"Я ніколи не очолю Реал – це справа принципу". Безсмертні цитати Тіто Віланови
"Футбол 24" згадує про колишнього головного тренера Барселони, багаторічного помічника Хосепа Гвардіоли.
Тіто Віланова
Йому вистачило одного сезону біля штурвалу Барселони, щоб здобути вражаючу перемогу у чемпіонаті Іспанії. Фінішну пряму Ла Ліги 2012/13 "блаугранас" перетнули із гросмейстерським здобутком у 100 очок! Вражий Реал відстав аж на 15 пунктів.
Але катастрофічні проблеми зі здоров'ям завадили Тіто Віланові розвинути успіх. 19 липня 2013 року він подав у відставку і зосередився на боротьбі свого організму з раком. За Віланову вболівав увесь світ. Проте "матч смерті" програний 25 квітня 2014-го – менше ніж через добу після екстреної операції. Тренеру було лише 45…
*******
Будь-який тренер світу, прибувши на "Камп Ноу", буде новачком.
Наше бачення футболу: ми спробуємо зробити так, щоб команда грала у футбол з радістю, що дуже важливо. Це подобається і вболівальникам. Але є й інший бік медалі: коли втрачаєш м'яч, його потрібно відібрати якомога швидше. Звичайно, стратегія дасть нам багато переваг. Ми впевнені в цьому.
Ніхто не зможе зробити все самотужки. Ключ до успіху багатьох команд-переможців – хороша атмосфера в роздягальні. Звичайно, у кожного свої переваги, але з повагою і переконанням, що потрібно прагнути до мети разом.
Всі ми повинні працювати на команду, вкладати в неї свою душу і всіма силами намагатися перемогти. Цього я вимагають від гравців. Ми повинні показувати хороший футбол і відповідати вимогам та очікуванням людей, які заради нас купують квитки і приходять на стадіон.
Що вимагається від центрфорварда? Забивати. Це обов'язково. Якщо він дуже добре грає у футбол, але не забиває, так ми нічого не доб'ємося. Якщо, до всього іншого, він може відходити в центр поля... Що ж, ще краще. Але без відчуття гола нічого не вийде.
Неймара можна тільки привітати. Він зробив правильний вибір, перейшовши в клуб, який грає у футбол, а не робить бізнес. Неймару подобається стиль гри Барселони і, що найголовніше, він підходить йому.
Якщо у мене випадають два вихідних поспіль, мені стає якось нудно.
Рекорд – це лише статистика. Ми ж нічого не виграли. Це все просто заради того, щоб інший тренер зі своїми гравцями побив рекорд.
88 голів Мессі за один рік – це щось надзвичайне. Але про що ми говоримо? Усім й так відомо, наскільки фантастичний цей гравець.
Є ті, хто залишився незадоволений, що ми набрали 100 очок. У такому випадку всіх нас чекають важкі часи. Скільки потрібно набрати очок, щоб Барселону перестали критикувати? Я не знаю.
Чемпіонський сезон завжди можна вважати успішним.
Слова про кінець епохи Барси? Так багато хто каже. Барселона встановила собі досить високу планку, а в спорті, як і в житті, постійно триматися на вершині – дуже складно.
Рівень людяності і футбольний клас цієї команди (Барселони – "Футбол 24") здатні витримати будь-які труднощі.
В Ель Класіко не існує такого поняття, як фаворит.
Хаві і Касільяс охолоджують пристрасті під час Ель Класіко і є прикладами для наслідування.
У мене є три тренерські принципи, які я ніколи не порушу. По-перше, я ніколи не очолю Реал, не братиму участі в договірних матчах і не стану просувати допінг.
У нас із Моурінью коректні взаємини. Тепер він вітається зі мною, хоча, коли я працював помічником Гвардіоли, він уникав цього.
Ми з Гвардіолою бачилися упродовж двох днів, коли я збирався в Нью-Йорк. Потім були процедури, два місяці ми не перетиналися. Він вважав, що так буде краще. Але він – мій друг, я потребував його. Після операції і протягом двох місяців реабілітації він жодного разу не відвідав мене. Я чекав більшого від нього, але він вчинив так.
Про наші з Гвардіолою стосунки дуже багато говорять. Ми друзі зі самого дитинства, відколи прийшли у "Ла Масію". Потім пережили разом тренерський етап у Барсі. Але, знаєте, на віддалі стосунки холонуть.
Непросто покидати цих людей, таких особливих, гравців, товаришів по тренерському штабу і друзів, з якими я розділив стільки незабутніх моментів мого життя. Я буду завжди вдячний їм за все, що вони мені дали.
Спасибі, Барсо, спасибі всім.
"Я просто тренер, а не Гаррі Поттер". Правила життя Хосепа Гвардіоли
