Довбик у центрі хаосу, відставки легенд Мілана, нові бомбардири замість Лаутаро, миролюбний Юве – Серія А на екваторі

Перша половина сезону 2024/25 в Серії А майже залишилася позаду. Вадим Грищук у форматі дайджесту розповідає про основні події в апеннінському футболі за останні пів року.

Довбик, Фонсека, Де Россі, Гасперіні, Тюрам, Кін, Серія А / колаж: Футбол 24

Довбик, Фонсека, Де Россі, Гасперіні, Тюрам, Кін, Серія А / колаж: Футбол 24

Вадим Грищук Журналіст

Новий рік майже збігся з екватором сезону в Серії А. 19-й тур через Суперкубок Італії розтягнеться аж до середини січня, тож підіб'ємо коротенькі підсумки без нього. Глобально це ні на що не впливає, а ми вже матимемо якусь більш-менш чітку картину перед очима.

до речі

Пропоную підсумувати першу частину сезону десяткою головних подій. Однак зауважте собі, що цифри тут – не місця, вони не надають більше важливості тій чи іншій події. Це, швидше, спроба підійти до виконання завдання більш креативно.

1 місце Аталанти. Джан П'єро Гасперіні після перемоги в Лізі Європи майже вдалося зберегти усіх важливих гравців. Втік лише Тьон Копмейнерс. Едерсон і Лукман були не проти зробити це ж саме, але, зрештою, залишилися. Також бергамці втратили Джанлуку Скамакку через важку травму. Однак підписання Матео Ретегі зробило це майже непомітним.

Ось на такому багажі перед нами постала якась абсолютно інша Аталанта – здатна однаково якісно боротися на кількох фронтах і встановлювати історичні рекорди за довжиною переможної серії. Так, поточне перше місце "Богині" в Серії А трохи умовне (в Наполі стільки ж очок, а за "втраченими" Інтер взагалі може випередити), але ми не можемо ігнорувати вихід дітища Гасперіні на геть новий рівень.

до речі

2 португальці Мілана. 13 червня Златан Ібрагімовіч, не маючи чіткої посади в клубі, говорив від його імені. На прес-конференції без Паулу Фонски презентував того тренером. Багато розповідав про правильний вибір. Серед іншого пояснював, чому Антоніо Конте не підходить "россонері". Через неповних шість місяців швед, уже поруч із Сержіу Консейсау, визнав, що з Фонсекою помилилися.

Насправді звільнити Паулу причин вистачало. Питання викликає лише те, коли і як це зробили. Екс-тренер Шахтаря з усіх сил намагався змінити Мілан: провів якісну передсезонну, вигравав Реал у ЛЧ, не дав Інтеру встановити рекорд у дербі. А поміж тим у "дияволів" було багато проблем: передусім травми, багато травм; спроби тренера перевиховати головних зірок; постійні тактичні пошуки. Плоди роботи Фонсеки потрохи проглядалися, але Мілан (чи не з подачі Златана?) хоче більшого. Задовольнити ці вимоги тепер спробує інший португальський фахівець.

3 клуб Лукаку в Італії. Ромелу знову влаштував невеличку сагу. Підозрюю, могла б бути більша, але цього разу його кликав Антоніо Конте. Перед таким не може встояти навіть норовливий бельгієць. Зі старту він почав розривати суперників Наполі. Далі стало важче – до Нового року набралося лише 6 голів.

Втім, особливої критики немає. Так, "партенопейці" грають у непривабливий футбол, але ж гляньте на результат. Прямо зараз Наполі – реальний претендент на Скудетто, хоча Антоніо Конте уникає таких розмов. Аленатторе, за звичкою, закладає фундамент на наступний сезон. Отоді ми маємо побачити, чи спрацював цей трюк в черговий раз.

4 місяці без Маліновського. Зізнаюся, що таким початком просто "примазався" до абзацу про Дженоа, однієї з найцікавіших команд попедеднього року. Але ж хіба не травми – це головна причина невдач Альберто Джилардіно. Після якісної кампанії торік в нього забрали Ретегі, Гудмундссона і воротаря Мартінеса. Адекватної заміни не підписали, тому тренер був змушений ставити в склад дітей (ну а як ще сказати про 17-річних?) та кликати на допомогу Маріо Балотеллі.

до речі

За іронією долі, Джилардіно звільнили саме тоді, коли лазарет почав порожніти. Патрік Вієйра вже мав, з кого вибирати, й почав покращувати турнірне становище. Також вирішилося питання з власниками, клуб викупив румун Дан Шуку й привів сюди на роботу Развана Раца (так, ви правильно подумали). Що ж до Маліновського, то він уже тренується, продовжуючи реабілітацію після тієї жахливої травми, яку отримав ще у вересні.

5 голів Довбика. Рома опинилася в епіцентрі уваги навіть тих українських уболівальників, які раніше взагалі не стежили за Серією А. Після подвигів у Ла Лізі від Артема чекали чергового підкорення топ-чемпіонату. Попри цілковиту відсутність конкуренції на його позиції, поки вдається так собі – 5 голів і 3 асисти за 16 матчів.

до речі

Тут потрібно розуміти, що в команди проблеми, а Довбик – залежний форвард. Від початку сезону Рома вже встигла звільнити двох тренерів. Від амбіцій потрапити в Лігу чемпіонів у якийсь момент дійшла до чотирьох очок до зони вильоту. Схоже, зараз у Клаудіо Раньєрі турнірні завдання залишилися хіба в кубкових турнірах.

6 тренерських відставок. Насправді могло бути й більше. Верона просто банально не змогла знайти заміни й залишила Пауло Дзанетті, а він після цього набрав купу очок. Ось це справжнє різдвяне диво.

Тренд започаткувала Рома, вигнавши Даніеле Де Россі вже після 4 туру. Івана Юріча, який його замінив, невдовзі спіткала така ж доля. Дуже схожі ситуації у двох легенд Мілана: команди Сандро Нести (Монца) і Альберто Джилардіно (Дженоа) сильно просіли за кадровим потенціалом, нахапали купу травм. Сумнівно що інші фахівці в таких умовах дали б кращий результат. До звільнення Луки Готті найменше питань, хоча його Лечче програвав виключно командам з верхньої частини таблиці, навіть виліт з Кубка від Сассуоло можна пояснити. Відставку ж Паулу Фонсеки ми в цьому тексті вже згадували, детально зупинятись не будемо.

7 голів Лаутаро (у всіх турнірах). Найкращий бомбардир і гравець минулого сезону ніяк не може набрати вбивчу форму. Регулярно Мартінес змушував дивитися в календар і рахувати тривалість його "сухих" серій. А тут ще й дублери, всі як один, підводять. Таремі, Корреа й Арнаутовіч мають лише по одному голу.

На щастя для Сімоне Індзагі, роззабивався Маркус Тюрам та досі бездоганно працюють латералі й тріо в півзахисті. Окремо хочеться зупинитися на центрфорварді збірної Франції, бо без врахування голів із пенальті саме він зараз є найкращим бомбардиром Серії А.

до речі

8 трансферів Лаціо. А ви не забули, як уболівальники влаштовували акції протесту через призначення Марко Бароні та нібито сумнівну трансферну кампанію? Егеж, хейту було більш ніж вдосталь. Клаудіо Лотіто тоді говорив, що вже звик до подібного, а зараз може вихвалятися, що вкотре усіх переграв.

до речі

Як на мене, Лаціо – головне відкриття першої половини сезону. Більшість із семи літніх новачків стали визначальними для гри команди. Окремо ні на кому навіть не хочеться зупинятися. Якщо й когось виділяти, то це дев'яте і головне підписання – Марко Бароні. Він ніколи не тренував на такому рівні, але впорався блискуче. "Орли" лідирують в Лізі Європи та йдуть в топ-4 Серії А. Так і не скажеш, що їхній наставник не має досвіду гри на кілька турнірів одночасно.

9 перемог Фіорентини. Історія "лілій" трішки нагадує Лаціо. Щоправда, антураж зовсім інший. Тут мали хорошу базу, а нового тренера брали виважено, так, щоб ні в кого не закралося сумнівів. Зверху це все приправили якісною трансферною кампанією. За іменами, мабуть, навіть кращою, ніж в "орлів".

Словом, у Раффаеле Палладіно все гаразд. Якби не колапс із зупинкою серця Едоардо Бове, сказав би, що чудово. Самих лишень рекордів скільки вже побито. Мойзе Кін став топ-бомбардиром, уже має 11 голів у Серії А (особистий рекорд). Фіорентина вперше в своїй історії виграла 8 матчів поспіль у чемпіонаті, та здобула свою найбільшу перемогу за весь час виступів у єврокубках – 7:0 над австрійським ЛАСКом.

10 і ще одна нічия Ювентуса. Від приходу Тьягу Мотти чекали більшого. Думаю, вже зараз ми можемо про це говорити. Я не хочу тут спекулювати порівняннями з результатами Массіміліано Аллегрі. І не тому, що вони на користь попередника, а тому, що реформи нового тренера виходять за рамки виключно набраних очок.

Зміни туринцям поки даються важко. Кадрова ситуація теж не сприяє Мотті. В лазареті постійно є важливі для нього виконавці. Бремер і Кабаль взагалі вилетіли дуже надовго. Хоча якраз в обороні Ювентуса все не погано. Це наразі єдина команда Серії А, яка не програла жодного матчу. Інша справа, що перемог теж небагато. "Стара синьйора" переважно грає внічию – 11 разів за 18 турів.

"Людина, яка ніколи не здається": чарівник для невдах – втратив сина, рятує приречених, цитує Кобі Браянта і Платона