Голеада Коваленка, яскравість Траоре та тріумф сербів. Підсумки ЧС в Новій Зеландії
Організація
Після надуспішного Кубку Азії, що зимою проходив в Австралії, Океанія вчергове в цьому році приймала важливий форум серед збірних – цього разу вже Мундіаль для гравців віком до 20 років. До слова, турніри такого рангу в Океанії проходили не вперше - у 1981-му та 1993 роках Молодіжні чемпіонати світу відбувалися у «Країні Оз». Щодо Нової Зеландії, то в рамках молодіжних чемпіонатів світу це для неї був дебют, проте тут проводилися інші турніри під егідою ФІФА, зокрема Чемпіонат світу U-17 та Жіночий чемпіонат світу у цій же віковій категорії. Відзначимо також, що за право прийняти цей форум з новозеландцями змагалися Перу, Туніс та Уельс.
ЧС-2015 відбувся у 7 містах Нової Зеландії на 7 стадіонах, найменший з яких вміщує 18 тисяч («Крайстчерч Стедіум»), а найбільший – 36 тисяч (Регіональний стадіон у Веллінгтоні).
У турнірі взяли участь 24 збірні, які кваліфікувалися через континентальні молодіжні першості. Трапився під час європейського відбору і досить цікавий випадок – чинний володар кубку - збірна Франції – провалила відбір до ЧЄ U19, що зрештою не дозволило їй зіграти і на світовій першості.
Дебютантами були збірні М’янми, Сенегалу та Фіджі. Сюди можна віднести і Сербію, оскільки вона вперше була представлена як окрема незалежна країна. Щоправда у 1979-му та 1987 роках балканці вже виступали на молодіжних чемпіонатах світу, однак тоді територіально входили до складу Югославії.
* Африку представляли Нігерія (переможець), Сенегал (фіналіст), Гана (3-е місце), Малі (4-е)
Всі учасники були поділені на 6 груп, з яких далі проходили перші 2 місця та кращі 4 команди, що зайняли 3-тю сходинку. Найкращі в своїх групах визначалися за таким критерієм: очки, гольова різниця, кількість забитих. Відзначимо, що у групі F Уругвай та Малі набрали не лише однакову кількість очок, а й додаткові показники у них були ідентичними, відтак лише жереб визначив, яка зі збірних розміститься вище. Проте як латиноамериканці, так і африканці зрештою кваліфікувалися до 1/8 фіналу.
За регламентом, кожна збірна складалася з 21 гравця, 3 з яких мали бути воротарями. На чемпіонаті мали грати лише ті, хто народився після 1 січня 1995 року. Також дозволялося замінити гравця на виконавця з додаткового списку, але лише в тому випадку, якщо той отримав важку травму не менш, ніж за 24 години до старту його збірної на турнірі. Однак робитися це повинно було лише за згоди організаційного та медичного комітетів ФІФА.
Загалом же новозеландський Мундіаль обслуговували 21 головний суддя, 6 додаткових і 42 асистенти.
Герої
Головним героєм турніру вважається, звичайно ж, його тріумфатор – збірна Сербії, яка у фіналі перемогла не абикого, а самих бразильців. До слова, це вже їх другий такий успіх, оскільки вищезгадана Югославія здобувала чемпіонство в 1987-му. Однак цього року серби справді продемонстрували характер. Програвши у матчі-відкритті Уругваю (0:1), балканці не знітилися та перемогли Мексику і Малі з однаковим рахунком 2:0. А вже на стадії плей-оф почалося – практично кожна перемога була вирвана зубами: екстра-тайми з Угорщиною (1/8 фіналу), Малі (півфінал) та у фінальному поєдинку з Бразилією, а також серія пенальті у грі проти США (чвертьфінал). Серби всіх вразили своєю командною грою. Це якраз і підкреслює їх коуч Желько Пауновіч: «Ми – одна команда з одним-єдиним серцем, і саме таким було наше гасло від самого початку. Ми не сповідували того стилю, коли команда домінує протягом всієї гри, однак ми захищалися, ніби від кожного матчу залежить доля нашої країни».
Окрім сербів, особливої уваги заслуговують дві африканські збірні, які зустрілися між собою у малому фіналі – Сенегал і Малі. Їх успіх вже вкотре довів, що на Африканському континенті вміють грати у футбол. Сенегальці на стадії плей-оф здолали в драматичній серії пенальті нашу збірну, а потім узбеків, проте у півфіналі розгромно поступилися бразильцям (0:5).
Збірна Малі виступила яскравіше. Спочатку була впевнена перемога на Ганою (3:0), потім перемога у чвертьфіналі над постійно грізною та потужною (де б вони не грали) Німеччиною пролетіла, як грім серед ясного неба, над всім футбольним світом. І у півфіналі лише в екстра-таймі поступилися сербам.
Малійці були командою однією людини – Адама Траоре, котрий у підсумку став гравцем чемпіонату. І справді, не було нікого, хто й близько міг з ним посперечатися в індивідуальній майстерності. Це підтверджує і статистика – у матчі за третє місце вихованець «Барси» отримував сферу в 1,5 рази частіше, ніж решта його партнерів. Окрім вміння забивати, Адама ще й вирізнявся плеймейкерськими здібностями – 7 з 11 голів (4+3) малійців було забито за безпосередньої його участі. Разом з Думбія Абубакаром та Дідуне Гбакле він формує найяскравішу півзахиснику ланку змагань, а гра проти Гани це яскраво підтверджує.
Також слід відзначити і Узбекистан. Хоча на дорослому рівні ця колишня радянська республіка ніяк не може вийти на Чемпіонат світу, однак на молодіжному виступає досить пристойно. Фінал 2008-го, а також чвертьфінали попереднього та цього чемпіонатів – яскраве цьому підтвердження. І хтозна, як би склалася їх доля, якби не той прикрий гол на 77-й хвилині від Тіама.
Невдахи
Ми згадували про Францію вище, однак до невдах також можна віднести Німеччину та Бразилію. Перша зупинилась на стадії ¼, а друга у фіналі. І все б нічого, якби не високі вимоги та великі сподівання від цих збірних, адже ми завжди звикли бачити як бразильців, так і німців на найвищих місцях, у якій віковій категорії вони б не грали. І що цікаво, обидві збірні поступилася двом тріумфаторам цього форуму – збірним Малі та Сербії.
Проти малійців не зумів допомогти навіть Марк Штендера, котрий досить успішно провів як минулий сезон, так і добре виступив у Новій Зеландії. 19-річний гравець «Айнтрахта» досить яскраво проявив себе на груповій стадії, де збірна Німеччини забила аж 16 голів, 4 з яких на рахунку Марка.
А ось юний манкуніанець Андреас Перейра навіть забив феноменальний гол у фіналі. Однак…
В березні Андреас дебютував за дорослу команду МЮ у грі проти «Тоттнема» (3:0), а в травні пролонгував свій контракт з «дияволами» до 2018-го. Вже зараз і Феллаїні, і Янузай в захваті від цього юного таланта та пророкують йому велике майбутнє. І все це не пусті слова, оскільки на цьому чемпіонаті Андреас продемонстрував справді велику гру.
Україна
У своєму матеріалі Артур Валерко досить глибоко проаналізував виступ збірної України на новозеландському ЧС, тому зупинимося лише на основному. Розпочали ми посередньо, оскільки по-різному можна розглядати нічию з Новою Зеландією. Проте після такого результату Олександр Петраков розкритикував своїх підопічних, мовляв, рівень індивідуальної майстерності у них надто низький. І це подіяло. Плюс приїхав Валерій Лучкевич. І як наслідок маємо розгромні перемоги над США і М’янмою. Потім вже була та психологічна лотерея із Сенегалом… Проте не варто голову посипати попелом, оскільки наш Віктор Коваленко став найкращим бомбардиром, а збірна отримала приз Fair Play. Враховуючи те, що навіть потрапляння на якийсь світовий форум для вже є успіхом, тож виступ «синьо-жовтих» можна вважати досить вдалим. Однак українці його так і не побачили.
Цікаві цифри та факти
- Нова Зеландія не лише вперше забила 5 голів на таких форумах, а й вперше вийшла до стадії плей-оф. Окрім цього, у матчі проти М’янми перервалася непереможна серія, що тривала вже 11 турнірів поспіль.
- З пенальті, які взяв сенегалець Ібрахіма Сай у грі з українцями стали повторенням рекорду угорця Петера Гулаші у поєдинку з чехами в 2009 році.
- Друга спроба та перша перемога Фіджі (3:0 над Гондурасом) на чемпіонатах світу. Також це була перша перемога країни з зони ОФК за 12 років, при 14 поразках та 5 нічиїх.
- 6 голів, які забила збірна України М’янмі, стали рекордом турніру з кількості забитих голів протягом однієї 45-хвилинки. Також це стало найбільшою нашою перемогою під час фінальних турнірів. До слова, Україна забивала лише в другому таймі.
- Перемога Німеччини над Фіджі із рахунком – 8:1 - найбільша перемога європейської команди на чемпіонатах світу.
- Тепер вже 8 перемог здобули європейські збірні. Однак до південноамериканців з їх 11 перемогами (Аргентина та Бразилія) нам ще далеко.
- 9 матчів на стадії плей-оф завершувалися екстра-таймами, а в 5 з них долю поєдинку вирішувала серія пенальті.
- До поразки від Гани на груповій стадії серія без поразок Аргентини на чемпіонатах світу налічувала 19 матчів. Цей турнір виявився для «альбіселестес» провальним, оскільки 2 очки – їх другий найгірший результат.
- 20 ігор без поразок – новий рекорд турніру, який встановила збірна Бразилії. Рекорд бере свій початок в 2007-му, коли «селесао» поступилися іспанцям. З того часу було 14 перемог та 6 нічиїх.
- 572 хвилини – стільки провів непереможеним коуч бразильців Рожеріо Мікале. До слова, Станіша Мандіч став першим, хто забив бразильцям на стадії плей-оф.
- 28 років без перемог – саме з таким показником серби починали свій шлях на цьому турнірі. Щоправда тут не враховуються успіхи Югославії.
- 50% всіх пенальті, які пробивалися в основний час, або брали кіпери, або після них м'яч не потрапляв у рамку воріт.
- Гол, який забив Неманья Максімовіч у фіналі на 118 хвилині, став найпізнішим на чемпіонатах світу U20. До слова, серби на турнірі якраз і запам’яталися пізніми голами.
- За 52 гри на ЧС-2015 було забито 154 голи – це четвертий показник за всю історію. А зараз Вам пропонуємо подивитися найкращі 10 з них.
показати приховати