Кваліфікація Євро-2016: перші висновки та враження
Висновки та враження після першого туру матчів кваліфікації до Євро-2016.
Європейські збірні вступили у новий відбірковий цикл, зігравши свої перші матчі кваліфікації до Євро-2016. Вступили, варто сказати, по-різному: хтось недорахувався очікуваних залікових балів, хтось їх здобув, але втратив лідера, а комусь зовсім трішки не вистачило для створення гучної сенсації. Не обійшлося у першому турі і без відвертих несподіванок.
Новий кваліфікаційний етап нерозривно пов'язаний із новими тренерськими призначеннями, із залученням нових гравців, з новими награваннями тощо. Для багатьох збірних цей відбір взагалі має стати періодом будування нової команди. У такій ситуації звичайно важко робити якийсь глибокий аналіз по перших матчах, але поділитися враженнями і зробити певні висновки таки можна. Отже.
Гаряча кров і нестача досвіду
Країни Кавказького регіону у першому турі кваліфікації були солідарні, як ніколи. Вірменія, Грузія та Азербайджан не лише поступилися з однаковим рахунком «1:2», але і зробили це у схожому стилі, пропустивши вирішальний гол в останню десятихвилинку матчу.
Вірмени відкрили рахунок на початку другого тайму завдяки голу екс-гірника Генріха Мхітаряна. Але замість того, щоб зіграти організовано у захисті і втримати рахунок, підопічні Бернара Шалланда почали заграватися: цікаво було спостерігати, як правий захисник в одному моменті накручує три рази одного і того ж данця без всякої потреби у цьому. У підсумку вірмени догралися до того, що пропустили два м’ячі – перший на 65-й хвилині, а другий на 80-й.
Збірна Грузії на відміну від Вірменії пропустила першою, але зуміла зрівняти рахунок. Забив, до речі, ще один наш давній знайомий Торніке Окріашвілі. Остаточну крапку у матчі на 90-й хвилині поставив ірландець Ейден Макгіді, який досить легко звільнився від грузинських захисників і оформив дубль.
Красень-гол від Торніке Окріашвілі
За схожим із грузинами сценарієм поступилися футболісти Азербайджану, які пропустили другий гол на 87-й хвилині.
Фактично всі три збірні не спромоглися заробити бодай один бал не по грі, а суто через власну неуважність у захисті і намагання зіграти з більш досвідченим суперником на зустрічних курсах. Якщо кавказці мають бажання зачепитися за шанс пробитися до фінальної стадії Євро-2016, то повинні відповідальніше грати в останні хвилини матчу.
Головний біль для чемпіонів світу
До матчу з шотландцями збірна Німеччини підійшла далеко неоптимальним складом. Крім травмованих Озіла, Хедіри, Хуммельса, Шванштайгера, Дракслера і Шмельцера, у команді були відсутні футболісти, які після тріумфального Чемпіонату світу завершили свою міжнародну кар’єру – це Філіпп Лам, Міро Клозе і Пер Мертезакер.
Звичайно Бундестім має солідні кадрові ресурси, але нестача ключових виконавців була помітна неозброєним оком ще у товариському матчі з Аргентиною. Загальну невиразність гри німецької команди підкреслювала уразливість оборонної ланки. Мало що змінилося і у матчі з Шотландією. Від втрати очок «німецьку машину» врятувала лише «пожежа» британських захисників у власній штрафній площі і спритність Томаса Мюллера.
До всіх кадрових проблем Йоахіма Льова додалася ще одна – травму отримав ще один провідний гравець команди Марко Ройс. Через пошкодження 25-річний хавбек був змушений покинути поле на 90-й хвилині зустрічі. У Марко діагностовано рецидив травми лівої щиколотки, через яку футболіст пропустив ЧС в Бразилії. Цього разу на відновлення Ройса потрібно не менше місяця.
З цілим мішком кадрових і тактичних проблем Німеччина таки зуміла взяти передбачені їй три очки у першому матчі на шляху до оголошеної мети – перемоги на Євро-2016. Щоб наблизити команду принаймні до кондицій двомісячної давнини, у Льова є рівно місяць. У жовтні Бундеманшафт проводитиме матчі з основними конкурентами по групі: командами Польщі та Ірландії.
Хто врятує португальців?
Колись одна з найсильніших збірних світу нині шаленими темпами втрачає свій статус, попри те, що в ній грає один з найкращих гравців сучасної футбольної історії. У матчі проти албанців, без Кріштіано Роналду, Португалія вкотре постала посередньою командою, нездатною вирішувати високі завдання.
Відсутність малюнку гри і безпорадність у завершальній стадії атак стали звичними характеристиками збірної Португалії останніх двох років. Вихід команди у півфінал Євро-2012 під керівництвом Паулу Бенту нині виглядає примарним сном. Тож, не дивно, що після поразки від Албанії португальські вболівальники дістали білі хусточки і вимагали відставки тренера.
Про відставку Паулу Бенту вперше заговорили після того, як збірна Португалії не змогла випередити росіян у відборі до ЧС-2014. Вдруге ця тема підіймалася після безславних виступів на Мундіалі. Як результат – на перший матч відбору до Євро-2016 португальські вболівальники масово запаслися білими хустинками, які символізують крайній ступінь невдоволення.
Враховуючи гру і останні результати португальської збірної, відставка Паулу Бенту виглядає лише справою часу.
Новий постачальник залікових балів
Свій перший офіційний матч в історії провела збірна Гібралтару. Матч пройшов у Португалії, в місті Фару. УЄФА визнав Гібралтар членом організації, і ця країна вперше зможе поборотися за путівку на чемпіонат Європи. Гібралтар довго прагнув до членства в Європейській Футбольній Асоціації, але зумів домогтися свого лише 24 травня 2013 року після шестирічного судового процесу у Лозанні.
Першим суперником Гібралтару стала збірна Польщі. Поляки забили дебютантам сім м'ячів: чотири голи на рахунку Роберта Левандовскі, два м'ячі забив Каміл Гросіцкі і один м'яч на рахунку Лукаша Шукали. У стартовому складі Гібралтару вийшли два професійних футболіста, два поліцейських, один пожежний, а також митник, комірник і електрик.
Вочевидь, новий «футбольний карлик» стане не лише постачальником очок для суперників, але і суттєвим помічником у бомбардирській гонці.
Джеррард і Лемпард, як тягар для збірної
Цього літа свої виступи за збірну Англії завершили її багаторічні лідери Френк Лемпард і Стівен Джеррард. Після цього футбольна спільнота передбачала англійцям певний спад. Натомість, у гостьовому матчі проти Швейцарії, ми побачили молоду запальну і швидкісну команду, футбол якої радує око стороннього вболівальника.
У класі Стіві Джі і Лемпса сумніватися не доводиться. Тут скоріш доречно говорити про те, що за 14 років міжнародної кар’єри цих майстрів, їх ніхто так і не зміг використати у збірній на повну потужність.
Як би там не було, у першому матчі відбору підопічні Роя Ходжсона, перехопивши м’яч, більше не шукали своїх диспетчерів, а замість цього швидко рухалися (не лише фланги) і багато комбінували, а гра будувалася не навколо дуету центральних півзахисників і Руні, а навколо швидкісних Стерлінга і Уелбека. Це принесло свій результат. Звичайно, можна казати, що не кращим чином виглядали швейцарці, але гра англійців була яскравою і переконливою. Що з цього вийде – покаже час.
Куди дівають українських плеймейкерів?
Кістки нашій збірній перемили вже всі кому не ліньки. Робити це зайвий раз немає жодного бажання. Необхідно рухатися вперед. Але на одному питанні все ж таки хотілося б трішки зупинитися.
Коли стикаєшся з академіями професійних клубів УПЛ або з їх молодіжними командами, то ловиш себе на думці, що майже в кожній команді кожного віку (року народження) одним із лідерів є типова «десятка». Це цілком зрозуміло, адже на позицію плеймейкера тренери академій вольовим рішенням призначають гравців за індивідуальними якостями і, як правило, це найкращі гравці команди. Не зрозуміло лише куди вони (плеймейкери) діваються, коли наступає час виступів на дорослому рівні. Де наші українські креативні хавбеки?
В українській молодіжці нині грає щонайменше п’ятеро перспективних атакуючих хавбеки: Калітвінцев, Маліновський, Юрченко, Буяльський і Тотовицький. Чесно кажучи, є побоювання, що з нашою футбольною системою, ці хлопці або втратять весь свій креатив, або просто опиняться за бортом національної збірної.
Мунір, як символ оновленої Іспанії
Одразу три футболісти, які вигравали останні міжнародні титули для збірної Іспанії, завершили свою міжнародну кар’єру після провального бразильського ЧС. Це Хаві, Хабі Алонсо і Давід Вілья. Навряд можуть розраховувати на нові виклики інші титуловані ветерани збірної – Хосе Рейна і Альваро Арбелоа.
Проте іспанська футбольна система славиться вмінням вирощувати футбольні таланти і на зміну легендарним старожилам збірної вже готові гравці найвищого класу. На перші ролі у збірній давно претендують Давід Сілва, Хаві Мартінес, Хуан Мата, Коке, Іско, Санті Касорла – і от нарешті вони отримують свій шанс. В першу чергу це стосується Сілви, який диригував грою збірної проти Македонії.
Втім, чудова була вся команда. Збірна Іспанії виглядала на порядок переконливіше, ніж в будь-якому з її матчів попереднього відбіркового циклу. Оновлена збірна Іспанії грала на полі з радістю і натхненням, і зупинити команду Вісенте дель Боске того вечора було б важко не тільки македонцям. «Ла Роха» атакувала у найвищому темпі, невпинно пресингувала і демонструвала яскравий футбол з безліччю загострюючих передач від Сільви, Бускетса, Коке і, особливо, Фабрегаса, який новими-старими фарбами заграв у «Челсі» і у якості півзахисника куди корисніше для збірної, ніж на місці «прихованої дев’ятки».
А як символ оновленої Іспанії, у складі «Червоної фурії» дебютував 19-річний нападник марокканського походження Мунір Ель-Хаддаді, який встиг себе проявити у стартових матчах сезону каталонської «Барселони». Вихід Муніра був свого роду показником, що від нині дель Боске викликатиме у збірну виключно футболістів, які знаходяться у найкращих кондиціях на конкретний період часу, а «покоління чемпіонів» потроху відходитиме від справ.
«Всяка мітла по-своєму мете»
Збірні Швейцарії, Греції, Голландії та Італії розпочали цей цикл під керівництвом нових тренерів: швейцарців очолив Володимир Петкович, греків – Клаудіо Раньєрі, голландців – Гус Хіддінк, а італійців – Антоніо Конте.
Вдало свій шлях почав лише Антоніо Конте, команда якого переграла у гостях збірну Норвегії. Коли всі потроху почали ставити хрест на італійському футболі і збірній зокрема, Конте довів, що не все так безнадійно. Плоди робити екс-тренера «Ювентуса» були помітні вже у першому матчі «Скуадри Адзурри» під його орудою: в команді з’явилися нові обличчя, а збірна грала у сучасний швидкісний футбол з блискавичними переходами із оборони в атаку та надійною грою у захисті. Свіжість та невимушеність у діях італійців лише підкреслювали внесок нового наставника у стартову перемогу.
Решта керманичів свої дебютні матчі програли, але кожна з команд вже виглядала не зовсім звично. Це означає, що імениті футбольні фахівці почали свою роботу і попереду на них чекає довгий шлях будування команди, за яким буде цікаво спостерігати.
План УЄФА працює
Змінивши формат Євро, європейські футбольні чиновники не приховували, що роблять це для популяризації футболу і для надання командам «другого ешелону» шансу виступити у фінальній стадії європейської першості. Збільшення кількості учасників з 16-ти команд до 24-х повинно додати європейським середнячкам наснаги і турнірного інтересу.
Естонія перемагає Словенців, ісландці розбивають турків, Кіпр перемагає боснійців, Люксембург відбирає очки у Білорусі, португальці зазнають поразки у матчі з албанцями, а бронзові призери цьогорічного ЧС поступаються чехам. Чи не забагато сенсацій для одного туру? Напевно все ж таки перші матчі відбору свідчать, що план Мішеля Платіні і «Ко» працює.
показати приховати