Що має зробити "Дніпро", аби виграти Лігу Європи
Двадцятого травня 2009 року.Стамбул.
Донецький «Шахтар» заслужено вигризає перемогу над бременським «Вердером» (на чолі з Озілом) 2:1. Найбільший успіх в історії незалежного українського футболу. Наші «гірники» виграли останній Кубок УЄФА. Ми — чемпіони! Минуло шість років. І вітчизняна команда знову там. Ні, звісно, не у Стамбулі. У фіналі європейського турніру. Але, треба визнати, це буде трішки інший вирішальний поєдинок.
По-перше, тепер фаворитом наш клуб не називають навіть в Україні. По-друге, для «кротів» та звитяга була дуже приємною, важливою, але всього-на-всього сходинкою до ще більших успіхів; для «Дніпра» ж це буде справді тріумфом всього життя. Принаймні, для більшості гравців. Давайте казати чесно, радше за все, окрім хіба що Коноплянки. А, по-третє, у «біло-синіх» першу скрипку грають українці, очолює їх український фахівець, на відміну від «шахтарів» тодішнього розливу. Та й теперішнього.
Достеменно не знаю скільки саме сходинок подолає тріумфатор Ліги Європи від поля стадіону «Народового» і до трибуни, де вручатимуть Кубок та медалі, але у нашому матеріалі їх буде сім. 7 сходинок, які мають пройти «дніпряни», аби виграти Лігу Європи.
СХОДИНКА #1
Щиро вірю і практично не сумніваюся, що головні причину успіху, або тьху-тьху-тьху поразки для «Дніпра» будуть у психології. У футбол грають люди. Маркевичу та його штабу треба донести до гравців, що а) вони вже герої і такими залишаться при будь-якому результаті фіналу; б) це головний матч в сезоні, в житті, в історії.
Основна тонкість тут: як же ж так балансувати, щоб хлопці «втрафили» у вузький психологічний між тим, щоб не перегоріти, але завестися. «Народовий» буде українським. Це дуже добре, але загрозливо. «Севілью» треба боятися, не просто поважати, а дійсно остерігатися. Ні на секунду не треба забувати, що іспанці чудово забивають.
СХОДИНКА #2
Так, дійсно, «Севілья» — дуже небезпечний суперник. Вона вже точно «пролетіла» повз Лігу Чемпіонів у внутрішній арені, тому тепер буде дуже мотивована виграти Лігу Європи, аби, так би мовити в обхід, все ж дістатися головного клубного турніру планети.
Іспанці чудово атакують, вибігають в напад, вони вміють тримати «круглого» у себе. Тому й «Дніпрові» треба зіграти дуже збалансовано. Тобто, окрім оборонної роботи, українці просто мусять постійно надокучати гранду Ліги Європи своїми гострими «уколами». Не можна сидіти у «фортеці». З «автобуса» доведеться вилазити. І тут виникає ще один нюанс: з цим треба не переборщити.
СХОДИНКА #3
Головним аспектом та навіть ледь не творцем успіху «Дніпра» чомусь називають фарт. Тобто, не «чомусь», звісно, і без нього не обійшлося. Але, певен, щось схоже у якійсь мірі можна сказати про будь-який клуб.
Як на мене, у першу чергу треба відзначати неймовірний дух віце-чемпіона України. Єдиний! Справжня команда. Один колектив, один кулак. Впевнений у собі. Хлопці відчували відповідальність одне перед одним. Приємно дивитися. Патріоти. Зібралися довкола однієї мети. Герої!
Герої, як відомо, не вмирають. Важливо, щоб і у Варшаві наші хлопці не «вмерли». Вони мають довести розпочате до кінця, до логічного завершення. І головною «зброєю» проти дуже сильного, навченого та з повним «арсеналом» суперника буде власне оцей дух. «Один за всіх і всі за одного».
СХОДИНКА # 4
Ви знаєте, так як Фортуна винна нашій державі, вона, мабуть, не винна нікому. У всіх сенсах. Неспортивному — в першу чергу. Ця тітонька весь турнір (принаймні, починаючи з третього туру групового етапу) йшла за ручку з Мироном Маркевичом. Вона навіть не озиралася на симпатичних парубків, які проходили повз. Їм було все одно і на «Олімпіакос», і на «Аякс» з «Брюгге» і навіть на італійського красеня «Наполі». Все йде до гучного гарного весілля. Головне, щоб не зрадила, в останній момент.
СХОДИНКА # 5
Весь світ знає: найнебезпечнішими гравцями «Севільї» є Карлос Бакка та Кевін Гамейро. Найзабивнішими. Ще «вистрілити» можуть Відаль та Рейєс.
А от чи знають іспанці, хто з наших хлопців може їх здивувати. Можуть, але «наосліп», майже «навпомацки», навгад. Бо навіть ми не знаємо. Шахов, Лучкевич, Калініч, Бруно Гама, Матеус. Це, на думку забугрової преси, не основні, не найбільші виконавці Мирона Маркевича. Але ж всі вони вміють забивати. Треба ці козирі у рукаві використати.
СХОДИНКА # 6
«Дніпро» — монолітна команда. Дуже сильна якраз як команда. Але, звісно, навіть у ній є свої яскраві виконавці. Дуже важливо, щоб ці зірки у фіналі сяяли навіть яскравіше, ніж зазвичай. Вони ж бо ближче до сонця. Федецький, Бойко, Ротань, Коноплянка — від їхніх дій та впевненості дуже багато залежатиме. Вони мають не боятися брати на себе, якщо доведеться, то навіть тягнути на власному горбі. На них дивиться увесь світ і сподівається вся Україна.
СХОДИНКА # 7
І ось, коли ми вже тут, біля Кубка. До нього рукою подати. Остання, сьома сходинка. Просто простягнути руки і взяти Його! Кубок Ліги Європи! І бажано не розбити.
показати приховати