Іспанія нещадно знищує свого капітана – рік провалів після тріумфу на Євро, смертельні погрози дітям спонукають здатися
Нападник збірної Іспанії Альваро Мората у фіналі Ліги націй 2025 не зміг реалізувати пенальті, що подарувало перемогу Португалії. "Футбол 24" розповідає про чергову невдачу, яка добиває кар'єру футболіста.
Альваро Мората / фото: DeFodi via Getty Images
Альваро Мората рік тому наважився на зміни в кар'єрі. Ще під час чемпіонату Європи в Німеччині з'явилися чутки про Мілан. Зазвичай упродовж таких турнірів футболісти утримуються від коментарів, але не цього разу. Ні, іспанець нічого не сказав саме про "россонері", але висловився про те, що його хвилювало в той момент.
"У футболі немає нічого певного. Залишитися в Атлетіко – це моя ідея від щирого серця, але, як я часто казав, часом мені важко бути в Іспанії. Тут мені важко бути щасливим. Мої діти не можуть зрозуміти, чому є люди, які так зляться на їхнього батька. Вони критикують мене, хоча я б відрізав собі руку, щоб виграти Євро. Це не приємно.
Безсумнівно, я щасливіший за межами Іспанії. Я вже казав це багато разів. Перш за все, тому що люди там мене поважають. В Іспанії немає поваги ні до чого, ні до кого.
Ось чому я все ще думаю, хоча я зосереджений на Євро, що не знаю, чи краще для мене залишитися в Іспанії... Я казав, що дуже хочу вигравати трофеї з Атлетіко, але потім треба зважити, варте воно того чи ні. Мені набридли розмови про те, що я граю роль жертви, що я скаржуся... Я просто хочу, щоб це закінчилося якнайкраще, і насолодитися цим, бо це може бути мій останній турнір у складі національної збірної".
Вже у статусі чемпіона Європи Мората підписав контракт з Міланом. Зі збірної не пішов, не після такого тріумфу. Однак зміна клубу належного ефекту не мала. Дружина з дітьми відмовилася переїжджати разом з Альваро до Італії. У пресі почали ширитися чутки про розлучення. Що телефонний режим лише добиває стосунки пари. Зрештою, дійшло до розлучення.
На полі теж було помітно, що з Альваро не все гаразд. Мілан запрошував його з ціллю зробити ключовою особою в атаці. І це не лишилося на словах. Іспанця ставили в склад постійно (гідних альтернатив однаково не було). Втім, 6 голів за 25 матчів усіх турнірів – зовсім не те, що було потрібне команді, яка втратила Олів'є Жиру.
Нападник свої невдачі пов'язує з хаосом у Мілані: "Я вибрав цей клуб через Фонсеку, який показав, що я йому дуже потрібний. Але через кілька місяців проєкт, який здавався одним, перетворився на інший із футбольних причин. І в результаті мені було не дуже комфортно".
Загалом дорікнути Паулу у відсутності довіри до іспанця не можна. Швидше, питання в тому, що це футболіст, разом з доброю половиною складу, не виправдав надій тренера. Але наставники – це ті, чиї голови летять першими. Тож Фонсеку звільнили. Сержіу Консейсау на старті теж довіряв Мораті, а той відплатив одним голом за 7 матчів. Словом, як тільки з'явилася можливість позбутися нападника, італійський клуб нею скористався.
Так Мората опинився в Галатасараї. Турецький період склався геть інакше. Тут Альваро отримував менше часу на полі, але результативних дій назбирав більше. Можливо, позитивно вплинуло те, що він нарешті владнав свої сімейні проблеми (стосунки з дружиною відновилися). Частково іспанець сам це визнав в інтерв'ю для Gazzetta dello Sport, в якому назвав свій трансфер до Мілана помилкою.
"Думаю, що минулого літа мені слід було більше думати про те, покидати Атлетіко чи ні. Коли ти не почуваєшся добре у певний момент свого життя, ти ухвалюєш неправильні рішення у всіх аспектах. Нині вже нічого не можна змінити, і сьогодні я дуже щасливий. Якби можна було повернутися назад, я б, мабуть, не ухвалив такого рішення. Сьогодні я розумію, що не зміг побачити реальності.
Коли ви переживаєте важкі часи, ви бачите все в сірому світлі, і це навіть якщо навколо вас є люди, які люблять вас і кажуть вам, що ви не маєте рації. Під час чемпіонату Європи мене це турбувало, а потім з'явилася можливість перейти до Мілана. Тренер телефонував мені щодня, мені треба було відчувати, що мене люблять та цінують. Сьогодні, озираючись назад, я розумію, що Сімеоне теж любив мене. Мій батько та мій агент казали мені, що я помилявся", – бідкався Мората.
Можливо, в Галатасараї Альваро і справді вдалося трішки поправити своє ментальне здоров'я, втекти від тиску. Такі речі беззаперечно легко перекривають те, що погодився грати у менш престижному клубі або чемпіонаті.
Водночас найбільше джерело негативу для Морати ніде не зникло. Це саме та Іспанія, де не поважають нікого і нічого. Просто тепер цього стало значно менше, лише через збірну. І вирішальний незабитий пенальті в серії у фіналі Ліги націй проти Португалії може стати останнім цвяшком в домовині міжнародної кар'єри нападника.
Як капітан він не ховається від відповідальності, хоча Луїс де ла Фуенте намагався перебрати бодай частину провини на себе. "Мені шкода товаришів по команді, але таке життя. Я вдячний тренеру за його слова. Я пробив невдало, міг би зробити краще, але тепер уже нічого не можу вдіяти. Мені доводиться йти розчарованим. Мені хотілося плакати, але я стримався. Мої діти були на трибунах, і в цьому житті треба вчитися", – каже Альваро.
Однак головне, що Мората у свої 32 роки знову заговорив про завершення кар'єри у збірній Іспанії: "Зараз я думаю тільки про те, що сталося сьогодні, але є ймовірність, що у вересні мене вже не буде в цій команді".
І якщо коментар футболіста доволі стриманий, без категоричних заяв, то псевдоуболівальники збірної Іспанії роблять усе можливе, щоб капітан справді пішов з команди. Як це часто буває, персони (людьми я їх не можу назвати) з явними ознаками порушення когнітивних здібностей уже засипали сім'ю погрозами, навіть смертельними. При чому йдеться не лише про Морату, а й про його чотирьох дітей.
Аліса Кампелло, дружина Альваро, оприлюднила деякі повідомлення у своєму Instagram. "Я вб'ю твого чоловіка, якщо побачу його на вулиці, я не залишу його самого ні на мить, я вб'ю дітей власними руками, сподіваюся, ніхто не виживе", – написав незнайомець.
Хіба вартий такого якийсь нереалізований пенальті лишень в якомусь футболі? Питання тут риторичне...
