"Життя без грошей – л*йно": шлях Енді Робертсона від прибиральника до найкращого лівого захисника АПЛ
"Футбол 24" розповідає про історію сходження до слави Енді Робертсона – легенди Ліверпуля та збірної Шотландії.
Енді Робертсон / Скріншот
24 травня після матчу з Брентфордом (1:1) у 38-му турі АПЛ Ліверпуль попрощався з двома легендами. Про спадок Мохамеда Салаха не говорив хіба що лінивий, але на його фоні дехто забуває про істинну велич Ендрю Робертсона.
У 2012 році Енді був на межі. Саме тоді він вирішив розмістити у Твіттері (тепер X) вже легендарний допис: "Життя лайно без грошей. Шукаю роботу". Роббо і не здогадувався, що через 14 років у Ліверпулі він стане легендою: вболівальники співатимуть пісні на його честь, а на вулицях міста з'являться мурали з його зображенням.
Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри
ТОВ “СЛОТС Ю.ЕЙ”. Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності у мережі Інтернет від 05.12.2024 (Рішення комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №559 від 21.11.2024).
YNWA – це не пусті слова для Робертсона. Він з пелюшок вболівав за Селтік, але до своєї команди мрії потрапити не зміг. Дебютував Енді на професійному рівні за шотландський Квінз Парк. Це був дуже скромний клуб, де майже кожен гравець мав ще одну роботу, окрім футболу. Робертсон брав приклад з партнерів: інколи підробляв прибиральником на Гемпден-Парк, працював на матчах збірної Шотландії, але тоді й не мріяв, що може колись стати капітаном "тартанової армії".
"У Квінз Парк мені казали, що якщо я себе не проявлю під час сезону, то на наступний рік мені варто буде підшукувати повноцінну роботу поза футболом", – пригадав Енді.
Але він себе проявив. Далі був період у Данді, а потім шанс усього життя. Халл Сіті в ті часи був командою-ліфтом: вони часто боролися за вихід в АПЛ, а коли вдавалось – одразу ж вилітали й намагались знову. У сезоні 2016/17 Робертсон зумів проявити себе на рівні АПЛ. Хоч його команда і вилетіла, нестримного захисника на лівому фланзі помітив Юрген Клопп.
Так почалася історія одного з найгеніальніших трансферів за співвідношенням ціни та якості. Transfermarkt пише, що Робертсон обійшовся Ліверпулю у 8 мільйонів євро, але це не зовсім правда. За шотландця не заплатили ані копійки – замість нього до Халла перейшов молодий півзахисник Кевін Стюарт. Дехто з вболівальників навіть розлютився, що Клопп віддав молодого опорника замість якогось там бекапа для Альберто Морено. Проте, здається, Юрген ще тоді побачив у ньому щось особливе.
Того літа Ліверпуль міг підписати перспективного швейцарця Рікардо Родрігеса, який у підсумку опинився у Мілані, але доля вирішила інакше. Робертсон погано почав свою кар'єру на Енфілді. Це й початком не можна було назвати, бо він майже не грав. Аж до поки не зазнав травми Альберто Морено.
Мабуть, аж з часів норвежця Йона Арне Рісе в Ліверпулі не було такого стабільного лівого захисника, який був яскравим лідером на полі. Хосе Енріке, Фабіо Ауреліо, Алі Сіссоко, Андре Доссена – всі вони не змогли стати легендами. Альберто Морено був яскравим в атаці, але дуже ненадійним в обороні. Саме тому інколи Клопп обирав замість нього універсального Джеймса Мілнера. Аж допоки не з'явився Енді.
То чому Робертсон зміг? Ключ полягає в працьовитості. Якщо запитати вболівальників найулюбленіший момент з Робертсоном, у першу чергу вони назвуть не гол, не асист, не вибивання м'яча з лінії воріт, а пресинг. Той самий божевільний пресинг проти Манчестер Сіті – команди, яка в підсумку здобула 100 очок за сезон в АПЛ.
Загалом Робертсон виграв з Ліверпулем 9 трофеїв, зокрема ЛЧ та 2 титули АПЛ. Це – безцінно, особливо після 30 років очікування титулу в чемпіонаті. Але більш безцінно те, якою людиною є Роббо. У свій останній день на Енфілді він міг говорити лише про себе і Мо Салаха, проте вирішив згадати двох чи не головних опонентів – Шеймуса Коулмена з Евертона і Пепа Гвардіолу з Манчестер Сіті.
"Якби не Пеп Гвардіола, ми б виграли більше трофеїв. Але я вдячний йому, що він постійно змушував Ліверпуль старатися ще більше і штовхав нас до нових меж. Бажаю йому всього найкращого у майбутньому", – сказав Енді.
Можливо, Робертсон завжди був менш помітним на фоні таких зірок як Салах, Фірміно, Трент, Мане і Ван Дейк, але він був великим лідером і став справжньою легендою. Енді був душею Ліверпуля Клоппа: коли треба – добрим, часом – веселим, а інколи – агресивним до суперників, виконуючи роль хулігана, як у півфіналі ЛЧ проти Барселони (4:0) під час сутички з Ліонелем Мессі.
"Небагато речей мене дратують, одна з них – це думка, що моя кар’єра схожа на футбольну казку. Я знаю, що інколи люди кажуть, ніби я – футбольна Попелюшка. Вони намагаються зробити мені комплімент, і я це ціную, але, якщо бути відвертим, це неправда.
У мене не було чарівної палички, і я не вигравав у лотерею, щоб отримати місце в одному з найвеличніших клубів світу. Причина, через яку я став гравцем Ліверпуля, та сама, через яку мені надали капітанську пов'язку в збірній Шотландії – я пахав, щоб досягти цього, і зміг витиснути максимум зі свого таланту.
Не хочу, щоб мої діти думали, що їхньому батькові просто пощастило. Вони повинні розуміти, що реалізувати свій потенціал вони зможуть лише якщо докладуть до цього всі свої зусилля. Казки? Їх можна розповідати лише на ніч дітям. У футболі немає казок", – писав Робертсон у своїй колонці для The Players Tribune.
Роббо покине Ліверпуль влітку в статусі вільного агента. Найімовірніше він приєднається до Тоттенхема, який дуже потребує харизматичних лідерів після двох поспіль сезонів, у яких вони фінішували на 17-му місці в АПЛ. 32-річному шотландцю ще є що доводити у майбутньому: Ліверпулю, який обрав Мілоша Керкеза замість нього, собі самому та найголовніше – своєму новому наставнику Роберто Де Дзербі.
Тоттенхему відверто бракувало досвідчених гравців в останні роки. І Робертсон може дати "шпорам" характер, досвід та лідерство. Зрештою не дарма його прозвали на Енфілді "Хоробрим Серцем"...
