В матчі чвертьфіналу Кубка Іспанії Барселона зазнала фіаско, програвши у Більбао.
Перший тайм поєдинку в Більбао умовно можно розділити на два нерівних відрізки. Початок виявився насиченим на моменти та гостроту: так, Фаті міг забивати вже на 5-й хвилині з передачі Лео – Ансу пробив поруч з лівим кутом. На 8-й він вже стріляв з кількох метрів у протихід Сімону, але в останній момент під м'яч кинувся Нуньєс. Баски відповіли голом Вільямса, якому вдалося замкнути скидку з кутового на дальню стійку, але взяття воріт скасували через офсайд.
Атлетік – Барселона – 1:0 – відео гола та огляд матчу
Атлетік – Барселона: онлайн-трансляція матчу 1/4 фіналу Кубка Іспанії – як це було
Приблизно з 12-15-ї хвилин розпочався період затяжної позиційної боротьби, в якій Барса довго катала м'яч у центрі, а Атлетік намагався вискочити у контратаку. Стратегія Сетьєна не спрацювала – до самого завершення першого тайму у каталонців не виникло жодного моменту, крім вривання Лео на край штрафного з красивим обіграшом Капи та класним підкатом Нуньєса. Господарі довгий час нервували, однак в другій половині першого тайму їм вдалося перевести гру подалі від власних воріт, а також кілька разів наблизитись до голу.
Найкращу можливість на 31-й хвилині змарнував Дані Гарсія, який прийняв несподіваний пас від тер Штегена й тут же вистрілив метрів з 22-х – повз ліву дев'ятку! Загалом же, у матчі було більше позиційної боротьби та підходів до штрафного, ніж реальної гостроти. Втім, варто відзначити, що каталонці нервували сильніше – перший тайм вони завершили з жовтими картками у Семеду, Альби, Сетьєна та навіть Мессі.
Перші 15 хвилин другого тайму мало чим відрізнялися від того, що побачили вболівальники до перерви. Помітним був лише високий пресинг Атлетіка, який кілька разів ледь не призвів до помилки захисників Барселони перед штрафним. Каталонці майже нічим не відповідали, але їм вдавалося тримати м'яч і поступово підтискати басків на їхній третині поля. На 57-й хвилині це вилилось у вихід де Йонга віч-на-віч, обіграш Сімона та падіння – втім, арбітр показав жовту картку саме голландцю. Симуляція.
В середині тайму Барселона вже по-дорослому притиснула суперника, чому також сприяв вихід на поле Грізманна. Господарі так нервували, що на 60-й хвилині Сімон лежачи випустив м'яч з рук прямо перед власними воротами – в останню мить "круглого" винесли. На 64-й Роберто скористався відскоком і пробив у порожні ворота, влучивши у стійку, хоча перед цим було зафіксовано офсайд. Де Йонг на 67-й цілком справедливо вимагав пенальті, а Грізманн на 70-й замкнув крос Роберто пострілом метрів з 10-ти – Сімон врятував! Атлетік огризнувся на 73-й навісом Муніаіна та ударом головою Нуньєса, внаслідок якого м'яч ледь не залетів за комірець тер Штегену.
Мессі і тер Штеген ледь не побились на тренуванні
Після цього моменту команди провели низку замін: Сетьєн випустив Артура замість Ракітіча й зняв через травму Піке, а Гаітано випустив на поле Адуріса та Гомеса. Темп гри дещо збився, а в останні 10 хвилин моментів практично й не виникало – були тільки підходи до штрафного без серйозного загострення. Виключенням стали лише постріли Вільямса зльоту з країв карного майданчика та вихід Мессі на побачення з Сімоном після розрізної передачі Бускетса – Унаї врятував Атлетік, парирувавши удар Лео ногою.
Арбітр компенсував чотири хвилини, дві з яких команди просто пробігали безцільно. Схоже, на нічию погодилася навіть Барса (про Атлетік і говорити нічого), але на 90+3-й хвилині каталонці були покарані за відсутність характеру – Ібаї Гомес подав з правого флангу у штрафний, а Вільямс, перевисівши Бускетса, відправив м'яч під дальню стійку. Гол записали саме на Серхіо через вірогідний дотик до його голови. Так чи інакше, на табло загорілись 1:0!
Сетьєн – про виліт Барселони з Кубка Іспанії: Все було добре, за винятком результату
Барса капітулювала, слідом за Реалом покинувши Кубок Іспанії. У півфіналі турніру зіграють Гранада, Реал Сосьєдад, Мірандес та Атлетік.
Сімон та Вільямс – герої матчу
У матчах іспанських команд проти грандів 90% уваги приділяється саме останнім. Втім, не відзначити Атлетік за прекрасний матч просто неможливо. Підопічним Гаіски Гарітано вдалося тримати Барселону на дистанції більшу частину ігрового часу, дозволивши створити лічену кількість моментів. Баски зіграли саме так, як вимагалося – дисципліновано, щільно позаду, швидко попереду та з шикарним використанням тактичного фолу. Зрештою, головний тренер Атлетіка був винагороджений за хороший план вдалою заміною Рауля Гарсії на Ібая Гомеса, який вже за три хвилини віддав гольову передачу.
Втім, серед усіх героїв особливо варто відзначити двох персон – голкіпера Уная Сімона та нападника Іньякі Вільямса. У першого, попри хорошу оборону Атлетіка, все одно виникало достатньо роботи на виходах та перехопленнях. Відверто врятував він двічі: воротар взяв постріл Грізманна метрів з 10-ти та відбив ногами удар Мессі після виходу віч-на-віч – і це були дуже важливі сейви, адже саме в ці хвилини Барса тиснула найактивніше, а Атлетік явно підсів.
Щоправда, Сімон кілька разів начудив, випустивши м'яч з рук на лінії та невдало зігравши на перехопленні одного з навісів – від голу Роберто в порожні ворота врятували лише стійка та офсайд. І все ж, загальне враження від гри Унаї прекрасне. Без його сейвів перемоги точно не було б.
Вільямс, в першу чергу, став причетним до голу, що знімає будь-які питання до форварда. У нього було не так вже й багато можливостей проявити себе, але Іньякі вдалося завдати чотири удари по воротах – всі з меж штрафного, два завершились голами (один скасували, інший суперечливий). Крім того, він прекрасно працював на швидкості, раз за разом залишаючи за спиною Піке. Навіть тримаючи Вільямса за футболку, Жерар не міг спинити спритного баска.
Зідан пояснив, як конфлікт у Барселоні вплине на боротьбу за чемпіонство
В обороні Іньякі також допомагав відчутно. В статистичному аспекті це виглядає не дуже переконливо, однак саме він врятував після прориву Роберто крізь правий край штрафного по межі поля – нападник заблокував його простріл з близької дистанції. Загалом, Вільямс залишався помітним всюди, за що й був винагороджений Фортуною.
Катастрофічний і логічний результат
Почнемо із головного: Барселона програла у матчі проти команди, яка не знала перемог у Ла Лізі з 1-го грудня, а останні два поєдинки в Кубку (з Ельче та Тенеріфе) виграла лише через серію пенальті. Так, баски дуже непоступливі (дві поразки за 11 попередніх матчів, нічия з Реалом і Севільєю на виїзді), однак каталонці повинні були проходити у півфінал попри всі негаразди.
Принаймні, вони мали б створити купу моментів, але і цього не сталося. Із 11 ударів реально небезпечними виявились постріл Фаті у протихід на старті поєдинку, удар Грізманна впритул на 70-й хвилині та вихід Мессі сам на сам під самий кінець – не густо, як для "блаугранас". Так, на Сан Мамесі було зафіксовано ще мінімум одне контраверсійне падіння де Йонга у штрафному та кілька панічних дій Сімона, але постійний тиск зі створенням гольових шансів каталонці чинили лише у проміжку між 60 та 70 хвилинами – і це при 68% володіння м'ячем.
Виникають питання до Сетьєна та його стилю. Атлетік більшу частину зустрічі присвятив пресингу та відбиранням (25:10 за ними, 59:50 за переможними єдиноборствами, всього 305 пасів), але виграв – Барса ж при всьому своєму контролі мала колосальні проблеми не тільки з впертими басками, а і з Леванте (13-те місце у Ла Лізі), Івісою (Сегунда) та Гранадою. Кіке у цих матчах святкував перемогу, однак єдиною звитягою без усіляких "але" став розгром Леганеса – хоча в перші 30 хвилин мадридці класно накривали Барсу в її ж штрафному.
Говорити про оборону "блаугранас" доводиться з обмовкою про невелику кількість задач, запропонованих Атлетіком. Фактично, баски старалися підчатувати суперника на помилці й швидко розігнати контратаку через фланг. З огляду на той факт, що практично всі моменти господарів саме таким чином і виникали, а жовті картки отримував навіть Мессі, можна говорити про невдалу гру каталонців в захисті. Господарі були занадто швидкими й конкретними у своїх намірах.
Манчестер Сіті сподівається скористатись конфліктом Мессі з керівництвом Барселони
Особливо неуважно Барса грала на стандартах – з першого ж Атлетік забив скасований гол, потім Піке в останню мить виносив м'яч на корнер, а з інших подач могли забивати Рауль Гарсія та Нуньєс. Зрештою, забив Вільямс (ну або це автогол). Баски могли не награти на гол з гри, але зі штрафних та кутових вони назбирали достатньо шансів.
Внаслідок цієї поразки Барселона не вийшла у півфінал вперше за дев'ять років, а у фінал – вперше за шість років. Чи може це бути ганьбою? Навряд чи (початковий заголовок був звичайною провокацією), але на фоні скандалів, проблем у керівництві, відсутності прогресу в результатах та можливості залишитись без трофеїв програш у Більбао здається чимось більшим, ніж просто провал.
Барселона не може грати у "кройфівський футбол".
Призначення Сетьєна на пост тренера Барси стало виключно політичним рішенням – кулес втомилися від прагматика Вальверде й вимагали нового Кройфа або Пепа. Керівництво, користуючись можливістю зіграти на популізмі, презентувало публіці адепта "барселонського ДНК" та фаната того самого "кройфівського" футболу, однак чи може Сетьєн дати з ним результат прямо зараз? Матч з Атлетіком довів, що так просто справи не підуть.
По-перше, старі методи Кройфа та Пепа не відповідають вимогам часу. В свою епоху умовна "тікі-така" трощила добре організовані колективи, витягуючи опонентів з ліній завдяки постійним переміщенням, змінам позицій по всьому полю та банальній втомі суперника, якому важко без м'яча. В середині 2010-х світ навчився боротися з цим явищем – зокрема, отримали друге дихання схеми в три захисники чи три опорники, виникли системи "гегенпресингу" та позиційного футболу. Навіть Гвардіола заговорив про смерть "тікі-таки", нині тримаючись лише певного духу Кройфа (атака, контроль м'яча, універсалізація), але не своїх методів часів роботи в Барселоні.
По-друге, кадрові проблеми Барси несумісні з вимогами "барселонського футболу" – принаймні, в тому виді, яким марять кулес. У команди явно намітилася відсутність зіграного креативного центру, який міг би легко просувати м'яч під пресингом і розрізати оборону пасом з глибини (як Хаві з Іньєстою). Бускетс залишається генієм підготовчих передач і контролю м'яча, а хто поруч? Артур? За два роки так і не виріс. Ракітіч здав і в останні роки більше займався страховкою Лео, а молодь сидить на банці. Залишаються майже 33-річний Відаль і де Йонг, якому не знайдуть місця на полі. Все життя граючи зліва й відповідаючи за просування атак, Френкі у Барселоні виконує роль звичайного правого центрхава або навіть нападника, хоча його підписували як заміну Бускетсу.
Де Йонг здивував реакцією на звільнення Вальверде з Барселони
От і виходить, що з Атлетіком більше однієї гострої передачі віддали тільки Мессі та Альба, а з 33 спроб обіграшу на дриблінгу 15 – в активі капітана. Лео виводив Фаті на ударні позиції, Лео виходив на ударні позиції сам, Лео заробляв штрафні, Лео зривав контратаки суперника, Лео вступав у єдиноборства, Лео відтягувався в глибину – і це не тільки опис зустрічі у Більбао, а й картина попередніх поєдинків при Сетьєні. Звісно, це ще й наслідок травми Суареса, однак на Сан Мамесі роль Луїса виконував Мессі, а вінгерів грали сирий Грізманн, юний Фаті та роботяга Роберто. Проблема не у "фальшивій дев'ятці" (Сетьєн вирішив її блискуче), а в загальному дисбалансі, через який не вдається просувати м'яч. Одного перекату в центрі недостатньо.
Цей недолік тягне на дно здатність стримувати контратаки. В оборонній роботі Сетьєн, схоже, досі не знайшов формули успіху. Спочатку він грав у три захисники, маскуючи слабкі сторони своїх центрбеків – втім, компенсувати повільність Піке чи почасти необережну гру Лангле незіграною лінією було важко, що й вилилось у провал на Местальї. Перехід на 4-3-3 співпав із розгромом Леганеса, однак Леванте та Атлетік швидко повернули каталонців на землю. Цікаво поглянути, як цього разу Сетьєн відреагує на провал. Можливо, перейде на іншу ігрову модель?
Мессі вже чекають у п'яти грандах – європейські клуби божеволіють від конфлікту в Барселоні
Щоб не будував Кіке, очікувати моментального ефекту не варто, адже реалізація його ідей потребує часу. Проблема полягає в тому, що нинішня кадрова ситуація Барселони далека від ідеальної, трансферна політика живе своїм життям, а молодь давно тікає від "банки" навіть у Загреб. Крім того, роль тренера тут апріорі нижча за роль сенаторів і босів. В таких умовах будувати будь-який складний футбол нереально, що й доводять конфлікти перед матчем з Атлетіком – Сетьєн на них не має жодного впливу, а пресу просто розривають плітки щодо можливого відходу Лео вже влітку.
Саме тому можна констатувати неспроможність подолання ігрової кризи у Барселоні та реалізації "кройфівського футболу" в стислі терміни. Сетьєн – розумний тренер і крутий мужик, якому до снаги навіть виграти чемпіонство, але тієї самої стабільності епохи Пепа очікувати не доводиться. Поразки Атлетікам, Гранадам і Леванте так і залишаться нормою, поки в клубі такі проблеми. Баски це знову довели.