Усик на роздоріжжі після нокауту Дюбуа – що далі?
Юрій Остроумов окреслює перспективи українського боксера Олександра Усика, який вдруге став абсолютним чемпіоном надважкого дивізіону, але на пенсію поки що не збирається.

Олександр Усик / Getty Images
Місяць тому, дев'ятнадцятого липня, у Лондоні на стадіоні Вемблі 38-річний Усик зробив те, чого від нього чекали в Україні, а у Великій Британії відмовлялися вірити у подібне. Сашко вдруге зустрівся на ринзі з британцем Даніелем Дюбуа та вдруге його нокаутував – цього разу у п’ятому раунді (у серпні 2023 року це сталося, нагадаємо, у дев’ятому раунді). Перемога дозволила українцю вдруге у кар’єрі зібрати у себе всі чемпіонські пояси хевівейту, а саме – WBC, WBO, WBA (Super), IBO та, нарешті, IBF, який був до цього у Дюбуа. Отже, Усик знову став абсолютним чемпіоном надважкого дивізіону.
Олександр повторив досягнення американця Мухаммеда Алі, який також був дворазовим чемпіоном хевівейту. Втім, Усик все ж перевершив легенду надважкого дивізіону. Алі був абсолютом, коли для цього вистачало поясів WBA та WBC. Українець став першим дворазовим абсолютним чемпіоном в епоху чотирьох поясів (титул за версію IBO впевнено виносимо за дужки, як другорядний).
На розчарування всієї боксерської спільноти Великої Британії, де хевівейт вважають "своїм" дивізіоном та вже стільки років чекають у ньому власного чемпіона, Усик після перемоги над Дюбуа не заявив про те, що завершує кар’єру. Така заява Олександра зробила б Олімп надважкого дивізіону вільним, що дало б надію тому ж Дюбуа чи, наприклад, 20-річному таланту Мозесу Ітаумі реально помріяти про чемпіонські регалії. А там, може, і 37-річний Тайсон Ф’юрі вкотре забрав би назад свої слова про завершення кар’єри та вирушив у дорогу за чемпіонством. Усик такого "клопоту" британцям не дав.
Однак постало інше питання, яке притягує до себе підвищеною актуальністю: "Що далі?". Яким має бути подальший професійний шлях Олександра Усика після того, як він впевнено зачистив весь важкий дивізіон, а тепер зробив те саме й у надважкому.

Так, у хевівейті він не бився з усіма реальними суперниками, але це й не було потрібно. Вісім переможних поєдинків, сім з яких були титульними та стали чемпіонськими, зробили українця найкращим на сьогодні боксером не лише хевівейту, а й безлічі різноманітних рейтингів без урахування вагової категорії (тобто, P4P). Усик зараз найкращий з найкращих! Куди він може рухатися у такому статусі та для чого?
Маючи чемпіонський статус за всіма версіями, українець зобов’язаний його підтверджувати. Першими про це згадали у WBO, де мають тимчасового чемпіона Джозефа Паркера. Президент WBO Густаво Олів'єрі вже публічно нагадав нашій легенді про його зобов’язання перед боксером із Нової Зеландії. Паркер з цього приводу навіть виконав пісню, намагаючись вмовити Усика на поєдинок. Для Джозефа такий бій є дуже бажаним. Звісно, у першу чергу – з фінансової точки зору. З цим все ясно, все зрозуміло. Але для Усика Паркер не є достатньо серйозним опонентом, зустріч з яким вплине на спадщину.

Доречно сказати про те, яким загалом є найближче майбутнє українського чемпіона. Йому вже 38. Якщо врахувати, що на підготовку до одного великого поєдинку, його проведення та подальше відновлення йде десь приблизно один рік, то Усик може провести ще максимум два бої. Саме про це, нагадаємо, сам Олександр розповідав до реваншу з Дюбуа. Тому Паркер на один із цих двох поєдинків – не головний варіант. А, наприклад, десь третій, чи навіть четвертий.
Після другого нокауту Дюбуа до Усика із зухвалою пропозицією звернувся боксер-блогер Джейк Пол. Команда українця хрест на цьому варіанті не поставила. Є інформація, що саме він зараз активно обговорюється. Ще зарано говорити про якісь домовленості, бо тільки ось-ось відбувся поєдинок з Дюбуа. Втім, щодо імовірного бою Усик – Пол вже зараз є як позитивні, так і негативні моменти.
З позитиву – такий поєдинок однозначно буде фінансово прибутковим. Причин для цього безліч, як і прикладів, за якими можна так вважати. Чого тільки вартує нещодавній бій Джейка Пола з Майком Тайсоном! "Залізний Майк" у свої 59 років від нього досі у захваті. З негативу – дуже велика різниця між Усиком та Полом. Мова не тільки про вагову категорію, а й про майстерність та клас. Для американського відеоблогера, хай вже і боксера, така зустріч на ринзі може мати дуже негативні наслідки. Джейк на таке готовий піти. А ось представники Усика та й сам Олександр мають тут все відміряти більше, ніж сім разів.
Можливо, заради справжнього хайпу, команди українця та американця придумають якийсь небоксерський формат майбутнього бою. Скажімо, за правилами ММА, про що вже була така думка. Але для Усика цей бій виявиться зовсім іншим викликом та не матиме нічого спільного з боксом.
Амбітні британці будуть дуже раді побачити на ринзі проти Усика свого перспективного земляка Мозеса Ітауму. Йому лише 20, а за плечима у нього 13 переможних боїв, одинадцять з яких він виграв нокаутами. На часі у нього був поєдинок з Ділліаном Вайтом, який відбувся 16 серпня у Ер-Ріяді (Саудівська Аравія) і закінчився перемогою проспекта в першому ж раунді.
Він показав поточний стан Мозеса та його здатність рухатися у хевівейті вгору. Вайт свого часу програвав Ентоні Джошуа та Тайсону Ф’юрі, але має перемоги над Джозефом Паркером, Дереком Чісорою (двічі), непересічними Маріушом Вахом з Польщі та американцем Джермейном Франкліном. Ділліан – звісно не топ у хевівейті, але і не останній в елітній компанії дивізіону.

Варто згадати, що після другого абсолютного чемпіонства Усика періодично у публічному просторі з’являються заяви різних, скажімо так, джорніменів надважкого дивізіону. Вони як один стверджують, що будуть проти Олександра кращими, ніж був Дюбуа, та зможуть його дуже сильно потріпати, а, можливо, й нанести по ньому якийсь lucky punch. Це все не більше, ніж розмови, про що варто постійно пам’ятати. Таке щодо справжніх чемпіонів є, було та постійно буде з’являтися, напевно, весь час, поки існуватиме бокс.
Тим часом десь там у рідній Німеччині мовчить непереможний Агіт Кабаєл. Він у переважній більшості рейтингів надважкого дивізіону входить до топ-5 та є тимчасовим чемпіоном світу за версією WBC. Тобто, Агіт, як і Паркер, є реальним суперником для Усика. Однак, нагадаємо, він мовчить. Його команда також нічого конкретного не говорить і не коментує. Можливо, вони чекають на офіційну заяву від WBC щодо подальшої долі чемпіонського поясу. Нічого такого поки що немає.
Тут можна припустити, що Кабаєл, у якого 26 перемог (18 – нокаутами) у 26 боях, просто не вірить у власні сили та талант. І це не тільки припущення: Агіт не має жодної топової перемоги. У листопаді 2017 року він виграв у Чісори та захистив пояс чемпіона Європи за версією EBU, але, при всій повазі до британського боксера, це не та перемога, якою Кабаєл може пишатися. Вона буденна. Тому варто вважати Кабаєла суперником для Усика лише, як-то кажуть, за обов’язком.
Цікаво було б подивитися на поєдинок Усика із Деонтеєм Вайлдером. Але за умови, що американець буде максимально близьким до свого праймового стану. Втім, це, здається, вже утопія. Зараз "Бронзовий бомбардувальник" – більше "збитий льотчик". У п’яти своїх останніх боях він лише один раз виграв (у Роберта Хеленіуса), натомість має поразки від Тайсона Ф’юрі (двічі), Джозефа Паркера та Чжана Чжілея.

До речі, Чжан Чжілей... Ні, для Олександра Усика він – не суперник на наступний бой. Його можна було внести у ростер опонентів українця на початку кар’єри у надважкому дивізіоні, але вже не зараз.
Британці Лоуренс Околі (22-1 16 КО), Девід Аделеє (14-1 11 КО) та Фабіо Вордлі (19-0-1 18 КО), який є тимчасовим чемпіоном за версією WBA, американці Джаред Андерсон (18-1 15 КО) та Майкл Хантер (24-1-2 17 КО), хорват Філіп Хрговіч (18-1 14 КО), Мартін Баколе (21-2-1 16 КО)... Всі вони – непогані представники надважкого дивізіону, але далеко не топові, всупереч статусу деяких. Хоча, дехто з них дуже зухвалий. Зокрема, наприклад, Баколе. Днями він заявив, що є єдиним, "хто зараз може зупинити Усика". Втім, це не більше, ніж слова, аби досягти бажаного – вийти на ринг проти непереможного чемпіона з України. Тут, як кажуть, робиться все заради бажаного.
Отже, щодо боксерської кар’єри, то Усику тут вже нічого доводити. Це факт. Але є впевненість, що Олександр ще раз спробує це зробити. З ким? Припустимо, що це буде або Паркер, або Ітаума, на якому, подейкують, наполягає сам Туркі. Не виходити ж Усику втретє проти Тайсона Ф’юрі чи Дюбуа?
Втім, цікавішим є поворот Олександра в бік боїв за правилами ММА. Чи то – якусь суміш. Тут є поле для роздумів та діяльності. До того ж це може мати неабияку фінансову вигоду. Тому варто очікувати на поєдинок Усика, скажімо, з Джейком Полом.

