"Тепер хочемо повторити це у Лізі чемпіонів": як Шахтар обіграв Вердер із Озілом і привіз в Україну останній Кубок УЄФА
"Футбол 24" – про перший і поки що останній євротріумф в історії незалежної України. Сьогодні – 12 років з дня перемоги Шахтаря в Кубку УЄФА.
Фінальний свисток – і на полі справжнє божевілля. Даріо Срна, капітан "гірників", не соромиться сліз і ридає, немов немовля. Це сльози радості. Його команда щойно здобула перший європейський трофей у своїй історії. У матчі, надвиснажливому психологічно і фізично, бій із Вердером тривав усі 120 хвилин.
Шлях українського клубу до "Шукрю Сарачоглу", арени стамбульського Фенербахче, був довгим і аж ніяк не всипаним пелюстками донецьких троянд. "Гірники" стартували у Лізі чемпіонів, але без особливих шансів програли Барселоні і Спортінгу боротьбу за перші дві сходинки свого квартету. Кваліфікувавшись в 1/16 фіналу Кубка УЄФА, команда Луческу натужно пройшла Тоттенхем (2:0, 1:1), ЦСКА (0:1, 2:0) і київське Динамо (1:1, 2:1). Лише із Марселем у чвертьфіналі було порівняно легко (2:0, 2:1).
Натомість суперник – бременський Вердер – показав себе в усій красі, граючи у фірмовий футбол "без гальм". Німці дуже багато пропускали, але в кожній дуелі забивали необхідну кількість м’ячів. Проти Мілана – вдома 1:1, на виїзді 2:2, проти Сент-Етьєна – вдома 1:0, на виїзді 2:2, проти Удінезе – вдома 3:1, на виїзді 3:3, проти Гамбурга – вдома 0:1, на виїзді 3:2. Варто додати, що колектив Томаса Шаафа, як і Шахтар, розпочинав із групового етапу Ліги чемпіонів і виявився третім у квартеті з Панатінаїкосом, Інтером та Анортосісом.
Обом командам не вдалося уникнути перед фіналом кадрових втрат. У Шахтаря гру пропускав Томаш Хюбшман – дискваліфікація. Існували побоювання за функціональний стан Жадсона, який мав проблеми зі здоров’ям. Однак трабли Вердера були в рази серйознішими. У бан-листі опинилися одразу двоє лідерів команди – хавбек Дієго та форвард Угу Алмейда. Не зміг зіграти і стовп оборони Пер Мертезакер – травма. А захисника Налдо і капітана команди Бауманна лікарі поставили на ноги буквально в останній момент.
На передматчевій прес-конференції Мірча Луческу дозволив собі мазохістський реверанс на адресу Вердера. "Шкодую про відсутність Дієго. Хотілося б подивитись, як проти нього зіграли б Фернандінью, Жадсон, Ілсінью", – здивував Містер замість того, щоб тихенько порадіти ослабленому стану своїх суперників.
Натомість перуанський форвард Вердера Клаудіо Пісарро не став приховувати проблем у своєму колективі і з тривогою у голосі зазначив:
"У нас прекрасні гравці атаки, ми багато забиваємо, і це чудово. Але є одне "але". У цьому сезоні ми іноді забиваємо чотири голи і пропускаємо п'ять, і ось це зовсім не чудово".
Матч розпочався і справді – в обороні Вердера почали виникати провали. Вже в дебюті мав забивати Луїс Адріано – Жадсон вміло знайшов щілину між оборонцями Вердера. Адріано міг виходити на побачення із Тімом Візе, натомість пробив одразу – поруч із стійкою.
Ще один проникаючий пас у володіння німецького клубу закінчився взяттям воріт. Рац пасував на Ілсінью, але тому прийняти м’яч завадив головний арбітр – іспанець Луїс Медіна Кантальєхо, який випадково опинився поруч. Вийшло навіть на краще – м’яч викотився на хід Луїсу Адріано. Бразилець вибіг на побачення із голкіпером і технічно його перекинув – 1:0.
Практично одразу форвард міг робити дубль, проте із середньої дистанції пробив вище воріт. Ще через мить можливість для удару знайшов Вілліан – Візе встигає зреагувати.
Вердер зрівняв рахунок несподівано для усіх. На 34-ій хвилині Фернандінью сфолив неподалік своїх воріт – штрафний. Налдо надіслав м’яч по центру воріт, а Пятов, таке враження, вирішив ловити, а не відбивати. Сфера підступно висковзнула із рукавичок і влетіла у ворота – 1:1. Після такого ляпу голкіпер розгубився і ледь не привіз другий гол, помилившись на виході. А після фінального свистка чесно зізнався: "Пропущений гол від Налдо "змазав" мою радість від здобуття трофею".
Перший тайм закінчився шаленим ударом Лєвандовскі із дальньої відстані – Візе потягнув м’яч в ефектному стрибку.
У другому таймі побільшало нервів та обережності. Розв’язка насувалася невблаганно, тому кожна з команд пильно стежила, насамперед, за тим, щоб не припуститися фатальної помилки. Відчувалося, що гра йде до одного забитого м’яча. Найкращий момент створив саме Вердер. Це Пісарро пробивав головою у самісінький кут, але Пятов демонструє, що вже оговтався від свого дошкульного промаху, і у відчайдушному стрибку дістає м’яч. Овертайм!
Кульмінація настала дуже швидко. На 97 хвилині Срна виконав свою фірмову передачу в район 11-метрової позначки, а Жадсон замкнув її одним дотиком, спрямувавши м’яч у напрямку дальнього кута. Візе встиг зачепити сферу руками, але не більше – вона закотилася у сітку.
Вердер пішов ва-банк, але донеччани злагоджено вибудували оборону. У пригоді стали свіжі гравці. На останні хвилини Луческу випустив двох опорників – Гая та Дуляя. "Я не відкидав ймовірності додаткового часу", – сказав Містер на післяматчевій прес-конференції. Натомість його візаві – Томас Шааф – був позбавлений можливості підсилити гру. Свої заміни він вичерпав ще на 103-ій хвилині.
Перед фінальним свистком Шахтар міг навіть збільшити перевагу, але Вілліан, перекидаючи Візе, перекинув і ворота. Фінальний свисток сповістив про те, що останній, 38-й фінал в історії Кубка УЄФА виграла українська команда. Шахтар став 25-м клубом, якому підкорився цей трофей.
"Тепер у нас нові завдання, – підсумував Мірча Луческу. – Хочемо досягнути того ж і в Лізі чемпіонів". Декларація намірів так і не вийшла за рамки рожевої мрії. Можливо, колись слова румунського тренера виявляться пророчими. Але це вже буде зовсім інша команда.
Кубок УЄФА 2008/09. Фінал. 20 травня
Шахтар – Вердер – 2:1
Голи: Луїс Адріано, 25, Жадсон, 97 – Налдо, 35
Шахтар: Пятов, Кучер, Рац, Чигринський, Срна, Фернандінью, Ілсінью (Гай, 110), Жадсон (Дуляй, 112), Лєвандовскі, Вілліан, Луїс Адріано (Гладкий, 90)
Вердер: Візе, Бьоніш, Налдо, Прьодль, Озіл, Бауманн, Фріц (Пасанен, 95), Фрінгс, Німайєр (Ціоліс, 103), Розенберг (Хант, 76), Пісарро
показати приховати