесені логотипи клубів фінської ліги. Отак просто – постійне нагадування про суперників. А в одному з холів на підлозі – нагадування про трофеї: виграні Кубки Фінляндії та єдине чемпіонство 1983 року.
Прес-конференція Турана розпочалася без затримок. Наставника "гірників" супроводжував Педрінью. Він залюбки розповів про те, як змінилася його роль в команді під керівництвом турецького фахівця.
"У цьому сезоні за нового тренерського штабу я опинився на більш звичній для себе позиції півзахисника. Ми з Містером також це обговорювали, і я бачу те, наскільки він намагається інтегрувати мене у свою систему саме в ролі гравця центру поля. Вважаю, що в цієї ідеї великий потенціал, я завжди намагатимуся шукати свій шанс і якомога краще реалізовуватиму ті нагоди, які в мене виникають як на тренуваннях, так і у грі. Тож продовжуємо наполегливо працювати".
Чи буде ефективним рішення Турана – побачимо згодом, на дистанції. Наставник "гірників" вкотре заговорив про повагу, відкинув ідею щодо ротації, сказавши, що в його арсеналі є 24 хороших гравці. Це трохи нагадало слова Луїса Енріке, який не так давно теж казав, що кого б він не випустив, ПСЖ не втратить ефективності. Ми часто переймаємо якісь риси тих, з ким проходимо певний шлях. Можливо, Туран не виняток. Ідея турецького фахівця дуже приваблива. Він хоче балансу між атакою і обороною.
"Звісно, маємо певне ігрове бачення і хочемо діяти як в атаці, так і в обороні всією командою. Це дуже важливо. Але у футболі найголовніше – правильно відігравати окремі епізоди. Можуть бути моменти, коли доведеться десятьма польовими гравцями захищатися протягом 20 хвилин, хоча ми цього, авжеж, не прагнемо. Хочемо грати разом як в атаці, так і в обороні. Коли ми атакуємо, прагнемо до якісних переходів у захист. І коли обороняємося, так само бажаємо грамотно переходити в атаку.
Окрім того, приділяємо величезну увагу стандартам, адже зараз у футболі чотири з десяти голів забиваються саме зі стандартів, тож і цьому аспекту необхідно надавати значення. Обговорюємо всі ці моменти, але, як я вже сказав, найважливіше – правильно діяти в кожному конкретному епізоді. Чого б не вимагав момент, ми маємо бути до цього готові. Саме тому прагнемо мати всебічно збалансовану команду".
Арда має якусь особливу енергетику серйозності. Він настільки зосереджено відповідає на запитання, що важко зрозуміти у ту мить його емоції. Але турецький фахівець користується можливостями, розряджає зал із журналістами своїми жартами.
Після спілкування з пресою розпочалося тренування. Туран стежив, обговорював щось із помічниками. Бразильці демонстрували свою техніку, розминаючись із мʼячем. А потім всі зайшли у коло. Туран зробив настанови і гравці почали виконувати вправу "рондо". Далі ж наш час завершився. Команда продовжувала тренуватися, а ми не заважали.
Під кінець у гості до Шахтаря завітали українські дітлахи. Спочатку зробили групове фото, а потім тренер і гравці роздавали охоче автографи та фотографувалися.
Таким був вчорашній день. Далі – матч, у якому Шахтар має офіційно підтвердити прохід у наступний раунд кваліфікації Ліги Європи.
